- •1. Роздрібна торговельна мережа, її види та характеристика.
- •2. Класифікація та види підприємств роздрібної торгівлі , їх характеристика
- •3. Типізація роздрібної торговельної мережі. Характеристика типів магазинів.
- •4. Спеціалізація підприємств роздрібної торгівлі, її сутність, значення та форми.
- •6. Визначальні фактори розвитку роздрібної торговельної мережі в умовах ринкової економіки
- •7. Основні принципи територіального розміщення різних видів і типів підприємств роздрібної торгівлі.
- •8. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині та принципи його раціонального процесу в магазині та принципи його раціональної організації.
- •10. Принципи розміщення і викладки товарів у торговельному залі магазину.
- •12. Культура торгівлі, її складові та фактори, що її обумовлюють.
- •13. Основні елементи якості торговельного обслуговування покупців.
- •14. Система показників та методика оцінки рівня торговельного обслуговування покупців у магазині.
- •15. Методи роздрібного продажу товарів: класифікація, характеристика та визначальні фактори їх вибору.
- •16. Самообслуговування: його особливості та переваги.
- •18. Організація продажу товарів у магазинах за зразками.
- •19. Організація продажу товарів на замовлення покупців.
- •20. Позамагазинні форми роздрібного продажу товарів
- •21. Організація продажу товарів через дрібно роздрібну торговельну мережу.
- •22. Організація торгівлі на ринку.
- •23. Послуги, які надаються покупцям на підприємствах роздрібної торгівлі.
- •24. Методи активізації продажу товарів.
- •27. Правила продажу товарів у розстрочку.
- •31. Роль оптових посередників у доведенні товарів від виробників до
- •32. Визначальні фактори необхідності і розвитку оптових посередників.
- •33. Класифікація і характеристика видів оптових посередників.
- •34. Функції різних видів оптових посередників.
- •36. Роль складів у процесі товароруху, їх класифікація.
- •36. Роль складів у процесі товароруху, їх класифікація.
- •37. Види і типи складів, їхні функції
- •38. Структура і призначення приміщення загально товарних і спеціальних складів.
- •39. Показники, що характеризують стан розвитку та ефективність використання складського господарства
- •40. Основні напрями розвитку та підвищення ефективності використання складської мережі в торгівлі України.
- •41. Складові елементи технологічного процесу на складах та принципи його раціональної організації
- •42. Приймання товарів на складі
- •43. Організація зберігання товарів на складі
- •44. Порядок комплектування партій товарів і їх відпуск зі складу.
- •45.Роль упаковки у процесі товарного обігу та її функції.
- •46.Класифікація та основні види тари.
- •47.Вимоги до тари, її стандартизація та уніфікація.
- •48.Показники якості тари.
- •49..Маркування тари. Штрихове кодування товарів.
- •50. Організація таро обороту.
- •52. Основні правила повторного використання дерев’яної тари та розрахунків др. Неї. 53. Основні правила повторного використання картонної тари і паперових мішків та розрахунків за неї.
- •54. Шляхи розвитку виробництва тари в Україні та скорочення витрат і втрат по тарі.
- •56. Транспортно-експедиторське обслуговування підприємств торгівлі.
- •57. Організація перевезення товарів залізничним транспортом.
- •58. Організація перевезення товарів автомобільним транспортом
- •59. Правила укладання договорів на перевезення товарів автомобільним транспортом.
- •60. Способи доставки товарів. Переваги централізованої доставки товарів.
60. Способи доставки товарів. Переваги централізованої доставки товарів.
Організація процесу товаропостачання суттєво залежить від того, беруть у ньому безпосередню участь працівники підприємств роздрібної торгівлі чи процеси постачання товарів у магазини здійснюються без них. З урахуванням цієї ознаки розрізняють два методи товаропостачання:
1) децентралізований ("самовивіз");
2) централізований.
Децентралізований метод товаропостачання передбачає виконання транспортно-експедиційних операцій силами і засобами роздрібних торговельних підприємств, тобто всі операції з завезення товарів від складів постачальників, починаючи з пошуку транспорту, роздрібні підприємства виконують самостійно. У цьому разі для одержання товарів від постачальника працівник роздрібного торговельного підприємства сам шукає транспортний засіб і прибуває до нього з належно оформленим дорученням, в якому зазначаються асортимент і кількість товарів, потрібних магазину.
На основі доручення оформлюють відбірковий лист, рахунок-фактуру, за яким відпускають товари, товарно-транспортну і податкову наклади і. Товари, отримані від матеріально відповідальної особи складу постачальника, завозяться у пункти їх роздрібного продажу.
Можливий і такий варіант організації цієї роботи, коли па основі договору з роздрібним торговельним підприємством автогосподарство надає транспортний засіб, а виконання експедиційних операцій бере на себе підприємство роздрібної торгівлі, яке направляє до постачальника власного експедитора, і той організовує приймання та завезення товарів у магазини.
Децентралізований метод товаропостачання передбачає виконання силами працівників роздрібної торгівлі операцій завантажування товарів на транспортний засіб у постачальника. Тому роздрібні торговельні підприємства вимушені нести додаткові витрати па оплату праці вантажників і експедиторів, які забезпечують завезення товарів у магазини.
Застосування децентралізованого методу товаропостачання також веде до відволікання працівників роздрібних торговельних підприємств від виконання основних функцій з обслуговування покупців (у магазинах з одним продавцем застосування цього методу викликає потребу в тимчасовому закритті па час, необхідний для поїздки за товарами).
Під час застосування децентралізованого методу товаропостачання значно зростають витрати обігу, зокрема транспортні (оскільки більшість магазинів не мають власних транспортних засобів), нераціонально використовується вантажопідйомність транспортних засобів через їх неповне завантажування товарами і збільшення часу простоїв автомобілів (внаслідок невпорядкованості процесів відбору товарів, оформлення документації, вантажно-розвантажувальних робіт, одночасного прибуття до постачальників представників багатьох підприємств роздрібної торгівлі).
Особливо невигідним є цей метод у разі організації завезення товарів, які не потребують огляду та ознайомлення з їх споживчими характеристиками безпосередньо у постачальника (насамперед товарів простого і стійкого асортименту).
Водночас у разі організації постачання товарів складного і складнотехнічного асортименту працівники магазинів мають змогу безпосередньо оглянути товари на складі постачальника, ознайомитися з їх асортиментом і отримати кваліфіковані консультації від персоналу постачальника. Завдяки цьому є можливість сформувати оптимальний асортимент товарів і не допускати завезення в роздрібну торговельну мережу товарів, що не користуються попитом у споживачів. Додатковою перевагою децентралізованого методу товаропостачання є скорочення тривалості інтервалу між замовленням та завезенням товарів, оскільки отримання товарів за цього методу можливе у день відбору на складі.
Більша ефективність системи товаропостачання досягається за організації товаропостачання на основі централізованого завезення товарів.
Постачання товарів за їх централізованого завезення здійснюється силами і засобами постачальників або транспортних підприємств за заявками магазинів і на основі завчасно розроблених графіків і маршрутів.
Усі транспортно-експедиційні операції виконуються, як правило, централізовано, без участі представників роздрібної торговельної мережі; обов'язком постачальника є завантажування товарів на транспортний засіб, їх перевезення, забезпечення збереження і вчасної доставки у кожен магазин. Централізоване завезення товарів здійснюється згідно з поточними заявками магазинів.
Централізоване завезення товарів дає можливість:
1) організувати планомірне завезення товарів відповідно до затверджених графіків, маршрутів, технологічних карт;
2) покласти відповідальність за доставку товарів у магазини на постачальників або транспортні підприємства;
3) звільнити працівників роздрібної торгівлі від пошуку транспорту, від поїздок та експедирування товарів, зосередити їх увагу на виконанні обов'язків з обслуговування покупців;
4) ритмічно організувати завезення товарів, забезпечити широкий вибір і стійкість асортименту товарів та прискорення оборотності товарних запасів;
5) зменшити потребу в складській площі й збільшити торгову площу магазинів (шляхом скорочення обсягів запасів та відповідних приміщень);
6) впровадити комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт, розвивати перевезення товарів у контейнерах, тарі-обладнанні, пакетні (пакетно-модульні) перевезення, скорочувати простої транспортних засобів і ефективніше їх використовувати;
7) прискорити і спростити документообіг і розрахунки між постачальниками та оптовими покупцями.
Централізоване завезення товарів застосовують як за складської, так і за транзитної форми товаропостачання торговельної мережі. Воно може здійснюватися підприємствами промисловості, іншими товаровиробниками, оптовими базами або складами підприємств роздрібної торгівлі.
Централізоване завезення товарів може відбуватися з використанням різних форм експедиційних операцій:
— силами автотранспортних підприємств, які беруть на себе виконання всіх експедиторських функцій (приймання товарів від постачальника, оформлення транспортних документів, завезення і здавання товарів у магазини із взяттям на себе матеріальної відповідальності під час транспортування);
— силами постачальників, які виконують експедиторські функції, а автотранспортне підприємство лише надає на підставі договору з постачальником відповідні транспортні засоби.
Безпосередня робота з організації централізованого завезення товарів у роздрібну торговельну мережу має багатоаспектний характер і передбачає комплекс підготовчих заходів з метою впровадження централізованого завезення товарів, який містить:
1) аналіз розміщення підприємств роздрібної торгівлі, формування переліку об'єктів роздрібної торговельної мережі, в які організовуватиметься централізоване завезення товарів, їх групування за типами та обсягами товарообігу;
2) формування переліку товарів, що мають централізовано завозитися в роздрібну торговельну мережу, встановлення мінімальних норм їх відвантаження, розрахунок вантажообігу, оптимальних розмірів партій і частоти завезення товарів, потреби у транспортних засобах і багатооборотній інвентарній тарі, розроблення раціональних маршрутів доставки товарів;
3) підготовку будівель, механізмів і обладнання експедиційних і товарних складів, роздрібних торговельних підприємств, транспортних засобів для виконання операцій, пов'язаних з доставкою товарів;
4) визначення переліку осіб, відповідальних за централізоване завезення і встановлення системи матеріальної відповідальності сторін за дотримання умов, визначення порядку документообігу і проведення взаєморозрахунків сторін, проведення інструктажу всіх учасників процесу товаропостачання;
5) розрахунок ефективності системи товаропостачання та виявлення резервів її підвищення.