- •Кириллов Олег Леонідович
- •I. Електротехнічні матеріали.
- •II. Конструкційні матеріали.
- •III. Матеріали спеціального призначення.
- •I. 1.1. Структура, типи кришталевих грат, дефекти будівлі металів.
- •I.1.2. Властивості металів і сплавів
- •I.1.3. Сплави на основі Fe.
- •1.2.1. Призначення і види термічної обробки:
- •I.4.1. Механічна обробка металу.
- •I.4.1.2. Засоби обробки металів.
- •I.4.1.3. Суттєвість обробки тиском і її види
- •I.4.2. Електрофізичні і електрохімічні засоби обробітки металів.
- •II.1.1. Класифікація провідникових матеріалів.
- •II.1.2. Поняття металевий провідник.
- •II.1.3. Фізичні процеси в провідниках, електропровідність, поняття опір.
- •II. 1.4. Вплив на опір різноманітних факторів.
- •II. 1.4. А. Термальна залежність питомого опору металевих провідників.
- •II. 1.4. Б. Домішки і дефекти. Сплави.
- •II. 1.4. В. Опор тонких металевих плівок.
- •II. 1.4. Г. Контактні явища, поняття термо - ерс.
- •II. 1.4. Д. Поняття надпровідність.
- •III. 1.1. Фізичні процеси в напівпровідникових матеріалах.
- •III. 1.2. Температурна залежність концентрації носіїв зарядів.
- •III. 1.3. Механізм розсіювання і рухливість зарядів.
- •III. 1.4. Оптичні і фотоелектричні явища в напівпpовідниках.
- •III. 1.5. Утворення p/n переходу.
- •III. 1.6. Ефект Холу.
- •III. 2.1. Класифікація напівпровідникових матеріалів.
- •III. 2.2. Загальні характеристики матеріалів та їх застосування.
- •III. 2.2.А. [Ge] Германій.
- •III. 2.2.Б. [Si] Кремній.
- •III. 2.2.В. [Se] Селен.
- •III. 2.2. Г. [SiC] Карбід кремнію.
- •IV. 1.1. Класифікація діелектриків по призначенню.
- •IV. 1.2.А. Вологові властивості.
- •IV. 1.2.Б. Хімічні властивості.
- •IV. 1.2.В. Термальні властивості та класи нагрівостійкості.
- •IV. 1.3. Поляризація.
- •IV.1.4. Діелектрична пронизливість в речовинах.
- •IV.1.5. Електропровідність діелектриків.
- •IV.1.5.1. Електропровідність в газі.
- •IV.1.5.2. Електропровідність в твердих діелектриках.
- •IV.1.5.3. Електропровідність в рідині.
- •IV.1.6. Діелектричні загуби в залежності від агрегатного стану діелектрика.
- •IV. 1.6.1. Втрати в газах.
- •IV.1.6.2. Втрати в рідині.
- •IV.1.6.3. Втрати в твердих діелектриках.
- •IV.1.7. Пробій в газі, іонізаційний процес.
- •IV.1.7.1. Пробій газу в однорідному полі.
- •IV.1.7.2. Пробій газу в неоднорідному полі.
- •IV.1.8. Пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.1. Електричний пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.2. Тепловий пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.3. Електрохімічний пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.9. Пробій в рідинах.
- •IV.1.9.1. Пробій в ідеально чистій рідині;
- •IV.1.9.2. Пробій в технічно чистій рідині;
- •IV.1.9.3. Пробій в технічно брудній рідині.
- •IV.1.2.1. Роль рідких діелектриків в електротехнічних приладах.
- •IV.1.2.2. Мінеральні електроізоляційні олії. Їх електро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.2.1. Трансформаторна олія.
- •IV.1.2.2.2. Конденсаторна олія.
- •IV.1.2.2.3. Кабельна олія.
- •IV.1.2.3. Синтетичні рідкі діелектрики. Їх эелектро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.4. Кремній і фтороорганічні рідкі діелектрики. Їх електро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.4.1.Кремнійорганічна рідина.
- •IV.1.2.4.2.Фтороорганічна рідина.
- •IV.1.3.1.А. Реакція утворення полімерів.
- •IV.1.3.1.Б. Гнучкість і хімічний зв'язок.
- •IV.1.3.1.В. Структурні форми і фізичний стан.
- •IV.1.3.1.Г. Склад полімерних ланцюгів.
- •IV.1.3.1.Д. Електричні властивості.
- •IV.1.3.1.Е. Нагрівостійкість.
- •IV.1.4.1. Поняття про пластмасу, основні компоненти.
- •IV.1.4.2. Класифікація пластмаси.
- •IV.1.4.3. Шарові пластмаси, характеристика, основні властивості.
- •Тема IV.1.6. Воскоподібні діелектрики.
- •IV.1.6.2. Парафін.
- •IV.1.6.3. Езерин.
- •IV.1.6.4. Галовакс.
- •IV.1.6.5. Вазелін.
- •IV.1.6.6. Бітуми.
- •Тема IV.1.7. Лаки, емалі, компаунди.
- •IV.1.7.1. Поняття лак и емаль їх класифікація.
- •IV.1.7.2. Компаунди, їх складові части, область застосування.
- •IV.1.7.1. Поняття лак і емаль їх класифікація.
- •IV.1.7.2. Компаунди, їхній склад, зона застосування.
- •IV.1.8.1. Основні характеристики деревини.
- •IV.1.8.2. Папери.
- •IV.1.8.2.1. Технологія виготовлення паперу.
- •IV.1.8.2.2. Основні види паперів.
- •IV.1.8.3. Картони.
- •IV.1.9.1. Природні слюди.
- •IV.1.9.1.1. Загальні поняття.
- •IV.1.9.1.2. Види і хімічний склад і властивості.
- •IV.1.9.1.3. Технологія видобутку.
- •IV.1.9.2. Конденсаторна слюда.
- •IV.1.9.3. Клеєні слюдяні вироби - міканіти.
- •IV.1.9.3.1. Колекторний міканіт.
- •IV.1.9.3.2. Перекладний міканіт.
- •IV.1.9.3.3. Формувальний міканіт.
- •IV.1.9.3.4. Микастрічка.
- •IV.1.9.3.5. Термоупорний міканіт.
- •IV.1.9.4. Матеріали і вироби на основі слюд.
- •IV.1.9.4.1. Слюденіти.
- •IV.1.9.4.2. Слюдопласти.
- •IV.1.9.4.3. Мікалекс.
- •IV.1.9.5. Синтетичні слюди.
- •IV.1.10.1. Скло - загальні поняття і класифікація.
- •IV.1.10.1.А. Сировина для виготовлення скла.
- •IV.1.10.1.Б. Технологія виготовлення скла.
- •IV.1.10.2. Залежність властивостей скла від їх хімічного складу.
- •IV.1.10.3. Класифікація скла по технічному призначенню.
- •IV.1.10.4. Ситали.
- •IV.1.11.1. Поняття кераміка.
- •IV.1.11.1.1. Сировина для отримання.
- •IV.1.11.1.2. Технологічний процес виготовлення.
- •IV.1.11.1.3. Властивості одержуваного матеріалу.
- •IV.1.11.2. Класифікація керамічних діелектриків.
- •IV.1.11.3. Матеріали з низькою діелектричною проникністю.
- •IV.1.11.3.А. Установочна кераміка.
- •IV.1.11.4. Матеріали з високою діелектричною проникністю.
- •IV.2.1. Поняття активний діелектрик.
- •IV.2.2. Класифікація активних діелектриків:
- •IV.2.3.В. Механізм спонтанної поляризації.
- •IV.2.3. Сегнетоелектрики.
- •IV.2.3.А. Класифікація сегнетоелектриків.
- •IV.2.3.Г.1. Конденсаторна сегнетокераміка.
- •IV.2.3.Г.2. Матеріали для варикондів
- •IV.2.3.Г.3. Сегнетоелектрики з ппг.
- •IV.2.3.Г.4. Електрооптичні кристали.
- •IV.2.3.Г.5. Матеріали нелінійної оптики.
- •IV.2.4. П'єзоелектрики.
- •IV.2.5. Піроелектрики.
- •IV.2.6. Електрети.
- •IV.2.7. Рідкі кристали.
- •IV.2.8. Матеріали для лазерів.
- •IV.2.8.1. Вимога до матеріалу лазера.
- •IV.2.8.2. Вимоги до активатору.
- •Тема V.1. Загальні поняття про магнетизм.
- •V. 1.2. Класифікація речовин по магнітним властивостям.
- •V. 1.3. Поняття "домен" і процес намагнічування.
- •V.1.4. Остаточна магнітна індукція, петля гистерезіса.
- •V.1.5. Втрати при намагнічуванні.
- •V.1.6. Точка Кюрі.
- •Тема V.2. Магнітом’які і Магнітотвеpді магнітні матеріали.
- •V.2.1.Г. Пермалої, їх ефх властивості вплив компонентів на магнітні властивості, застосування.
- •V.2.1.Д. Альсифери, їх ефх властивості вплив компонентів на магнітні властивості, застосування.
- •V.2.2. Магнітотвеpді магнітні матеріали класифікація і ефх властивості.
- •V.2.2.А. Леговані криці, що гартуються на мартенсит.
- •V.2.2.Б. Виливні магніто тверді сплави.
- •V.2.2.В. Магніти з порошків.
- •V.2.2.Г. Магніто-тверді ферити.
- •V.2.2.Д. Пластично деформуємо сплави і магнітні стрічки.
- •Тема V.3 Магнітні матеріали спеціального призначення.
- •V.3.1. Класифікація й область застосування.
IV.1.3.1.В. Структурні форми і фізичний стан.
Мікромолекули можуть бути РЕГУЛЯРНИМИ і НЕРЕГУЛЯРНИМИ.
РЕГУЛЯРНІ- характерними дотриманням умов досконалого дальнього порятунку розташування ланок в ланцюзі;
НЕРЕГУЛЯРНІ- мають тенденцію згортатися в шароподібні структури, що звутьсяГЛОБУЛАМИ.
Поверхня глобули менш витягненої молекули - тому міжмолекулярна ВЗАЄМОДІЯ ГЛОБУЛ–НЕ ТРИВКА.
ЖОРСТКІполімерні ланцюги звертаються вПАЧКИ(пучки молекул), за рахунок сили міжмолекулярної взаємодії.
ГНУЧКІполімерні ланцюги володіють спроможністю утворювати кришталеву фазу (складання молекул під кутом 180oі побудування в площині в виді гармошки). Молекули щільно упаковані і їм тяжко виявляти гнучкість.
Аморфні полімери мають 3 фізичні стани:
Склоподібне- володіє тендітністю і лиш незначно деформується перед руйнуванням;
Високоеластичне- при невеликих навантаженнях володіє великою пружною деформацією;
В'язкотекуче- під чинністю невеликих зусиль виявляє необоротну пластичну деформацію.
При зміні температури лінійні полімери знов минають крізь всіх перераховані стадії.
IV.1.3.1.Г. Склад полімерних ланцюгів.
По хімічному складу лінійні полімери можна поділити на ОРГАНІЧНІ і НЕОРГАНІЧНІ.
ОРГАНІЧНІ- високомолекулярні сполучення у яких головний ланцюг складається з С; CO; CN; CS; CP.
ЕЛЕМЕНТООРГАНІЧНІ- полімери, головний ланцюг яких не складається з атомів С, але обрамлені органічними групами (поліорганосилоксани).
IV.1.3.1.Д. Електричні властивості.
Всі хімічні зв'язки в тому або іншому ступені полярні із-за відмінності електронегативних атомів. Сумарний дипольний момент окремих зв'язків. Речовини з несиметричним побудованими ланків полімерних молекул володіють гігроскопічністю і низькими електричними характеристиками. Високомолекулярні вуглеводи з симетрично побудованими молекулами практичні неполярні і негігроскопічні tgδ => 0.
IV.1.3.1.Е. Нагрівостійкість.
Більшість полімерів працюють при температурах t<100Со, однак промисловістю виробляються нагрівостійкі полімери що мають у складі: фтор; кремнійорганічні; та речовини, що мають поліімідні хімічні речовини.
ІV.1.3.2. Лінійні полімери
IV.1.3.2.А. Неполярні матеріали tgδ => min.
НЕПОЛЯРНІматеріали - це ті, у яких мономері ланки не володіють дипольним моментом. Їхня діелектрична проникність визначається електронною поляризацією. Лінійні полімери мають 2 види релаксаційних втрат:
Дипольно - сигментальні [відбивають специфічні форми термальних коливань, притаманних високомолекулярними речовинам];
Дипольно - групові [зумовлені обертанням малих полярних груп, що містяться в бокових гілках макромолекули].
Неполярні речовини чутливі до полярних домішок (СО) - окислення С, тому із ними проводять ретельне очищення. При цьому втрати досягають значення tgδ = 10-4. З цих матеріалів роблять також плівки з Епр=200-250 МВ/м
До цих матеріалів відносні: ПОЛІЕТИЛЕН;ПОЛІСТИРОЛ;ФТОРОПЛАСТ-4і. т. ін.
Властивості розглянутих матеріалів:
ПОЛІЕТИЛЕН- [CH2=CH2]одержується полімеризацією газуЕТИЛЕНУв присутності каталізатора H2. Його одержують трьох видів:
ВИСОКОГО[1500 Атм] тиску при t0С =2000С;
СЕРЕДНЬОГО [40 Атм] тиску при t0С =1600С;
НИЗЬКОГО[>5 Атм] тиску при t0С =700С.
Основні характеристики:
v=1015 Ом*м; ε =2.4; tgδ = 2*10-4... 5*10-4; Епр = 40...150 МВ/м; t0Сраб=1300С.
ПОЛІСТИРОЛ-|С9Н8|nодержується полімеризацією газуСТИРОЛУ. n=6000-коефіцієнт полімеризації. Для покращення фізичних та хімічних властивостей до нього додаютьІНГИБИТОРИ(уповільнювачі) і каучук для зниження тендітності. Матеріал схилений до розтріскування. Випускається в виді: листів; пластин;СУСПЕНЗІЇ- в виді гранул;ЕМУЛЬСІЇ- в виді порошку.
Основні характеристики:
v=1016Om*m; ε =2.6; tgδ =(2...4)*10-4; Епр=110 МВ/м; t0Сраб=800С.
ФТОРОПЛАСТ - 4(політетрафторетилен)[F2C=CF2]- одержують полімеризацією тетрафторетилену. Винятково хімічні стійкий (вище ніж у Au і Pt разом). Сірого або білого кольору. Інколи переробляється як пластмаса для отримання фасонних виробів. Використовується в якості покриття на вироби які працюють в агресивних середах. Дуже дорогий і складний в виготовленні. В тих випадках коли необхідно покрити поверхню спеціальною речовиною, поверхню обробляють, одержуючи губчасту структуру. При t0С =4000С політетрафторетилен розчинюється з виділенням F-фтору, володіє малою радіаційною стійкістю.
IV.1.3.2.Б. Полярні матеріали tgδ => max.
ПОЛЯРНІ матеріали- речовини ланки яких володіють дипольними моментами і із-за асиметрії будівлі молекул. В них сильно вражена (дипольно - релаксаційна поляризація).
До них відносяться: ПОЛІВІНІЛХЛОРИД; ПОЛІЕТЕЛЕНТЕРЕФТАЛАТ;
ПОЛІМЕТАКРІЛАТ; ПОЛІАМІДНІ СМОЛИ; и тд.
Основні характеристики:
ε =3 - 6; v = 1011-1014 Ом/м; tgδ = 0.01 - 0.06; Eпр = 15-50 МВ/м.
ПОЛІВІНІЛХЛОРИД - (CH2Сl3)n- одержують полімеризацією вінілхлориду. З-за сильних полярних молекулярних зв'язків він жорсткий і не гнеться. Для надання йому еластичності до нього додають пластифікатори, що розсовують молекулярні ланцюга і послаблюють взаємодію між ними.
ПОЛІЕТЕЛЕНТЕРЕФТАЛАТ - лавсан, полімер отриманий з етиленгліколю і терефталієвої кислоти.
| ___ |
| / \ |
| - СН - СН - О - С - - - - С - О - СН - СН - |
| || \___/ || |
| О О | n
C6Н4 (СООН)2Молекулярна маса n=30000
Застосовується для виготовлення плівок і волокон і ін.
ПОЛІАМІДНІ смоли-ТЕРМОПЛАСТИЧНІречовини що володіють високої механічної тривкістю і еластичністю. Розчинені тільки в крезолі і фенолі.
| |
|- C6H4 - CO - NH -|
| |n
ПОЛІАМІДНІ полімери - мають ланцюгові молекули, які утворені по 4 - 8 раз групами - СН2 -, що повторюються і пептідними групами- СО - NH -. Володіють надто високою механічною тривкістю і еластичністю. Застосовуються для виготовлення синтетичних волокон гнучких плівок і пластмаси.
Матеріали даної групи.
КАПРОН- відносно висока гігроскопічність, легка деформація під чинністю t0С,
t0С роб=2200С
| |
| - (С2Н6) - СО - N2H5 - |
| |n
НАЙЛОН.
| |
| - (СН2) 6 - NH - CO - (CH2) 4 - CO - NH - |
| |n
ПОЛІФЕНІЛСИЛОКСИД - Дуже нагрівостійкий але крихкий матеріал.
| |t0Сроб = + 3000С- 2700С
| - С6Н4 - О - | σр = 70 МПа;σсж = 280 МПа;
| | n tgδ = f(F) = 0.002 - 0.008.
Вищенаведені речовини мають відносно високу гігроскопічність, легко деформуються під дією температури. Старіють під чинністю світла, вологи, термоударів.
ПОЛІІМІДИ: t0Сpаб = -190 +2800СЄ хімічні стійкі, не розчинюються в більшості розчинів, на них не діють розбавлені кислоти, луги, перегрітий паp.
Ці діелектрики одержують в наслідок реакції поліконденсації пірамеїнові кислоти і деяких ароматичних сполучень - діамінів. На їх основі виготовляються емаль лаки для емалювання дротів d=0.1-1.3 мм (пнетімід)
Характеристики:
σp=1200 кг/см2;v=1015Ом*м; Eпp=150кВ/мм.
Їх недолік велика гігроскопічність 1% H2O за t = 24 години при t0С=200С, тому дроти з цією ізоляцією пропитують водостійкими і нагpівостійкими лаками.
Переробку поліімидів в вироби здійснюють литтям і пресуванням при t0С =350-4000С, а отримані речовини володіють доброю радіаційною стійкістю при використанні в пластмасі, володіють низькою гигpоскопічністью 0.87% при нагріванні в течії 24 годин, в воді.
ІV.1.3.3. Синтетичні смоли.
Синтетичні смоли, які випускаються, бувають:
феноло - формальдегидні;
крезоло - формальдегидні;
карбомідо - формальдегидні;
аніліно - формальдегидні;
меламіно -формальдегидні;
феурфурольні;
кремнійорганічні;
поліефірні;
новолачні.
епоксидні смоли.
ФЕНОЛО-ФОРМАЛЬДЕГИДНІсмоли - виготовляють нагріванням у закритому казані водяного розчинуФенолу(H5C6 - ОН), абоКрезолу(H3C-C6H4-OH) зФОРМАЛЬДЕГИДОМ(Н2СO) менш 1 моля формальдегіду на 1 моль фенолу.
В наслідок реакції виходить речовина =>БАКЕЛІТ, яка в залежності від температури варення має три стадії:
|
Стадія |
Матеріал |
Стадія утворення |
t0Спл |
v |
ε |
tg δ |
Хар-ки |
|
1. |
РЕЗОЛ |
А |
55-800С |
106 |
4.5 |
0.01 |
розчинний в спиртах |
|
2. |
РЕЗИТОЛ |
Б |
110-1400С |
не розчинний в спиртах | |||
|
3. |
РЕЗИТ |
В |
не плавка |
1011 |
КРЕЗОЛО-ФОРМАЛЬДЕГИДНІсмоли - мають менше виразливі полярні властивості, відносно попередніх.(СH3-С6Н4-ОН)
КАРБАМІДО-ФОРМАЛЬДЕГИДНІсмоли - одержують поліконденсацією формальдегіду з карбамідом(NН2)2COі його похідними. Володіють високої крекінгостійкістю і здатністю клеїти. Використовуються для виробництва пластичних мас, лаків, клеїв і т.д..
АНІЛІНО-ФОРМАЛЬДЕГИДНІсмоли - одержують реакцією формальдегіду з аніліном(С6Н5-NH2). Матеріал менше гігроскопічний завдяки заміні-OH-менш полярною групою-NH2-.
МЕЛАМІНО-ФОРМАЛЬДЕГИДНІсмоли - одержують поліконденсацією формальдегіду з меламіном (С3H6N6) і його похідними. Володіють високої крекінгостійкісю і здатністю клеїти. Використовуються для виробництва пластичних мас, лаків, клеїв і т.д..
ФЕУРФУРОЛЬНІсмоли
КРЕМНІЙ-ОРГАНІЧНІсмоли - використовують для виготовлення пластмас.
t0Сраб = 3000С
ПОЛІЕФІРНІ, абоГЛИФТАЛІЄВІсмоли одержують реакцією поліконденсації багатоатомних спиртів і органічних кислот (гліцерин - фталієивий ангідрид). Володіє високою здатністю клеїти і стійкістю до розрядів. Застосовується як клеєна основа просочувальних і покривних лаків, а також для клеєння слюди при виробництві міканітів і мікалент.
Властивості:
|
EПР кВ/мм |
tпл 0С |
V Ом*м |
ε |
tg δ |
Р г/см3 |
|
35 |
|
1013 |
|
0.003...0.03 |
1.1-1.46 |
НОВОЛАЧНІ смоли одержують реакцією поліконденсації фенолу з формальдегідом при нестачі останнього (100 кг фенолу - 27 кг формальдегіду) + 15% уротропіну(CH2)6N4. Як каталізатор HCl. Речовина виглядає як густа маса світлокоричневого кольору. Вона розчиняється в ацетоні і етиловому спирті.
Властивості:
|
EПР кВ/мм |
tпл 0С |
V Ом*м |
ε |
tg δ |
Р г/см3 |
|
12 |
|
1010 |
|
0.05...0.1 |
1.28-1.32 |
ЕПОКСИДНІсмоли - являють сиропи рідини, жовтого, або світло-коричневого воляру. В готовому виді низькомолекулярна речовина. Одержують реакцією поліконденсації при взаємодії епіхлоргидриду гліцерину з дифініл - пропаном (діаном).
| |
| ___ СН3 СН3 ___ |
| / \ | | / \ |
-СН2-СН-СН2-О - - С - . . . - С - - О -СН2-СН-СН2-
\ / | \___/ | | \___/ | \ /
О | СН3 СН3 | О
| |n
У якості отверджувача застосовуються ангідриди малеїнової і фталієвої кислот. В основі структури лежить епоксі група.
CH2-CH
\ / - епоксі група.
О
При прийманні твердого стану володіють великою механічною міцністю і водостійкістю.
Властивості:
|
EПР кВ/мм |
tраб 0С |
V Ом*м |
ε |
tg δ |
Р г/см3 |
σ кГ/см2 |
|
30 |
100...110 |
1013 |
|
0.001...0.005 |
1.2-1.3 |
800 |
ІV.1.3.4. Природні смоли.
КАНІФОЛЬ- склообpазна речовина, яку одержують переробкою живиці - соку хвойних дерев. Після відгону з живиці води утворюється - каніфоль. До складу якої входять кислоти: абієтинова, колофеїнова, ефірні олії і т.д. При нагріванні каніфолі разом з металами, або їх окислами, одержують солі, які називаються резинити. Каніфоль розчиняється в нафтових оліях і інших рідких вуглеводоpодах, pослинних оліях, скипидарі.
Характеристики:
|
EПР кВ/мм |
tраб 0С |
V Ом*м |
S Ом |
ε |
tg δ |
Р г/см3 |
σ кГ/см2 |
|
20 |
70 |
1012 |
1012 - 1013 |
2.8 |
0.01...0.05 |
|
|
Е=f(to*c)
На повітрі каніфоль окислюється. Розчиняється в багатьох розчинниках. У розчиненому виді застосовується у нафтових оліях, при виготовленні пpопиточних і заливальних кабельних компаундів; pезиноти служать сикативами для масляних лаків.
У електроніці застосовуються в якості загустивачів олій компаундів, а також сикативів - речовин, прискорюючих процеси висихання Маслових лаків.
ШЕЛАК- продукт життєдіяльності комах, які перероблюють сік тропічних дерев і виділяють напливи сирої смоли, що містить 85% шелаку, 8% воску, 7% фарбуючих речовин. Добувається в тpопічних станах Південної і Південно-Східній Азії.
Технологія: Сирець попитують в гарячій воді і сушать, потім плавлять і фільтрують. Речовина має вид крихкої лусочки.
Характеристики:
-
EПР
кВ/мм
tраб
0С
V
Ом*м
S
Ом
ε
tg δ
Р
г/см3
σ
кГ/см2
30
120
1014
0.02-0.08
20 - 30
50 - 60
1013-1015
3.5
0.01
Добре розчиняється у спиртах, мінеpальних оліях, ефіpах. Виготовлення на його основі що клеять спиртових лаків.
При боргом нагpіванні шелак запікається, стає неплавким і нерозчинюється. Увозиться з Індії.
КОПАЛИ- тугоплавкі смоли з характерним блиском, великий твердістю і порівняно важким розчиненням.
Їх добувають:
як копалини- це продукти розчинених раніше смолоносній деревини;
як смолинині зростаючих дерев в тропіках.
КОПАЛИ- застосовують як добавки до масляних лаків, для збільшення твердості плівки покpитя. Розшуканий копал - янтар добувають на збережі Балтійського моря. Його рідко застосовують для виготовлення введень у пристрої, де необхідно високий опор.
Питання перевірки знань:
Що таке полімер?
Коло влаштування полімерів у електротехніці?
Перелікувати загальні технології їх отримання?
Хімічні способи утворення полімерів?
Загальне значення застосування полімерів у промисловості?
З'ясувати вплив типу полімеру на електричні характеристики?
Полістирол його види, коло влаштування?
Поліетилен його види, коло влаштування?
Поліхлорвініл його види, коло влаштування.?
Фторопласти їх склад, загальні властивості, види та влаштування?
Джерела:
Л1-стр. 227-239
Л2-стр. 120-148
Л3-стр. 153-175
Тема ІV.1.4. Пластичні маси.
ПЛАН
ІV.1.4.1. Поняття про пластмаси, основні компоненти.
ІV.1.4.2. Класифікація пластмас.
ІV.1.4.3. Шарові пластмаси, характеристика, основні властивості.
ІV.1.4.4. Плівкові матеріали, характеристика, основні властивості.
ІV.1.4.5. Каучукоподібні термопласти.