Структура редакторського аналізу текстів офіційно-ділового стилю. Етапи редагуання

Об’єкт редагування. Документ офіційно-ділового стилю як об’єкт редагування.

Визначення предмета редагування в наукових дослідженнях Р. Абдулліна, М. Феллера, Р. Іванченка, А. Мільчина, В. Різуна тощо. Нормативне і творче редагування.

Мета редагування – трансляція повідомлень для отримання заданого соціального ефекту.

Основні завдання редагування: верифікація повідомлень; адаптація повідомлень; адвербіалізація повідомлень; нормалізація повідомлень; інтерпретація повідомлень; уніфікація (урізноманітнення) повідомлення; стандартизація і трафаретизація; політизація (деполітизація); естетизація повідомлень; етизація повідомлень.

Законодавчо-нормативна регулювання діяльності архівних установ України

Радянська спадщина в архівній сфері. Місце архівів у нових історичних реаліях. Демократизація доступу до архівів. Формування контурів правової системи держави і завдання розбудови правової бази діяльності архівних установ. “Основи законодавства про культуру”, “Закон про інформацію” та правові аспекти архівної справи. Закон України “Про Національний архівний фонд і архівні установи”. Закон про об’єкт і предмет правового регулювання. Пріоритети державної політики у сфері архівної справи. Закон про структуру Національного архівного фонду (далі – НАФ). Право власності на документи НАФ. Врахування базових принципів, закладених в архівному Законі в Законах України “Про державну таємницю”, “Про реабілітацію жертв політичних репресій”, “Про музеї і музейну справу”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу” та ін. Рекомендації Ради Європи (NB(2000)13) стосовно європейської політики доступу до архівів. Положення міжнародного Кодексу етики архівістів, схваленого Генеральною асамблеєю Міжнародної ради архівів.

Основні правила роботи державних архівів України. Особливості, завдання і структура Правил. Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Розробка нормативних документів, що регламентують роботу архівних підрозділів державних наукових установ, музеїв і бібліотек. Нормативна база щодо комплектування, обліку та зберігання документів НАФ: загальна характеристика.

Становлення архівознавства як наукової дисципліни

Становлення наукових знань про архіви. “DearchiviLiber” венеціанського поета Балтазара Боніфація (1586–1659). Визнання публічного характеру архівних документів, вимоги доступності до архівних документів. Перша спроба класифікації архівних документів. “Tractatusdejurearchivietcancelariae”(Jena, 1669) канцлера Агасфе Фритча про важливу роль архівів в державному апараті. “Tractatiodearchivis” (Ulm, 1669) Георга Аєббтліна про Таємний архів, архів актів і регістратуру. Узагальнення досвіду практичної роботи з архівними документами. Праці архівіста Страсбурзького державного архіва Якоба Венкера про регістратури і архіви (1713, 1715 рр.) та зародження галузевої бібліографії про архіви. Законdu7messidoreanII(25 червня 1794 р.): визнання принципу публічності архівів, проголошення архівів власністю нації, принципи централізації архівів, введення секційно-серійної схеми класифікації архівних документів. Розширення функцій архівів наприкінці 18 ст. (експертиза цінності і комплектування архівів, забезпечення збереженості, організація використання архівних документів у наукових цілях). Трансформація знань про архіви у наукову дисципліну. Формування понятійного апарату архівознавства. Утвердження фондового принципу класифікації. Зародження архівознавчої освіти. Формування наукових архівознавчих шкіл. Перший підручник з архівознавства (Голландія, 1898 р.). Архівознавчі праці Х. Дженкінсона, Е. Казанови, О. Мейснера, А. Бренеке, Д. Самоквасова. Перший міжнародний путівник по архівах (Гаага, 1907 р.). Розробка теоретичних засад архівознавства у ХХ ст. Розвиток архівознавчої думки у 2-й половині 20 ст. Теоретичні праці В.М. Автократова. В. Автократов про архівне інформаційне середовище. Російська архівознавча школа про періодизацію історії архівознавчої думки (“емпіричне” архівознавство; “прикладне / традиційне” архівознавство; “фундаментальне” / теоретичне архівознавство).

Вклад науково-дослідних установ (ВНДІДАС, УНДІАСД) у розвиток теоретичних засад архівознавства.

Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами

Міждисциплінарний синтез знання. Інтеграція споріднених дисциплін. Зв’язок архівознавства з іншими науковими дисциплінами: загальна характеристика і розуміння місця конкретної наукової дисципліни у світі науки. Вклад в архівознавство суміжних галузей наукового знання: вплив окремих дисциплін на теоретичний розвиток архівознавства.

Зв’язок архівознавства з документознавством та управлінським документознавством. Малітіков О.С. про можливість розглядати архівознавство як “історичне документознавство”.

Архівознавство та діловодство. Вплив діловодства на характер формування і склад архівів. Вклад архівних установ у розробку законодавчо-нормативної бази діловодства. Архівознавство і керування документацією.

Зв’язок архівознавства з історією державних установ. Історія установ – історія фондоутворювачів. Вплив апарату управління (структура держапарату і принципи управління) на формування системи і мережі архівних установ, складу і змісту архівів (закономірності розподілу інформації). Знання історії державних установ і можливості будувати науково обгрунтовану мережу державних архівів, визначати їх профіль. Аналіз держустанов в роботах з обліку, фондування, функціональному аналізі фондоутворювачів, складу фондів. Історія громадських організацій і архівознавство.

Архівознавство і спеціальні історичні дисципліни. Використання архівознавством прийомів, розроблених спеціальними історичними дисциплінами при атрибуції документів. Наукові праці архівістів з палеографії, сфрагістики, генеалогії, історичної географії, філігранології, боністики та інших дисциплін. Знання генеалогії в роботі з архівними фондами особового походження. Генеалогічні знання у пошуках архівних документів.

Архівознавство й археографія (історія, теорія, методика і практики публікації документів). Вклад архівістів у розроблення методики публікації архівних документів. Співпраця архівних установ з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.

Архівознавство та джерелознавство: необхідність об’єднання завдань. Вплив джерелознавства на розвиток архівознавства. Категорія доджерела в архівознавстві. Всеросійські наукові конференції про проблеми взаємодії архівознавства і джерелознавства на сучасному етапі.

Вплив теорії інформації, інформатики на архівознавство.