Вимоги до знань та вмінь

Знати: теоретичні основи криміналістики; методи, прийоми і засоби криміналістичної техніки і можливості їх використання для виявлення, фіксації і дослідження доказів; тактико-криміналістичні особливості організації і проведення окремих слідчих дій; можливості окремих видів експертиз і питання, що ставляться перед експертами; порядок складання і оформлення процесуальних документів; відповідні норми кримінального права і процесу, положення кримінологічної науки, судової медицини, психіатрії і бухгалтерії, логіки, психології, наукової організації праці і управління, інших суспільних, природознавчих, технічних наук, а також передового досвіду слідчої, оперативно-пошукової і судової практики для конструювання і реалізації програм розкриття та дослідження окремих видів злочинів; криміналістичну характеристику, типові слідчі ситуації та особливості методики розкриття і розслідування окремих видів і груп злочинів.

Вміти: підготовляти і проводити всі слідчі дії і процесуально правильно фіксувати їх хід і результати; використовувати набір технічних засобів, що знаходяться в комплекті валізи криміналіста або слідчого; використовувати всі види фотозйомки місця події і фотозйомки при проведенні інших слідчих дій; знаходити, фіксувати і перезнімати сліди і речові докази та проводити попереднє дослідження; описувати сліди і речові докази, а також складати «словесний портрет»; готувати матеріали для проведення експертиз; аналізувати слідчі ситуації, висувати версії і планувати розслідування.

Знання, отримані фахівцем при вивченні криміналістики, дозволяють йому ефективно боротися зі злочинністю шляхом попередження, розкриття і розслідування злочинів. Застосовуючи на практиці систему прийомів криміналістики, можна найбільш повно використовувати можливості кожної слідчої і судової дії й оперативно-пошукового заходу з урахуванням конкретної обстановки у справі.

Головне призначення посібника – ознайомлення читачів із загальнотеоретичними, науково-технічними, тактичними і методичними положеннями криміналістики, спрямованими на швидке розкриття злочинів, викриття злочинців і профілактику злочинів; отримання практичних навичок по застосуванню і використанню засобів і прийомів криміналістичної техніки, оволодіння тактичними прийомами провадження окремих слідчих дій; вивчення методики розслідування окремих видів злочинів; надання допомоги тим, хто цікавиться криміналістикою та бажає вдосконалювати свої знання.

Укладачі висловлюють щиру подяку рецензентам та з вдячністю відреагують на побажання та пропозиції, спрямовані на поліпшення видання.

Модуль 1. Теоретичні, методологічні та наукові основи криміналістики Тема № 1. Предмет, завдання і система криміналістики

1. Історичний аспект формування поняття предмета науки криміналістики.

2. Предмет науки криміналістики.

3. Завдання криміналістики.

4. Система криміналістики.

5. Криміналістика в системі юридичних наук.

1. Криміналістика є порівняно молодою юридичною наукою. Розробка та формування поглядів на предмет вітчизняної криміналістики базуються на дослідженнях видатного австрійського вченого Ганса Гросса, саме він уперше використав термін «криміналістика» для визначення науки про розкриття злочинів.

Формування поглядів на предмет криміналістики як самостійної науки пов’язано з іменами таких вчених, як Альфонс Бертільйон (антропометричний метод криміналістичної реєстрації злочинців, словесний портрет, сигналітичне фотознімання), Вільям Гершель (використання папілярних узорів як засобу ідентифікації особи), Едмон Локар (пороскопічний метод дослідження слідів пальців рук, графометричний метод дослідження почерку), Генрі Фолдс (запропонував систему класифікації відбитків пальців і вперше провів ідентифікацію за відбитком, залишеним на скляній пляшці, розробив настанову для зняття відбитків пальців, пропонуючи робити дактилоскопію всіх десяти пальців), Рудольф-Арчибальд Рейсс (учень і послідовник А. Бертільона, пропагандист його системи, видав у 1904 р. навчальний посібник «Словесний портрет. Упізнання й ототожнення особистості за методом Альфонса Бертільона», у якому фотографічні фраґменти зображень частин обличчя супроводив схематичними рисунками окремих його елементів. Ці рисунки повинні були, на думку Р.-А. Рейсса, звертати увагу на ту чи іншу особливість обличчя людини й допомагати її запам’ятовувати).

У вітчизняній криміналістичній науці проблеми предмета криміналістики досліджувалися такими вченими, як Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, А.І. Вінберг, В.Г. Гончаренко, В.І. Громов, В.Я. Колдін, В.О. Коновалова, І.Ф. Крилов, І.М. Лузгін, Г.А. Матусовський, С.П. Мітричев, С.М. Потапов, М.В. Салтевський, М.О. Селіванов, С.М. Трегубов, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та ін.

2. Предметом криміналістики є сукупність об’єктивних закономірностей, вивчення яких необхідно для повного і всебічного розкриття та розслідування злочинів.

3. Завдання криміналістики:

• боротьба зі злочинністю (загальне завдання для всіх наук кримінально-правового циклу);

• вивчення практики розкриття, розслідування та профілактики злочинів;

• вивчення закономірностей, що складають предмет криміналістики;

• розробка та вдосконалення окремих криміналістичних теорій, рекомендацій з розкриття та розслідування злочинів, понятійного апарату;

• розробка та вдосконалення техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів;

• формування та вдосконалення тактичних та методичних основ криміналістичної діяльності;

• вивчення досвіду криміналістів зарубіжних країн із метою використання його при розслідуванні злочинів та під час проведення наукових досліджень.

4. Система криміналістики – це єдиний комплекс взаємопов’язаних та взаємозалежних її частин.

Криміналістика складається з чотирьох розділів:

• загальної теорії криміналістики;

• криміналістичної техніки;

• криміналістичної тактики;

• криміналістичної методики.

5. Суть криміналістики як юридичної науки зумовлена її предметом дослідження, завданнями та зв’язком із науками кримінально-правового циклу.

Найбільш тісний зв’язок криміналістика має з кримінальним процесом. Процесуальний закон визначає форму реалізації положень криміналістичної техніки та криміналістичної тактики. Збір та дослідження доказів проводиться тільки з дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства. Вплив криміналістики на кримінальний процес проявляється в тому, що розроблені тактичні рекомендації досить часто стають підґрунтям для створення процесуальних норм.

Зв’язок криміналістики з кримінальним правом проявляється в тому, що останнє, вивчаючи зміст і структуру злочинних діянь, покарання та порядок їх застосування до винних осіб, дає основу для створення методичних рекомендацій щодо розслідування окремих видів злочинів.

Кримінологія ж, вивчаючи причини та умови вчинення злочинів, проблеми попередження злочинів, дозволяє використовувати отримані дані для формування криміналістичних характеристик злочинів.

Криміналістика тісно пов’язана з оперативно-розшуковою діяльністю. Цей зв’язок виражений у прийомах та засобах, що використовуються для виявлення та збирання доказової інформації. Проте оперативно-розшукова діяльність характеризується негласністю, більшою мобільністю і, відповідно, збиранням тільки орієнтуючої, а не доказової інформації.

Основні терміни та поняття: предмет криміналістики, задачі криміналістики, система криміналістики, мова криміналістики.

Питання для самоконтролю:

1. Визначте теоретичні положення криміналістичної науки та її методологічних основ.

2. Проаналізуйте формулювання предмета науки криміналістики, дані різними авторами.

3. Розкрийте предмет криміналістики.

4. Що розуміється під об’єктами криміналістики?

5. Розкрийте зміст закономірностей механізму злочину.

6. Що становить основу закономірностей виникнення інформації про сліди злочину?

7. Дайте визначення завдань криміналістики.

8. Розкрийте взаємозв’язок криміналістики з:

• суспільними науками (соціологією, психологією тощо);

• природничими науками (хімією, фізикою, біологією і т.ін.);

• правовими науками (кримінальне, кримінально-виконавче право, кримінальний процес).

Тематика рефератів:

1. Розвиток вчень про предмет науки криміналістики.

2. Задачі криміналістики у світлі подальшого укріплення законності та посилення боротьби зі злочинністю.

3. зв’язок криміналістики з науками кримінального права, кримінального процесу, кримінологією та судовою статистикою.

Тестові завдання: