- •1. Роздрібна торговельна мережа, її види та характеристика.
- •2. Класифікація та види підприємств роздрібної торгівлі , їх характеристика
- •3. Типізація роздрібної торговельної мережі. Характеристика типів магазинів.
- •4. Спеціалізація підприємств роздрібної торгівлі, її сутність, значення та форми.
- •6. Визначальні фактори розвитку роздрібної торговельної мережі в умовах ринкової економіки
- •7. Основні принципи територіального розміщення різних видів і типів підприємств роздрібної торгівлі.
- •8. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині та принципи його раціонального процесу в магазині та принципи його раціональної організації.
- •10. Принципи розміщення і викладки товарів у торговельному залі магазину.
- •12. Культура торгівлі, її складові та фактори, що її обумовлюють.
- •13. Основні елементи якості торговельного обслуговування покупців.
- •14. Система показників та методика оцінки рівня торговельного обслуговування покупців у магазині.
- •15. Методи роздрібного продажу товарів: класифікація, характеристика та визначальні фактори їх вибору.
- •16. Самообслуговування: його особливості та переваги.
- •18. Організація продажу товарів у магазинах за зразками.
- •19. Організація продажу товарів на замовлення покупців.
- •20. Позамагазинні форми роздрібного продажу товарів
- •21. Організація продажу товарів через дрібно роздрібну торговельну мережу.
- •22. Організація торгівлі на ринку.
- •23. Послуги, які надаються покупцям на підприємствах роздрібної торгівлі.
- •24. Методи активізації продажу товарів.
- •27. Правила продажу товарів у розстрочку.
- •31. Роль оптових посередників у доведенні товарів від виробників до
- •32. Визначальні фактори необхідності і розвитку оптових посередників.
- •33. Класифікація і характеристика видів оптових посередників.
- •34. Функції різних видів оптових посередників.
- •36. Роль складів у процесі товароруху, їх класифікація.
- •36. Роль складів у процесі товароруху, їх класифікація.
- •37. Види і типи складів, їхні функції
- •38. Структура і призначення приміщення загально товарних і спеціальних складів.
- •39. Показники, що характеризують стан розвитку та ефективність використання складського господарства
- •40. Основні напрями розвитку та підвищення ефективності використання складської мережі в торгівлі України.
- •41. Складові елементи технологічного процесу на складах та принципи його раціональної організації
- •42. Приймання товарів на складі
- •43. Організація зберігання товарів на складі
- •44. Порядок комплектування партій товарів і їх відпуск зі складу.
- •45.Роль упаковки у процесі товарного обігу та її функції.
- •46.Класифікація та основні види тари.
- •47.Вимоги до тари, її стандартизація та уніфікація.
- •48.Показники якості тари.
- •49..Маркування тари. Штрихове кодування товарів.
- •50. Організація таро обороту.
- •52. Основні правила повторного використання дерев’яної тари та розрахунків др. Неї. 53. Основні правила повторного використання картонної тари і паперових мішків та розрахунків за неї.
- •54. Шляхи розвитку виробництва тари в Україні та скорочення витрат і втрат по тарі.
- •56. Транспортно-експедиторське обслуговування підприємств торгівлі.
- •57. Організація перевезення товарів залізничним транспортом.
- •58. Організація перевезення товарів автомобільним транспортом
- •59. Правила укладання договорів на перевезення товарів автомобільним транспортом.
- •60. Способи доставки товарів. Переваги централізованої доставки товарів.
24. Методи активізації продажу товарів.
В умовах насичення споживчого ринку (ринку покупця) товарами перед кожним торговельним підприємством неминуче постає проблема активізації попиту населення на товари, яка значно посилюється загостренням конкуренції на ринку. В цих умовах підприємства ведуть активний пошук засобів стимулювання попиту населення з метою збільшення обсягів реалізації товарів і розширення своєї ринкової ніші.
Існує значна кількість методів активізації продажу товарів, які можна поділити на дві групи: магазинні (стимулювання продажу) і позамагазинні (рис. 17.9).
На відміну від звичайних методів продажу товарів, які дещо пасивні в частині дії на покупця (бо залежать від того, зайде покупець у магазин чи ні), магазинні методи активізації продажу товарів звернені до найбільш широких мас населення.
Через стимулювання пролажу вони повинні створити потік споживачів і реалізацію товарів безпосередньо в магазинах. У цьому полягає відмінність стимулювання продажу товарів у магазинах від позамагазинних методів активізації продажу товарів, які звернені безпосередньо до кожного потенційного покупця з метою спонукання його до купівлі товару поза магазином.
Важливе значення при організації активних методів продажу товарів має також і психологічний вплив на покупця з метою нав'язування йому товару.
Незважаючи на те, що всі методи активізації попиту населення різняться між собою, до них ставляться певні загальні вимоги. Вони повинні:
- залучати увагу покупців і містити інформацію, яка б допомогла їм знайти потрібний товар;
- передбачати певну вигоду покупцям у разі придбання товару;
- містити чітку пропозицію щодо негайного придбання товару.
Виставки-продажі
Виставки-продажі проводяться з метою розширення обсягів реалізації певних товарів, реклами і популяризації нових товарів. На них також проводиться поглиблене вивчення попиту населення на товари народного споживання. Тому вони можуть проводитися по товарах, виготовлених одним підприємством, однорідних товарах різних товаровиробників та нових товарах.
Виставки-продажі можуть бути сезонними або проводитися протягом року. Тривалість виставки-продажу, як правило, становить 7—10 днів, що дозволяє вивчити також і коливання попиту на товари по днях тижня.
Проведенню виставки-продажу передує значна робота, яка полягає у визначенні місця і строків проведення виставки, розробленні асортиментного переліку, нагромадженні товарів, проведенні рекламної кампанії, розробленні документації тощо. Виставка-продаж, як правило, закінчується конференцією покупців. Матеріали виставки-продажу широко використовуються у закупівельній роботі підприємств при розробленні специфікацій до договорів поставки товарів.
Сезонний розпродаж товарів
Сезонний розпродаж товарів здійснюється два рази в рік: в лютому-квітні (по товарах осінньо-зимового асортименту) та серпні-жовтні (по товарах весняно-літнього асортименту). Початок розпродажу повинен припадати на перше число місяця (або перший робочий день місяця) і встановлюється з урахуванням природно-кліматичних умов регіону. Тривалість розпродажу становить, як правило, один місяць.
Сезонному розпродажу підлягають непродовольчі товари, що не користуються попитом чи не продані протягом сезону через зміни кон'юнктури.
Під час організації сезонного розпродажу товарів важливе значення має встановлення розміру знижки пін на товари. При їх установленні слід ураховувати те, що розмір знижки повинен зростати з віддаленням сезону. Однак при цьому слід мати на увазі, що розмір втрат від зниження цін не повинен бути більшим, ніж якби вони зберігалися до наступного сезону.
Максимальний розмір знижки від роздрібної ціни може розраховується за формулою:
де Зм — максимальний розмір знижки на товари у процентах від роздрібної ціни;
Вк — оплата відсотків за користування банківським кредитом;
Зз — затрати, пов'язані зі зберіганням товарів до наступного сезону;
Зр – затрати на рекламу;
З — сума запасів товарів у роздрібних цінах.