Теплофікаційні камери.

При проектуванні ТМ здійснюється розробка креслень теплофікаційних камер в плані та перерізі. Метою розробки є визначення розмірів теплофікаційної камери з умови розміщення трубопроводів та обладнання в камері на допустимих відстанях які дозволяють здійснювати монтаж та обслуговування. Камери перекривають стандартними плитами перекриття в яких розташовуються від 3 до 4 люків. Підлогу камери здійснюють з ухилом в напрямку приямка який розташований під люком.

Послідовність розробки теплофікаційної камери.

1.Наносимо осі трубопроводів на відстані, як в непрохідному каналі.

2.Наносимо розміри трубопроводів (в масштабі М : 20, М : 25, М : 40, М : 50).

3.Наносимо нерухому опору в вигляді контурних очерчень.

Рис.10.3. Схема теплофікаційної камери.

4.Врізаємо трубопроводи відгалужень, враховуючи монтажний зазор 100мм.

5.Розміщуємо засувки на відгалуженні в розбіжку.

6.Розміщуємо сальникові компенсатори з врахуванням монтажного зазору в розбіжку.

7.Відкладаємо допустимі відстані від трубопроводів та обладнання до стінок камери (СНіП) та визначаємо мінімальні розміри камери.

8.Приймаємо найближчу більшу стандартну камеру та креслимо перерізи, враховуючи, що мінімальна висота камери 2,1м.

Вибір мережних насосів.

Мережні насоси вибирають за витратою та напором. Витрату мережних насосів для закритих систем теплопостачання приймають рівною розрахунковій витраті теплоносія на джерелі теплоти.

Напір мережних насосів визначають за формулою:

, ( 10.1. )

де і - втрати напору в подавальному та зворотному трубопроводах головної

магістралі;

- наявний напір на абонентському вводі;

- втрати напору на джерелі теплоти;

- напір насосів на насосних підстанціях;

- напір дросельних підстанцій.

Рис.10.4. П’єзометричний графік.

Для відкритих систем теплопостачання витрата мережних насосів визначається за формулою (при =1,4):

. ( 10.2. )

Вибір живильних насосів.

Витрату живильних насосів для закритих систем визначають як витрата на витікання через фланці засувок, підігрівачі та сальникові компенсатори. Це складає 0,75% від загального об’єму води в ТМ та абонентах. Загальний об’єм води можна приблизно визначити як 40-45мна 1МВт сумарного теплового навантаження.

Витрата живильних насосів у відкритих системах теплопостачання визначається як витрата на витікання до якої додається максимальна витрата води на гаряче водопостачання. Напір живильних насосів визначається як відстань від землі на джерелі теплоти до лінії статичного тиску.

Вибір підкачувальних насосів на насосних станціях.

Витрата підкачувальних насосів у закритих системах приймається як розрахункова витрата на ділянці, де встановлено насосну підстанцію.

Кількість насосів приймається:

1.Мережних насосів - не менше ніж два, один з яких резервний (якщо п’ять і більше резервний не передбачається).

2.Живильних насосів в закритих системах не менше двох, один з яких резервний; в відкритих системах не менше трьох, один з яких резервний.

3.Підкачувальних насосів в закритій системі не менше двох, один з яких резервний; у відкритих не менше трьох, один з яких резервний.