- •Київський національний університет культури і мистецтв
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Інформація: її суть, функції, характеристики та класифікація
- •Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •Правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу. Порядок підготовки аналітичних документів
- •Організація інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом Як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •Референтська діяльність: основні завдання, поняття, їх сутність, функції та роль референта в організації управління
- •Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- •Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •Документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •Міждисицплінарність документознавства: природа та зв’язки
- •Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •Методи та методологія документознавчих досліджень
- •Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •Загальна характеристика документознавчою термінології: джерела формування, сучасний стан, перспективи розвитку
- •Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •Патентний документ: історія, загальна характеристика
- •Управлінський документ: історія, загальна характеристика
- •Нормативний документ: історія, загальна характеристика
- •Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика
- •Картографічний документ: історія, загальна характеристика
- •Музичний документ: історія, загальна характеристика
- •Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •Керування документаційними процесами за кордоном
- •Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •Класифікація управлінських документів
- •Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •Система архівних установ в Україні
- •Архіви – специфічна інформаційна система
- •Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •Анотування документів: сутність, види, функції
- •Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •Текст як основа ділового документа. Класифікація текстів у документній лінгвістиці.
- •Структура редакторського аналізу текстів офіційно-ділового стилю. Етапи редагуання
- •Законодавчо-нормативна регулювання діяльності архівних установ України
- •Становлення архівознавства як наукової дисципліни
- •Архівознавче термінознавство
- •Архівознавство як наукова і навчальна дисципліна
- •Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами організацій, установ, підприємств та службами документального забезпечення
- •Джерела комплектування державних архівів
- •Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •Нормативно-методична база діловодства в Україні
- •Складання номенклатури справ та формування справ
- •Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів
- •Контроль за виконанням документів
- •Історичні передумови формування сучасного діловодства
- •Організація сучасного діловодства
- •Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- •Витоки керування документаційними процесами
- •Керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі
- •Термінологія і термінографія керування документаційними процесами
- •Умови ефективного функціонування системи керування документаційними процесами
- •Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- •Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні. Дсту 4423–1:2005; 4423–2:2005
- •Iso, національні інституції зі стандартизації: розроблення стандартів
- •Документаційні процеси та їх контролювання.
- •Керування документаційними процесами: сфера практичної діяльності та сфера наукових знань
- •Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- •Джерела та література з дисципліни „архівознавство”
- •Джерела та література з дисципліни „лінгвістичні основи документознавства (в т.Ч. Стилістика і редагування)”
- •Джерела та література
- •Джерела та література з дисципліни „теорія і практика референтської діяльності”
- •Джерела та література з дисципліни „документознавство”
- •Джерела та література з дисципліни „управлінське документознавство”
- •Джерела та література з дисципліни
- •Список джерел та літератури з дисципліни
Методи та методологія документознавчих досліджень
Методологічні, методичні засади документознавства. Предметний і рефлексивний рівні пізнання у документознавстві. Емпіричний (спостереження, вимірювання, експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, моделювання та ін.), теоретичний (аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний методи, метод сходження від абстрактного до конкретного та єдності логічного й історичного) рівні документознавчих досліджень. Філософські, загальнонаукові, спеціальні й часткові методи документознавства. Методологічні засади документознавства (об’єктивність, системність, комплексність, історичність та ін.).
Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засад документознавства у 1960–1970-х рр. Вплив архівознавства, діловодства, джерелознавства, дипломатики, текстології на становлення документознавства. Концепція документознавства К. Мітяєва (праця „Документознавство, його завдання і перспективи розвитку”). Студії В. Банасюкевича, М. Ілюшенко, В. Автократова і розроблення традиційного та загального документознавства.
Вплив інформатики на визначення змісту документознавства у 1970-х – першій половині 1980-х років. Розвиток документалістики. Праці Г. Воробйова, Р. Гіляревського, О. Чорного, О. Михайлова та ін.
Формування нової концепції документознавства у 1980–1990-х рр. у межах бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства (Ю. Столяров, А. Соколов, Г. Швецова-Водка, Н. Кушнаренко, Н. Зінов’єва). Розроблення теоретичних та методичних засад загального та спеціального документознавства. Дискусія Ю. Столярова й Є. Плешкевича про загальне та спеціальне документознавство.
Документознавство в Україні. Праці С. Кулешова, Н. Кушнаренко, Г. Швецової-Водки про місце науки у системі знань документально-комунікаційного циклу. Новаційні запозичення керування документацією у документознавстві.
Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
Поняття „загальне документознавство” і „спеціальне документознавство”. Структура загального і спеціального документознавства згідно з концепціями С.Г. Кулешова, Н.М. Кушнаренко, Ю.І. Палехи, М.С. Слободяника і Г.М. Швецовою-Водкою. Спільне і відмінне у змісті наукових дисциплін. Посилення практичного напряму у сучасному спеціальному документознавстві та теорії документа і документознавства у загальному документознавстві. Модерний стан управлінського документознавства.
Загальна характеристика документознавчою термінології: джерела формування, сучасний стан, перспективи розвитку
Терміносистема як мова спілкування науки та показник її розвитку. Сутність терміну та поняття як мовних категорій.
Еволюція терміну „документ” та похідних від нього визначень: ”документальний”, „документаційний”, „документний”. Історичні передумови формування терміносистеми документознавчої науки.
Документ як наукове поняття. Походження терміна “документ”, еволюція його початкового значення в античному світі. Тлумачення поняття „документ” у добу середньовіччя. Окреслення змісту поняття “документ” в епоху Просвітництва, модернізму, постмодернізму. Термінологічна нестабільність поняття “документ”. Сучасні зарубіжні та вітчизняні дефініціювання документа. Г. Воробйов, С. Кулешов, Н. Кушнаренко, А. Соколов, Ю. Столяров, Г. Швецова-Водка про зміст поняття „документ”. Дефініція поняття „документ” у міжнародних, державних, галузевих стандартах, довідкових виданнях. Тлумачення змісту поняття „документ” в науках документально-комунікаційного циклу.
Документ як система. Властивості (сутнісні, експлуатаційні, ціннісні), ознаки (зовнішні, внутрішні), функції (загальні, спеціальні) документа як системного об’єкта. Інформаційна, матеріальна складові документа. Системний розгляд документа.
Поняття “зміст документа”. Інформація (потенційна, актуальна) та документ. Залежність інформації від характеру матеріального носія. Канали сприйняття інформації. Властивості інформації (атрибутивні, прагматичні). Поняття „документна інформація”, „документальна інформація”, їх зв’язок з поняттями „документ”, „інформація”, „соціальна інформація”. Соціальне значення інформації. Теорії інформації, інформаційної комунікації.
Текст документа, його характеристика. Рівні дослідження тексту документа: семіотичний, лексичний, семантичний (фактичний, контекстовий, інтертекстовий, концепційний). Текст в інформаційному просторі. “Споживання” тексту (Р. Бамбергер). Текст в екстралінгвістичному контексті. Інтерпретація тексту (Ф. Шлейермахер, В. Дільтей, Х.-Г. Гадамер, К. Леві-Стросс, Д. Лихачов, Р. Барт та ін.).
Поняття „форма документа”. Сутність термінів: „зовнішні ознаки документа”, „матеріальна складова документа”, „матеріальна конструкція документа”, „матеріальна основа документа”.
Документ як артефакт. Поняття „документальна пам’ятка”, її особливості. Поняття „артефакт”. Цінність, унікальність артефакту. Артефактні цінності: матеріальна основа, спосіб закріплення інформації, текст. Артефакт загальносвітового, державного, місцевого значення. Рекомендації ЮНЕСКО до захисту рухомих пам’яток історії та культури (1978). Українське законодавство про збереження культурних цінностей.
Експертиза цінності документа. Критерії експертизи цінності документів: походження, зміст, зовнішні особливості та ін. Порядок надання документові статусу “цінний”, “особливо цінний”, “унікальний”, “рідкісний”. Основні напрями класифікації документальних пам’яток. Співвідношення понять “пам’ятка культури”, “цінний документ”, “унікальний документ”, “особливо цінний документ”, “рідкісний документ”.
Загальні документознавчі поняття: “документація”, “документальний фонд”, “документальний масив”, “документальний ресурс”, “документальний потік”, “документообіг” та ін. Документознавчі поняття у міжнародному стандарті ISO/1 5127–2001 “Informationanddocumentation:Vocabulary”, його переваги, обмеженість у застосуванні. Документ в умовах інформатизації суспільства. Документ в умовах інформатизації суспільства. Історія електронного документа в Україні та за кордоном. Загальна характеристика електронного документа. Поняття „електронний документ”, його переваги, обмеженість у застосуванні. Особливості складання, зберігання, поширення, використання електронного документа. Оригінал електронного документа, його реквізити, життєвий цикл. Типологія та класифікація. Види електронного документа за наявністю аналога, стабільністю інформаційної складової, режимом доступу. Засади електронного документообігу. Організація електронного документообігу (WorldWideWeb,Internet, Іntranetта ін.). Нормативно-правова база функціонування електронного документа за кордоном, в Україні. Закони України “Про електронні документи та електронний документообіг” (2003), „Про електронний цифровий підпис” (2003). Перспективи розвитку електронного документа.