Розрахунок г-подібного компенсатора.

Для Г-подібного компенсатора використовують кути від . Допускається використовувати кути допри обґрунтуванні розрахунками. Співвідношення плечей короткого та довгого компенсатора:. Допускається приймати до при обґрунтуванні. Сума плечей Г-подібного компенсатора повинна бути менше або дорівнювати 60% від максимально допустимої відстані між нерухомими опорами при використанні П-подібних компенсаторів.

Максимальне напруження виникає в нерухомій опорі біля короткого плеча.

мПа

Його треба перевіряти на не перевищення 80Па.

Рис.9.7. Г - подібний компенсатор.

При прокладанні ТМ в каналах потрібно перевіряти розміри каналу на температурне подовження трубопроводів в куті повороту і . Максимальна сила виникає в нерухомій опорі біля короткого плеча. Вибір нерухомої опори потрібно здійснювати з врахуванням цього зусилля Р.

При безканальному прокладанні ТМ на кутах повороту встановлюють про резинові мати для забезпечення подовжень трубопроводів. Також використовують Z- та S-подібні компенсатори.

Рис.9.8. Z та S - подібні компенсатори.

Принцип розрахунку аналогічний.

Розрахунок п-подібних компенсаторів.

П-подібні компенсатори встановлюються в середній третині між нерухомими опорами.

Рис.9.9. Встановлення П - подібного компенсатора.

При розрахунках залежно від (температурне подовження) визначаємо розміри П – подібного компенсатора В та Н за номограмами або за розрахунками. На монтажній схемі також розташовують засувки на кожному відгалуженні та розміщують сальникові компенсатори.

Для обслуговування засувок та сальникових компенсаторів споруджують збірні залізобетонні або монолітні теплофікаційні камери (теплофікаційні вузли). Подавальний трубопровід на схемі розміщують справа за рухом теплоносія, а зворотній – зліва.

Рис.9.10. Монтажна схема.

Послідовність побудови монтажної схеми.

1.Безмаштабно креслимо конфігурацію ТМ.

2.Встановлюємо нерухомі опори на виході з джерела теплоти та на вході до споживачів, а також в точках врізки відгалужень.

3.Розставляємо нерухомі опори на відстані не більше за максимально допустимі, використовуючи ділянки самокомпенсації.

4.Між кожними двома опорами встановлюємо компенсатор.

5.В місцях встановлення засувок та сальникових компенсаторів встановлюємо теплофікаційні камери.

6.Номеруємо

- нерухомі опори: Н1, Н2;

- кути повороту: УП-1, УП-2;

- теплофікаційні камери: УТ-1, УТ-2.

7.На монтажній схемі також наносять ухили та пристрої для дренажу і випуску повітря.

Поздовжній профіль.

Метою розробки поздовжнього профілю є визначення глибини прокладання теплової мережі відносно інших інженерних комунікацій. При прокладанні ТМ нормується відстань в просвіті між ТМ та іншими інженерними комунікаціями.

ТМ повинні прокладатися з мінімальним ухилом 2‰ (проміля). Нижніх точках ТМ встановлюються дренажні пристрої які виводять в дренажні колодязі, в верхніх точках пристрої для випуску повітря.

Рис.10.1. Поздовжній профіль.

1 – натуральні відмітки землі ;

2 – проектні відмітки землі;

3 – відмітка стелі каналу;

4 – відмітка підлоги каналу;

5 – довжина ділянки на ухил;

6 – переріз;

7 – розгорнутий план.

Рис.10.2. Визначення ухилу прокладення теплової мережі.

Ухил визначяється в промілях за формулою:

- ухил; - різниця відміток; - відстань.

При прокладанні в непрохідних каналах мінімальне заглиблення ТМ становить 0,7м, при безканальному – 0,4м (від верха конструкції до землі).