1. До якої галузі знань відноситься судове почеркознавство?

а) кримінальне право;

б) криміналістика;

в) кримінально-процесуальне право;

г) лінгвістика.

2. Письмо – це:

а) засіб фіксації і зберігання думки людини; походить від звукового мовлення і є основним засобом спілкування людей;

б) вираження думок людини за допомогою різних засобів мови (синтаксису, орфографії, лексики, пунктуації, стилістики);

в) манера написання, виражена в системі рухів, які фіксуються в рукопису;

г) безпосередньо графічні навички.

3. Зовнішні прояви відносно стійких навиків письма, що відбиваються в рукописі, складають:

а) письмову мову;

б) комплекс загальних і окремих ознак почерку;

в) систему ідентифікаційних ознак письма;

г) комплекс окремих ознак почерку.

4. Що є об’єктом судово-почеркознавчої експертизи у вузькому значенні?

а) матеріали справи;

б) вільні та умовно-вільні зразки почерку;

в) досліджувана почеркова реалізація;

г) експериментальні зразки почерку.

5. Що відноситься до об’єктів судово-почеркознавчої експертизи?

а) машинописні тексти;

б) рукописні тексти;

в) відбитки печаток і штампів;

г) матеріали документів.

6. Яка зв’язність почерку вважається середньою?

а) якщо безперервно виконуються 6 і більше букв;

б) якщо безперервно виконуються 2-3 букви;

в) якщо безперервно виконуються 4-6 букв;

г) якщо безперервно виконуються 1-2 букви.

7. Великий (розмашистий) розгін почерку – це, коли:

а) ширина малих літер більша за їх висоту, відстані між літерами збільшені;

б) ширина малих літер приблизно дорівнює їх висоті, а також відстані між літерами;

в) ширина малих літер менша за їх висоту, відстань між буквами –незначна;

г) ширина малих літер більша за їх висоту.

8. Натиск почерку – це:

а) форма рухів, яка буває прямолінійна і криволінійна;

б) характеристика рухів, що виявляється при виконанні окремих літер чи їх окремих елементів;

в) безперервність виконання певної кількості письмових знаків та їх частин у межах одного слова;

г) напрямок згинаючих рухів при виконанні прямолінійних елементів.

9. Які фактори з часом викликають природні зміни в підписах?

а) настрій;

б) фізіологічні зміни організму;

в) бажання наслідувати підпису іншої особи;

г) викривлення підпису.

10. Зразки для експертного дослідження письма поділяються на :

а) експериментальні та вільні;

б) експерементальні та наукові;

в) наукові та вільні;

г) експериментальні та теоретичні.

11. Коли закінчується процес формування підпису?

а) до 20 років;

б) до 25 років;

в) до 35 років;

г) до 40 років.

12. Які види зміни почерку відносяться до навмисних?

а) зміна почерку скорописним способом;

б) копіювання почерку ;

в) малювання почерку;

г) виконання тексту в темноті.

13. Вільні та експериментальні зразки почерку засвідчуються:

а) суддею;

б) прокурором;

в) експертом;

г) слідчим або суддею.

14. Який темп характеризує високий ступінь виробленості почерку?

а) швидкий;

б) повільний;

в) уповільнений;

г) прискорений.

15. Почеркознавче дослідження підписів потребує порівняння зразків підписів. Якою має бути їх кількість?

а) 10 примірників;

б) 6 примірників;

в) 4 примірники;

г) будь-якою.

16. Скільки стадій дослідження передбачає методика судово-почеркознавчої експертизи:

а) п’ять;

б) чотири;

в) шість;

г) три.

17. До графічних ознак підпису не відносяться:

а) розчерк (напрямок завершального штриха);

б) співвідношення рядків основи письма та верхніх закінчень штрихів;

в) гладіолаж (зменшення розміру штрихів до кінця підпису);

г) натиск почерку.

18. Ідентифікуючими об’єктами письма виступають:

а) мисленевий образ зовнішнього вигляду, який зафіксований у пам’яті свідка, потерпілого, іншої особи; при цьому ототожнення здійснюється шляхом пред’явлення для впізнання;

б) матеріальна фіксація зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці;

в) останки людини (труп, частини розчленованого трупа, череп),

г) вірним є все.

19. До форми ототожнення людини за ознаками зовнішності належать:

а) оперативне узнавання;

б) схожість;

в) теоретичне впізнання;

г) немає правильної відповіді.

20. Що є теоретичною основою судового почеркознавства?

а) психофізіологічне вчення Ч. Спіка;

б) психофізіологічне вчення академіка І. П. Павлова;

в) психофізіологічне вчення Платона;

г) психофізіологічне вчення М.І. Лорєва.

Література:

1. Афанасьєв І.А. Проблеми встановлення тотожності виконавця підписів в копіях документів,що відтворені електрографічним способом / І.А. Афанасьєв // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2009. –№1. – С.182-192.

2. Бастрыкин А.И. Криминалистическое исследование письма. Учебное пособие / Бастрыкин А.И. – СПб.: Европейский Дом, 2002. – 212 c.

3. Бочарова Н.Г. Из практики исследования подписей, выполненных путем перерисовки на просвет / Бочарова Н.Г., Сухорукова Л. Г., Хахина И.Г. // Tеорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2009. – Випуск 9. – с. 255-261.

4. Гайдамакина Д.И. Об устойчивости общих признаков почерка при письме необычным пишущим прибором на необычной поверхности / Д.И. Гайдамакина, О.И. Суетнова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010. – Випуск 10. – С. 276-280.

5. Егоров Н.Н. Криминалистическое исследование письма. Учебное пособие / Егоров Н.Н., Мерецкий Н.Е., Павлушов В.И. – Хабаровск: Изд-во Хабар. ВШ МВД РФ, 1993. – 64 c.

6. Железняк А.С. Основы криминалистической техники. Учебное пособие / Железняк А.С. – 2-е изд., стереотип. – М.: МГИУ, 2008. – 190 c.

7. Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений. Научно-практическое пособие / Карлов В.Я. – М.: Экзамен, 2006. – 192 c.

8. Криміналістика: підручник / [В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін.]; за ред. В.Ю. Шепітька. – [5-е вид., перероб. і доп.]. – Х. : Право, 2011. – 464 с.

9. Кузнецов П.С. Криминалистическая техника. Учебное пособие / Кузнецов П.С. – Екатеринбург: Изд-во Урал. юрид. ин-та МВД России, 2001. – 79 c.

10. Кузнєцова Т.В. Система ознак «друкованого» почерку: перспективи та можливості вдосконалення / Т.В. Кузнєцова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010. – №9. – С.250-255.

11. Куранова Е.А. Экспертно-криминалистическое исследование факсимильных копий почерковых объектов. Информационное письмо / Куранова Е.А., Розанкова Е.В., Соколов С.В. – М.: Изд-во ГУ ЭКЦ МВД России, 2000. – 8 c.

12. Макарук Л.Л. Письмо як ключове поняття прикладних досліджень / Л.Л. Макарук // Соціолінгвістика та прагматика комунікації. – 2009. – №17. – С.39-43.

13. Негматова С.Г. Основы криминалистической техники. Краткий курс лекций / Негматова С.Г. – Волгоград: Изд-во Волгогр. гос. технич. ун-та, 2007. – 96 c.

14. Свиридова Л.В. Щодо комплесного використання ознак почерку та писемного мовлення в дослідження рукописних текстів / Л.В. Свиридова, Т.В. Сохранич, В.Г. Абросимова, Н.В. Сиротенко-Кацман // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010. - №10. – С.622-627.

15. Сохранич Т.В. Деякі актуальні питання підготування порівняльних матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи / Т.В. Сохранич, В.Г. Абросимова, О.М. Смоліна, Н.Г. Бочарова, Л.Г. Сухорукова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010. - № 10. – С.270-276

16. Шелковін А.О. Поняття та класифікація зразків почерку й підписів / А.О. Шелковін, О.О. Шелковіна // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010. – №10. – С.257-262.