- •Розділ VI. Екранні виражальні засоби....................................................
- •Розділ viі. Монтаж екранних творів.........................................................
- •Розділ vііі. Iсторичні етапи розвитку світового кінематографа і телебачення
- •- Видовище та видовищні мистецтва; соціальні функції видовища
- •- Класифікація видовищ
- •- Виконавець як компонент видовища
- •- Глядач – співтворець видовища
- •- Функції телебачення
- •- Техногенні видовища; поняття екранності
- •- Спільні та відмінні риси кіно і телебачення; ефект телевізійної присутності
- •- Тема і тематичний задум; ідейний задум
- •- Надзавдання – основний компонент драматургічної дії
- •- Конфлікт та його значення для розвитку драматургії
- •- Драматургічний аналіз твору
- •- Формування режисури як професії; специфічний предмет режисури театру, кіно і телебачення.
- •- Визначальні принципи системи Станіславського
- •- Творчі засади режисерської школи Всеволода Мейєрхольда
- •- Життєвий шлях і творчі засади режисерської школи Леся Курбаса
- •- Мізансцена як відображення драматургічних стосунків персонажів
- •- Режисура документальна та постановочна
- •- Режисура як технологія; виробничі процеси та етапи створення фільмів і телевізійних програм
- •- Режисер як керівник творчого колективу
- •- Режисура як практична психологія
- •- Герменевтика документального кіно і телебачення
- •- Режисура інформаційних жанрів телебачення
- •- Головні джерела екранного матеріалу
- •- Багатокамерний спосіб зйомки телефільмів: плюси й мінуси
- •- Документ у мистецтві екрану; місце художнього образу в документальному екранному творі
- •- Репортаж і відновлення факту – проблема життєвої правди в екранній документалістиці
- •- Техніка безпеки під час проведення зйомок та відповідальність режисера і оператора
- •- Види телевізійного мовлення
- •- Основні жанрові форми інформаційно-аналітичного мовлення
- •- Основні жанрові форми художнього мовлення
- •- Реаліті-шоу та особливості його створення
- •- «Драматизовані хроніки»: особливості драматургії, виконавської, операторської роботи, монтажу
- •- Телевізійний анонс; особливості його створення
- •- Головні жанрові форми телевізійного кіно та місце фільмів у програмах телебачення
- •- Музичний кліп як жанр та його режисура
- •- Головні принципи побудови телевізійної програми; телевізійні заставки
- •- Звукові засоби екранної виразності.
- •- Кадр, його компоненти
- •- Рух в кадрі, види панорамування, поняття панорамного внутрішньокадрового монтажу
- •- Шуми як складовий елемент звукового образу фільму, телепрограми
- •- Комп´ютерні технології створення телевізійних програм і кінофільмів
- •- «Ефект Кулєшова» та його значення для становлення мистецтва кіномонтажу
- •- Одиниці монтажної структури екранного твору
- •- Монтаж як засіб драматургічної організації екранного твору
- •- Монтаж та екранний час і простір
- •- Загальна класифікація видів монтажу; методи оповідного монтажу
- •- Принципи комфортного монтажу і монтажної зйомки
- •- Загальне поняття внутрішньокадрового монтажу
- •- «Брайтонські» кінематографісти – першовідкривачі монтажної мови кіномистецтва
- •- Аста Нільсен та Еміль Яннінгс – найвидатніші «зірки» дозвукового кіно
- •- Фільм Девіда Гріффіта «Нетерпимість» і його значення для формування кінематографічної мови
- •1916 Року д. Гріффіт зняв величезний фільм «Нетерпимість», драматургію якого вперше було побудовано на суміщенні чотирьох історичних пластів, які ілюстрували різні форми суспільної нетерпимості:
- •- Кінематографічна діяльність о. Дранкова та о. Ханжонкова
- •- Фільми с. Ейзенштейна «Панцерник «Потьомкін» і в. Пудовкіна «Мати» – визначні досягнення світового «німого» кіно
- •- Дзиґа Вертов – основоположник екранної кінопубліцистики; вертовська теорія наскрізного монтажу
- •- Кінематографічне відкриття Есфірі Шуб та його розвиток у сучасній кіно- і телепубліцистиці
- •1926 Року Есфір Шуб обстояла ідею створення історичного фільму на основі хронікальних зйомок, які велися в Росії з 1908 по 1917 рік.
- •- Три напрямки французького кіноавангарду – імпресіонізм, сюрреалізм і дадаізм
- •- Головні досягнення радянського кіно 30-х років хх століття
- •- Драматургічний ефект «Уеллса-Куросави»
- •- Основні етапи винаходу телебачення
- •26 Липня 1928 року університетька комісія побачила на маленькому екранчику обличчя помічника б. Грабовського Івана Бєлянського.
- •Бібліографічний список
- Репортаж і відновлення факту – проблема життєвої правди в екранній документалістиці
Репортаж, тобто фіксація реальних подій у їх природному розвитку, є першоосновою екранної документалістики, головним мірилом життєвої правди на кіно- і телевізійному екрані.
Саме вміння відчути і передбачити розвиток подій, встигнути зафіксувати головне, найвиразніше у їх перебігу, виявити людську та актуальну сутність будь-якої події, зосередивши на цьому увагу майбутнього глядача, передати емоційний характер події, стан її учасників – головна риса талановитого кіно-, телерепортера – оператора, журналіста, режисера.
Однак далеко не завжди вдається передати на екрані реальні образи певних подій. Здебільшого у творах екранної документалістики відтворюються події, які вже мали місце. Саме тому величезне значення має так зване відтворення, або реконструкція факту.
Існує кілька способів такої реконструкції, у тому числі:
- за допомогою розповіді про подію у тексті;
- на схожому за змістом фільмотечному, літописному матеріалі;
- за допомогою акторської гри, перш за усе використовуючи гру непрофесійних акторів (найвідомішим прикладом є фільми режисера Роберта Флаерті «Людина з Арану» та «Луізіанська історія», у яких суто документальні події розігрувались самим учасниками цих подій);
- за допомогою відбиткового показу і суб´єктивної зйомки.
Останній метод характеризує такий приклад: герой втікає з концтабору; неначе ідучі його слідами, ми бачимо на колючому дроті шматки одягу.
Цей приклад добре ілюструє значення для реконструкції подій деталі.
Ще один приклад використання частини замість цілого можна навести з фільму українського кінодокументаліста Анатолія Золозова «Справжня людина». Фільм розповідав про жінку-водія танку Марію Логунову. У бою вона втратила обидві ноги, але знайшла в собі сили повернутися в стрій. Важливим епізодом з життя Логунової було її перебування в Німеччині. Журналісти не повірили, що жінка взагалі могла водити танк. Тоді Логунова сіла за важелі бойової машини... Не показати цей факт було неможливо.
Режисер змонтував фотографії про перебування героїні в Німеччині, а потім включив до монтажної тканини епізоду спеціально дозняті кадри: на крупних і середніх планах, які не дають змоги побачити реальне середовище дії, Логунова сідала в танк і вела його по полігону.
Незважаючи на те, що перед очима глядача було явне відновлення факту, інсценіровка, цей епізод викликає хвилювання не менше, ніж коли його було б знято в момент зустрічі з німецькими журналістами. Адже сам факт героїчного вчинку не змінив свого змісту від часу, а знято було не саму історичну вже ситуацію, не її зовнішні ознаки, а внутрішній зміст події, показано здатність героїні водити танк, яка не залежала ні від місця події, ні від її часу.
Ці приклади вказують на те, що відновлення факту абсолютно доцільне і виправдане, коли йдеться про відновлення типових подій, або їх типових ознаках-деталях, коли в центрі відновлення – внутрішній зміст подій, людської поведінки. Головне при цьому – відтворити емоційний стан і суто технічні особливості події, які не змінились би в усіх подібних ситуаціях.
Зрозуміло, що відновлення типового, такого, що може постійно повторюватись у житті, є нормою для відтворення фактів. Але є й чудові приклади відновлення саме конкретних, індивідуалізованих ситуацій, їх явний розиграш. Вони характерні для жанру «драматизованих хронік», про які ми вже казали. Це відновлення, поєднане з прямим авторським коментарем, коли події відверто розігрують, але одночасно відповідним чином коментують. Ця телевізійна форма знайшла прояв у межах телесеріалу «Слідство вели...» з Леонідом Канєвським.
Однак драматизовані хроніки розповідають про події, що минули.
А документальний фільм, присвячений сучасності, може використовувати реконструкції лише окремих подій, які не зачіпають його основної змістовної частини. Адже документальний фільм про сучасність – перш за все є живим екранним репортажем, і тільки це здатне створити правдиве драматургічне підгрунтя для подальших авторських осмислень і образних узагальнень.
Інша справа – науково-популярне й пізнавальне телебачення. Їх завдання – цікаво, дохідливо розповісти про складні, цікаві, або маловідомі явища життя, науки, техніки, природи. Властива їм правда життя – правда пізнання, дослідження. І тому у цих видах програми можливі будь-які методи реконструкції, які дозволяють яскраво відтворити події і не суперечать їх реальному перебігу.