3) 05.12.2014 Ми відвідали Київський музей західного та східного мистецтва ім. Богдана та Варвари Ханенків, що знаходиться за адресою вул. Терещенківська, 15.

Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків зберігає найбільш значне та систематичне зібрання класичного зарубіжного мистецтва в Україні, яке сьогодні налічує понад 20 тисяч творів. Основою музейної колекції є приватне зібрання видатних українських меценатів Богдана Івановича та Варвари Николівни Ханенків.

Заповітом, складеним у березні 1917р., Б.І.Ханенко передав власну колекцію предметів старовини й мистецтва, утворену протягом більш ніж сорокарічної збиральницької діяльності, а також рідкісну бібліотеку й особняк у власність місту Києву. Своїй дружині - Варварі Николівні колекціонер доручав завершити перетворення приватного будинку на Терещенківській у музей світового мистецтва, відкритий для широкої громадськості. Згідно з декретом 1919 р. про націоналізацію художніх скарбів, музей отримав статус державної установи. Як це не прикро, в 1924 р. імена творців музею були виключені з його назви. В подальшому музей був відомий як київський Музей західного та східного мистецтва. У 1999 р. історичну справедливість було відновлено й знаменитій скарбниці мистецтв було повернуто ім’я її фундаторів.

Неповторну атмосферу старовинного особняку Ханенків, що зовні нагадує венеціанське палаццо, відвідувачі відчувають вже у вестибюлі, оформленому в дусі бароко. Звідси відкривається вид на парадні сходи та портик, де розташовані копії найбільш відомих статуй античного часу. На першому поверсі розташований Меморіальний кабінет – данина пам’яті засновників музею. Особливий склад життя Богдана Івановича і Варвари Николівни Ханенків відтворюють експоновані тут меморіальні речі, документи і фотографії, перші твори, придбані подружжям на початку колекціонування, а також стародавні фоліанти, що складають лише невелику частину обширної бібліотеки фундаторів музею.

У залах другого поверху в розкішних інтер\'єрах кінця 19 ст. розміщено експозицію західноєвропейського мистецтва, побудовану за регіонально-хронологічним принципом. Основні зали: „Велика” та „Червона” вітальні, „Золотий кабінет”, «Дельфтська їдальня» та ін. - оформленні в дусі історизму. В сучасній експозиції збережено задум фундаторів музею: оригінальні твори живопису та скульптури, вітражі, вироби прикладного мистецтва складаються у цілісні комплекси й разом з декоративними елементами інтер’єрів відтворюють дух збіглих епох - від готики до рококо. Серед багатьох художніх скарбниць України музей Ханенків вирізняє розташування шедеврів мистецтва у відповідному оточенні.

Найзначнішу в Україні колекцію мистецтва країн Сходу представлено в нещодавно відкритих залах будинку № 17.

Твори буддійського мистецтва знайомлять з художньою культурою народів Індокитаю, Непалу, Тибету, Монголії, Бурятії та Калмикії. В окремому залі представлені тематичні комплекси: „Буддійська ікона (танка) 18 - 19 ст.”, „Храмова та вівтарна скульптура 8 - 19 ст.”, „Ритуальні предмети буддійського культу”.

В залі мистецтва Китаю окрім колекції класичного китайського живопису, на особливу увагу заслуговують предмети теракотової поховальної пластики 7 - 10 ст. З давніми традиціями прикладного мистецтва Китаю знайомлять вибрані твори від 3 ст. до н.е. – до початку 20 ст.: бронзове литво, порцеляна, взірці шовкоткацтва та художнього різьблення по каменю і слоновій кістці, а також емалі та лаки.

Світ мусульманської культури Ірану, Іраку, Сирії, Єгипту, Туреччини й окремих регіонів Середньої Азії та Кавказу представляють твори різних видів мистецтва: старовинні тканини та килими, керамічні вироби та бронзовий посуд, предмети зі скла та ювелірні прикраси. Перлинами колекції є твори мініатюрного живопису 13 - 18 ст., серед яких –аркуші надзвичайної цінності: „Приготування ліків” (1224 р.) та „Чашник” - славетного перського художника 17 ст. Рези Аббасі.

В наступному залі експонуються найбільш традиційні види мистецтва Японії. Обширна музейна колекція гравюри 17-19 ст., представлена аркушами таких видатних майстрів як Корюсай, Хіросіге, Хокусай та ін.. Окрасою експозиції цього залу є різноманітне за технікою оздоблення та сюжетами зібрання „цуба” – деталей самурайських мечів. Велике зацікавлення глядачів викликає також колекція мініатюрної скульптури - „нецке” та „окімоно”.

Відвідавши цей музей ми дізнались подробиці краси західного мистецтва. Неймовірно цікава розповідь екскурсовода зацікавила кожного з нас.

4) 22. 01. 2015 ми потрапили на вул.Спасську 16-б у Музей Гетьманщини який складається з чотирьох залів. Кожен зал розповідає про окрему добу, і окрему людну: 1й зал присвячений Івану Мазепі та його добі, 2й - Богдану Хмельницькому, 3й – Пилипу Орлику – автору першої демократичної конституції України, 4й – Павлу Скоропадському та Українській державі в 1918 році.

Експозиція залу, присвяченого Іванові Мазепі, розповідає як про основні віхи життєвого шляху гетьмана, дивовижні повороти його долі, так і про тогочасну козацьку державність у цілому. Тут можна побачити барокову гравюру художника Іларіона Мигури "Мазепа серед добрих діл своїх", виконану у 1706 році, фотографії споруджених коштами гетьмана церков, добірку речей з козацького побуту: шаблі, гарматні ядра, порохівницю, кулелійку, люльки для куріння.

Основою залу гетьмана Богдана Хмельницького є триптих "Ми Богдан” художника Андрія Юхимця. Картина розповідає про Богдана на Січі, Богдана серед полковників і зустріч Хмельницького з духовенством у Києві.

Корогва Б.Хмельницького із його родинним гербом (подарунок музею від голови Кременчуцького осередку об’єднання „Спадкоємці Богдана Хмельницького” Василя Басаргіна) свідчить про те, що Б.Хмельницький походив з українського шляхетського роду, гербу Абданк (Сирокомля).

Великою і значною подією для нашого народу за часів гетьманства Б.Хмельницького була Зборівська угода. Ця подія представлена в експозиції титульною сторінкою реєстру 1649 року. Вона зроблена в яскравих кольорах і прикрашена гербом Б.Хмельницького. (Сучасне видання цієї книги знаходиться в бібліотеці музею). І багато відвідувачів з цікавістю шукають там своє прізвище.

Експозицію залу прикрашають картини відомого українського художника-графіка Олександра Данченка "Перед розправою”, "Українські переселенці на російському кордоні” (подаровані родиною митця).

Познайомитися з діяльністю гетьмана в екзилі Пилипа Орлика відвідувачі можуть в одному з залів Музею.

Одне з провідних місць в експозиції Музею посідає постать видатного державного діяча Павла Скоропадського - нащадка гетьманського роду, а також останнього гетьмана України. Доба його правління представлена документами і матеріалами з особистої колекції Скоропадських, які передала до Музею Гетьманівна Олена Отт-Скоропадська, а також грошовими знаками, поштовими марками, численним копійним документальним та фотоматеріалом, що в комплексі становить найповніше зібрання історії існування Української держави-Гетьманату 1918 р. (7,5 місяців).

Найцікавішими речами колекції Скоропадських є портрети гетьманів : Б.Хмельницького, П. Дорошенка, П. Полуботка, І. Самойловича, Д. Апостола , І. Скоропадського, П.Волконського та ін. замовлені П. Скоропадським в Берліні в 1920-х роках художниці Ользі Мордвінові. А ще особисті речі родини : вишиті сорочки та плахти Єлизавети і Оленки Скоропадських, люлька для куріння Данила, книги, світлини, листи, поштові листівки та багато інших одиниць збереження.

Вагомі експонати (предмети, що належали членам родини гетьмана Скоропадського) - листи, фото, друкарська машинка Данила Скоропадського, нумератор, люлька та ін. – передав Голова Гетьманського руху Америки п. Любомир Бей з Детройта.

Цей музей захопив мене по-справжньому. Він розповідає нам про історію нашої славної Батьківщини, видатних людей, без яких не було б сучасної, вільної, незалежної України. Дуже сподобалась кожна окрема виставка та музей в цілому.

5) 28.01.2015 ми побували в Музеї історії міста Києва. Він розміщений у Києві по вулиці Богдана Хмельницького,7.

Створений за постановою Ради Міністрів УРСР від 14 листопада 1978 року. Фонди музею формувалися на базі експонатів, переданих із Інституту археології Академії наук УРСР, а також подарунків від підприємств та установ.

26 травня 2004 р. приміщення Кловського палацу передали в користування Верховному Суду України, а експонати Музею історії Києва були перенесені в Український дім.

На сьогоднішній день частина колекції музею зберігається на 4 і 5-му поверхах Українського Дому.

З серпня 2012 року ця будівля функціонує як музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва. На двох поверхах нової будівлі розгорнуто постійну експозицію, яка розкриває деякі сторінки київської історії, представляючи її через розповідь про життя киян — видатних, відомих і невідомих. Відвідувачі музею мають можливість побачити матеріали киян, які розкривають різні аспекти життя мешканців міста: торгівля, освіта, наука, мистецтво, релігія, війна тощо. Серед експонатів, які прикрашають нинішню експозицію, — археологічні пам'ятки періоду Київської Русі, символ міського самоврядування — барельєф Архангела Михаїла з міської ратуші, особисті речі викладачів і випускників колегії П. Галагана, актриси М. Заньковецької, живописні роботи М. Пимоненка, О. Мурашка, В. Котарбінського, Г. Світлицького, С. Шишка та багато ін.

Крім цього, музей має дві виставкові зали для тимчасових виставок на першому поверсі та конференц-зал на четвертому поверсі.

Музей цікавий своєю своєрідністю, великою кількістю матеріалів та оригінальністю виставок.