- •Н.А.Швачко
- •Переваги незалежних систем:
- •Споживачі теплоти
- •1.Максимальний тепловий потік на опалення:
- •2.Максимальний тепловий потік на вентиляцію:
- •Визначення теплових навантажень для житлових районів населених пунктів.
- •1.Тепловий потік на опалення:
- •Графік зміни теплових потоків по тривалості опалювального періоду.
- •Середній та максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання в неопалювальний період:
- •Регулювання теплових навантажень.
- •Кількісне регулювання.
- •Якісно-кількісне регулювання.
- •Регулювання перепустками.
- •Регулювання теплових навантажень за навантаженням опалення в закритій системі теплопостачання.
- •Регулювання теплових навантажень за навантаженням опалення у відкритій системі теплопостачання.
- •Регулювання теплових потоків за сумісним навантаженням опалення та гвп.
- •Схеми підключення підігрівачів гвп.
- •Одноступенева паралельна схема підключення підігрівачів.
- •Двоступенева змішана схема підключення підігрівачів гвп.
- •Двоступенева послідовна схема підключення підігрівачів.
- •Нормальне та зв’язане регулювання.
- •Нормальне регулювання.
- •Теплові мережі.
- •Тупикові теплові мережі.
- •Гідравлічний розрахунок теплових мереж.
- •Розрахункові витрати теплоносія.
- •Послідовність гідравлічного розрахунку.
- •Попередній розрахунок.
- •Кінцевий розрахунок
- •Побудова п’єзометричного графіка.
- •Вимоги до тисків теплової мережі.
- •Побудова п’єзометричного графіка.
- •Вибір схеми підключення абонентів залежно від режимів тиску.
- •П’єзометричні графіки при рельєфі місцевості, які знижуються починаючи від джерела теплоти.
- •Прокладання в непрохідних каналах.
- •Безканальне прокладання.
- •Переваги безканального прокладання.
- •Недоліки безканального прокладання:
- •Способи прокладання безканальних трубопроводів.
- •Технології безканального прокладання тм.
- •Компенсатори температурних подовжень.
- •Сальниковий компенсатор.
- •Сильфонний компенсатор.
- •Опори трубопроводів.
- •Розрахунок компенсаторів температурних подовжень та побудова монтажної схеми.
- •Розрахунок г-подібного компенсатора.
- •Розрахунок п-подібних компенсаторів.
- •Послідовність побудови монтажної схеми.
- •Поздовжній профіль.
- •Теплофікаційні камери.
- •Послідовність розробки теплофікаційної камери.
- •Вибір мережних насосів.
- •Вибір живильних насосів.
- •Вибір підкачувальних насосів на насосних станціях.
- •Розрахунок навантажень які діють на нерухомі опори.
- •Гідравлічні режими роботи тм.
- •Гідравлічна стійкість.
- •Теплова ізоляція.
- •Визначення зменшення температури теплоносія по довжині.
- •Визначення товщини ізоляції за значенням нормативних тепловтрат.
- •Розрахунок підігрівачів систем гвп.
- •Вихідні дані для розрахунку систем гвп.
- •Розрахунок і ступеня.
- •Розрахунок іі ступеня підігрівача.
- •Проектування та експлуатація теплових мереж.
- •Випробування на максимальну температуру.
- •Теплові випробування.
- •Захист від корозії теплових мереж.
- •Використання відновлюваних джерел теплоти для теплопостачання.
- •Практикум. Системи гарячого водопостачання.
- •Розрахунок системи гвп.
Визначення зменшення температури теплоносія по довжині.

Рис.12.3. Визначення зменшення температури.
,
(
12.13. )
де
- витрата теплоносія;
- теплоємність води;
- температура на початку та
в кінці трубопроводу;
- середня температура теплоносія
на ділянці;
- середня температура
навколишнього середовища.
(
12.14. )
Визначення товщини ізоляції за значенням нормативних тепловтрат.
Сумарний термічний опір теплоізоляційного шару:
,
( 12.15. )
=
+
,
де
- термічний опір ізоляції шару;
- нормативні тепловтрати.
Потрібно задатись товщиною
з метою визначення термічного опору на
поверхні ізоляції.
![]()
,
(
12.16. )
де
- коефіцієнт теплопровідності ізоляції;
- зовнішній діаметр сталевої
труби;
- товщина теплоізоляційного
шару.
Відповідно визначаємо товщину ізоляційного шару:
![]()
![]()
![]()
(
12.17. )
Враховуючи збільшення вартості паливно-енергетичних ресурсів при визначенні оптимальної товщини ізоляції, потрібно виконувати техніко-економічний розрахунок з визначенням мінімально приведених затрат:
,
(
12.18. )
де
- річні відрахування від вартості
ізоляції складають 0,08;
- нормативний коефіцієнт
капіталовкладень в ізоляцію (
=0,12);
- капіталовкладення в теплову
ізоляцію;
- річна вартість тепловтрат;
- приведені затрати.

Рис.12.2. Визначення оптимальної товщини ізоляції за приведеними затратами.
![]()
Розрахунок підігрівачів систем гвп.
В системах гарячого водопостачання закритих систем теплопостачання використовують кожухотрубні та пластинчаті поверхневі теплообмінники.

Рис.13.3. Кожухотрубний нагрівач.
В теплообмінних системах ГВП гріючий теплоносій рухається в міжтрубному просторі. В теплообмінниках системи опалення навпаки. В пластинчатих теплообмінниках металеві пластини омиваються з різних сторін гріючим та нагріваємим теплоносієм.

Рис 13.4. Зовнішній вигляд пластинчастих теплообмінників.

Рис 13.5. Структура пластинчастого теплообмінника.
Вихідні дані для розрахунку систем гвп.
1.Тепловий потік на опалення
будівлі
,
Вт.
2. Тепловий потік на гаряче
водопостачання будівлі
,
Вт.
3.Температура мережної води
в подавальному та зворотному трубопроводі
при розрахунках температури зовнішнього
повітря на опалення,
;
,
.
4.Розрахунок температури води
в точці злому температурного графікам,
;
,
.
5.Температура водопровідної
води на вході та виході з підігрівача,
;
,
.

Рис 13.6. Двоступенева змішана схема підключення підігрівачів системи гарячого водопостачання.
Розрахунок:
1.Максимальна витрата води на опалення:
(
13.1. )
2.Максимальна витрата води на другий ступінь підігрівача:
(
13.2. )
Вибір підігрівача здійснюється
для мінімальної температури мережної
води в подавальному трубопроводі яка
спостерігається при
.
3.Максимальна витрата води на І ступінь підігрівача:
=
+
(
13.3. )
Розрахунок і ступеня.
1.Кількість теплоти, яка витрачається на нагрівання води в І ступені:
=
.
(
13.4. )
2.Температура мережної води після І ступеня підігрівача:
;(
13.5. )
3.Визначети середній логарифмічний температурний напір в І ступені підігрівання.

Рис 13.7. Зміна температури теплоносіїв в першому ступені підігрівача системи гарячого водопостачання.
,
(
13.6. )
де
,
- більша та менша різниця температури
між гріючим і нагріваючим теплоносієм
в теплообміннику, які визначають за
формулами:
;(
13.7. )
. (
13.8. )
Якщо відношення
то
![]()
4.Середня температура гріючого теплоносія
![]()
+
)/2;
(
13.9. )
та середня температура нагріваємого теплоносія
![]()
+
)/2.
(
13.10. )
5.Задаємось швидкістю
водопровідної води
в трубках (
=1м/с)
та визначаємо площу трубок за формулою:
,(
13.11. )
де
- максимальна витрата води на гаряче
водопостачання, м
/год.
6.Вибираємо підігрівач за
значенням
та уточнюємо швидкість води в трубках:
.
(
13.12. )
7.Визначаємо швидкість мережної води в між трубному просторі:
,
(
13.13. )
де
- площа міжтрубного простору .
8.Визначаємо еквівалентний діаметр міжтрубного простору:
,
(
13.14. )
де
- внутрішній діаметр кожуха підігрівача;
-
кількість латунних трубок, які розташовані
в корпусі підігрівача;
- зовнішній діаметр латунних
трубок, по яким рухається нагріваємий
теплоносій.

Рис 13.8. Переріз секції підігрівача системи ГВП.
9.Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від гріючого теплоносія до поверхні латунних трубок за імперичною формулою:
.
(
13.15. )
10.Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від поверхні латунних трубок до нагріваємого теплоносія.
,
(
13.16. )
де
- швидкість в трубках;
-
внутрішній діаметр латунних трубок
=14мм,
а товщина стінки 1мм;
- середня температура нагрівання
теплоносія.
11.Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від гріючої мережної води до нагріваємої водопровідної води:
,
(
13.17. )
де
- конструктивний коефіцієнт;
- термічний опір тепловіддачі
від мережної води до стінок латунної
трубки;
- термічний опір тепловіддачі
від стінок латунних трубок до нагріваємої
води;
- термічний опір стінки
латунної трубки (може враховувати шар
накипу на
латунних трубках);
- товщина стінки латунної
трубки;
- коефіцієнт теплопровідності
латуні.
12.Визначаємо площу поверхні теплообміну між гріючим та нагріваючим теплоносієм:
,(
13.18. )
де
- теплова потужність першого або другого
ступеня підігрівача;
- коефіцієнт теплопередачі;
- середній логарифмічний
температурний напір між гріючим і
нагріваючим
теплоносієм.
13.Визначаєм кількість секцій підігрівача:
,
(
13.19. )
де
- площа поверхні нагріву секції.
Якщо кількість секцій більше ніж 0,15 округлення здійснюється в більшу сторону.
