7. Культурні комплекси

Пошуки в удосконаленні організації діяльності установ культури призвели до думки про створення культурних комплексів, що передбачають інтенсифікацію діяльності системи культурного обслуговування населення. На селі цьому сприяє консолідація установ культури, зведення їх в межах того чи іншого регіону в комплекс. Для села це особливо важливо, бо взяті окремо, у відриві один від одного діючі там установи культури за своїми можливостями виглядають поки що вельми обмеженими. Але об'єднані в певну систему, побудовану на основі постійного та всебічного взаємодії, вони можуть знайти нову якість і чималі можливості для поліпшення своєї роботи.

Культурні комплекси створюються на засадах добровільної злиття установ культури, незалежно від їх відомчої приналежності, в межах одного або кількох господарств і об'єднання матеріальних коштів місцевих органів, власних доходів і асигнувань господарств з фонду соціально-культурних потреб та спонсорської допомоги. При такій організації справи, координації керівництва установами культури досягається значне зміцнення матеріальної бази культурного обслуговування населення і помітно підвищуються якісні і кількісні показники всієї культурно-дозвільної діяльності.

У Татарстані були значно розширені межі районного культурного комплексу: всі місцеві установи, що мають відношення до культурного обслуговування, використовували державні установи в якості опорних. До складу Бавлінского районного культурного комплексу, наприклад, увійшли РДК, профспілковий будинок культури, районні бібліотеки (для дорослих і дітей), кінотеатр, дитяча школа мистецтв, художньо-оформлювальна майстерня, книжкові магазини книготорзі і райвно, автоклуб, парк культури і відпочинку, перукарня, салон одягу.

При всьому різноманітті соціально-економічних умов та стану мережі органи культури незмінно фіксували, що у всіх випадках, коли периферійні установи культури об'єднувалися, відбувалося значне поліпшення обслуговування населення як у центрах господарства, так і на виробничих ділянках, зростали кількісні та якісні показники культурно-дозвільної діяльності, зміцнювалася матеріальна база, піднімався престиж кадрів, розширювався громадський актив.

8. Культурно-спортивні комплекси

Формування гармонійної особистості багато в чому залежить від взаємодії всіх соціальних інститутів, що беруть участь в цьому процесі: сім'ї, школи, трудового колективу, громадських організацій, засобів масової інформації, закладів культури, спорту, відпочинку, творчих спілок.

Здійснити таку взаємодію можна лише за вмілої інтеграції всіх державних і громадських організацій, причетних до культурно-дозвільної діяльності.

Удосконалення управління в сфері дозвілля мають ділити, як нам представляється, по лінії вдосконалення організаційної структури закладів культури, механізму економічного стимулювання.

Створення культурно-спортивних комплексів мало кілька паралельно розвиваються і діючих напрямків: культури, яка включала мережа театрів, концертних залів, кінотеатрів, парків, клубів, музеїв тощо; фізкультури і спорту - мережа стадіонів, спортзалів, футбольних полів, спортивних майданчиків , плавальних басейнів тощо; відпочинку - мережа закладів відпочинку та туризму, майданчиків, дитячих клубів і гуртків за місцем проживання, різних добровільних товариств типу мисливців і рибалок, любителів книги і т.д.

Кожен напрямок реалізується за властивим йому видів культурного обслуговування населення.

Створення культурно-спортивного комплексу - це новий підхід до культурного обслуговування населення, який дозволяє забезпечувати, з одного боку, єдність структур входять до нього установ культури і спорту, а з іншого - інтеграцію всіх видів управління сферою дозвілля.

Підприємства побутового обслуговування організовують на базі КСК різні гуртки: рукоділля, кулінарії, моделювання і пошиття одягу, ремонту побутової техніки тощо, розширюють форми спільної з установами культури роботи з обслуговування малих населених пунктів, польових станів, віддалених ділянок і ферм, вивчають разом з працівниками КСК попит населення на різні види товарів і послуг та надають посильну вплив на формування розумних потреб.

Організована таким чином цілеспрямована діяльність установ культури, спорту та інших організацій, об'єднаних у культурно-спортивний комплекс, дозволяє уникнути однобічного захоплення окремими культурно-дозвіллєвих програм, забезпечити взаємопов'язане розвиток усіх напрямків дозвільної діяльності для реалізації комплексного, системного підходу до процесу організації дозвілля.

Оптимальне поєднання галузевого та територіального принципів може бути досягнуто тоді, коли установи, що входять в КСК, підкоряються єдиному директору і звітують перед своїми вищестоящими організаціями за всю змістовну та фінансово-господарську діяльність, коли КСК має статус юридичної особи.