Калькулювання повних витрат на одиницю продукції

Витрати	Валові витрати	Продукт А	Продукт Б	Витрати на одиницю Б
Матеріали	400	150	250	2,5
Машини й обладнання	150	40	110	1,10
Заробітна плата	110	80	30	0,3
Разом прямих затрат	660	270	390	3,9
Виробничі накладні витрати	50	25	25	0,25
Загальні виробничі витрати	710	295	415	4,15
Адміністративні витрати	30	15	15	0,15
Торгові витрати	50	25	25	0,25
Витрати на збут	20	10	10	0,10
Валові витрати	810	345	465	4,65

Система обліку і калькулювання за змінними витратами ґрунтується на розподілі всіх затрат на змінні та постійні і передбачає, що собівартість продукції визначається – тільки за змінними витратам. Так, до виробничої собівартості продукції належать прямі матеріали, пряма заробітна платня і частина загально виробничих витрат, які є змінними. За змінними витратами оцінюють також залишок готової продукції.

Постійні загально виробничі затрати не включають у собівартість продукції, а зараховують до витрат періоду. Вони поділяють обліку окремо і їх списують на звітного періоду. Контроль постійних витрат здійснюють за центрами відповідальності через бюджетування, виявлення і аналіз відхилень від бюджету (кошторису).

На практиці може бути доволі складно розділити постійні і змінні заграти. Часто буває так, що затрати неї ні повністю постійними, ні повністю змінними, й інколи потрібне детальний аналіз для того, щоб встановити цю різницю стосовно характеру діяльності підприємства

Постійні затрати не залишаються незмінними на всіх рівнях обсягу виробництва Настає момент, коли будь-яке подальше збільшення обсягу виробництва потребує додаткового обладнання, а можливо, й розширення виробничих площ. Тому деякі затрати можна розглядати як постійні лише в межах певного періоду або для певного асортименту продукції.

Калькуляція собівартості за змінними витратами є необхідним доповненням калькуляції повних витрат. Використовують її в фінансовому менеджменті для планування, контролю, прийняття управлінських рішень про виготовлення нових видів продукції, ціноутворення, планування прибутку, рішень типу "виготовляти чи купувати?" та ін.

Із системою обліку і калькулювання змінних витрат пов'язаний показник маржинального доход.

Маржннальний дохід – це різниця між доходом від реалізації продукції і сумою змінних затрат. Він є проміжним фінансовим результатом, який покриття постійних витрат і отримання прибутку.

Таблиця 3

Звіт про фінансові результати на основі маржинального доходу

Показники	А	Б	В	Разом
Дохід від реалізації	500	400	100	1000
Змінні затрати:
Матеріали	45	30	10	85
Зарплатня	90	20	20	280
Обробка	165	10	10	195
Маржинальний дохід	200	180	60	440
Постійні затрати
Ремонт	15	10	20	45
Устаткування	10	20	20	50
Збут	15	10	10	35
Адміністративні затрати	30	70	120	220
Прибутки (збитки)	130	70	-110	90

При тому треба враховувати, що система обліку та калькулювання повних і затрат можуть давати різні фінансові результати підприємства.

Приклад. Підприємство виготовляє і реалізує продукцію. Ціна реалізації одного виробу становить 120 гривень. Дані про реалізацію за місяць такі:

виготовлено виробів – 100 штук;

реалізовано виробів – 80 штук;

змінні затрати на один вибір – 48 гри.;

постійні затрати на один місяць – 6000 грн. Фактичну собівартість одиниці продукції за повними затратами визначають так:

грн.

Прибуток від реалізації одного виробу: 120 – 108 = 12 грн. Далі порівняємо результати, отримані у звіті про фінансові результати за системою повних затрат та системою змінних затрат.

Звіт про фінансові результати за системою повних затрат

Грн.