- •1. Роздрібна торговельна мережа, її види та характеристика.
- •2. Класифікація та види підприємств роздрібної торгівлі , їх характеристика
- •3. Типізація роздрібної торговельної мережі. Характеристика типів магазинів.
- •4. Спеціалізація підприємств роздрібної торгівлі, її сутність, значення та форми.
- •6. Визначальні фактори розвитку роздрібної торговельної мережі в умовах ринкової економіки
- •7. Основні принципи територіального розміщення різних видів і типів підприємств роздрібної торгівлі.
- •8. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині та принципи його раціонального процесу в магазині та принципи його раціональної організації.
- •10. Принципи розміщення і викладки товарів у торговельному залі магазину.
- •12. Культура торгівлі, її складові та фактори, що її обумовлюють.
- •13. Основні елементи якості торговельного обслуговування покупців.
- •14. Система показників та методика оцінки рівня торговельного обслуговування покупців у магазині.
- •15. Методи роздрібного продажу товарів: класифікація, характеристика та визначальні фактори їх вибору.
- •16. Самообслуговування: його особливості та переваги.
- •18. Організація продажу товарів у магазинах за зразками.
- •19. Організація продажу товарів на замовлення покупців.
- •20. Позамагазинні форми роздрібного продажу товарів
- •21. Організація продажу товарів через дрібно роздрібну торговельну мережу.
- •22. Організація торгівлі на ринку.
- •23. Послуги, які надаються покупцям на підприємствах роздрібної торгівлі.
- •24. Методи активізації продажу товарів.
- •27. Правила продажу товарів у розстрочку.
- •31. Роль оптових посередників у доведенні товарів від виробників до
- •32. Визначальні фактори необхідності і розвитку оптових посередників.
- •33. Класифікація і характеристика видів оптових посередників.
- •34. Функції різних видів оптових посередників.
- •36. Роль складів у процесі товароруху, їх класифікація.
- •36. Роль складів у процесі товароруху, їх класифікація.
- •37. Види і типи складів, їхні функції
- •38. Структура і призначення приміщення загально товарних і спеціальних складів.
- •39. Показники, що характеризують стан розвитку та ефективність використання складського господарства
- •40. Основні напрями розвитку та підвищення ефективності використання складської мережі в торгівлі України.
- •41. Складові елементи технологічного процесу на складах та принципи його раціональної організації
- •42. Приймання товарів на складі
- •43. Організація зберігання товарів на складі
- •44. Порядок комплектування партій товарів і їх відпуск зі складу.
- •45.Роль упаковки у процесі товарного обігу та її функції.
- •46.Класифікація та основні види тари.
- •47.Вимоги до тари, її стандартизація та уніфікація.
- •48.Показники якості тари.
- •49..Маркування тари. Штрихове кодування товарів.
- •50. Організація таро обороту.
- •52. Основні правила повторного використання дерев’яної тари та розрахунків др. Неї. 53. Основні правила повторного використання картонної тари і паперових мішків та розрахунків за неї.
- •54. Шляхи розвитку виробництва тари в Україні та скорочення витрат і втрат по тарі.
- •56. Транспортно-експедиторське обслуговування підприємств торгівлі.
- •57. Організація перевезення товарів залізничним транспортом.
- •58. Організація перевезення товарів автомобільним транспортом
- •59. Правила укладання договорів на перевезення товарів автомобільним транспортом.
- •60. Способи доставки товарів. Переваги централізованої доставки товарів.
47.Вимоги до тари, її стандартизація та уніфікація.
Висока витратність виробництва тари обумовлює необхідність раціональної організації тарного господарства, що пов'язано з необхідністю економного витрачання тари та пакувальних засобів і матеріалів, виробництва і застосування нових, менш матеріаломістких та економічніших видів тари і правильною організацією тарообігу. При цьому тара має вироблятися з урахуванням фізико-хімічних, біологічних таї мікробіологічних властивостей упаковуваних у неї товарів, а також відповідати технічним, економічним, санітарно-гігієнічним та естетичним вимогам.
Технічні – (або експлуатаційні) вимоги до тари передбачають, що конструкція і матеріал тари мають відповідати габаритам, агрегатному стану і властивостям товарів, розміщених у ній; вона повинна бути міцною, надійною, забезпечувати захист товарів від пошкоджень під час перевезення і зберігання, характеризуватися простотою розкривання та закривання. Конкретні технічні вимоги до тари передбачаються в стандартах.
Економічні вимоги до тари пов'язані з тим, що тара повинна бути недорогою у виготовленні та експлуатації, компактною, зручною для транспортування як з товаром, так і в порожньому вигляді; вона повинна виготовлятися з уніфікованих деталей, дозволяти багаторазове використання, мати низький коефіцієнт власної маси.
Санітарно-гігієнічні вимоги до тари передбачають простоту і надійність санітарної обробки тари.
Естетичні вимоги до тари визначають необхідність виразного художнього оформлення тари, яка повинна сприяти відображенню властивостей товару і доповнювати інтер'єр торговельного підприємства. Тому застосовувана тара повинна мати привабливий зовнішній вигляд, а її форма, кольористим на гама, тексти і рисунки на ній повинні відповідати естетичним смакам споживачів.
Загалом вимоги до тари залежать від таких чинників, як вид товару, його маса та розміри, форма, конструкція, а також умови поводження з даним вантажем під час його транспортування, зберігання, навантажувально-розвантажувальних робіт. Види тари і упаковки, які повинні використовуватися для упакування конкретних товарів, визначаються в стандартах, технічних умовах, іншій нормативно-технічній документації на дані товари. Особливо жорсткими є вимоги щодо тари та упаковки для перевезення та зберігання небезпечних вантажів.
Різноманітні фізико-хімічні властивості товарів, розмір і умови транспортування затарених товарів обумовлюють різноманіття використовуваної тари, упорядкування якої забезпечується її стандартизацією.
Усі стандарти на тару поділяються на нормативні і предметні.
Стандартизація тари — це встановлення вимог і норм до тари способом розробки та затвердження відповідних стандартів. Стандартизація тари передбачає створення найбільш раціональних за матеріалом виготовлення, конструктивними особливостями, розмірами, формою, масою та місткістю типів тари, а також встановлення загальних технічних вимог до тари, правил її приймання, маркування, транспортування і зберігання.
Нормативні стандарти формулюють загальні технічні вимоги до тари, визначають її типи та основні параметри, методи випробування. Предметні стандарти на тару розробляються на основі нормативних стандартів для тари, призначеної для упакування конкретних видів товарів і передбачають: > найменування і призначення даного виду тари; ^ типи тари та її конструктивні особливості; кількість виготовлюваних номерів тари (номенклатура) залежно від зовнішніх і внутрішніх розмірів (довжина, ширина, висота); > технічні вимоги, що висуваються до тари; У маркування і зовнішній вигляд тари.
Одним з напрямків стандартизації тари є її уніфікація.
Уніфікація тари — це процес приведення всього різноманіття видів, форм і розмірів до обмеженої кількості найбільш раціональних типорозмірів, закріплених за певними товарними групами. Тара уніфікується на основі єдиного модуля — стандартного євро-піддону розмірами 800 х 1200 мм. При цьому на основі єдиного модуля створюється єдина система тари, підйомно-транспортного обладнання, інших засобів механізації, транспортних засобів і обладнання для зберігання товарів Завданням стандартизації та уніфікації тари є не тільки послідовне обмеження кількості типорозмірів тари, але й уніфікація деталей та форматів тарних матеріалів, таровиготовлюючих і фасувально-пакувальних машин.