3. Бібліотеки

Це широко поширений тип установ культури, які здійснюють збирання книг та інших друкованих видань, їх спеціальну обробку, пропаганду і організують масову роботу з читачами.

По складу книжкових фондів, методам їх обробки, зберігання і використання бібліотеки поділяються на дві основні групи: масові з універсальними книжковими фондами та спеціальні з фондами книг по певних видах наукової, навчальної, виробничої діяльності.

Найбільш поширеними видами державних масових бібліотек є сільські, районні, міські, обласні, крайові, республіканські.

Сільські бібліотеки, крім видачі книг, організовують пересувні бібліотеки, пункти видачі книг на виробничих об'єктах і кнігоношество по домівках.

Районна бібліотека знаходиться у веденні відділу культури. У неї є відділ видачі книг додому (абонемент), читальний зал з підсобним книжковим фондом, пересувний фонд і дитяче відділення (за відсутності самостійної дитячої бібліотеки). Поряд з обслуговуванням літературою населення, місцевих установ та організацій, проведенням широкої масової роботи районна бібліотека допомагає відділу культури в керівництві бібліотечними установами, в координації їх діяльності, складанні єдиних міжвідомчих планів бібліотечного обслуговування населення з метою доведення книги до кожної сім'ї. Вона організує довідково-бібліографічну та консультаційну роботу, заняття для працівників і громадського активу бібліотек району.

Обласна (крайова) бібліотека - сховище творів друку, науково-методичний та бібліографічний центр. Її типову структуру складають відділи: обслуговування (з секторами абонемента, читальних залів, міжбібліотечного абонемента), науково-методичний та бібліографічний, фондів і каталогів (з секторами комплектування та книгосховища), спецзберігання, адміністративно-господарський.

Найважливішим завданням обласної (крайової) бібліотеки є розробка теоретичних і методичних питань бібліотекознавства та бібліографії, здійснення науково-методичного керівництва усіма масовими бібліотеками та контролю за їх роботою.

Новий вид складають госпрозрахункові бібліотеки, які отримали в останні роки широкого розвитку. Вони створюються в місцях, де немає поблизу державних бібліотек. Відкриваються такі бібліотеки за наявності невеликої кількості книг. Відкриття платній бібліотеки оформляється відповідними документами.

До спеціальних бібліотек відносяться: бібліотеки галузевих академій, республіканських академій, бібліотеки наукових установ, науково-дослідних інститутів, театральні, музейні, музично-нотні, військово-технічні, навчальних закладів, науково-технічні (технічні), бібліотеки промислових підприємств. Вони комплектуються спеціальною літературою відповідно до профілю підприємства, установи.

4. Музеї

Важливе місце в культурному житті суспільств займають музеї. Музеї не обмежуються збиранням і експонуванням матеріальних і духовних цінностей. Вони ведуть також велику культурно-освітню роботу. Організовують читання лекцій, проведення екскурсій, пристрій виставок, розповсюдження спеціальної літератури не тільки в своїх стінах, але і на підприємствах. Багато музеїв займаються науково-дослідною роботою.

Всі музеї поділяються на кілька видів залежно від їхнього профілю: історичні, краєзнавчі, матеріальні, природничонаукові, мистецтвознавчі, галузеві та інші.

Музеї становлять предмет національної гордості нашого народу. Зібрані в них експонати часом користуються світовою популярністю.

Поки у скрутному становищі перебувають народні музеї. Зібрані в них експонати розповідають про славну історію підприємств, трудової та бойової слави виробничих колективів, багатьох поколінь чудових трудівників. Великою популярністю користуються і народні картинні галереї.

Слід назвати й існуючі планетарії, що є науково-освітніми установами, провідними велику роботу по поширенню основ астрономії, фізики, географії.