13 Основні принципи джаз-модерн танцю.

Коріння цього напрямку слід шукати в танцювальній культурі афро- американців. Імпровізація , закладена в самій природі афро- джазу , отримує

у джаз- модерні своє логічне продовження і досягає певного витка історичного розвитку.

Чіткість ліній , закінченість рухів, не заперечують при цьому плавність перетікання поз з однієї в іншу Багато уваги в танці приділяється пошуку балансу та використання тіла для створення форми в просторі.

У наш час джаз -танець , звичайно , змінився. Він як би " подорослішав " , як дорослішають діти. У ньому підчас чуються жорсткі ритми , емоційний натиск , навіть деяка агресія.

Найважливіша особливість джаз- танцю - імпровізація. Вона допомагає танцюристу відображати ті зміни , які відбуваються в навколишньому світі. Відмінні особливості джаз- танцю - це також чуттєвість , емоційність. Душа в джаз- танці живе разом з тілом , в одному ритмі , настрої . Принципы движения, заимствованные из джаз-танца

При анализе африканского фольклорного танца Кэтрин Данхэм выделила следующие технические особенности этого стиля:

1. Использование в танце позы коллапса.

2. Активное передвижение исполнителя в пространстве как по горизонтали, так и по вертикали.

3. Изолированные движения различных частей тела.

4. Использование ритмически сложных и синкопированных движений.

5. Полиритмия танца.

6. Комбинирование и взаимопроникновение музыки и танца.

7. Индивидуальные импровизации в общем танце.

8. Функционализм танца.

14 Взаємозв’язок хореографічного малюнку та хореографічної лексики.

Компоненти композиції, пов'язані зі сценічним простором та |музичним чаром, - це хореографічна лексика (рух, жест, поза, міміка); малюнок танцю (напрямки просування виконавців, рух); темпоритм хореографічної дії.

Під час застольного період)', по визначенні теми майбутнього танцю, хореограф стикається з проблемами, без вирішення яких неможливо розпочати постановчу роботу. Більшість із них пов'язані з лексикою та композицією номера, адже саме від них залежить, як буде втілено ідейний задум відкрито сюжет нового хореографічного твору. Архітектоніка, як уже зазначалося, зумовлює гармонію усіх частин композиції, логічну вмотивованість побудови окремих малюнків, переходів тощо, підказує відповідну лексику у поєднання її з музикою та ін.

15 Мета і завдання exercise біля станка та посеред зали у класичному танці.

Екзерсис посеред зали складається компактніше, коротше. Його побудову потрібно поступово з року в рік ускладнювати та скорочувати кількість окремих вправ. Але як би не був побудований екзерсис посеред зали, він завжди повинен добре підготувати учня до наступної частини уроку, а не заміняти її. Друга частина уроку - adajio - це робота над різнобічним опануванням поз класичного танцю, їх різноманітними поєднаннями. У екзерсисі за допомогою багаторазового повторення різних battements та інших рухів відпрацьовується елементарна техніка танцювальної майстерності, а в adajio засвоюються характер, манера і техніка, яка потрібна для виконання великої і плавної танцювальної фрази.

У першому класі adajio як такого ще не має. Тут тільки починають вивчати різні пози з носком ноги в підлогу. З другого класу починають вивчати пози на 90° і поєднувати з нескладними прийомами, що і складається у просте adajio, яке виконується після екзерсису на середині зали.

У третій частині уроку - allegro - засвоюються різноманітні стрибки класичного танцю. Якщо у екзерсисі опановуються елементарні навички, у adajio ведеться робота над позою і танцювальною фразою у повільному темпі, то в allegro все це підсумовується в темпі стрибка, великого і малого, м'якого і трамплінного, стрімкого і с триманого.Четверта, заключна частина уроку,спрямована на те, щоб організм учнів після напруженої роботи остаточно прийшов у стан спокою за допомогою виконання різних форм port de bras.