Використання відновлюваних джерел теплоти для теплопостачання.
До відновлюваних джерел теплоти відносять:
сонячну енергію;
геотермічну теплоту;
енергію вітру.
Енергію вітру використовують для виробництва електричної енергії. Доцільно використовувати енергію вітру там, де середньорічна швидкість вітру більше або дорівнює 10м/с.
Геотермальну воду використовують для нагрівання води для системи опалення і ГВП, після чого їх повертають в свердловину. Геотермальні води мають значний вміст активних речовин, які збільшують корозію та відкладаються на стінках трубопроводів. Геотермальні води в Україні існують в Закарпатті та Криму. Для підвищення потенціалу низькотемпературних геотермальних вод використовують тепло насосні установки.
На території України доцільно використовувати сонячну енергію.
Системи сонячного теплопостачання поділяються на:
сезонні;
цілорічні.
Сезонні – влітку, а цілорічні – на протязі року.
- повітряні;
- водяні (залежать від теплоносія);
а також їх поділяють на:
пасивні;
активні.
Рис.15.1. Пасивна сонячна система опалення (стіна тромба).
1 – приміщення, яке опалюється;
2 – стіна тромба з отворами для повітря;
3 – скло;
4 – сонячне випромінювання;
5 – селекційне покриття, яке поглинається в спектрі сонячного випромінювання і має невеликий коефіцієнт випромінювання в тепловому спектрі.
Рис.15.2. Активна сонячна система гарячого водопостачання.
1 – геліоприймач (колектор сонячної енергії);
2 – насос;
3 – водяний бак-акумулятор;
4 – вода системи ГВП;
5 – холодна вода з водопроводу.
Якщо температура води в системах ГВП недостатня, здійснюється догрівання в додаткових джеелах теплоти.
Рис.15.3. Плоский геліоприймач.
1 – корпус колектора;
2 – коньки для теплоносія;
3 – ребра з селекційним покриттям;
4 – теплова ізоляція;
5 – прозоре покриття.
Практикум. Системи гарячого водопостачання.
Системи гарячого водопостачання поділяються на:
закриті;
відкриті,
а також на:
- централізовані;
- децентралізовані.
Централізовані закриті системи гарячого водопостачання складаються з підігрівачів системи ГВП, які підключені за одноступеневою або двоступеневою схемою, зовнішньої ТМ, внутрішніх трубопроводів, водорозбірних стояків, циркуляційних стояків, обігрівачів, рушників, циркуляційних трубопроводів та насосів.
Залежно від розведення трубопроводів системи ГВП поділяють на ( рис.1 ):
а) системи з верхнім розведенням;
б) системи з нижнім розведенням;
в) системи з секційними вузлами.
Рис.16.1. Системи гарячого водопостачання.
1 – подавальний а зворотний трубопроводи ТМ;
2 – підігрівачі систем ГВП в центральному тепловому пункті ( ЦТП );
3 – подавальний трубопровід системи ГВП;
4 – головний стояк при верхньому розведенні системи ГВП;
5 – водорозбірний стояк;
6 – циркуляційний стояк;
7 – обігрівач рушників;
8 – водорозбірний пристрій;
9 – циркуляційний трубопровід;
10 – циркуляційний насос.
Рис. 6.2. Кожухотрубний підігрівач.
Рис. 6.3. Пластинчастий підігрівач.
В системах ГВП з секційними вузлами проектується один секційний стояк та декілька водорозбірних.
Підігрівачі системи ГВП поділяють на:
кожухотрубні ( рис.16.2. );
пластинчасті ( рис.16.3. ).
Кожухотрубні підігрівачі складаються з двох та чотирьох метрових секцій, які калачами з’єднуються.
Водопровідна між собою вода, яка нагрівається рухається в латунних трубках діаметром 16 мм, а мережна вода ( гріюча )рухається в між трубному просторі ( в підігрівачах системи опалення навпаки вода, яка нагрівається рухається в міжтрубному просторі, а гріюча в трубках ).
Пластинчасті підігрівачі – це набір гофрованих пластин, через які передається теплота від гріючого до нагріваючого теплоносія, тобто пластина омивається з однієї сторони гріючим теплоносієм, а з другої – нагріваємим.