Тема № 7. Трасологія

1. Поняття трасології, її наукові основи. Значення трасології в судовій, слідчій і судовій практиці.

2. Поняття та класифікація слідів.

3. Сліди рук. Види папілярних візерунків. Виявлення і фіксація слідів рук.

4. Сліди ніг людини та способи їх фіксування. «Доріжка» слідів ніг і її значення.

1. Трасологія – це розділ криміналістики, який вивчає теоретичні основи слідоутворення, закономірності виникнення слідів, що відображають механізм вчинення злочину, а також розробляє рекомендації щодо вивчення, вилучення та дослідження слідів із метою встановлення обставин, які мають значення для розкриття та розслідування злочинів.

Теоретичною основою трасології є положення матеріалістичної діалектики:

• у світі немає двох однакових речей, тобто кожний об’єкт матеріального світу індивідуальний;

• слід-відображення не може існувати без явища, предмета, речі, які він відображує.

Значення трасології полягає в тому, що вивчення слідів, які виникають при вчиненні злочинів, допомагає встановити знаряддя злочину, особу злочинця (потерпілого), визначити механізм злочину (злочинної діяльності).

2. Слід – це будь-яке відображення матеріальних змін у навколишньому середовищі.

Слід злочину – це будь-які зміни в навколишньому середовищі, які пов’язані з вчиненням злочину та мають матеріальний та ідеальний характер.

Сліди в криміналістиці можуть бути поділені та три групи:

• сліди-відображення;

• сліди-предмети;

• сліди-речовини.

3. Сліди рук найчастіше застосовуються при розкритті та розслідуванні злочинів.

Шкіра на долонях рук має особливу будову. Вона складається з двох шарів: верхнього – епідермісу і нижнього – дерми (шкіри). У верхній частині дерми розташовані сосочки, які утворюють ряди. Покриті епідермісом, вони є основою валиків, що називаються папілярними лініями

Папілярні лінії мають три основні види візерунків:

• дугові;

• петльові;

• завиткові.

Способи виявлення слідів рук:

1. фізичні;

2. хімічні.

Способи фіксації слідів рук:

1. опис у протоколі;

2. фотографування;

3. копіювання слідів.

4. Сліди ніг залишаються практично на будь-якому місці вчинення злочину.

Розрізняють такі види слідів ніг:

• сліди босих ніг;

• сліди взуття;

• сліди ніг у шкарпетках.

Способи фіксації слідів ніг:

1. фотографування;

2. вимірювання;

3. опис;

4. моделювання;

5. копіювання.

Для вирішення ідентифікаційних та діагностичних задач досліджують не тільки одиничні сліди, але й їх «доріжку». «Доріжка» слідів дозволяє встановити, ким вони були залишені (чоловіком чи жінкою), чи кульгає особа та інші важливі для розслідування обставини.

Основні терміни та поняття: трасологія, дактилоскопія, еджескопія, сліди, трасологічна експертиза, сліди рук, сліди ніг, «доріжка» слідів, виявлення слідів, фіксція слідів, вилучення слідів.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення сліду в криміналістиці.

2. Назвіть відомі Вам класифікації слідів.

3. Назвіть види папілярних візерунків пальців рук.

4. Охарактеризуйте папілярні візерунки, їхні властивості та види.

5. Які ознаки папілярних візерунків відносяться до загальних?

6. Які ознаки папілярних візерунків віднсяться до окремих?

7. У чому полягає підготовка матеріалів для дактилоскопічної експертизи?

8. Правила виявлення, фіксації та вилучення слідів.

9. Перелічіть класифікації слідів ніг.

10. Охарактеризуйте сліди тіла людини (сліди губ, вушної раковини, ділянок чола й носа).

Тематика рефератів:

1. Задачі трасологічної експертизи та підготовка об’єктів для її призначення.

2. Сліди знаряддя зламу та практика їх використання під час розслідування.

3. Сліди транспортних засобів і їх значення для встановлення обставин дорожньо-транспортних пригод.

Ситуаційні завдання:

1. При огляді місця події слідчий виявив сліди пальців рук на пляшці. Які засоби фіксації необхідно застосувати?

2. Яким засобом можна скопіювати слід пальця руки, виявлений на поверхні темної полірованої платяної шафи?

3. На шматку вершкового масла виявлені сліди зубів людини. Як необхідно їх зафіксувати?

4. На проїжджій частині мокрої лісової ґрунтової дороги на повороті є чіткі сліди передніх і задніх коліс колії автомобіля. Малюнок протектора підвищеної прохідності. У колії камінчики, переламані гілки, прим’ята висока трава. Місцями сліди проходять по калюжах. По краях колії краплі рідини і бризки води.

Які ознаки в слідах можуть свідчити про напрямок руху транспортного засобу?

5. Наїзд на пішохода було здійснено не встановленим транспортним засобом. Після автопригоди машина зупинилася, потім розгорнулася у зворотному напрямку і зникла. Сліди стоянки чіткі. Слідчий вилучив одяг потерпілого, на якому є малюнок протектора.

Яке криміналістичне значення мають зазначені сліди?

6. У ході розслідування злочину слідчий вилучив із місця події знаряддя злому – сокиру і частину зламаної за її допомогою перепони – дверної рами складського приміщення. З метою проведення ідентифікаційних досліджень він направив їх до експертної установи, упакувавши в одну картонну коробку, не ізолювавши їх одне від одного.

Чи правильно зробив слідчий, упакувавши сокиру і частину дверної рами в одну коробку; якщо ні, то чому?

7. При огляді місця події виявлено доріжку слідів взутих ніг людини.

Які параметри доріжки повинні бути зафіксовані в протоколі огляду?

8. Під час вчинення крадіжки злочинець спочатку пройшов по підлозі, що була забруднена розсипаною побілкою, а потім пройшов по чистій підлозі, що була забарвлена коричневою фарбою, залишивши поодинокі сліди ніг, взутих у чоботи. Які види слідів утворилися в даному випадку?

Тестові завдання:

1. Галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження, – це:

а) трасологія;

б) балістика;

в) судова фотографія;

г) криміналістична ідентифікація.

2. Матеріально-фіксоване відображення зовнішньої будови одного об’єкта на іншому – це:

а) відбиток;

б) слід;

в) печатка;

г) обстановка.

3. Сліди, які передають зовнішню будову контактуючої частини слідоутворюючого об’єкта, – це:

а) сліди-відображення;

б) сліди-предмети;

в) сліди-речовини;

г) сліди-форми.

4. Матеріальні об’єкти особистого, побутового, виробничого призначення, залишені або винесені з місця події, – це:

а) сліди-відображення;

б) сліди-предмети;

в) сліди-речовини;

г) сліди-форми.

5. Частина різних категорій матеріальних тіл, які залишаються на предметах на місці події або зникають з місця події, – це:

а) сліди-відображення;

б) сліди-предмети;

в) сліди-речовини;

г) сліди-форми.

6. Система компонентів процесу утворення слідів-відображень називається:

а) трасологія;

б) слідовий контакт;

в) механізм слідоутворення;

г) слідоутворюючі об’єкти.

7. Ділянки поверхні об’єктів, якими вони стикаються під час утворення сліду, називаються:

а) механізм слідоутворення;

б) слідовий контакт;

в) слідоутворення;

г) контактні поверхні.

8. Сліди, які відображають зовнішню будову слідоутворюючого об’єкта у всіх трьох його вимірах (за довжиною, шириною і глибиною), називаються:

а) об’ємні;

б) статичні;

в) поверхневі;

г) динамічні.

9. Сліди, які виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об’єкта (за двома вимірами – довжиною і шириною), називаються:

а) об’ємні;

б) поверхневі;

в) статичні;

г) динамічні.

10. Сліди, що формуються з речовини, частки якої відокремлюються від слідосприймаючого об’єкта і залишаються на слідоутворюючому об’єкті, називаються:

а) сліди нашарування;

б) вдавлені сліди;

в) сліди відшарування;

г) сліди натискання.

11. Сліди, які виникають у момент спокою, що наступає під час механічної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, – це:

а) динамічні сліди;

б) статичні сліди;

в) сліди ковзання;

г) сліди розпилу.

12. Сліди, які виникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, називаються:

а) периферичні сліди;

б) локальні сліди;

в) сліди ковзання;

г) сліди розпилу.

13. Узор на нігтьових фалангах пальців рук, утворений певними лініями, –це:

а) слід руки;

б) папілярний візерунок;

в) дактилоскопічне відображення;

г) зовнішній візерунок.

14. Розділ трасології, що вивчає властивості й будову папілярних візерунків з метою використання їх відбитків для ототожнення особи і розкриття злочинів, називається :

а) габітологія;

б) балістика;

в) дактилоскопія;

г) криміналістична реєстрація.

15. На які три основні типи поділяються папілярні візерунки?

а) дугові, петльові, аномальні;

б) дугові, завиткові, округлі;

в) петльові, завиткові, аномальні;

г) дугові, петльові, завиткові.

16. Найскладнішими за будовою вважаються папілярні візерунки:

а) аномальні;

б) дугові;

в) петльові;

г) завиткові.

17. Різновид трасологічної експертизи, основним завданням якого є ідентифікація особи за слідами рук, залишеними на місці події, називається:

а) дактилоскопічна експертиза;

б) ідентифікаційна експертиза;

в) судово-балістична експертиза;

г) почеркознавча експертиза.

18. Група слідів ніг людини, яка складається з кількох (три і більше) послідовно розташованих відбитків босих ніг або взуття :

а) доріжка слідів ніг;

б) лінія напрямку руху;

в) лінія ходьби;

г) кут розгортання стоп.

19. За допомогою якого методу здійснюють фотографування одиночних слідів?

а) панорамного;

б) масштабного;

в) репродукційного;

г) сигналетичного.

20. За допомогою якого методу здійснюють фотографування доріжки слідів?

а) панорамного;

б) масштабного;

в) репродукційного;

г) сигналетичного.

21. Сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття сховищ і руйнування перепон, є слідами:

а) рук людини;

б) транспортних засобів;

в) знарядь злому;

в) ніг людини.

22. Основними способами виготовлення зліпку сліду ноги є:

а) насипний, наливний, комбінований;

б) насипний, наливний, налипний;

в) наливний, комбінований, змішаний;

г) наливний, наклеюваний, комбінований.

Література:

1. Аленичев П.Н. Криминалистическая экспертиза: Трасология. Учебник. Вып. 6 / Аленичев П.Н., Аханов В.С., Зуев Е.И., Миронов А.И. и др.; под ред.: Самойлов Г.А. – М.: Изд-во ВШ МООП СССР, 1968. – 248 c.

2. Білинський Й.Й. Дактилоскопічні сканери / Й.Й. Білинський, М.Й. Юкиш, О.А. Павлюк // Інформаційні технології та комп’ютерна техніка. – Наукові праці ВНТУ. – 2010. – № 3. – С. 1 - 6.

3. Божченко А.П. Дерматоглифика при идентификации личности / Божченко А.П., Заславский Г.И., Попов В.Л. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2008. – 194 c.

4. Демин К.Е. Трасология: особенности составления экспертных заключний: учебное пособие / Демин К.Е., Федорович В.Ю. – М.: Изд-во Моск. ун-та МВД России, 2003. – 97 c.

5. Дячук В.І. Організаційні та процесуальні особливості призначення та проведення транспортно-трасологічних експертиз / В.І. Дячук // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2010. – № 3. – С. 234-243.

6. Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений: научно-практическое пособие / Карлов В.Я. – М.: Экзамен, 2006. – 192 c.

7. Клименко Н.И. Использование микрообъектов при расследовании преступлений / Клименко Н. И. – К., Киев. гос. ун-т им. Т.Г. Шевченко 1984. – 96 с.

8. Кузнецов П.С. Криминалистическая техника: учебное пособие / Кузнецов П.С. – Екатеринбург: Изд-во Урал. юрид. ин-та МВД России, 2001. – 79 c.

9. Кустанович С.Д. Судебно-медицинская трасология / Кустанович С.Д. – М.: Медицина, 1975. – 167 c.

10. Лапта С.П. Використання експертних висновків на наступному етапі розслідування злочинів / С.П. Лапта // Право і безпека. Науковий журнал. – 2010. – № 2 (34). – C.186-190.

11. Михайлов М.А. Проблема идентификации личности выходит за пределы, определяемые предметом криминалистики / М.А. Михайлов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Серия «Юридические науки». – 2007. - № 2. – Том 20 (59). – С.149-157.

12. Мухин Г.Н. Использование дерматоглифики в экспертных исследованиях / Г.Н. Мухин, О.Г. Каразей, Д.В. Исютин-Федотков // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Серия «Юридические науки». – 2006. – № 2. – Том 19 (58). – С.149-155.

13. Неня О.В. Криміналістичне значення мікрооб’єктів при розслідуванні злочинів / О.В. Неня // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 2 (21). – С. 139-145.

14. Пиріг І.В. Класифікація судових експертиз / І.В. Пиріг // Криміналістичний вісник. – 2010. – № 2 (14). – С. 30-35.

15. Полтавський А.О. Про деякі проблемні питання використання дактилоскопічної інформації на сучасному етапі / А.О. Полтавський // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2008. – № 4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Vlduvs/2008_4/08_4_5_2.pdf

16. Прокопенко Н.О. Поняття мікрослідів / Н.О. Прокопенко // Форум права. – 2009. – № 1. – С.463-469 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09pnopmm.pdf

17. Прокопенко Н.О. Сучасні можливості експертного дослідження слідів губ людини // Н.О. Прокопенко / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/ vkhnu/Pravo/2008_819/12.pdf

18. Радецька В.Я. Історичний аналіз розвитку криміналістичних експертиз і становлення їх термінологічної системи / В.Я. Радецька, В.М. Атаманчук // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/Nvknuvs/2010_4/radetska.htm

19. Свобода Є.Ю. Деякі аспекти правового регулювання дактилоскопічної реєстрації / Є.Ю. Свобода // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. - № 3(19). – С. 148-153.

20. Сімакова-Єфремян Е.Б. Науково-методичні проблеми комплексних судово-експертних досліджень / Е.Б. Сімакова-Єфремян // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2009. – Випуск 9. – С.185-195.

21. Сокиран М.Ф. Застосування технічних засобів фіксації ходу та результатів огляду місця події / М.Ф. Сокиран // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 1 (20). – С. 160 – 167.

22. Терехович В.Н. Особенности формирования и формулирования выводов криминалистической экспертизы холодного оружия / В.Н. Терехович // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2009. – Випуск 9. –С.303-305.

23. Турчин Д.А. Полевая криминалистика и ее практическое применение. Научно-практическое пособие / Турчин Д.А., Чижикова И.С.; под ред.: Ищенко Е.П. – М.: Юрлитинформ, 2006. – 144 c.

24. Удовиченко О.А. Функціонування регіонального дактилоскопічного обліку в науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУМВС України в Харківській області / О.А. Удовиченко // Криміналістичний вісник. – 2010. – № 2(14). – С. 140-144.

25. Хахановський В.Г. Автоматизація експертних дактилоскопічних досліджень / В.Г. Хахановський // Форум права. – 2011. – № 1. – С.1078-1084 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11xvgedd.pdf.