курсова

перспективний план роботи на рік, затверджений керівником клубу;

програми, учбові плани роботи гуртків, лекторіїв, курсів, секцій, любительських та інших постійно діючих об’єднань по інтересах на весь період занять та на учбовий рік, плани проведення масових заходів;

розклад роботи гуртків, секцій, лекторіїв, любительських та інших постійно діючих об’єднань на тиждень, затверджений керівником клубу;

журнали обліку роботи гуртків, секцій, любительських об’єднань, культурно-виховних заходів;

книгу наказів, посадові інструкції, табель обліку роботи та інші документи з обліку кадрів;

кошторис прибутків та витрат клубу.

ІІІ. ПРАВОВИЙ СТАТУС

3.1. Клуб може бути юридичною особою, вести самостійний баланс, мати розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, бланки зі своїм найменуванням, кутовий штамп і круглу печатку встановленого зразка та інші реквізити.

3.2. Керівники клубів, що є юридичними особами, мають право підпису на розпорядчо-фінансових документах. У разі користування послугами централізованої бухгалтерії банківські та інші подібні їм операції за статтями кошторису витрат можуть здійснюватись тільки на потребу клубу з відома та при наявності візи його керівника.

3.3. Клуби можуть входити, зберігаючи юридичну самостійність, до складу культурних, культурно-спортивних, соціально-культурних, соціально-педагогічних комплексів, центрів культури і дозвілля, інших подібних об’єднань, спільна діяльність яких регулюється окремим положенням й договірними відносинами.

ІV. МАЙНО ТА ГОСПОДАРСЬКО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КЛУБУ

4.1. Клуб проводить свою роботу у спеціально збудованих або пристосованих пр міщеннях, використовуючи як власне, так і орендоване майно.

4.2. Матеріально-технічну базу і засоби клубного закладу складають основні фонди й обігові кошти, а також інші матеріальні цінності і фінансові ресурси.

4.3.Основні фонди й обігові кошти утворюють статутний фонд клубу, розмір якого відображається в його балансі.

4.4. Майно клубу відповідно до законів України, статуту клубу та укладених угод належить йому на правах оперативного управління, власності або повного господарського відання.

4.5. Клуб відповідно до чинного законодавства має право:

- передавати, обмінювати, здавати в оренду, надавати у тимчасове користування підприємствам, організаціям, установам або окремим громадянам будівлі (крім цілісних майнових комплексів, його структурних підрозділів) устаткування, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності й ресурси;

- безкоштовно одержувати матеріальні цінності або грошові фонди, у т.ч. будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо від підприємств та організацій не залежно від форм власності, благодійних і громадських фондів та від окремих осіб;

- кооперувати на договірних умовах матеріальні засоби та фінансові кошти з іншими підприємствами, організаціями, закладами і громадянами;

4.6. Джерела формування фінансових ресурсів:

- бюджетні асигнування;

- надходження за виконання робіт(послуг), проведення заходів по договорах з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності;

- надходження від здачі в оренду приміщень, технічних засобів, обладнання;

- надходження з фондів на розвиток культури і мистецтв за соціально-творчі замовлення;

- благодійні внески підприємств, організацій та громадян;

- інші джерела, не заборонені діючим законодавством України.

Чистий прибуток клубу, який залишається після обов’язкових платежів та відрахувань, залишається у повному його розпорядженні.

4.7. Аудит фінансової діяльності клубу здійснюється згідно з чинним законодавством України.

V. УПРАВЛІННЯ, СТРУКТУРА, ПОВНОВАЖЕННЯ

5.1. Управління клубом здійснює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади відповідним органом управління.

Управління клубом здійснюється на основі гласності, поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і активної участі трудового колективу у творчо-виробничій та організаційно-господарській діяльності. Трудовий колектив утворюється із штатних працівників і членів творчих формувань (структурних підрозділів).

5.2. Керівник клубу несе повну відповідальність за стан та діяльність клубу визначає структуру, встановлює штати, приймає та звільнює працівників відповідно до чинного законодавства України.

5.3. З метою більш ефективного використання кадрів і спільного вирішення культурно-дозвіллєвих проблем клуби із нечисленними штатами, особливо у сільській місцевості й компактно розташовані, можуть з власної ініціативи або за пропозиціями органів місцевого самоврядування, організацій-засновників об’єднувати свої зусилля, утворюючи єдині трудові колективи; входити ( на договірних та інших взаємоприйнятних засадах) у різноманітні творчо-виробничі об’єднання з економічною і юридичною самостійністю в рамках чинного законодавства.

5.4. В клубі може створюватись правління, інші громадські керівні органи (художні ради, репертуарні комісії тощо). Їхня діяльність регламентується окремими положеннями, затвердженими правлінням або загальними зборами.

5.5. Керівник клубу та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за дотримання порядку ведення та достовірність бухгалтерського оперативного обліку та статистичної звітності.

5.6. Орган управління майном не має права втручатись в оперативну і господарську діяльність клубу.

VI. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ КЛУБНОГО ЗАКЛАДУ

6.1. Реорганізація клубного закладу проводиться згідно з чинним законодавством України.

6.2. Припинення діяльності та його закриття здійснюються:

а) за рішенням засновників;

б) за рішенням суду на подання державного, профспілкового або іншого органу, що зареєстрував Статут, якщо діяльність цього закладу суперечить чинному законодавству, меті його створення, Статуту;

в) у зв’язку з ліквідацією організації-засновника.

II. Класифікація основних форм клубної діяльності.

В залежності від способів організації клубної аудиторії форми бувають індивідуальні, групові і масові.

Індивідуальні форми:

Бесіди: в повсякденному сенсі - літературна або театральна форма усного або письмового обміну в розмові між двома і більше людьми; - У філософському і наукових сенсах - специфічна форма і організація спілкування, комунікації

Адресний обслуговування. Культурно-розважальної форми для певної категорії людей, обмежених у можливостях пересування. Відноситься до нових форм роботи закладів культури.

Консультації: пояснення, роз'яснення будь-яких понять. Відповіді на запитання. Повною мірою відноситься до методично-освітнім формам роботи. Застосовується до діяльності установ культури може використовуватися як складова частина будь-якої клубної форми (майстер-клас, адресне обслуговування, вечір-зустріч і т.п.)

Групові форми:

А). Культурні, розважальні.

1.Вечера: це гарна можливість організувати людей в певному місці, відпочити, поспілкуватися, обговорити і проаналізувати ситуації, проблеми та успіхи. Вечори можуть бути декількох форм в залежності від мети організації дозвілля

Вечір-зустріч. Це можуть бути зустрічі з цікавими людьми, з ветеранами, з поетами села і т.п.

Вечір спогад. Може бути як окремим заходом, але в більшості випадків використовується як складова частина інших форм (наприклад гостинно, вечір-зустріч та ін.)

Вечір відпочинку. Цей захід розважального характеру, з використанням різноманітного музичного оформлення, ігор, конкурсів, танців. Як різновид вечори відпочинку вважається вечір-кафе - вечір відпочинку за столиками, з використанням напоїв та інших продуктів харчування.

Дискотеки. Танцювальні програми з мінімальним використанням інших засобів і методів організації дозвілля.

Камерні форми організації дозвілля салон і вітальня - заходи для вузького кола осіб, пов'язаних спільністю інтересів. Особлива чета - проведення їх у невеликій, обмеженому просторі, наближеному до домашньої затишній обстановці з відносно невеликій кількості учасників, де виконавці знаходяться в безпосередній близькості від глядачів. У мистецтві поняття «камерний» часто несе значення «скорочений».

 Ігрові програми: основний метод організації дозвілля в цих заходах - ігрові елементи. В залежності від інших використовуваних методів ігрові програми можуть бути:

Конкурсно-ігровими;

Театралізовано-ігровими;

Сюжетно-ігровими (наприклад, за сюжетом телеігор).

Б). Інформаційно-просвітницькі заходи несуть яскраву тематичну спрямованість і характеризуються наявністю пізнавального змісту, можливі елементи агітації і пропаганди (наприклад, здорового способу життя).

Виставка (екскурсія) - це показ, яким би не було його найменування, шляхом подання коштів, наявних у розпорядженні людства для задоволення потреб, а також з метою прогресу в одній або декількох областях його діяльності. Розрізняють виставки періодичні (тимчасові) і постійні. Для УККТ виставки, як правило, проводяться протягом невеликого проміжку часу, тобто тимчасові. Можуть бути як окремим заходом, так і складовою частиною іншого заходу.

Круглий стіл - збори в рамках більш великого заходу У сучасному значенні вираз круглий стіл вживається з XX століття як назва одного із способів організації обговорення деякого питання.

Більш того, часто круглий стіл грає швидше інформаційно-пропагандистську роль, а не служить інструментом вироблення конкретних рішень.

Тематична програма. Її зміст, методи і прийоми несуть сувору тематичну спрямованість. Можуть бути використані елементи інших різних форм заходів для досягнення оптимального результату в донесенні інформації обраної тематики до аудиторії. Спрямованість може бути різною (патріотичної, музичної, ігрової, профілактичної, екологічної, літературної та ін).

Агітбригади - пропагандистська форма заходів. В даний час відноситься до застарілих формам культурно-дозвільної діяльності.

5. Лекції: усне систематичне і послідовне виклад матеріалу з якої - небудь проблеми, методу, темі питання і т. Д.

Тренінги: метод активного навчання, спрямований на розвиток знань, умінь і навичок та соціальних установок.

Майстер-класи: форма і метод практичного навчання і тренування певних навичок

Лекції та тренінги не є формами клубної роботи, але можуть застосовуватися при проведенні інших форм інформаційно-просвітницьких заходів або занять клубних формувань.

В). Клубні формування.

1.Аматорське об'єднання або клуби за інтересами. Створюються на добровільній основі самими учасниками або фахівцями культури. Їх відрізняє спільність інтересів учасників, свобода спілкування, свобода вибору форм і періодичності спілкування. Діяльність аматорських об'єднань регламентується положенням про клубні формуваннях та статуту конкретного об'єднання, прийнятого за погодженням з його учасниками

Гурток - творче об'єднання людей, що мають спільні інтереси у сфері творчості, основною діяльністю яких є оволодіння певними навичками творчої діяльності різних жанрів (вокального, хореографічного та ін). Гуртки - основа діяльності колективів художньої самодіяльності.

Масові форми.

До масових форм відносяться видовищні програми розраховані на велику кількість глядачів та учасників.

Концерт - публічне виконання музичних творів, балетних, естрадних і т. П. Номерів по певній, заздалегідь складеною, програмою.

Вистава - твір сценічного мистецтва. В основі спектаклю в драматичному театрі лежить літературний твір - п'єса або сценарій, що вимагає імпровізації, в музичному театрі - твір музично-драматичне.

Літературно-музична композиція - різновид спектаклю, відмінністю якої є комбіноване використання творів кількох авторів (поетів, письменників, музикантів)

Ярмарок - регулярні торжища широкого значення: ринок, регулярно, періодично організовується в традиційно визначеному місці, супроводжуваний театралізованої концертної та ігровою програмою.

4. Свято - день торжества, встановлений на честь або в пам'ять кого-небудь, чого-небудь, веселе перепровадження вільного часу; день якої-небудь радісної події. Як форма організації дозвілля, свято - це масові розважальні захід, що включає в себе набір культурно-дозвіллєвих засобів і методів, з використанням різних культурно-дозвіллєвих форм роботи і має відносно тривале продовження в часі - не менше двох годин.

5.Бал - збори численного суспільства осіб обох статей для танців. Бали відрізняються від звичайних танців чи дискотеки підвищеної урочистістю, більш суворим етикетом і класичним набором танців, наступних у заздалегідь визначеному порядку. Бал-маскарад відрізняється від балу наявністю карнавальних масок або костюмів на присутніх. В даний час в практиці культурно-дозвіллєвих закладів використовуються рідко.

6.6. Конкурс. У культурно-дозвіллєвої діяльності - показове змагання. Захід розраховане на широке коло глядачів із заздалегідь підготовленими учасниками, з змагальними елементами, з кінцевою метою - виявлення переможця.

Фестиваль - масове святкування, показ досягнень музичного, театрального, естрадного, циркового чи іншого виду мистецтва без виявлення переможця або визначення рейтингу серед учасників.

Мітинг - урочистий захід, присвячений важливій події або датою.

Парад - урочисте проходження перед глядачами, публікою, військ, різних колективів, організацій, рухів чи партій і т.д.

2.1. Клубний заклад створюється з урахуванням соціально-економічних, культурно-дозвіллєвих потреб населення за умови наявності необхідної матеріально-технічної бази, кадрів та відповідно до нормативів забезпечення населення клубними закладами.

2.2. Засновники забезпечують функціонування та розвиток мережі клубних закладів.

2.3. Клубний заклад є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в органах Державного казначейства або у банку, бланки зі своїм найменуванням, кутовий штамп і круглу печатку встановленого зразка та інші реквізити.

2.4. Клубний заклад може перебувати у складі установ, підприємств та організацій.

2.5. Клубний заклад може входити, зберігаючи юридичну самостійність, до складу культурних, культурно-спортивних, освітньо-культурних, культурно-оздоровчих комплексів, інших подібних об'єднань.

2.6. Клубний заклад може створювати культурно-дозвіллєві клубні формування (гуртки, студії, тощо), які матимуть статус структурних підрозділів клубного закладу.

2.7. Створення, реорганізація та ліквідація клубного закладу здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

3. Структура та основні принципи діяльності клубного закладу

3.1. Структура клубного закладу визначається завданнями, напрямами та змістом його діяльності, місцевими умовами й можливостями.

3.2. Клубний заклад планує свою діяльність відповідно до культурних потреб населення, виходячи з творчих можливостей та фінансових ресурсів.

3.3. Культурно-освітня, виховна, організаційно-масова дозвіллєва робота в клубному закладі здійснюється диференційовано з використанням різних організаційних форм роботи: гурткова робота, індивідуальні заняття та інше.

3.4. Клубний заклад може організовувати роботу клубних формувань, творчих об'єднань у приміщеннях інших закладів та установ відповідно до укладених угод.

3.5. Клубний заклад може залучати до участі в організаційно-масових заходах дошкільні, позашкільні, загальноосвітні, професійно-технічні, вищі навчальні заклади, інші заклади та організації (за згодою).

3.6. Клубний заклад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.97 № 534 «Про затвердження Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності» має право на надання платних послуг.

3.7. У клубному закладі можуть створюватися методичні, громадські ради.

3.8. Діяльність методичних, громадських рад здійснюється з урахуванням рекомендацій органів культури, у підпорядкуванні яких перебуває клубний заклад.