- •Розділ VI. Екранні виражальні засоби....................................................
- •Розділ viі. Монтаж екранних творів.........................................................
- •Розділ vііі. Iсторичні етапи розвитку світового кінематографа і телебачення
- •- Видовище та видовищні мистецтва; соціальні функції видовища
- •- Класифікація видовищ
- •- Виконавець як компонент видовища
- •- Глядач – співтворець видовища
- •- Функції телебачення
- •- Техногенні видовища; поняття екранності
- •- Спільні та відмінні риси кіно і телебачення; ефект телевізійної присутності
- •- Тема і тематичний задум; ідейний задум
- •- Надзавдання – основний компонент драматургічної дії
- •- Конфлікт та його значення для розвитку драматургії
- •- Драматургічний аналіз твору
- •- Формування режисури як професії; специфічний предмет режисури театру, кіно і телебачення.
- •- Визначальні принципи системи Станіславського
- •- Творчі засади режисерської школи Всеволода Мейєрхольда
- •- Життєвий шлях і творчі засади режисерської школи Леся Курбаса
- •- Мізансцена як відображення драматургічних стосунків персонажів
- •- Режисура документальна та постановочна
- •- Режисура як технологія; виробничі процеси та етапи створення фільмів і телевізійних програм
- •- Режисер як керівник творчого колективу
- •- Режисура як практична психологія
- •- Герменевтика документального кіно і телебачення
- •- Режисура інформаційних жанрів телебачення
- •- Головні джерела екранного матеріалу
- •- Багатокамерний спосіб зйомки телефільмів: плюси й мінуси
- •- Документ у мистецтві екрану; місце художнього образу в документальному екранному творі
- •- Репортаж і відновлення факту – проблема життєвої правди в екранній документалістиці
- •- Техніка безпеки під час проведення зйомок та відповідальність режисера і оператора
- •- Види телевізійного мовлення
- •- Основні жанрові форми інформаційно-аналітичного мовлення
- •- Основні жанрові форми художнього мовлення
- •- Реаліті-шоу та особливості його створення
- •- «Драматизовані хроніки»: особливості драматургії, виконавської, операторської роботи, монтажу
- •- Телевізійний анонс; особливості його створення
- •- Головні жанрові форми телевізійного кіно та місце фільмів у програмах телебачення
- •- Музичний кліп як жанр та його режисура
- •- Головні принципи побудови телевізійної програми; телевізійні заставки
- •- Звукові засоби екранної виразності.
- •- Кадр, його компоненти
- •- Рух в кадрі, види панорамування, поняття панорамного внутрішньокадрового монтажу
- •- Шуми як складовий елемент звукового образу фільму, телепрограми
- •- Комп´ютерні технології створення телевізійних програм і кінофільмів
- •- «Ефект Кулєшова» та його значення для становлення мистецтва кіномонтажу
- •- Одиниці монтажної структури екранного твору
- •- Монтаж як засіб драматургічної організації екранного твору
- •- Монтаж та екранний час і простір
- •- Загальна класифікація видів монтажу; методи оповідного монтажу
- •- Принципи комфортного монтажу і монтажної зйомки
- •- Загальне поняття внутрішньокадрового монтажу
- •- «Брайтонські» кінематографісти – першовідкривачі монтажної мови кіномистецтва
- •- Аста Нільсен та Еміль Яннінгс – найвидатніші «зірки» дозвукового кіно
- •- Фільм Девіда Гріффіта «Нетерпимість» і його значення для формування кінематографічної мови
- •1916 Року д. Гріффіт зняв величезний фільм «Нетерпимість», драматургію якого вперше було побудовано на суміщенні чотирьох історичних пластів, які ілюстрували різні форми суспільної нетерпимості:
- •- Кінематографічна діяльність о. Дранкова та о. Ханжонкова
- •- Фільми с. Ейзенштейна «Панцерник «Потьомкін» і в. Пудовкіна «Мати» – визначні досягнення світового «німого» кіно
- •- Дзиґа Вертов – основоположник екранної кінопубліцистики; вертовська теорія наскрізного монтажу
- •- Кінематографічне відкриття Есфірі Шуб та його розвиток у сучасній кіно- і телепубліцистиці
- •1926 Року Есфір Шуб обстояла ідею створення історичного фільму на основі хронікальних зйомок, які велися в Росії з 1908 по 1917 рік.
- •- Три напрямки французького кіноавангарду – імпресіонізм, сюрреалізм і дадаізм
- •- Головні досягнення радянського кіно 30-х років хх століття
- •- Драматургічний ефект «Уеллса-Куросави»
- •- Основні етапи винаходу телебачення
- •26 Липня 1928 року університетька комісія побачила на маленькому екранчику обличчя помічника б. Грабовського Івана Бєлянського.
- •Бібліографічний список
- Дзиґа Вертов – основоположник екранної кінопубліцистики; вертовська теорія наскрізного монтажу
Найбільший вплив на формування мистецтва документального кіно та безумовне значення для вдосконалення виражальної мови усього кінематографа 20-х років мала творчість радянського кінодокументаліста Дзиґи Вертова (1895 – 1954), його брата оператора Михайла Кауфмана (1897 – 1980) та створеної ними групи «кіноків». До цієї неформальної творчої групи входили найближчі соратники Дзиґи Вертова, зокрема його асистент, а потому – визначний радянський режисер-документаліст, професор ВДІК Ілля Копалін.
У фільмах Вертова «Кіно-око» (1924), «Ленінська кіноправда» (1925), «Крокуй, Радо!» , «Шоста частина світу» (1926), «Одинадцятий» (1928) були закладені підвалини мистецтва публіцистичного документального фільму, яке не просто показує на екрані події життя, але й активно їх осмислює, утверджуючи екранними засобами нові, прогресивні тенденції в житті суспільства.
Дзиґа Вертов створив особливий вид кінопубліцистики – поетичний і політичний документальний фільм.
Композиції вертовських фільмів, позбавлені зовнішніх ознак класичної драматургічної структури, будувались на засадах поетичної, образної кінематографічної реальності. І саме ці риси творчості Вертова, а не просто прагнення до безумовного документалізму, стали визначальними в його творчій спадщині, яка і донині емоційно надихає глядача.
Фільми Вертова дозвукового періоду та його звукові шедеври «Симфонія Донбасу» (1930) і «Три пісні про Леніна» (1934) мали величезний вплив на утвердження на екрані правдивого образу сучасності.
У них продемонстровані новаторські зразки звукозорового монтажу, великі можливості створення екранного образу людини засобами синхронної зйомки.
Вагомою є і теоретична спадщина «кіноків». Зокрема, заперечуючи необхідність для створення документального фільму літературного сценарію, Вертов натомість у радикальному стилі 20-х років запропонував замінити поняття сценарію монтажем і обгрунтував необхідність пошукового, літературного, зйомочного та власне монтажу на всіх етапах роботи над документальним фільмом – від монтажу елементів задуму та відбору необхідного матеріалу – до безпосередніх монтажних зчеплень на монтажному столі. Тобто, сам того не бажаючи, довів необхідність ретельної попередньої роботи над створенням документального фільму.
- Кінематографічне відкриття Есфірі Шуб та його розвиток у сучасній кіно- і телепубліцистиці
1923 року колишня випускниця Московських жіночих курсів, а потому – секретар театрального відділу Народного комісаріату освіти Есфір Іллівна Шуб почала працювати у прокатній конторі Московського фотокіновідділу завідуючою перемонтажем і редактором написів.
Вона зайнялася перемонтажем масової продукції західних кіновиробників, яку треба було пристосувати до ідеологічних вимог та потрібного хронометражу радянського кінопрокату тих часів.
Саме цим і почала займатись Е. Шуб. То була фантастична школа монтажу, яка дозволяла в найкоротші строки оволодіти усіма «секретами» кінодраматургії та міжкадрових сполучень. Недарма найчастішим гостем у монтажній Е. Шуб був Сергій Ейзенштейн.
Потому, швидко набувши авторитет чи не кращого монтажера країни, Е. Шуб змонтувала кілька художніх фільмів різних режисерів, постійно повертаючись думками до кількох коробок плівки зі зйомками подій Лютневої революції, які вона знайшла та передивилась разом із С. Ейзенштейном на початку своєї кінокар´єри.