Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет»

Міністерства освіти і науки України

Історія зарубіжної літератури (друга половина хіх ст.)

Словник-довідник основних термінів

літературознавчого аналізу

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»,

професійних спрямувань «Мова і література

(англійська, німецька, французька, іспанська)» та «Переклад

(англійська, німецька, французька мови)»

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

протокол № 3 від 28.10.2014

Запоріжжя

2014

УДК: 821.111:81‘374 «18»

ББК: Ш5(4)я21

Історія зарубіжної літератури (друга половина ХІХ ст.): словник-довідник основних термінів літературознавчого аналізу для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», професійних спрямувань «Мова і література (англійська, французька, німецька, іспанська)» та «Переклад (англійська, німецька, французька мови)» / Укладач Я.П. Кравченко. – Запоріжжя: ЗНУ, 2014. – 121 с.

Видання узагальнює теоретичну базу одного з провідних історико-літературних курсів і призначене для підготовки студентів до семінарських занять, організації самостійної роботи та виконання індивідуального завдання з дисципліни «Історія зарубіжної літератури (друга половина ХІХ ст.)». Засвоєння теоретичного мінімуму сприятиме формуванню вмінь та навичок літературознавчого аналізу художніх творів.

Укладено для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», професійних спрямувань «Мова і література (англійська, французька, німецька, іспанська)» та «Переклад (англійська, німецька, французька мови)».

Рецензент доц. Василина К.М.

Відповідальний за випуск доц. С.Ю. Вапіров

ЗМІСТ

Передмова ……………………………………………………………….......4

Словник основних термінів …………………………………………………6

Використана література…………………………………………………..118

Передмова

Теоретичний мінімум – важлива складова у засвоєнні будь-якої навчальної дисципліни. Курс «Історії зарубіжної літератури (друга половина ХІХ ст.)» орієнтований на вивчення студентами-третьокурсниками основних соціокультурних та естетичних особливостей західноєвропейського історико-літературного процесу другої половини ХІХ ст. Розуміння і засвоєння явищ духовної культури зазначеної доби неможливе без понятійного апарату, що охоплює літературознавчу проблематику, а також дотичні до неї аспекти філософії, психології, мовознавства, фольклористики, журналістики та інших наук.

Термінологічна база представлена відповідно до навчальної програми курсу, з урахуванням тематики лекційних і семінарських занять. Передбачається, що окремі статті словника будуть використані студентами у професійних дискусіях на семінарах, у процесі написання модульних контрольних робіт, виконання індивідуального науково-дослідного завдання, складання екзамену. Адже при укладанні словника акцент зроблено не на загальних категоріях базового літературознавчого аналізу (їх засвоєння передбачається раніше, у процесі вивчення курсу «Вступ до літературознавства»), а на ті поняття і жанрові феномени, що були сформовані в історичний період, що вивчається. Такий підхід сприяє суттєвому розширенню філологічного горизонту студента, створює передумови для найповнішого розуміння художньої практики письменників даного періоду, дозволяє конкретизувати уявлення про художню естетику доби, усвідомити особливості європейського історико-літературного процесу даного і наступних періодів.

Синтезована у даному виданні інформація сприятиме осмисленню сутності літературного життя, досвіду вітчизняного і світового письменства, тенденцій творчого процесу, поетики, елементів структури художніх творів, їх рецепції, аналізу та інтерпретації тощо. Визначальний принцип, покладений в основу даної роботи, полягає у зіставленні традиції та новаторства, динаміки літературного процесу у діахронних і синхронних вимірах, різних художніх формувань. У ній утверджується погляд на літературу як на відкриту систему, пов’язану із суміжними сферами гуманітарного знання, передусім філологічного. Особливого значення надано філософії та естетиці.

Передбачається, що засвоєння значення запропонованих категорій дозволить сформувати у студентів здатність на достатньо високому рівні аналізувати художні твори, встановлювати необхідні взаємозв`язки, проводити типологічні зіставлення (у тому числі й поза межами даного літературного періоду), а також в межах власної художньої картини світу конкретизувати образ світового літературного процесу і більш чітко усвідомити місце в ньому рідної літератури.