94 Торакоцентез, для чого і як проводять у тварин?

Быстрая и технически простая процедура, которая является

• терапевтической: удаление воздуха или жидкости из плевральной полости

диагностической (подтверждение наличия воздуха или жидкости и получение образцов жидкости для дальнейшего исследования)

Только при дыхательной недостаточности или необходимости отбора материала!!!

• Пиоторакс

• Пневмоторакс

• Гемоторакс

• Хилоторакс

• Пункционная биопсия

Симптомы изменения механики легких:

• Цианоз

• Недостаточная или ненормальная экскурсия грудной стенки

• Нежелание ложиться, непереносимость физических нагрузок

Кашель чаще у собак, чем у кошек

Техника проведения

• Положение – лёжа на грудине или лёжа на боку

• Точка вкола - седьмое или восьмое межреберье немного выше реберно-хрящевого перехода справа или примерно на уровне реберно-хрящевого перехода.

• Иглу вводить медленно, у краниальной части ребра, чтобы избежать межреберных сосудов, расположенных каудально к каждому ребру.

• Животное должно быть неподвижным либо под седацией, чтобы свести к минимуму риск ятрогенного пневмоторакса или

гемоторакса. Большинство пациентов хорошо переносят процедуру с местным блоком лидокаина (например, 2% р-р лидокаина вводится в межреберную мускулатуру).

• Аспирация продолжается до тех пор, пока не будет достигнуто отрицательное давление. Если не достигается отрицательное давление (при напряжённом пневмотораксе) – необходима непрерывная аспирация содержимого

• Жидкое содержимое может стекать контралатерально через медиастинум. В такой ситуации торакоцентез должен быть выполнен двусторонне.

95 Тривалість одного жуйного періоду у тварин в нормі 30-60хв

96 У ВРХ в задніх ділянках діафрагмальних часток легень вислуховується дихальний шум Чистевезикулярне

97 у здорових корів в рубці в 1 мл міститься інфузорій 500тис-1,2млн

98 У здорових корів величина Нр вмісту рубця 6,8*7,2

99 В нормі жуйка у ВРхзявляється після прийому корму через 20-30 хв і через 1 -1,5год.

100 Хрипи які бувають про що свідчать

Це додаткові дихальні шуми, які виникають впри патологічних змінах в дих шляхах і нагромадженні в них ексудату, трансудату чи крові. хрипи бувають

Сухі хрипи виникають при відкладенні на верхні слизистої оболонки липкого, в’язкого й тягучого ексудату при значному звуженні бронзів. Характер суого хрипу залежить від багатьох умов, звуження отвору бронзів, дивжини широти і товщині плівки що коливається, від форми і щільності. Сила залежить від швидкості проходження повитря. вислуховуються в невеликих ділянках, або можуть бути розсіяні по великій площі

Вологі хрипи виникають у бронхах при накопиченні в них крові, патологічного поту. вони нагадують собою звуки що вислуховуються при лопанні бульбашок, булькання клокотаня. прослухочуютсья під час вдиху і видиху, але в фазі інспірації прослуховуються краще. вологі хрипи даляться на гучні і не гучні.хрипи які виникли в бронхах в глибоко розміщених тихі, якщо бронх оточений щільною легеневою тканиною то хрипи стають гучними.

101 Частоту дихальних рухів визначають методом оляду

102 Чим характерезується гепаторенальний синдром при хворобах печінки

Характерезуеться виникненням при хворобах печінки функціональної недостатності ниро. Порушення знешкоджену вальної функціх печінки і нагромадження в організмі реніну, ангіотензіну, простогландінів на ін. призводить до пошкодження структури і зниження здатності нирок. У тварин одночасно діагностують ураження печінки і нирок. Синдром часто виділяють у високопродуктивних корів та собк службових порід. Послідовністю розвику такої патологіхподтвержується аналізом показниквіфукцианально стану печінки на нирок.

103 чим характерезуєтсья синдром гепатоцелюлярної недостатності

Це сукупність симптомів, мікробиохімічних змін крові і жовчі, що зумовлені дистрофіє. І некрозом гепатоцитів і проявляються порушенням основних функцій печінки: зменшення синтезу альбумінів, жовчних кислот, холи стеролу сечовини, холін естерази. Зменьшення синтезу альбумінів може призвести до зниження онкотичного тиску плизми крові, на розвитком коматозного стану.

Зменьшення виділення жовчі призводить до порушення гідролізу ліпідів та засвоєння їх, абсорбції жиророзчинних вітамінів і важнокрозчинних солей кальцію.

104 чим харакерезуєтсья синдром жовтяниці при хворобах печінки

Жовтяниця — це синдром, для якого характерні забарвлення у жовтий колір видимих слизових оболонок, склери і непігменто-ваної шкіри, нагромадження у крові надмірної кількості білірубі¬ну, жовчних кислот, внаслідок чого настає розлад функцій різних систем. Причиною розвитку жовтяниці є порушення рівноваги між утворенням, кон'югацією і виділенням білірубіну. Розрізняють три форми жовтяниці: гемолітичну (надпечінкову), паренхіматоз¬ну (печінкову), механічну (підпечінкову).

Гемолітична жовтяниця зумовлена надмірним утворенням віль¬ного білірубіну, нагромадженням його у крові, уробіліногену в сечі і стеркобіліну в калі. Причиною надпечінкової жовтяниці є посилений гемоліз еритроцитів з перетворенням гемоглобіну у бі¬лірубін. У кров надходить велика кількість вільного (некон'юго-ваного) білірубіну.

Паренхіматозна жовтяниця розвивається при захворюваннях печінки, внаслідок чого порушуються поглинання, кон'югація та виділення білірубіну, а у сироватці крові підвищується концентра¬ція як вільного, так і зв'язаного білірубіну, тому що уражені гепа-тоцити нездатні виділити кон'югований білірубін у жовчні каналь-ці проти градієнта його концентрації. Всмоктування кон'юговано-го білірубіну в кров призводить до нагромадження його в тканинах організму з розвитком жовтяничності та виділення із сечею. Сеча у хворих тварин стає темно-бурою. У калових масах зменшується кількість стеркобіліну, тому вони у м'ясоїдних світлішають.

Механічна жовтяниця виникає при утрудненому відтоку жовчі внаслідок закупорювання жовчних протоків жовчними камінцями, ехінококовими міхурами, паразитами, новоутвореннями, абсцеса¬ми. Настає всмоктування компонентів жовчі в кров і лімфу. У кро¬ві нагромаджується проведений через печінку білірубін, який фар¬бує слизові оболонки, склеру і непігментовані ділянки шкіри в жовтий колір.

105Чим характеризується синдром інфільтративного ущільнення легеневої тканини

Нагромадженням у легенях клетинних елементів та рідини, проростанням у легені сполучної та пухлинної тканини, внаслідок чого зменшується повітряність легень. При діагностиці виявляють притуплений(при вогнищевій) чи тупий(при крупозній пневмонії) сухі чи вологі хрипи, бронхіальне дихання.

106. Чим характеризується синдром колік при патології органів травлення?

Синдром колики определяется как комплекс болевых симптомов и беспокойства животного, являющийся следствием болезни какого-либо органа (с лат. colica — боль).Болевая реакция возникает со стороны внутренних органов при спазматическом сокращении мышц желудка, кишечника, почек, мочевого пузыря, артериальных сосудов, сердца (спастическиеболи), растяжениистенокжелудка, кишечника, мочевогопузыря, почечнойлоханки (дистензионныеболи), натяжениибрыжейки (брыжеечныеболи), воспалениибрюшины (перитонеальныеболи), поврежденияхсолнечного, брыжеечного и другихнервныхузлов (висцеральныеилиганглиозныеболи).

107. Чим характеризується синдром нагромадження рідини у плевральній порожнині?

В плевральнійпорожнинірідинаможебутизапального (ексудат) чинезапального (трансудат) характеру.Спостерігаєтьсяприексудативнихплевритах, туберкульозі, ракулегень, інфарктілегень, серцевійтанирковійнедостатності.Кашель, задишка, підвищеннятемпературитіла. Приоглядівиявляютьвідставанняураженоїполовинигрудноїклітки в актідихання, випинанняміжребернихпроміжків.Приперкусіївиявляєтьсятупийперкуторнийзвук, підчасаускультації – ослабленняабовідсутністьдиханнятабронхофонія.

108. Чим характеризується синдром неонатальної дисперсії?

В основі синдрому лежить порушення секреторної ,перетравлювальної, всмоктувальної, моторної і екскреторної функції шлунка(сичуга) і кишечнику, що в подальшому зумовлює розвиток дисбактеріозу, зневоднення, інтоксикацію. Раннім і типовим симптомом синдрому диспепсії є діарея – пусковий механізм інших змін. Настаепрофузний понос. Часто анальний отвір відкритий і з нього мимовільно випадають какахи.

109. Чим характеризується синдром портальної гіпертензії при хворобах печінки?

Портальнагіпертензія - цепідвищеннятискукрові в басейніворітноївени, щоклінічнопроявляєтьсятакимисимптомамиякрозширенняпортокавальниханастомозів, асцитом, спленомегалієютакровотечами з варикознорозширенихколатералей.

Данийсиндромвиникаєвнаслідокпорушеннявенозногокровотоку в печінці.Венознийблокможевиникати в самійпечінці, ворітнійабонижнійпорожнистійвенах.Відповіднодоцьоговиділяютьтаківидипортальноїгіпертензії:

підпечінкова (порушенняпритокукрові в печінкупопортальнійвені);

внутрішньопечінкова;

надпечінкова (в результатіперешкодвідтокукрові з печінки в нижнюпорожнистувену).

110. Чим характеризується синдром порушення травлення (мальдигестія)?

Синдромнарушенногопищеварения (мальдигестия) – комплекскишечныхсимптомов, причинойкоторыхявляетсянедостаточноеперевариваниепищевыхвеществ.Мальдигестияможетбытьгастрогенной, панкреатогенной и энтерогенной.

Недостаточность полостного пищеварения:

панкреатогенная недостаточность пищеварения;

дефицит желчных кислот;

гастрогенная недостаточность пищеварения.

Недостаточность мембранного пищеварения:

нарушение адсорбции панкреатических ферментов;

дефицит кишечных ферментов.

111. Чим характеризується синдром розширення легень?

Груднаяклетка и легкиепринимаютпостоянноеинспираторноеположение. Дыхательныеэкскурсииуменьшены, груднаяклеткастановитсябочкообразной, а межреберья—широкими.Выдыхудлинен.Дыханиеослаблено.Возможнызастойныехрипы.Имеетсянезначительноеслизистоеистечение.Приперкуссиигруднойклеткиобнаруживаетсякоробочныйзвук.Границысердцауменьшенызасчеттого, чтоприкрываютсяувеличеннымилегкими.Приаускультациидыханиеослаблено.Приаускультациисердцаакцентналегочнойартерии.Прирентгеноскопиивидныбываютширокиемежреберья, малаяподвижностьдиафрагмы и болеесветлыелегочныеполя, чем в норме.Усилениерисункаидетзасчетзастойныхявлений.

112. Чим характеризується синдром холестазу при хворобах печінки?

Холестаз — захворювання, приякомузменшуєтьсянадходженняжовчі в дванадцятипалукишку.

Основними симптомами холестатичного синдрому є шкірнийсвербіж, світлий кал, темнийколірсечі (кольори пива) і збільшенняпечінки.У деякихвипадкахсуглобовіболі. При хронічнійформізахворюваннявідзначаєтьсяпігментаціяшкіри через накопиченнямеланіну. Такожпідшкіроюможевідкладатися холестерин з утвореннямксантом — локальнихскупчень холестерину і тригліцеридів. Зазвичай, ксантомиз’являються в областімолочнихзалоз, навколо очей, на спині, шиї, долонних складках та іншихчастинахтіла.

113. Що визначає мікроскопічне дослідження калу?

Кал складаєтьсяіз води, неперетравленихрешток корму, соків, злущеногоепітелію,мінеральнихречовин та іншихбіологічноактивнихречовин (віта¬мінів, ферментів та ін.) і мікроорганізмів.

Визначитипатологічнізміни в каліможнатільки при знаннійогопоказників у здоровихтварин. Аналіз калу об'єднує макро-й мікроскопічні, хімічні, а при підозрі на інфекційнізахворювання і бактеріологічнідослідження.

Макроскопічнідослідження калу полягають у визначеннійогокількості, консистенції, кольору, запаху, домішок і залишківнепе-ретравленого корму.

114. Що нагадує дихальний шум крепітації, коли відмічається?

Крепітація – своєрідний шум, який прослуховується в кінці вдиху і нагадує звук схожий із звуком від розминання пальцями пучка волосся біля вуха. Вислуховується лише в перші дні пневмонії і в період одужування, на початку набряку легень. У період розпалу пневмонії, коли альвеоли заповнені ексудатом, крепітація не вислуховується .

115. Що називається задишкою, які види задишок зустрічаються у тварин, коли?

Задишка – утруднене дихання, яке супроводжується змінами частоти, сили, ритму та типу дихання. Вона є симптомом багатьох хвороб тому має велике діагностичне значення. Розрізняють три форми задишки: інспіраторну(утруднений вдих), експіраторну(утруднений видих), змішану.

116. Що таке анорексія, коли спостерігається?

Аноре́ксія — захворювання, щохарактеризуєтьсякритичнимзниженняммаситіла, частонебезпечнимдляжиття, втратоюапетиту.Церозладихарчування, якіможутьматидоволіподібнівияви і різнепоходження (інодіендокринологічне, інодіпсихологічно-психіатричне, інодітерапевтичне)Спостерігаеться при: вірусних інфекціях, інородних тілах у стравоході, шлунку та кишечнику, патологіях кишково-шлункового тракту, патологіях зубо-челюстного апарату, больовому синдромі, очатах гнойного запалення в організмі, стресі, новоутвореннях, патології мочевивідної системи і т. д.

117. Що таке булімія, коли спостерігається?

Булимиейназываютрасстройство, длякоторогохарактернорезкоеповышениеаппетита.Обычнопроявляетсяприступообразно, с неконтролируемымчувствомголода.Чувствонасыщенияпищейпрактическиутрачивается.Булимиячастоявляетсяпричинойожирения.

Булимию у животныхмогутвызватьдлительноеголодание, некоторыеэндокринныерасстройства (сахарныйдиабет, синдромКушинга), воспалительныезаболеваниянервнойсистемы (менингит, энцефалит), заражениегельминтами.

118. Що таке задишка, її типи.

Задишка – утруднене дихання, яке супроводжується змінами частоти, сили, ритму та типу дихання. Вона є симптомом багатьох хвороб тому має велике діагностичне значення. Розрізняють три форми задишки: інспіраторну(утруднений вдих), експіраторну(утруднений видих), змішану.

119.Що таке плегафонія (трахеальна перкусія), в чому її суть?

Плегафонія або трахеальна перкусія — метод дослідження, в основі якого лежить оцінка зміни звукопровідності уражених бронхів, легень і плеври. Здійснюють її два дослідники. Один з них перкутує трахею, інший — аускультує легені. У здорових тварин на ділянці легень чути глухі, що долинають здалеку, звуки. Чіткий сильний трахеальний звук буває при інфільтрації легеневої тканини ексудатом або транссудатом (крупозна пневмонія, бронхопневмонія, набряк легень), при ателектазі легень (із збереженою провідністю бронхів). Якщо в плевральній порожнині нагромаджується ексудат або транссудат, то передавання трахеальних перкусійних звуків на поверхню грудної клітки утруднюється, тому звуки прослуховуються ослабленими або зовсім не прослухову-ються. Оцінка результатів плегафонії полегшує диференціальну діагностику уражень легень і плеври та виявлення у них глибоко розміщених патологічних вогнищ, коли при звичайній перкусії не одержують надійних результатів.