- •Н.А.Швачко
- •Переваги незалежних систем:
- •Споживачі теплоти
- •1.Максимальний тепловий потік на опалення:
- •2.Максимальний тепловий потік на вентиляцію:
- •Визначення теплових навантажень для житлових районів населених пунктів.
- •1.Тепловий потік на опалення:
- •Графік зміни теплових потоків по тривалості опалювального періоду.
- •Середній та максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання в неопалювальний період:
- •Регулювання теплових навантажень.
- •Кількісне регулювання.
- •Якісно-кількісне регулювання.
- •Регулювання перепустками.
- •Регулювання теплових навантажень за навантаженням опалення в закритій системі теплопостачання.
- •Регулювання теплових навантажень за навантаженням опалення у відкритій системі теплопостачання.
- •Регулювання теплових потоків за сумісним навантаженням опалення та гвп.
- •Схеми підключення підігрівачів гвп.
- •Одноступенева паралельна схема підключення підігрівачів.
- •Двоступенева змішана схема підключення підігрівачів гвп.
- •Двоступенева послідовна схема підключення підігрівачів.
- •Нормальне та зв’язане регулювання.
- •Нормальне регулювання.
- •Теплові мережі.
- •Тупикові теплові мережі.
- •Гідравлічний розрахунок теплових мереж.
- •Розрахункові витрати теплоносія.
- •Послідовність гідравлічного розрахунку.
- •Попередній розрахунок.
- •Кінцевий розрахунок
- •Побудова п’єзометричного графіка.
- •Вимоги до тисків теплової мережі.
- •Побудова п’єзометричного графіка.
- •Вибір схеми підключення абонентів залежно від режимів тиску.
- •П’єзометричні графіки при рельєфі місцевості, які знижуються починаючи від джерела теплоти.
- •Прокладання в непрохідних каналах.
- •Безканальне прокладання.
- •Переваги безканального прокладання.
- •Недоліки безканального прокладання:
- •Способи прокладання безканальних трубопроводів.
- •Технології безканального прокладання тм.
- •Компенсатори температурних подовжень.
- •Сальниковий компенсатор.
- •Сильфонний компенсатор.
- •Опори трубопроводів.
- •Розрахунок компенсаторів температурних подовжень та побудова монтажної схеми.
- •Розрахунок г-подібного компенсатора.
- •Розрахунок п-подібних компенсаторів.
- •Послідовність побудови монтажної схеми.
- •Поздовжній профіль.
- •Теплофікаційні камери.
- •Послідовність розробки теплофікаційної камери.
- •Вибір мережних насосів.
- •Вибір живильних насосів.
- •Вибір підкачувальних насосів на насосних станціях.
- •Розрахунок навантажень які діють на нерухомі опори.
- •Гідравлічні режими роботи тм.
- •Гідравлічна стійкість.
- •Теплова ізоляція.
- •Визначення зменшення температури теплоносія по довжині.
- •Визначення товщини ізоляції за значенням нормативних тепловтрат.
- •Розрахунок підігрівачів систем гвп.
- •Вихідні дані для розрахунку систем гвп.
- •Розрахунок і ступеня.
- •Розрахунок іі ступеня підігрівача.
- •Проектування та експлуатація теплових мереж.
- •Випробування на максимальну температуру.
- •Теплові випробування.
- •Захист від корозії теплових мереж.
- •Використання відновлюваних джерел теплоти для теплопостачання.
- •Практикум. Системи гарячого водопостачання.
- •Розрахунок системи гвп.
Випробування на максимальну температуру.
Метою випробування є перевірка роботи компенсаторів температурних подовжень та перевірка міцності рухомих опор. ТМ заповнюють водою через зворотний трубопровід при закритих дренажних пристроях та відкритих пристроях для випуску повітря холодною водою, якщо температура зовнішнього повітря більше ніж 0 або водою з , якщо температура зовнішнього повітря менше ніж 0. Після чого воду нагрівають зі швидкістю 30/год до максимальної розрахункової температури.
При випробуваннях перевіряють відстань на яку спрацювали компенсатори на відповідність розрахунковій та перевіряють наочно нерухомі опори.
Теплові випробування.
Метою є визначення тепловтрат та ефективності теплової ізоляції з метою порівняння з розрахунковими значеннями. При випробуванні вимірюють зменшення температури по довжині траси та температури на поверхні ізоляції. Всі випробування виконують один раз на два роки, крім опресовки 1-2 рази на рік, на початку та в кінці опалювального періоду.
Захист від корозії теплових мереж.
При експлуатації систему теплопостачання ТМ пошкоджують внутрішня та зовнішня корозія. Для захисту від внутрішньої корозії вода, яка транспортується, по ТМ проходить хімводоочищення. Від внутрішньої корозії в основному страждають мережі ГВП. Трубопроводи ГВП прокладаються від ЦТП до споживачів.
Інші ТМ пошкоджує зовнішня корозія та блукаючі струми. Захист від корозії виконується пасивними та активними методами.
До пасивних відноситься нанесення на зовнішню поверхню металу, труби антикорозійного покриття.
Для зменшення корозії теплоізоляційні матеріали повинні мати водовідштовхуючі властивості і не мати в своєму вмісті хімічно-активних речовин. На поверхні ізоляції наноситься захисний шар, який не повинен пропускати вологу через теплоізоляційну конструкцію.
До пасивних методів також відноситься цілорічна робота ТМ, що впливає на просихання теплової ізоляції протягом року.
Активні методи.
Перед прокладанням траси ТМ здійснюється буріння свердловини та визначається стан ґрунтових вод. Якщо ТМ прокладається вологих ґрунтах, то потрібно виконувати додаткову ізоляцію каналів в яких прокладається ТМ. Потрібно намагатися прокладати ТМ вище рівня ґрунтових вод. Якщо рівень ґрунтових вод вище ніж прокладання ТМ виконується додаткова посилена гдроізоляція, а також під каналами ТМ прокладаються перфоровані трубопроводи один або два для відведення ґрунтових вод навколо ТМ.
ВРГВ – верхній рівень ґрунтових вод.
НРГВ - нижній рівень ґрунтових вод.
До активних методів захисту від блукаючих струмів відноситься:
дренажний захист;
катодний захист;
протекторний захист.
Для зменшення корозії, яка виникає, від блукаючих струмів потрібно намагатись не прокладати ТМ поздовж трамвайних та залізничних колій або витримувати відстані від цих колій, які є джерелом блукаючих струмів.
Дренажний захист заклечається в відведенні блукаючих струмів від ТМ до джерела блукаючих струмів.
Рис 14.1. Дренажний захист від корозії.
1 – дренажна станція;
2 – рейки.
Недоліком дренажного захисту є те, що струм може рухатися в двох напрямках.
Катодний захист – це відведення блукаючих струмів до опор, які мають більш від’ємний потенціал, тобто активним методом.
Проектний захист полягає в тому щоб відвести струм від ТМ до матеріалів, які мають більш від’ємний електрохімічний потенціал. Для вирівнювання електрохімічного потенціалу по довжині трубопроводів та між трубопроводами ТМ здійснюються перемички на засувках, сальникових компенсаторів та між трубопроводами. На ділянках ТМ, які знаходяться в зоні блукаючих струмів фланці засувок виконуються з електроізоляційного матеріалу.