Тема 2. Базові положення розроблення

КАПІТАЛЬНОГО БЮДЖЕТУ

1. Послідовність складання капітального бюджету.

2. Визначення вартості грошей у часі.

3. Методи оцінки проектів капітальних вкладень.

4. Вибір найбільш відповідного із прибуткових інвестиційних проектів.

1. Послідовність складання капітального бюджету

Реальні та фінансові інвестиції, як об’єкти управління мають певні особливості, які визнають процедуру організації управління вкладеним капіталом. Підприємства, які здійснюють виробничу діяльність періодично здійснюють капітальні вкладення в розвиток виробництва, для оновлення асортименту продукції і технологій, освоєння нових видів діяльності та ін.

В задачі фінансового менеджера при управлінні інвестиціями входить:

1. обгрунтування варіантів рішень про фінансування капітальних вкладень і визначення джерел їх фінансування;

2. організація фінансування капітальних вкладень;

3. моніторинг інвестиційних проектів;

4. організація виходу з проекту в випадку необхідності;

5. визначення фактичної ефективності капітальних вкладень.

На відміну від поточних рішень, рішення про капітальні вкладення передбачають витрачання значних ресурсів для отримання майбутніх вигод через 5, 10 або 20 років. Тому прийняття рішення пов’язано насамперед з вибором тих проектів, що якнайбільше відповідають політиці компанії і принесуть відчутні вигоди.

Послідовність визначення, аналізу і вибору можливих інвестицій називається Складанням капітального бюджету.

Бюджет капітальних вкладень має такі етапи:

• Визначення потенційних проектів капітальних вкладень;

• Калькування витрат і доходів пов‘язаних із здійсненням проектів;

• Оцінка запропонованих проектів;

• Складання бюджету капітальних вкладень;

• Переоцінка проектів, що були прийняті.

Будь –який бюджет капіталу містить такі частини:

Витрати – початкові видатки, потрібні для того, щоби розпочати здійснення проекту. Наприклад витрати на будівлі, устаткування тощо.

Вигоди – очікуване в майбутньому отримання доходів або економії на витратах унаслідок здійснення того чи іншого проекту.

Час – термін використання інвестиції.

Ризик – оцінка непевності вкладання капіталу як операцій, що спрямовані у майбутнє.

Альтернативи – аналіз та порівняння можливих варіантів реалізації проектів.

2. Визначення вартості грошей у часі

Планування інвестицій, визначення їх доцільності, прибутковості завжди є прогнозування майбутніх доходів і витрат, тобто грошових потоків.

Загальновизначено, що гроші, які в нас є сьогодні, краще за грошей, які ми сподіваємося мати в майбутньому.

По-перше, зміну вартості грошей часто пов’язують зі зниженням їхньої купівельної спроможності в результаті інфляції.

По-друге, для інвестора також існує ризик втрати вкладених коштів внаслідок подій які важко було передбачити (банкрутств, стихійне лихо, тощо).

По-третє, “сьогоднішні” гроші кожному потенційному інвестору вигідно вкласти і мати з них визначений дохід у вигляді відсотків. Тому виміром часової вартості грошей є сума відсотку на інвестиції, яка отримана або може бути отримана за даний період часу.

Отже, основні причини, чому гроші втрачають свою вартість, з плином часу такі:

• інфляція;

• ризик;

• отримання певного доходу в вигляді відсотків.

• Інфляція

Інфляція пов‘язана із загальним підвищенням цін у країні. Коли зростають ціни, падає вартість грошей. Інакше кажучи, купівельна спроможність грошей сьогодні більша, ніж буде завтра, бо підвищення цін зменшить їх вартість.

Приклад. Якщо інфляція спричиняє щорічне збільшення цін на 10% купівельна спроможність грошей падає, тобто сьогоднішні 100 грн. Через рік будуть варті 90 грн., якщо на 100грн. ми сьогодні можемо купити десять одиниць товару, то через рік – лише дев‘ять.

• Ризик

Ризик, або невпевненість у майбутньому, так же зменшує вартість грошей. Більшість інвесторів, уникаючи ризику, цінує гроші сьогодні більше ніж у майбутньому.

Невпевненість зростає відповідно до тривалості прогнозованого періоду, так само зростає ризик, відповідно зменшується сподівана вартість грошей.

• Отримання доходу в вигляді відсотків

Інвестори, інвестуючи гроші, сподіваються на майбутні доходи за умови, що ці доходи будуть достатньо високими. Щоб виправдати ризик, кредитори чи інвестори, вкладаючи гроші. Очікують на високу винагороду за втрату ліквідності.

Приклад. Коли людина кладе гроші в банк, вклади його застраховані, то погоджується на певний, доволі невисокий процент на вклади (наприклад, 5%). Коли ж вона купує облігації, то вимагає вищий ставки процента, скажімо, 15%.

Майбутня вартість та складний процент

При довгострокових інвестиціях переважно використовують складні проценти, які приносять більший дохід, ніж прості.

Складний відсоток – це відсоток, який нараховується на первісну суму та на нараховані відсотки.

Приклад: припустимо, що інвестор має 100грн. Ці гроші кладе в банк під 10% річних. Через рік вкладник матиме 110грн.

Початковий депозит +процент на депозит.

100. +10% від 100

100. 10

110

Майбутня вартість – це вартість інвестицій через визначений період з урахуванням певної відсоткової ставки.

Майбутню вартість через n років можна вирахувати за формулою:

FV=PV(1+R)ⁿ

де FV – майбутня вартість;

PV – теперішня вартість майбутнього доходу;

R – річна ставка процента;

n – кількість років.

З наведеної формули бачимо, що майбутня вартість однієї грошової одиниці дорівнює (1+R)ⁿ

Приклад: депозити на два роки

FV=PV(I+R)²

FV=100(1+0.1)²

FV=100*1.1*1.1

FV=121

Теперішня вартість та ставка дисконту

Теперішня вартість – це вартість майбутніх надходжень на теперішній час. Для визначення теперішньої вартості інвестицій необхідно з суми майбутніх грошових надходжень вирахувати суму відсотків, нарахованих за певною ставкою (R) і за певний період (п).

Теперішня вартість служить основою для порівняння прибутковості різних проектів та інвестицій за певний період. Отже, теперішня вартість – це вартість у грошах майбутніх надходжень чи доходів із поправкою на ставку дисконту.

Дисконтна ставка – це процентна ставка, яку застосовують для визначення теперішньої вартості до майбутніх платежів, щоб урахувати ризик і непевність, яка пов’язана з фактором часу.

FV

PV= (1+R)ⁿ

де PV – теперішня вартість майбутнього доходу;

FV – майбутній дохід;

R – процент або дисконтна ставка;

n – кількість років.

Приклад:

Якщо FV=121, n = 2 роки при R =10%

₁₂₁

^PV= _{(1+0. 1)}^{2 =100}

Необхідність дисконтування при оцінці інвестиційних проектів зумовлена тим, що, розглядаючи проекти капітальних вкладень, слід зіставити їхні вигоди з іншими альтернативними проектами. Визначивши теперішню вартість приросту з високим ризиком, ми можемо зіставити її з сумою, яку потрібно вкласти в надійні цінні папери, щоб при тому самому відсотку і за той самий період отримати ту саму суму грошових надходжень, але з меншим ризиком.

Ставка дисконту, що викорстовуюється для визначення теперішньої вартості майбутніх грошових надходжень при оцінці проектів капітальних вкладень, здебільшого базується на вартості капіталу підприємства (буде розглядатись в слідуючих темах).