1. Криміналістична габітологія – це :

а) галузь криміналістичної техніки, що вивчає ознаки вогнепальної зброї й боєприпасів, закономірності виникнення слідів їх застосування, розробляє засоби і методи виявлення, вилучення й дослідження таких слідів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі;

б) галузь криміналістики, що досліджує побудову шкіряних візерунків людини на долонях її рук з метою використання відповідного відображення для ототожнення особистості, реєстрації та розшуку злочинців;

в) галузь криміналістичної техніки, що включає систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини та сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження і використання цих ознак для ототожнення особи;

г) розділ науки криміналістики, що становить систему теоретичних положень і заснованих на них технічних засобів і методів, застосовуваних для збирання, обробки, дослідження, використання і подання джерел криміналістичної інформації при розслідуванні і попередженні злочинів.

2. Скульптурна реконструкція портрета представляє собою:

а) словесний опис зовнішності людини з використанням спеціальної термінології;

б) матеріальну фіксацію зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці;

в) ідентифікацію людини шляхом зіставлення «словесного портрета» із фотозображенням;

г) відновлення обличчя загиблого його за черепом.

3. Найсучасніший засіб формування суб’єктивного портрета розшукуваної особи, який являє собою використання комп’ютерної програми та засобів комп’ютерної графіки з метою побудови фотокомпозиційних портретів зі слів очевидців, – це:

а) рисований портрет;

б) синтетичний портрет;

в) комп’ютерний фоторобот;

г) ідентифікаційний комплект рисунків.

4. Ознаки зовнішності людини за об’ємом поділяються на:

а) загальні та часткові;

б) статичні та динамічні;

в) постійні та тимчасові;

г) групові та індивідуальні.

5. Форма ознаки зовнішності – це :

а) спектральна характеристика ознаки зовнішності;

б) розташування окремої частини обличчя відносно інших частин тіла людини;

в) загальний вид елемента або ознаки зовнішності, що визначається за допомогою відповідних геометричних понять;

г) кількісна характеристика людського тіла, його частин.

6. Який термін французький криміналіст А. Бертільон запропонував використовувати для позначення виробленої ним системи опису прикмет зовнішності людини?

а) синтетичний портрет;

б) фоторобот;

в) словесний опис;

г) словесний портрет.

7. Які ознаки зовнішності людини поділяють на динамічні, голосові й мовні?

а) фізичні;

б) біологічні;

в) соціальні;

г) такого поділу не існує.

8. Слідчому під час провадження досудового слідства стало відомо, що розшукуваний злочинець має шрам на лівому стегні у вигляді прямої лінії довжиною 2-3 см. Така ознака зовнішності людини є :

а) помітною ознакою;

б) особливою прикметою;

в) динамічною ознакою;

г) усі відповіді вірні.

9. Метод портретно-криміналістичної експертизи, який полягає в тому, що на одній із порівнюваних фотографій роблять вирізи по лініях, що перетинають найбільш інформативні та чітко визначені ознаки, після чого ця фотографія накладається на іншу, і експерт визначає, збігаються чи ні однойменні ознаки зовнішності по лінії розрізу, має назву:

а) метод накладання (фотоаплікаціі);

б) метод лінійних та кутових вимірів;

в) візуальний метод;

г) метод суміщення зображень.

10. При характеристиці анатомічних даних людини використовується такий показник, як розмір, який виражається:

а) в абсолютних величинах (мм, см, м);

б) у порівнянні з геометричною фігурою (овальне, кругле, прямокутне, трикутне, ромбовидне);

в) у відносних величинах стосовно інших частин тіла (малий, середній, великий);

г) усі варіанти підходять.

11. Вибрати зайвий варіант. «Уявний образ зовнішності людини є основою різних її матеріальних відображень, які застосовують для … »:

а) ідентифікації цієї людини під час розслідування злочинів;

б) ідентифікації цієї людини під час судового розгляду;

в) розшуку тих, хто зник безвісти;

г) ідентифікації невпізнаних трупів.

12. До таких матеріальних відображень у габітології не належать:

а) опис методом словесного портрета;

б) об’єктивний портрет;

в) суб’єктивний портрет;

г) пластичні реконструкції обличчя за черепом.

13. Найпоширеніша система відображення ознак зовнішності людини за допомогою спеціальної термінології – це:

а) суб’єктивний портрет;

б) опис методом словесного портрета;

в) фоторобот;

г) об’єктивний портрет.

14. Матеріалізований уявний образ об’єкта, що зберігається в пам'яті людини, яка раніше вже спостерігала цей об’єкт (предмет, людину), – це:

а) об’єктивний портрет;

б) суб’єктивний портрет;

в) опис методом словесного портрета;

г) фоторобот.

15. Портрет, складений за допомогою набору елементів випадкових фотознімків, – це:

а) суб’єктивний портрет;

б) фотокомпозиційний портрет ( фоторобот);

в) синтетичний портрет;

г) об’єктивний портрет.

16. Уперше фотокомпозиційний портрет (фоторобот) у 1952 р. застосував французький криміналіст :

а) Г. Гросс;

б) П. Шабо;

в) Р. Рейсс;

г) Ф. Фридерікс.

17. Найнадійніший засіб матеріалізації уявних образів та їх використання в слідчій і розшуковій практиці – це:

а) фотокомпозиційний портрет;

б) композиційно-мальовані (синтетичні) портрети;

в) опис методом словесного портрета;

г) усі варіанти є вірними.

18. Уперше ідентифікаційний комплект мальованих портретів був запропонований у … в 1959 р. Мак-Дональдом і названий «Айденті Кіт»:

а) Японії;

б) США;

в) Франції;

г) Росії.

19. Для складання суб’єктивного скульптурного портрета (пластична реконструкція обличчя за черепом) використовують:

а) попередньо заготовлені стандартні малюнки елементів обличчя відповідно до свідчень очевидців;

б) кісткові залишки черепа людини;

в) автоматизовану систему, що складається з комп’ютера, графопобудовника та дисплея;

г) рентгенівські знімки;

20. Методику виготовлення скульптурних портретів розробив:

а) А. Джигорян;

б) М. Герасимов;

в) Ю. Дубягін;

г) Р. Рейсс.

Література:

1. Булгаков В. Г. Требования, предъявляемые к системам видеонаблюдения для использования полученных ими изображений человека в решении криминалистических задач / В.Г. Булгаков // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 1(20). – С. 154-159.

2. Волощук Т. Вимоги до об’єктів криміналістичного портретного дослідження / Т. Волощук // Часопис Київського університету права: Український науково-теоретичний часопис. – 2010. – № 2. – С. 286-288.

3. Зинин А.М. Габитоскопия и портретная экспертиза. Курс лекций / Зинин А.М. – М.: Изд-во Моск. акад. МВД России, 2002. – 157 c.

4. Зинин А.М. Габитоскопия. Учебное пособие / Зинин А.М., Подволоцкий И.Н. – М.: Юрлитинформ, 2006. – 192 c.

5. Іванова Ю.С. Моделювання особи злочинця за допомогою техніко-криміналістичних засобів з метою підвищення якості слідчої діяльності / Ю.С. Іванова // Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовчої діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні [Текст]: матеріали наукової конференції 15 травня 2009 року. – Харьків: Право, 2009. – С. 286-287.

6. Калюга К. В. Використання програмно-апаратного комплексу «Впізнання» / К.В. Калюга // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів» (24-25 грудня 2009 року) [Текст]: у двох томах. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – Т. 1. – С. 282-283.

7. Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений. Научно-практическое пособие / Карлов В.Я. – М.: Экзамен, 2006. – 192 c.

8. Криміналістика: підручник / [В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін]; за ред. В.Ю. Шепітька. – [5-е вид., перероб. і доп.]. – Х.: Право, 2011. – 464 с.

9. Кузнецов П.С. Криминалистическая техника. Учебное пособие / П.С. Кузнецов. – Екатеринбург: Изд-во Урал. юрид. ин-та МВД России, 2001. – 79 c.

10. Мельник С.Л. Человек без лица: [Хирургия и криминалистика] / С.Л. Мельник // Человек и закон. – 2008. – № 8. – С. 112-114.

11. Мирошниченко В. Сучасні інформаційні технології у дослідженні динамічних ознак особи / В.С. Мирошниченко // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 3. – С. 178-182.

12. Негматова С.Г. Основы криминалистической техники. Краткий курс лекций / Негматова С.Г. – Волгоград: Изд-во Волгогр. гос. технич. ун-та, 2007. – 96 c.

13. Нечитайло І. Криміналістична ідентифікація особи за ознаками зовнішності в ході оперативно-розшукової діяльності / І. Ничитайло // Підприємництво, господарство і право. – К., 2009. – № 9. – С. 175-179.

14. Ничитайло І. Сутність і завдання судово-портретної ідентифікаційної експертизи / І. Ничитайло // Підприємництво, господарство і право. – К., 2009. – № 1. – С. 130-133.

15. Попов Ю.П. Ототожнення особи за ознаками зовнішності / Ю.П. Попов // Експертизи у судовій практиці: наук.-практ. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – С. 147-151.

16. Сіроджа І.Б. Практичне використання інтелектуальної інформаційної технології «КВАНТ-Образ» для ідентифікації осіб за фотопортретом / І.Б. Сіроджа, М.О. Смородін, О.С. Смородіна / Питання боротьби зі злочинністю [Текст]: збірник наукових праць Академії правових наук України; Ін-т вивчення проблем злочинності. – Харьків: ТОВ «Кроссроуд», 2009. – Вип. 17. – С. 276-282.

17. Снетков В.А. Габитоскопия. Учебник / В.А. Снетков; отв. ред.: Белкин Р.С. – Волгоград: НИиРИО ВСШ МВД СССР, 1979. – 183 c.

18. Турчин Д.А. Полевая криминалистика и ее практическое применение. Научно-практическое пособие / Турчин Д.А., Чижикова И.С.; под ред.: Ищенко Е.П. – М.: Юрлитинформ, 2006. – 144 c.

19. Шнайдер А.А. Кримнавигатор. Основные термины и понятия криминалистической техники. Серия 7: Габитоскопия / А.А. Шнайдер, М.Н. Шухнин. – Саратов: Изд-во СЮИ МВД России, 2002. – 40 c.