Klasichna

Класична (європейська) чума свинейЦе небезпечна високо контагіозна хвороба свиней, яка при гострому перебігові характеризується септицемією, явищами геморагічного діатезу, гострим катарально-геморагічним гастроентеритом, а при підгострому і хронічному – крупозною пневмонією і дифтеритним запаленням товстого кишечника.Хворіють свині усіх вікових груп і порід.Збудник – РНК-вміщуючий вірус родини тогавирусів роду пестивирусів. Він має високу контагіозність. Хвороба може перебігати гостро (до 7-10 днів), підгостро (14-20 днів) і хронічно (28-50 днів). Розрізняють п'ять клініко-анатомічних форм чуми свиней:1) септичну, неускладнену форму чуми;2) чуму, ускладнену пастерельозом, або грудну (легеневу) форму хвороби;3) чуму, ускладнену сальмонельозом, або кишкову форму хвороби;4) чуму, ускладнену одночасно пастерельозом і сальмонельозом, або змішану форму;5) атипову форму чуми. Патоморфологічні зміни. При септичній формі чуми - геморагічний діатез, який розташовуються в ділянках спини, черевної стінки, внутрішньої поверхні стегон, на вушних раковинах. Багато крововиливів у слизових оболонках гортані, надгортанника, шлунково-кишкового тракту, ниркових мисок, сечового міхура, на серозних покривах, у нирках, легенях. У лімфатичних вузлах розвивається геморагічний лімфаденіт.У паренхіматозних органах (серце, печінка, нирки) реєструють зернисту дистрофію, анемічність; у легенях – венозну гіперемію, а також серозний чи серозно-геморагічнй плеврит.У шлунково-кишковому тракті фіксують гострий катаральний гастроентерит із сильним набряканням слизової і крововиливами в ній.Крім того, виявляють катарально-гнійний кон’юнктивіт, загальну анемію, повнокров'я і набряк речовини й оболонок головного і спинного мозку.Гістологічно в центральній нервовій системі реєструють гострий негнійний енцефаломієліт лімфоцитарного типу з характерними для нього периваскулярними лімфоцитарними інфільтратами, вогнищевою проліферацією клітин глії і дистрофічними змінами в нервових клітинах.При грудній формі чуми крім виражених у різній мірі патоморфологічних змін, властивих описаній вище септичній формі хвороби, спостерігається лобарна крупозно-геморагічна пневмонія з наявністю мармурового малюнка в уражених частках легень, серозним чи серозно-геморагічним набряком інтерстицію і некрозами запаленої паренхіми легень. Як правило відзначається серозно-фібринозний плеврит і перикардит.При кишковій формі чуми відмічають осередковий дифтеритно-некротичний чи виразково-некротичний коліт і тифліт. У солітарних фолікулах ободової і сліпої кишок формуються типові для чуми круглі, діаметром 0,5-3 см, щільні, шкірястого вигляду жовтувато-бурі струпи з концентричною шаруватістю.У легенях розвивається хронічна лобулярна і лобарна катаральна бронхопневмонія, що може ускладнюватися серозним, серозно-фібринозним плевритом і перикардитом.На шкірі знаходять віспоподібні висипання у вигляді вузликів, що підсихають і перетворюються в коричневі скоринки.У паренхіматозних органах відзначається зерниста дистрофія. Трупи поросят звичайно виснажені, анемічні, з ознаками відставання в розвитку.При змішаній крупозну чи крупозно-геморагічну пневмонію, серозно-фібринозний плеврит у сполученні з дифтеритичним тифлітом і колітом. Диференційна діагностика. Класичну (європейську) чуму свиней необхідно відрізняти від африканської чуми, пастерельозу, сальмонельозу, бешихи свиней, набрякової хвороби, хвороби Ауєскі, грипу.Африканська чума - При африканській чумі більш різко виражені температурна реакція і геморагічний діатез, селезінка, на відміну від класичної чуми, сильно збільшена і розм'якшена, інфаркти в ній бувають рідко. При лабораторних дослідженнях враховують результати біопроби на імунізованих свинях, реакцію гемадсорбції, імунофлуоресценції, РЗК, ІФА і ін. Пастерельоз, при бактеріологічному дослідженні з патматеріалу виділяються пастерели. У картині розтину при пастерельозі слабкіше виражений геморагічний діатез, немає інфарктів у селезінці, як правило виявляється серозний набряк підшкірної клітковини підщелепного простору і шиї, крупозно-некротична пневмонія, серозне запалення плеври, перикарда, лімфовузлів.Сальмонельозом, на відміну від чуми, хворіють поросята у віці 0,5 – 6 місяців, з переважним ураженням шлунково-кишкового тракту, некрозами і гранулемами в печінці і селезінці. Явища геморагічного діатезу слабко виражені, немає крововиливів у шкірі і нирках, відсутні геморагічний лімфаденіт, інфаркти в селезінці, остання збільшена .Бешиха спостерігається переважно в теплий період року у свиней у віці 3-12 місяців. Хвороба супроводжується бешиховою еритемою, кропив'яними висипаннями, загальним ціанозом, гіперплазією селезінки, серозним лімфаденітом, геморагічним гломерулонефритом, гострим катаральним гастроентеритом, застійною гіперемією і набряком легень. Для хронічного перебігу характерні некрози шкіри, ендокардити. При бактеріологічному дослідженні виділяються збудники бешихи.Набрякова хвороба характерні серозні набряки повік, підшкірної клітковини в області шиї, живота, стінки шлунка, брижі товстого кишечнику, серозно-катаральний гастрит, серозне запалення брижжових лімфовузлів.

Африканська чума свинейЦе гостра висококонгагіозна хвороба, що викликається ДНК-вмісним вірусом з роду іридовірусів і характеризується лихоманкою, септицемією, гострим токсикозом, різко вираженим геморагіченим діатезом, геморагічним лімфаденітом і спленітом, некрозами лімфоїдної і кровотворної тканин.Клінічно хвороба перебігає у надгострій, гострій, підгострій і рідше хронічній формах. Відзначають високу температуру (до 42°С), різке пригнічення, проноси з домішками крові, ураження органів дихання, кровотечі з носа, прямої кишки, утворення крововиливів і гематом, лейкопенію.Патоморфологічні зміни геморагічний діатез у вигляді множинних краплинних, плямистих і навіть великовогнищевих крововиливів і гематом у шкірі, особливо в області живота, у слизових оболонках всіх органів і систем, у серозних оболонках і в паренхімі органів.Спостерігається гострий дифузійний лімфаденіт усіх лімфовузлів, особливо шлункових, печіночних, ниркових і брижжових, які різко збільшені, зовні чорно-червоного кольору, на розрізі дифузно пофарбовані в темно-червоний колір і мають вид суцільної гематоми.Селезінка в стані геморагічного запалення, збільшена в 2-4 рази, м'яка, темно-червоного кольору; пульпа просочена кров'ю, легко зскрібається у виді кров'янистої кашкоподібної маси. У паренхіматозних органах виявляють застійну гіперемію, зернисту і жирову дистрофію, крововиливи, серозно-геморагічні набряки строми; у легенях - застійну гіперемію і набряк. Досить характерні фібринозний серозно-фібринозний плеврит, перикардит, перитоніт, серозно-геморагічний кон’юнктивіт.У шлунку і тонких кишках розвивається серозно-геморагічний гастроентерит, у товстому кишечнику – гематоми в підслизовому шарі і серозний набряк стінки кишок.У головному мозку виявляється венозна гіперемія і набряк оболонок і речовини, крововиливи. Гістологічно відзначаються гіперемія, набряки, дистрофія нервових і гліальних клітин, зрідка лімфоїдно-гістіоцитарні проліферати. Диференціюють африканську чуму від класичної (європейської), що досить важко, а також від бешихи, пастерельозу шляхом бактеріологічного дослідження (виділення бактерій-збудників) і аналізу клініко-морфологічної картини та епізоотологічної ситуації. Методика диференціації бешихи і пастерельозу свиней від африканської чуми така ж, як і від класичної (європейської) чуми свиней..При класичній чумі на відміну від африканської слабкіше виражений геморагічний діатез, селезінка не збільшена, у ній немає гострого геморагічного спленіта, але часто маються інфаркти; геморагічне запалення лімфовузлів менш виражене. У центральній нервовій системі розвивається типовий негнійний лімфоцитарний енцефаліт. При ускладненні класичної чуми пастерельозом виявляється крупозна пневмонія, а при ускладненні сальмонельозом - дифтеритичний осередковий коліт і тифліт з утворенням струпів-бутонів і рідше дифузний дифтеритичний коліт. . Пастерельоз, при бактеріологічному дослідженні з патматеріалу виділяються пастерели. У картині розтину при пастерельозі слабкіше виражений геморагічний діатез, немає інфарктів у селезінці, як правило виявляється серозний набряк підшкірної клітковини підщелепного простору і шиї, крупозно-некротична пневмонія, серозне запалення плеври, перикарда, лімфовузлів.Сальмонельозом, на відміну від чуми, хворіють поросята у віці 0,5 – 6 місяців, з переважним ураженням шлунково-кишкового тракту, некрозами і гранулемами в печінці і селезінці. Явища геморагічного діатезу слабко виражені, немає крововиливів у шкірі і нирках, відсутні геморагічний лімфаденіт, інфаркти в селезінці, остання збільшена .Бешиха спостерігається переважно в теплий період року у свиней у віці 3-12 місяців. Хвороба супроводжується бешиховою еритемою, кропив'яними висипаннями, загальним ціанозом, гіперплазією селезінки, серозним лімфаденітом, геморагічним гломерулонефритом, гострим катаральним гастроентеритом, застійною гіперемією і набряком легень. Для хронічного перебігу характерні некрози шкіри, ендокардити. При бактеріологічному дослідженні виділяються збудники бешихи.Набрякова хвороба характерні серозні набряки повік, підшкірної клітковини в області шиї, живота, стінки шлунка, брижі товстого кишечнику, серозно-катаральний гастрит, серозне запалення брижжових лімфовузлів.

Вірусні гастроентерити. Це інфекційні вірусні захворювання свиней, що клінічно характеризуються діареєю, зневоднюванням і інтоксикацією організму. Збудником при трансмісивному (коронавірусному) гастроентериті є РНК-вмісний вірус з роду коронавірусів. Збудником ентеровірусного гастроентериту (ентеровірусної інфекції) є вірус РНК-вмісний вірус з роду ентеровірусів родини пікорнавіріде. Патоморфологічні зміни. У поросят до 10-15-добового віку, хворих на трансмісивний (коронавірусний) гастроентерит і в поросят-сисунів до 25-35-денного віку, що загинули від ентеровірусного гастроентериту, виявляють подібні патоморфологічні зміни у виді гострого катарального і катарально-геморагічного гастроентериту. Шлунок заповнений зсілим молоком. Слизова оболонка, особливо в області його дна, а також тонких кишок почервоніла, набрякла, із крововиливами і ерозіями, рясно вкрита мутним тягучим буруватим слизом. Тонкий кишечник нерідко розтягнутий газами.У товстих кишках може спостерігатися іноді тільки застійна гіперемія, але частіше розвивається катарально-геморагічний тифліт і коліт. У паренхіматозних органах знаходять зернисту і жирову дистрофію, у легенях – застійну гіперемію, іноді набряк. Трупи загиблих від вірусних гастроентеритів поросят виснажені, анемічні, з ознаками зневоднення. Диференційна діагностика таких як балантідіоз, вібріоз, спірохетоз, хвороба Тешена, чума свиней, сальмонельоз, колібактеріоз, анаеробної дизентерії, диспепсії, незаразних гастроентеритів і набрякової хвороби поросят.При балантідіозі в гістологічних препаратах, виготовлених із запалених ділянок кишечника, в епітеліальному і власному шарах слизової оболонки виявляють збудників – балантідій.При вібріозі у підслизовому шарі слизової оболонки уражених кишок мікроскопічно виявляють збудників – вібріонів, що мають форму комоподібних чи спіральних утворень, що фарбуються в чорний колір методом сріблення за Левадіті.При спірохетозі в гістологічних зрізах уражених ділянок товстої кишки, брижжових лімфовузлів, селезінки, печінки і у фекаліях виявляють спірохет у вигляді спіралей і завитків.Хвороба Тешена патоморфологіч-но характеризується енцефаломієлітом, клінічно – нервовими явищами: порушенням координації рухів, паралічами кінцівок..При чумі у випадках гострого перебігу відзначаються сильно виражені явища геморагічного діатезу, геморагічний лімфаденіт, інфаркти в селезінці, а при хронічному пербігові – осередковий чи дифузійний тифліт і коліт, чумні бутони, при підгострому – крупозна пневмонія. При гістологічному дослідженні виявляють гострий негнійний дисемійований енцефаліт.При сальмонельозі при бактеріологічному дослідженні виділяють збудника – сальмонелу. У поросят молодшого віку спостерігають явища геморагічного діатезу, катарально-геморагічний гастроентерит, некрози і гранулеми в печінці. При хронічному перебігові паратифу виявляють дифтеритичний осередковий чи дифузійний тифліт, коліт, гіперплазію селезінки, хронічну лобарну катаральну бронхопневмонію.Колібактеріоз спостерігається в основному в перші 10 днів життя поросят. Бактеріологічним дослідженням виявляють збудника – патогенні штами кишкової палички. При розтині знаходять явища геморагічного діатезу, катаральний гастроентерит.Анаеробна дизентерія Патоморфологічно вона характеризується гострим серозно-катаральним гастритом, катарально-некротичним виразковим ентеритом, гострим паренхіматозним гепатитом, нефритом і міокардитом.Диспепсією хворіють тільки новонароджені поросята, її виникнення чітко пов'язане з різними порушеннями в годівлі і утриманні вагітних матерів і новонароджених поросят. При ній немає лихоманки, явищ геморагічного діатезу, контагіозності.При гастроентеритах незаразної етіології не спостерігається гострого спалаху хвороби у виді епізоотії і панзоотії, немає великого охоплення поголів'я і високої контагіозності, як при вірусних гастроентеритах. Зміна раціонів і лікування дає позитивний ефект. Вірусологічні дослідження дають негативний результат на виділення збудників вірусних гастроентеритівНа набрякову хворобу (коліентеротоксемію) хворіють поросята відлучного віку. При розтині знаходять характерні набряки повік, стінки шлунка, брижі товстих кишок. Бактеріологічно виділяють бета-гемолітичні штами кишкової палички.

Хвороба Тешена Це переважно гостре контагіозне вірусне захворювання свиней, що характеризується запаленням головного і спинного мозку і паралічами. Збудник хвороби – нейротропный РНК-вмісний вірус з родини пікорнавірусів. Він проникає в організм через слизові оболонки шлунково-кишкового тракту і носа, але репродукується в основному в клітинах епітелію товстих кишок. Потім гематогенним і, можливо, нейроенным шляхом проникає в центральну нервову систему, де викликає запальний процес. Хвороба перебігає в основному гостро, рідше подгостро і хронічно, іноді безсимптомно.Патоморфологічні зміни. При гострому перебігові -гіперемія і набряклость оболонок і речовини головного і спинного мозку, крововиливів, наявності кров'янистої рідини в шлуночках мозку. Гістологічним дослідженням - гострий негнійний поліоенцефаліту лімфоцитарного типу. У сірій речовині мозку спостерігаються осередкові чи дифузійні інфільтрати з кліин мікроглії. Добре виражені дистрофічні зміни в нервових клітинах і волокнах аж до загибелі нейронів за типом каріоцитолізу і каріопікнозу і характерна поява множинних вогнищ нейронофагії. Завжди виявляють гіперемію, крововиливи і набряки..При хворобі Тешена– лептоменінгіт, особливо в ділянці мозочка.В інших органах знаходять гострий катаральний, рідше катарально-гнійний риніт, гіперемію слизових оболонок придаткових порожнин голови, застійні явища в кишечнику й інших органах черевної порожнини, у легенях – застій крові і набряк. Іноді зустрічаються крововиливи в серозних оболонках і лобулярна катаральна бронхопневмонія.При хронічному перебігові розвивається атрофія м'язів у паралізованих ділянках тіла, можливі пролежні і бронхопневмонії.Диференційна діагностика. Хворобу Тешена необхідно відрізняти від хвороби Ауєскі, сказу, лістериозу, класичної чуми та отруєння кухонною сіллю. Хвороба Ауєскі При розтині знаходять гострий негнійний енцефаломієліт лімфоцитарного типу з ураженням як сірої, так я білої речовини мозку, у той час як при хворобі Тешена спостерігається в основному ураження сірої речовини головного і спинного мозку При сказі відзначається агресивність, сприйнятливі усі види тварин. При ньому розвивається негнійний поліоенцефаліт , а в цитоплазмі нервових кліток знаходять патогномонічні для сказу тільця Бабеша-Негрі. При лістеріозі (нервовій його формі) спостерігаються гнійний лептоменінгоенцефаліт з наявністю іноді навіть макроскопічно видимих абсцесів у речовині й оболонках головного мозку. При бактеріологічних дослідженнях виділяються лістерії. Класична (європейська) чума свиней характеризується ураженням тварин усіх вікових груп і супроводжується геморагічним діатезом, геморагічним інфарктами селезінки, геморагічним лімфаденітом. Нервові явища при чумі не характеризуються розвитком паралічів, як при хворобі Тешена. Енцефаліт при чумі супроводжується ураженням як білої, так і сірої речовини, а при хворобі Тешена - тільки сірої речовини мозку.Для отруєння кухонною сіллю характерне гостре катаральне, рідше катарально-геморагічне запалення шлунка і кишечнику, дистрофія печінки і нирок, клінічно - спрага, діарея. У головному мозку знаходять різко виражені дистрофічні процеси в нервових клітках, еозинофільну інфільтрацію без наявності запалення, а при хворобі Тешена - запалення головного і спинного мозку з ураженням сірої речовини.

Грип свиней - гостре контагіозне ензоотичне інфекційне захворювання, що характеризується запаленням слизових оболонок дихальних шляхів і легень. Збудник - РНК-вмісний вірус із родини ортоміксовирусів, що діє в асоціації з гемофільною бактерією й іншими мікробами.. Репродукція вірусу відбувається в епітеліальних клітинах дихальних шляхів, де він викликає запальні зміни. Перебіг хвороби може бути гострим, підгострим і рідше хронічним. Патоморфологічні зміни. При гострому перебігові патоморфологічні зміни виявляються в основному в дихальних шляхах у вигляді серозно-катарального риніту, ларингіту, трахеїту, бронхіту, кон’юнктивіту. Слизові оболонки при цьому почервонілі, набряклі, набряклі, з крововиливами і ерозіями, вкриті слизовим ексудатом. Заглоткові, підщелепні, бронхіальні лімфовузли в стані гіперплазії і серозного запалення. Крім того, нерідко відзначається гострий катаральний гастроентерит, катарально-гнійний тонзиліт (ангіна).Підгострому перебігові грипу властива катаральна, катарально-гнійна чи катарально-фібринозна лобулярна чи лобарна бронхопневмонія з локалізацією процесу у верхівкових і середніх частках легень. Уражені ділянки ущільнені, почервонілі, тонуть у воді, із перерізаних бронхів при натисненні виділяється густий мутний слизовий ексудат. При хронічному перебігові в легенях виявляються абсцеси, некрози, розрости сполучної тканини. У паренхіматозних органах (печінки, нирках, міокарді) відзначається зерниста дистрофія. На шкірі з'являється екзема. Поросята відстають у росту і розвитку, виснажуються. Диференційна діагностика. Грип свиней необхідно відрізняти від микоплазменной пневмонії, пастереллеза, сальмонельозу, чуми.Для микоплазменной пневмонії характерно тільки хронічний перебіг хвороби, переважна поразка верхівкових і серцевих часток. Гистологически, як правило, виявляються лимфоидноклеточные периваскулиты і парабронхиты. При бактеріологічному дослідженні виділяються збудники - микоплазмы, серологическим дослідженням виявляють специфічні антитіла.Пастереллез характеризується спорадичністю захворювання, розвитком у легень крупозної (фібринозної) пневмонії, явищ геморрагического діатезу. При бактеріологічному дослідженні виділяються пастереллы.При сальмонельозах спостерігаються явища сепсису, при гострому плині - катаральний, катарально-геморрагический гастроэнтерит, вузлики і міліарні некрози в печінці, селезінці, при хронічному плині - дифтеритический острупляющий осередковий, рідше дифузійний тифліт і коліт. При бактеріологічному дослідженні виділяються сальмонеллы.Чумою важко хворіють свині усіх віків у будь-який час року. У них відзначається геморрагический діатез, мраморность лимфоузлов, інфаркти в селезінці, при хронічному плині - чумні бутони в товстому кишечнику (осередковий дифтеритический тифліт і коліт). При подострой формі (чумі, ускладненої пастереллезом) розвивається крупозна, крупозно-геморрагическая пневмонія.

ЯЩУР– це гостро перебігаюче, дуже контагіозне захворювання ссавців, яке характеризується утворенням везикулярних висипань на слизових оболонках ротової порожнини, шлунково-кишкового тракту і шкірних покривах. Збудник хвороби – РНК-вміщуючий вірус з родини Picornaviridae, який має 7 типів (А, С, С, Sat-1, Sat-2, Sat-3, Азія-1) і більше 60 сероваріантів.

ПатоморфологіяКлініко-морфологічно розділяють 2 форми ящуру: доброякісну і злоякісну.Специфічною ознакою доброякісної форми ящуру є утворення афт та ерозій на безволосый дылянцы шкіри і слизових оболонках ротової порожнини, стравоходу, рубця. Процес на шкірі може ускладнюватися гнійною мікрофлорою з розвитком гнійного пододерматиту і гнійного маститу. Часто розвивається катаральний гастроентерит. У свиней уражаються переважно кінцівки та п’ятачок, а у свиноматок, крім того, вим’я.При злоякісній формі розвиваються вогнищевий альтеративний міокардит і міозит, які завершуються некрозами. В міокарді на тьмяному сіруватому фоні різко виділяються сіро-жовті численні вогнища, плями і смужки, різні за формою і розмірами, що надає міокарду пістрявого вигляду. В скелетних м’язах виявляють сіро-жовті некротичні вогнища різного розміру, симетрично розташовані в однойменних м’язах. Гістологічно зміни в міокарді і м’язах характеризуються зернистою і жировою дистрофією волокон, їх восковидним некрозом в поєднанні з клітинною інфільтрацією ділянок лімфоїдними і плазматичними клітинами. Крім уражень серця і м’язів, постійно відмічають крововиливи під епі- та ендокардом, на серозних і слизових оболонках та в інших місцях – гіперемію і дистрофію печінки та нирок, іноді з розвитком в цих органах некротичних вогнищ. В шлунково-кишковому тракті реєструють гострий катаральний гастроентерит, в лімфовузлах – серозний лімфаденіт. В легенях розвивається застійна гіперемія і набряк, в нирках – серозний гломерулонефрит, в нервовій системі – дистрофічні процеси в нервових клітинах..Диференційний діагноз Ящур диференціюють від віспи, некробактеріозу, злоякісної катаральної гарячки та чуми великої рогатої худоби, везикулярної екзантеми і везикулярної хвороби свиней, стоматитів неінфекційної етіології.При віспі великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз головним чином уражається шкіра і набагато рідше слизова оболонка ротової порожнини. Крім того в розвитку хвороби відмічають строгу стадійність. Для некробактеріозу тварин характерні глибокі некротичні зміни слизової оболонки ротової порожнини і глотки. При злоякісній катаральній гарячці постійно спостерігають ураження слизової оболонки носової і додаткових порожнин, кератокон’юнктивіт із помутнінням рогівки. Гістологічно встановлюють негнійний енцефаліт і менінгіт.Для чуми великої рогатої худоби характерні запально-некротичні зміни на протязі всього шлунково-кишкового тракту, відсутні афтозні ураження шкіри і слизових оболонок та властиві ящуру зміни міокарду і скелетних м’язів.До вірусу везикулярної екзантеми свиней не сприйнятлива велика рогата худоба. Везикули спочатку виникають на п’ятачку і на слизовій оболонці ротової порожнини, а через 2-3 дні в ділянці копитного вінця, міжратичної щілини і м’якушів. На відміну від ящуру при везикулярній хворобі свиней в центральній нервовій системі встановлюють гострий негнійний енцефаліт лімфоцитарного типу та менінгіт. Стоматити неінфекційної етіології перебігають без утворення афт і ураження шкіри.

ВІСПА ССАВЦІВ – це гостре контагіозне вірусне захворювання ссавців, яке характеризується утворенням папульозно-пустульозних висипань на шкірі і слизових оболонках.Збудники віспи – це ДНК-вміщуючі віруси з родини Poxviridae, які мають виражену епітеліотропність і утворюють в епітеліальних клітинах цитоплазматичні тільця-включення (тільця Пашена, Болінгера, Гварнієр. ПатоморфологіяВіспа має типовий і атиповий перебіг. При типовому перебігові на шкірі і слизових оболонках тварин реєструють екзантему (висипання), яка в своєму розвитку проходить наступні стадії: розеоли, папули, везикули, пустули, крусти (струпу).Розеоли – темно-червоні плями на шкірі і слизових оболонках з неправильними контурами, що нагадують троянду. Вони обумовлені місцевою вогнищевою запальною гіперемією.Папули – це вузлики округлої або овальної форми, спочатку темно-червоного, а потім сірого кольору, ущільненої консистенції. Внаслідок порушення обміну речовин і підвищення проникливості оболонок епітеліальних клітин, в останніх розвивається гідропічна дистрофія із завершенням балонною дистрофією з послідуючим руйнуванням цих клітин. На місці зруйнованих епітеліальних клітин формується порожнина, заповнена серозним ексудатом з великою кількістю епітеліальних клітин – везикула. Везикула перетворюється в пустулу.На стадії крусти пустули розриваються, їх вміст підсихає з утворенням струпу. В подальшому струп відпадає, на його місці формується сполучнотканинний рубець. Після видужання на ділянках шкіри, де були висипання, відсутня пігментація, сальні та потові залози, волосяні цибулини..Крім типового, перебіг віспи у ссавців може бути атиповим. Розрізняють три атипові форми віспи: абортивну (кам’яну віспу), зливну та геморагічну (чорну віспу) форми.При кам’яній віспі на шкірі тварин з’являється невелика кількість папул, які, не проходячи подальших стадій розвитку, зникають. Саме тому цю форму віспи називають абортивною.При зливній формі віспи окремі везикули і пустули зливаються між собою, в результаті чого, утворюються великі пухирі. Це злоякісна форма віспи.Для чорної віспи характерне значне збільшення проникливості кровоносних судин, в результаті чого в порожнині везикул утворюється не гнійний, а геморагічний ексудат. Це найбільше злоякісна форма віспи, яка перебігає з високим відсотком летальності.Під мікроскопом в епітелії віспин знаходять тільця включення (Пашена, Болінгера, Гварнієрі) розміром від 2 до 20 мкм. Диференційний діагнозУ овець і кіз необхідно виключити контагіозний пустульозний дерматит, у великої рогатої худоби – ящур, у свиней – екзантему, що зустрічається при хронічному сальмонельозі, грипі і чумі. Крім того у всіх видів тварин віспу диференціюють від висипань незаразної етіології.Контагіозний пустульозний дерматит перебігає більш доброякісно без утворення вузликів у внутрішніх органах. При ящурі, крім вимені, уражається шкіра кінцівок і слизова оболонка ротової порожнини. В розвитку афт не відмічають стадійності. Висипання також не мають стадійності при сальмонельозі, грипі та чумі свиней, крім того у внутрішніх органах встановлюють характерні для цих хвороб морфологічні зміни. Екзантема при хворобах незаразної етології не контагіозна, в своєму розвитку не має стадійності, в епітелії відсутні тільця-включення.

ХВОРОБА АУЄСКІ– це гостре інфекційне захворювання ссавців, яке характеризується ураженням центральної нервової системи, органів дихання, сильним свербінням і розшкрябанням шкіри (крім свиней).Викликається хвороба ДНК-вміщуючим вірусом з родини HerpesviridaeПатоморфологіяУ всіх видів тварин, крім свиней постійно виявляють розшкрябання шкіри в місцях свербіння, переважно в ділянці голови. Волосяний покрив в таких місцях частково або повністю відсутній, епідерміс зідраний, шкіра почервоніла, потовщена, вкрита кірочками кров’янистого ексудату. Можливий розвиток серозно-геморагічного дерматиту і міозиту. При ускладненнях гнійною мікрофлорою на місцях розшкрябань виявляють гнійне запалення шкіри і підшкірної клітковини. Крім того, для захворювання характерний розвиток гострого негнійного енцефаліту і мієліту лімфоцитарного типу, менінгіту та дистрофічних процесів в периферійних нервах. У деяких тварин знаходять ознаки застійної гіперемії і набряку легень, явища геморагічного діатезу, катаральний гастроентерит з наявністю у шлунку, особливо у молодняку, сторонніх неїстівних предметів.Своєрідні морфологічні зміни розвиваються у свиней. Вони можуть мати різні варіації в залежності від віку тварини.У абортованих плодів і трупів поросят до 14-ти денного віку відмічають ознаки септицемії: явища геморагічного діатезу у вигляді краплинних і плямистих крововиливів в слизових оболонках верхніх дихальних шляхів, в плеврі, епікарді, нирках. Реєструють також серозний кон’юнктивіт, риніт, серозно-катаральний тонзиліт, ларингіт, фарингіт, трахеїт, а також набряк повік. Шлунково-кишковий тракт у стані гострого катарального запалення.У трупів поросят у віці від 3 тижнів до 3 місяців патоморфологічні зміни багато в чому схожі із змінами, які властиві поросятам більш раннього віку (геморагічний діатез, серозний кон’юнктивіт, риніт, набряк повік, гострий катаральний гастроентерит, серозні лімфаденіти). Але на відміну від них, відсутні некротичні вогнища в печінці і селезінці, в той же час більш виражені зміни в органах дихання – серозно-катаральний тонзиліт, ларингіт, трахеїт, гостра катаральна лобулярна бронхопневмонія.У підсвинків і дорослих свиней розвиваються тяжкі ураження органів дихання у вигляді крупозного або дифтеритичного виразково-некротичного ларингіту, фарингіту, тонзиліту, серозного риніту. В легенях реєструють лобулярну катаральну або гнійно-катаральну бронхопневмонію, яка може ускладнюватися гангреною легень, а також гіперемію і набряк. Крім того відмічають катаральний гастроентерит, дистрофію паренхіматозних органів.Гістологічно (незалежно від виду тварин і віку) в різних відділах нервової системи визначають гострий негнійний енцефаломієліт лімфоцитарного типу з характерними змінами в судинно-сполучнотканинному апараті, нейроглії, нервових клітинах і волокнах, а також менінгіти. Диференційний діагнозПри постановці диференціального діагнозу на хворобу Ауєскі необхідно виключити сказ, лістеріоз, отруєння тварини, а у свиней, крім того, класичну чуму та хворобу Тешена.При сказі відсутні роздряпання шкіри, можуть бути сліди укусів; в нервових клітинах головного мозку виявляють тільця-виключення Бабеша-Негрі.Лістеріоз патологоанатомічно характеризується розвитком в центральній нервовій системі гнійного менінго-енцефаліту. У вагітних тварин відмічають аборти і мертвонародження. При бактеріологічних дослідженнях виділяють лістерій.Отруєння тварини (наприклад кухонною сіллю) супроводжується ураженням первинно органів травлення. При цьому запальні процеси в центральній нервовій системі відсутні.Чума свиней перебігає у вигляді епізоотій або панзоотій. Вражаються свині всіх вікових груп. У них виявляють геморагічний діатез, геморагічний лімфаденіт лімфовузлів з мармуровим малюнком на розрізі, інфарктів в селезінці.При грудній формі чуми реєструють крупозну пневмонію, а при кишковій формі – вогнищевий дифтеритично-некротичний коліт (чумні бутони). Біопроба на лабораторних тваринах має негативні результати, без зміни на шкірі.Хвороба Тешена у свиней проявляється ураженням сірої речовини головного та спинного мозку (поліоенцефаліт), в той час, як при хворобі Ауєскі розвивається паненцефаліт (вражається як сіра, так і біла речовина мозку), Інші тварини, в тому числі лабораторні, до хвороби Тешена несприйнятливі.