Послідовність гідравлічного розрахунку.

1.Креслимо трасу теплової мережі та ділимо її на розрахункові ділянки.

Рис.6.2. Схема для гідравлічного розрахунку теплової мережі.

2.Визначаємо довжини розрахункових ділянок та витрати мережної води на кожній розрахунковій ділянці шляхом додавання починаючи від кінцевого споживача.

3.Визначаємо головну магістраль як найдовшу та найбільш навантажену.

Попередній розрахунок.

Метою попереднього розрахунку є визначення попередніх значень діаметрів теплової мережі.

1.Визначаємо попереднє значення коефіцієнта втрат тиску в місцевих опорах.

( 6.16 )

де z–коефіцієнт який дорівнює від 0,03 до 0,05 для води;

G_d - розрахункова витрата мережної води на першій ділянці від джерела теплоти, кг/с.

2. Визначаємо попереднє значення питомих втрат тиску:

а) якщо відомо тиск на початку та в кінці головної магістралі:

( 6.17 )

або приймаємо - для головної магістралі та- для відгалужень.

б) значення питомих втрат тиску визначають залежно від техніко-економічних показників будівництва, експлуатації теплової мережі та вартості теплової, електричної енергії і т.д.

( 6.18 )

де М – матеріальна характеристика.

3) За значенням витрати мережної води на ділянці та питомих втрат тиску по таблицях або по номограмах визначають попереднє значення діаметру трубопроводу.

Кінцевий розрахунок

Метою кінцевого розрахунку є визначення уточнених значень діаметрів трубопроводів та втрат тиску на ділянках:

1. По таблицях уточнюємо значення стандартних діаметрів з товщиною стінки та виписуємо реальні значення питомих втрат тискута швидкостіv.

2.Перевіряємо щоб швидкість була не більше 3,5 м/с.

3.Визначаємо дійсні значення втрат тиску на ділянках:

для чого на кожній ділянці розміщуємо місцеві опори (кути повороту, компенсатори) та визначаємо їх еквівалентну довжину.

4.Ув’язуємо відгалуження з умови рівності втрат тиску у відгалуженні та в головній магістралі після точки приєднання відгалуження.

. ( 6.19 )

Розрахунок повторюємо від знаходження :

( 6.20 )

Побудова п’єзометричного графіка.

П’єзометричний графік або графік тисків будуть в напорах, які визначаються в метрах водяного стовпа.

1МПа=100м.в.ст.

Метою побудови п’єзометричного графіка є визначення режимів тиску теплової мережі, схем підключення абонентів, вибір мережних та живильних насосів, та розміщення насосних та дросельних станцій.

П’єзометричні графіки будують для опалювального та неопалювального періодів. У відкритих системах додатково до режимів максимального водозбору з подавального та зворотного трубопроводів.

Вимоги до тисків теплової мережі.

1.Тиск в подавальному трубопроводі теплової мережі не повинен перевищувати максимально допустимого тиску з умови міцності трубопроводів та арматури (1,6МПа=160м.в.ст.).

2.Тиск в зворотному трубопроводі теплової мережі не повинен перевищувати максимально допустимого тиску для опалювальних пристроїв при залежному підключенні системи опалення.

Для радіаторів – 0,6 МПа=60 м.в.ст.

Для конвекторів – 1,0 МПа

3.Наявний тиск у останнього абонента повинен забезпечувати роботу обладнання теплового пункту.

Для елеватора – 15 м.в.ст.

Для двоступеневої схеми підключення підігрівачів – 25 м.в.ст.

4.Тиск в подавальному трубопроводі не повинен бути менше ніж тиск скипання мережної води.

5.Тиск у зворотному трубопроводі теплової мережі не повинен бути менш ніж 5 м від поверхні землі, для запобігання підсмоктування повітря.

6.Тиск на вході у живильний насос не повинен бути менш ніж 5 м, для запобігання кавітації.

7.Всі умови повинні виконуватись як в статичному так і в динамічному режимі.

Статичний режим – це режим в якому теплова мережа та абоненти заповнені водою через зворотний трубопровід за допомогою живильних насосів і вода не рухається. В динамічному режимі циркуляція води забезпечується мережними насосами.