курсова

Міністерство культури України

Київський національний університет культури та мистецтв.

Кафедра культорології

"Культорно-розважальна діяльність закладів клубного типу в Україні"

Курсова робота з дисципліни

"Організація діяльності закладів

культури"

Студентки III курсу

Заочної форми навчання

Группи КДД-112

Малишко Ю.В.

Науковий керівник

Поліщук Л.

Київ-2015

Вступ:

Клуб (з англ. – „club”) – це громадська організація, яка об’єднує групи людей (дітей) з метою спілкування, комунікації, пов’язаною з політичними, науковими, художніми, спортивними, професійними та іншими інтересами, а також для спільного відпочинку та розваг (проводиться у позаробочий час).

Клубний заклад є бюджетною неприбутковою організацією і в своїй діяльності керується Конституцією України, Основами законодавства України про культуру, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність у галузі культури.

Типи та різновиди клубних закладів залежать від місцевих умов і можливостей з урахуванням інтересів і побажань населення.

Головними напрямками роботи клубних закладів є:

— збереження і розвиток української культури, а також культур інших національних груп, що проживають на території України;

— забезпечення культурно-дозвіллєвих потреб громадян.

Функціями клубних закладів є культурно-творча, виховна, пізнавальна, розважальна, методична.

Головними завданнями клубного закладу є:

— задоволення культурно-дозвіллєвих потреб населення;

— розвиток усіх видів та жанрів самодіяльної народної творчості, аматорського мистецтва, народних художніх промислів;

— створення та організація діяльності клубних формувань (творчих колективів, гуртків, студій, любительських об'єднань, клубів за інтересами);

— вивчення культурних запитів та розкриття творчих здібностей і обдаровань різновікових груп населення;

— підтримка соціально важливих культурних ініціатив;

— вироблення та запровадження нових моделей культурного обслуговування громадян.

Метою створення клубних закладів є задоволення культурних потреб громадян у розвитку народної традиційної культури, підтримки художньої творчості, іншої самодіяльної творчої ініціативи, організації дозвілля тощо.

Головними видами діяльності клубного закладу є:

— створення та організація діяльності творчих колективів, гуртків, студій, любительських об'єднань та клубів за інтересами, інших клубних формувань;

— організація і проведення фестивалів, оглядів, конкурсів, виставок та інших форм показу результатів творчої діяльності клубних формувань;

— проведення спектаклів, концертів, інших театрально-видовищних заходів, у тому числі за участю професійних творчих колективів та окремих виконавців;

— організація та проведення масових театралізованих свят, народних гулянь, обрядів, ритуалів відповідно до місцевих звичаїв і традицій;

— організація дозвілля для різновікових груп населення, у тому числі проведення вечорів відпочинку, дискотек, молодіжних балів, карнавалів, дитячих ранків та інших розважальних програм.

У незалежній Україні клуби та клубні об’єднання максимально адаптовані до сучасного життя. Значно знизилась цінність громадських клубів з культурно-просвітницькими програмами. На перше місце виходять клубні заклади, які виконують рекреаційну, оздоровчу, комунікативну, соціальну, пізнавальну функції та ін., що є абсолютним відтворенням клубної діяльності людей за прикладом розвинених країн західної Європи і США. Отримали розвиток клуби соціального престижу. Дуже поширеними стали клуби за віковою категорією, до яких можна віднести і дитячі клуби, що виконують пріорітетно-рекреаційну, творчу, виховну функції. Збільшилась чисельність клубів за інтересами

В даний час розгалужену мережу установ культури можна характеризувати за територіальною ознакою. Територіальна ознака враховує чисельність установ за місцем їх розташування в масштабі району, міста, області, краю, республіки. Профспілкова мережа зазнає кардинальних змін у зв'язку з переходом на ринкові відносини. Багато підприємств відмовляються містити Палаци культури, і їм доводиться міняти профіль роботи.

У процесі реформування культурного будівництва склалися різні типи - це клуби, будинки культури, Будинку творчої інтелігенції, парки культури і відпочинку, бібліотеки, музеї, кінотеатри, центри дозвілля, культурні комплекси.

Подальша демократизація суспільства викликала до життя велику кількість самодіяльних об'єднань, фондів, спілок, центрів, асоціацій у сфері культури і мистецтва.

Вивчення практики роботи даних об'єднань, досвіду взаємодії державних, профспілкових та громадських структур є найважливішою умовою функціонування діяльності установ культури.

Все більш помітну роль у культурному житті відіграє Російський творчий союз працівників культури.

Аналіз ціннісних орієнтацій, програм діяльності установ культури, наявність контактів між ними і державними структурами дозволять компетентніше оцінювати стан культури і істотним чином вплинути на її розвиток.

Останнім часом активізувалася діяльність культурних об'єднань, що створюються при громадських фондах. Проведені ними акції, нерідко мають міжнародний характер, створюють широкий громадський резонанс. При цьому фонди, асоціації вкладають значні кошти для фінансування окремих культурних програм.

Особливе значення в умовах загострення міжнаціональних суперечностей має діяльність національно-культурних центрів. Багато з них вважають культурну діяльність своїм головним завданням.

Клубні установи

Найпоширенішим типом установ культури залишився клуб, який представляє собою поліфункціональний комбінат, здатний створити людині різноманітні умови для розвитку та відпочинку, чинити на нього комплексне інтелектуальний і емоційний вплив.

Клуби міцно увійшли в побут людей, особливо на селі, і стали необхідною частиною суспільного життя. Вони виступають як найважливіші центри спілкування людей.

Клубні установи - узагальнене поняття. До них відносяться і маленькі клуби, і великі будинки і палаци культури. Між клубом, Домом і Палацом культури немає принципової різниці. Їх відмінність - в можливостях, які вони мають, в обсязі та масштабі роботи.

Незважаючи на те, що на селі йде процес деколективізації, приватизації, роздержавлення, тут збереглися в основному клубні установи. Це районний Будинок культури, сільський Будинок культури, сільський клуб.

Районний Будинок культури, який розташований в районному адміністративному центрі, поряд з проведенням широкої культурно-дозвільної діяльності серед населення веде велику роботу з надання методичної допомоги всім установам культури, розташованим на території району.

Районний Будинок культури має свій самостійний бюджет, поточний і розрахунковий рахунки в банку. Він має два джерела фінансування: з місцевого бюджету та з зароблених фінансових коштів через спецрахунок.

Існують ще клуби навчальних закладів, будинки офіцерів, клуби військових частин, будинки акторів, письменників, архітекторів, вчителів, медичних працівників і т.д.

На підприємствах промисловості, будівництва, транспорту, в радгоспах, установах, навчальних закладах поки що діють переважно профспілкові клуби, будинки і палаци культури. За своєю підпорядкованості вони поділяються на три групи: клуби, будинки і палаци культури, обслуговуючі працюючих одного підприємства, установи або навчального закладу і перебувають у безпосередньому підпорядкуванні ФЗМК.

Єдність цілей і завдань, що стоять перед клубними установами незалежно від їх належності, робить їх універсальними установами в організації дозвілля народу, значно відрізняє їх від інших типів закладів культури.

- Культурно-освітня установа, до якого відносяться клуб, будинок культури, будинки творчих працівників, будинок вчителя, центри дозвілля, автоклуби, плавучі культбази і т.п., що організує дозвілля населення, діяльність колективів самодіяльної народної творчості та інших клубних формувань. Статистична звітність включає показники: матеріально-технічна база, число клубних формувань, культурно-дозвіллєвих заходів та відвідувачів на них, чисельність працівників та їх освітній рівень. Звітність розробляється по території та відомчої належності.

Клубні заклади є базовими установами культури, що діють з метою створення умов для самодіяльної творчості, духовного розвитку, задоволення культурних потреб і організації відпочинку населення. На сьогодні в Україні функціонує 19202 клубних заклади всіх систем і відомств, у тому числі 17 895 — системи Міністерства культури і туризму України, 505 — профспілкових, 372 — інших відомств. З них 14 920 клубних закладів знаходяться у сільській місцевості. Серед діючих клубних закладів 7231 потребують капітального ремонту, 526 — перебувають в аварійному стані. Культурно-до-звіллєву діяльність здійснюють понад 35 тис. керівників і спеціалістів.

На сьогодні мережа клубних закладів в основному стабілізувалась, а закриття деяких клубів у сільській місцевості відбувається лише внаслідок аварійності приміщень, зменшення кількості населення, передачі закладів культури з балансу на баланс. У 2006 р. на виконання рішень органів місцевого самоврядування припинили свою діяльність 67 клубних закладів, а саме: у Сумській — 12, Запорізькій — 9, Житомирській — 7, Кіровоградській, Одеській, Полтавській — по 6; Закарпатській — 5, Вінницькій — 3, Рівненській — 2. Це — найменше скорочення мережі за останні два роки.

Водночас рішеннями місцевих органів влади відновили свою діяльність 144 сільські клуби та будинки культури. Нові клубні заклади відкрито в Донецькій, Волинській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській, Чернігівській областях. З них ЗО переведено в кращі приміщення, 38, які раніше були на утриманні сільськогосподарських підприємств, передано до комунальної власності територіальних громад. 9 клубних закладів системи профспілок передано на баланс місцевих органів культури.

Позитивним є те, що в деяких містах і селах побудовані нові клубні заклади. Наприклад, у місті Долина Івано-Франківської області відкрито Центр культури і дозвілля на 600 місць, у Кіровограді відкрито міський Палац культури на 500 місць.

Триває процес подальшого визначення нового статусу клубного закладу. Найперспективнішими визнано культурно-дозвіллєві комплекси та освітньо-культурні комплекси, що діють у Рівненській та Тернопільській областях. У цих закладах запроваджуються прогресивні форми організації роботи і оплати праці, за рахунок чого збільшився обсяг фінансових надходжень з різних джерел, у тому числі від платних послуг, зміцнилася матеріально-технічна база. Створення таких моделей клубних закладів дає можливість скооперувати матеріальні, фінансові, кадрові ресурси і раціонально використовувати їх.

У більшості областей та районів, у багатьох містах розроблені й затверджені регіональні програми розвитку культури, в яких передбачено комплекс заходів економічного характеру, спрямованих на забезпечення повноцінного функціонування клубних закладів, стимулювання їхньої господарської самостійності, забезпечення сільським жителям рівних можливостей (порівняно з міським населенням) інформаційних, освітніх, культурних, дозвіллєвих потреб.

Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування Вінницької, Дніпропетровської, Сумської, Херсонської, Чернігівської областей прийняли розпорядження "Про виділення додаткових коштів з місцевих бюджетів для розширення сфери діяльності районних будинків культури". Зокрема, на ремонтні роботи приміщень районних будинків культури Вінницької області з місцевих бюджетів використано 1 млн 195 тис. грн.

При затвердженні місцевих бюджетів на 2006 р. видатки на культуру на Дніпропетровщині збільшено в 1,8 раза. Вперше за останні десять років в області на потреби кожного районного будинку культури виділено по 20 тис. грн бюджетних коштів. Окрім того, за кошти приватних підприємців здійснено капітальні та поточні ремонти, придбано музичні інструменти, костюми, аудіоапаратуру. З метою покращення культурного обслуговування селян Івано-Франківської області за рахунок обласного бюджету придбано автотранспорт для Богородчанського, Галицького, Волинського, Калуського, Надвірнянського районних будинків культури. Систематичну фінансову підтримку з бюджетів усіх рівнів одержують районні будинки культури Харківської області.

На сьогодні в Україні на базі клубних закладів діють понад 90 тис. аматорських колективів. Нами використовується репертуар українських авторів, класичні та сучасні твори зарубіжних композиторів, звучить автентичний фольклор. Збереглись і продовжують розвиватись основні аматорські жанри: хоровий, музичний, хореографічний, театральний. Понад 20 тис. аматорських колективів мають звання "народний" та "зразковий".

Дещо поліпшилася кадрова ситуація. Високий рівень забезпеченості спеціалістами у Тернопільській (95,4 %), Запорізькій (81 %), Дніпропетровській і Донецькій (по 80 %), Вінницькій (79,6 %), Харківській (78,8 %) областях. У клубних закладах Волинської, Рівненської, Харківської та Хмельницької областей забезпеченість фахівцями становить понад 60 %.

У переважній більшості областей запроваджено щомісячні стипендії для творчої молоді, премії за творчі досягнення в різних галузях мистецтва.

На виконання Указу Президента України від 19 березня 2005 р. "Про державну підтримку підготовки фахівців для сільської місцевості" Міністерство культури і туризму встановило щорічну квоту місць на підготовку фахівців з числа сільської молоді у межах державного замовлення. У більшості областей України відкрито факультети Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, запроваджено дистанційну форму навчання, що дає змогу здійснити перепідготовку та підвищення фахового рівня спеціалістів для закладів культури клубного типу.

Однак у діяльності клубних закладів залишається низка невирішених проблем, головна з яких — недостатнє фінансування. Низький рівень знань у спеціалістів клубних закладів з питань економічної та господарської роботи гальмує діяльність клубних закладів у ринкових умовах. Аналіз засвідчує, що 33 % спеціалістів клубних закладів мають досвід роботи понад ЗО років, 40 % — понад 20,20 % — понад 10 років, 7 % — понад 5 років. Це свідчить про необхідність залучення до роботи в галузі молоді, здатної забезпечувати роботу клубних закладів у сучасних умовах.

Недостатньо заохочується праця фахівців, керівників творчих аматорських колективів. Вони майже не отримують стимулюючих надбавок до посадового окладу. Практично в кожній області гостро стоїть проблема неповної зайнятості працівників клубних закладів. На сьогодні не прийнято нормативного акта, який би поширював норми соціального захисту на працівників клубних закладів, які вже існують для працівників бібліотек, музеїв та викладачів шкіл естетичного виховання.

З метою усунення вказаних питань Міністерством культури і туризму запропоновано відповідні положення в проекті Закону України "Про культуру", зокрема — щодо надання клубним працівникам права на грошову винагороду за сумлінну працю та зразкове виконання трудових обов'язків і матеріальну допомогу для вирішення соціальних питань. Сприятиме стабілізації мережі клубних закладів та їх повноцінному функціонуванню виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про недопущення закриття об'єктів соціально-культурного призначення в сільській місцевості" від 6 вересня 2005 р. Міністерство звернулося до обласних держадміністрацій з проханням збільшити у 2007 р. асигнування на галузь культури, зосередити кошти з різних джерел на зміцнення матеріально-технічної бази.

Клубні заклади відіграють значну роль у залученні найширших верств населення до надбань традиційної культури та мистецького аматорства. Українське народне мистецтво є великим скарбом нашого народу, воно передає світосприйняття, національну психологію, багатство духовно-естетичного світу* Епоха глобалізації несе із собою не лише переваги сучасної цивілізації, а й небезпеку збіднення, а то і втрати культурно-мистецької різноманітності людства, отже — й підриву самих коренів цієї культури. Україна ще має ці здорові корені, і берегти їх, створювати умови для зростання народної культури — обов'язок суспільства і держави.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. СОЦІАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ КЛУБУ

1.1. Клубні заклади (далі - клуби) є самостійними організаціями, що діють з метою духовного розвитку особистості, формування громадської думки, сприяючи консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних менших України. Створюють умови для розвитку народної творчості, задоволення культурних потреб і організації відпочинку населення.

1.2. До клубів можуть бути віднесені культурно-дозвіллєві об’єкти, які:

а) функціонують на основі свободи вибору за адміністративно-територіальною ознакою і мають спеціальний або універсально-комплексний характер діяльності (сільські, селищні, міські, районні, обласні, всеукраїнські будинки і палаци культури, народні доми тощо);

б) зорієнтовані на культурні інтереси певних професійних, вікових, національних та інших соціально-демографічних категорій населення (клуби, центри і будинки культури за професійними ознаками, естетичного виховання дітей та молоді, клуби жінок, пенсіонерів, музичної культури, фольклору, кінопоказу, книги, технічної творчості тощо);

в) поєднують свою основну функціональну діяльність з роботою, притаманною культурно-освітнім, культурно-побутовим, фізкультурно-оздоровчим закладам і організаціям (клуби-кафе, клуби-бібліотеки, клуби-музеї, культурно-спортивні, культурно-побутові центри та інші). Робота таких закладів додатково регулюється нормативно-правовими документами відповідних органів.

1.3. Клуб може бути однопрофільним або багатопрофільним. Вибір конкретного типу та різновидності клубу залежить від місцевих ініціатив, умов і можливостей з урахуванням інтересів і побажань населення.

1.4. Основні напрями діяльності клубу визначають функції: культурно-творча, культурно-освітня, культурно-виховна, пізнавальна, рекреативно-розважальна (відпочинку), інформаційно-методична.

1.5. Клуби у своїй діяльності керуються Конституцією України, Основами законодавства України про культуру, законами України, Указами Президента України, іншими нормативно-правовими актами України, інструктивними матеріалами міністерств, відомств, організацій, даним Положенням, власним Статутом (Положенням).

1.6. Основні завдання та функції клубу:

а) створення необхідних умов для нерегламентованого дозвіллєвого спілкування, відпочинку і розваг;

б) розвиток народної творчості в усій різноманітності її видів та жанрів, розкриття творчих здібностей і обдаровань людей;

в) збереження, відродження та розвиток української культури, в т.ч. культур інших національностей, що проживають в Україні, організація міжнаціонального співробітництва у сфері народної творчості та культурно-масової роботи;

г) підтримка соціально важливих ініціатив, створення умов для роботи любительських об’єднань та клубів за науково-технічними, екологічними, художньо-естетичними та іншими інтересами;

д) сприяння самоосвіті та освіті населення в різноманітних галузях літератури та мистецтва, історії вітчизняної і світової культури, суспільних і природознавчих наук, економіки, екології, культури побуту тощо;

е) надання інформаційної та методичної допомоги любительським колективам і об’єднанням, гурткам і клубам, які її потребують, а також громадським формуванням за місцем проживання та окремим громадянам з питань організації культурно-просвітницької роботи, народної творчості та організації змістовного відпочинку, дозвілля і рекреації;

є) виконання соціально-творчих замовлень, надання платних послуг населенню, підприємствам та організаціям.

Виходячи з власних умов і можливостей, з урахуванням запитів та інтересів жителів, а також необхідністю відобразити специфіку діяльності відповідним чином у своїй назві, кожен клубний заклад вправі віддавати перевагу тим чи іншим функціям та завданням.

У населених пунктах та мікрорайонах великих і середніх міст, де є кілька клубів, незалежно від їх відомчої належності, за рішенням місцевих органів виконавчої влади домовленістю між цими клубами можлива спеціалізація кожного з них за певними напрямками культурно-дозвіллєвої діяльності з урахуванням особливостей професійної підготовки їхніх працівників, стану матеріально-технічної бази та інших передумов.

З метою реалізації вказаних завдань клуб в установленому порядку :

а) здійснює підготовку і проведення тематичних, театрально-концертних, ігрових, видовищно-спортивних, танцювально-розважальних, інформаційно-виставкових, відеокомп’ютерних, літературно-художніх, науково-технічних, науково-методичних, ритуально-обрядових, рекреаційно-оздоровчих та інших заходів і програм;

б) організовує та проводить конгреси, конференції, свята, обряди, карнавали, фестивалі, кінофестивалі, дискотеки, аукціони, виставки-продажі творів професійного та аматорського мистецтва, літератури, організовує консультації, та лекторії з різних галузей знань;

в) здійснює роботу по відродженню і збереженню традиційної народної культури, народних промислів та ремесел;

в) створює любительські об’єднання та клуби за інтересами, театральні, музичні, хорові, вокальні, хореографічні, циркові, образотворчого і декоративно-прикладного, кіно - і фотомистецтва ансамблі і групи, інші аматорські художні колективи для організації культурно-дозвіллєвих заходів; залучає до проведення цих заходів професійні колективи та окремих виконавців;

г) здійснює міжнародні культурні зв’язки згідно з чинним законодавством України;

д) створює універсальні театрально-видовищні, танцювально-розважальні інформаційно-виставочні, фізкультурно-оздоровчі комплекси; зали ігрових автоматів, персональних ЕОМ, спортивних тренажерів; зали для демонстрації кіно- і відеопрограм; комплекси науково-технічної та народної творчості, рекреаційно-оздоровчих занять; бібліотеки, вітальні, ігротеки, більярдні; студії кіно- відео- і звукозапису, фотолабораторії, творчі майстерні та інші об’єкти культурно-дозвіллєвого призначення;

є) готує рекламні, інформаційні, музичні, видові, відео- і кіносюжети та програми, музичні фонограми, здійснюють їх демонстрацію;

ж) створює, експонує і надає транслюючі засоби телевізійного кабельного та ефірного мовлення з обмеженою територією використання;

з) вивчає і прогнозує попит населення на послуги та задовольняє його у зоні своєї діяльності;

і) надає платні культурно-дозвіллєві послуги населенню в установленому порядку;

к) виконує інші види робіт, які не суперечать законодавству України.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРИНЦИПИ. СТРУКТУРА КЛУБУ.

2.1. Клуби можуть створюватись з ініціативи міністерств, відомств, профспілкових органів, трудових колективів промислових підприємств та агропромислового комплексу різних форм власності, громадських організацій, добровільних об’єднань громадян або окремих громадян, які беруть на себе функції засновників клубу.

Організаціями-засновниками державних клубів виступають місцеві органи культури відповідно до нормативів забезпечення населення клубними закладами. При вирішенні питання відкриття державного клубного закладу перевага віддається рішенню загальних зборів (сходу) жителів відповідного населеного пункту.

2.2. Стаціонарні клуби розташовуються у приміщеннях, що надаються органами виконавчої влади, підприємствами, господарствами, установами й організаціями, окремими громадянами, як резидентами так і нерезидентами.

2.3. Приміщення та споруди клубів можуть бути об’єктами державної, комунальної, приватної власності, перебувати на самостійному балансі або балансі місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, використовуватись за призначенням на умовах оренди, часткового або повного господарського утримання у сільськогосподарських і промислових підприємств, об’єднань і колективів ( в тому числі кооперативних), громадських та інших організацій, окремих громадян відповідно до статуту клубного закладу.

2.4. Основним документом, який регулює діяльність клубу, є Статут, прийнятий загальними зборами колективу клубу та затверджений його засновником (власником).

Клуб вважається створеним з моменту реєстрації його Статуту у відповідному уповноваженому на це територіальному органі реєстрації.

2.5. Статут включає визначення конкретних цілей, основних напрямів, завдання й зміст діяльності клубного закладу, організаційну структуру, систему керівництва, найважливіші принципи здійснення творчо-виробничої та фінансово-господарської діяльності. Вказується повна назва, місцезнаходження, організація-засновник.

До Статуту можуть бути включені інші положення, пов’язані з особливостями діяльності клубу, що не суперечить чинному законодавству. Зміни й доповнення, які вноситимуться надалі, підлягають реєстрації у тому ж порядку.

2.7. Структура клубу визначається завданнями, напрямами та змістом його діяльності, місцевими умовами й можливостями.

Структурними складовими багатопрофільного клубного закладу можуть бути творчо-виробничі підрозділи та громадські формування на його базі (творчі колективи, гуртки й студії, курси, консультаційні пункти, любительські об’єднання, творчі асоціації, інші ініціативні утворення), що фінансуються як із коштів клубу, так і за рахунок внутрішнього госпрозрахунку, діють на умовах строкового договору, колективного підряду, на правах кооперативу.

2.8. Органи місцевої державної виконавчої влади протягом місяця розглядають і реєструють Статут. Виконком має право відмовити в реєстрації Статуту в разі суперечності його чинному законодавству.

2.9. Клуб повинен мати: