- •1. Роздрібна торговельна мережа, її види та характеристика.
- •2. Класифікація та види підприємств роздрібної торгівлі , їх характеристика
- •3. Типізація роздрібної торговельної мережі. Характеристика типів магазинів.
- •4. Спеціалізація підприємств роздрібної торгівлі, її сутність, значення та форми.
- •6. Визначальні фактори розвитку роздрібної торговельної мережі в умовах ринкової економіки
- •7. Основні принципи територіального розміщення різних видів і типів підприємств роздрібної торгівлі.
- •8. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині та принципи його раціонального процесу в магазині та принципи його раціональної організації.
- •10. Принципи розміщення і викладки товарів у торговельному залі магазину.
- •12. Культура торгівлі, її складові та фактори, що її обумовлюють.
- •13. Основні елементи якості торговельного обслуговування покупців.
- •14. Система показників та методика оцінки рівня торговельного обслуговування покупців у магазині.
- •15. Методи роздрібного продажу товарів: класифікація, характеристика та визначальні фактори їх вибору.
- •16. Самообслуговування: його особливості та переваги.
- •18. Організація продажу товарів у магазинах за зразками.
- •19. Організація продажу товарів на замовлення покупців.
- •20. Позамагазинні форми роздрібного продажу товарів
- •21. Організація продажу товарів через дрібно роздрібну торговельну мережу.
- •22. Організація торгівлі на ринку.
- •23. Послуги, які надаються покупцям на підприємствах роздрібної торгівлі.
- •24. Методи активізації продажу товарів.
- •27. Правила продажу товарів у розстрочку.
- •31. Роль оптових посередників у доведенні товарів від виробників до
- •32. Визначальні фактори необхідності і розвитку оптових посередників.
- •33. Класифікація і характеристика видів оптових посередників.
- •34. Функції різних видів оптових посередників.
- •36. Роль складів у процесі товароруху, їх класифікація.
- •36. Роль складів у процесі товароруху, їх класифікація.
- •37. Види і типи складів, їхні функції
- •38. Структура і призначення приміщення загально товарних і спеціальних складів.
- •39. Показники, що характеризують стан розвитку та ефективність використання складського господарства
- •40. Основні напрями розвитку та підвищення ефективності використання складської мережі в торгівлі України.
- •41. Складові елементи технологічного процесу на складах та принципи його раціональної організації
- •42. Приймання товарів на складі
- •43. Організація зберігання товарів на складі
- •44. Порядок комплектування партій товарів і їх відпуск зі складу.
- •45.Роль упаковки у процесі товарного обігу та її функції.
- •46.Класифікація та основні види тари.
- •47.Вимоги до тари, її стандартизація та уніфікація.
- •48.Показники якості тари.
- •49..Маркування тари. Штрихове кодування товарів.
- •50. Організація таро обороту.
- •52. Основні правила повторного використання дерев’яної тари та розрахунків др. Неї. 53. Основні правила повторного використання картонної тари і паперових мішків та розрахунків за неї.
- •54. Шляхи розвитку виробництва тари в Україні та скорочення витрат і втрат по тарі.
- •56. Транспортно-експедиторське обслуговування підприємств торгівлі.
- •57. Організація перевезення товарів залізничним транспортом.
- •58. Організація перевезення товарів автомобільним транспортом
- •59. Правила укладання договорів на перевезення товарів автомобільним транспортом.
- •60. Способи доставки товарів. Переваги централізованої доставки товарів.
49..Маркування тари. Штрихове кодування товарів.
У процесі стандартизації встановлюються також вимоги і порядок маркування та клеймування тари. Маркування має відображати: назву підприємства-виробника або його товарний знак, а також вказувати стандарт або інший нормативно-технічний документ, відповідно до якого виготовлена тара. На багатооборотну тару повинен наноситись напис "Багатооборотна". Крім тарного маркування в процесі руху тари з товаром на неї може наноситися також інформація товарного, відправницького, залізнично-вантажного, спеціального, міжнародного маркування (зокрема маніпуляційні знаки, знаки безпеки тощо).
Маркування, яке характеризує тару (крім мішків), виробник зобов'язаний нанести:—
на ящиках — у лівому верхньому куті торцевої стінки;—
на бочках і барабанах — на одному з днищ, вільному від маркування, котре характеризує вантаж (за згодою зі споживачем маркування може наноситися на обечайку);—
на флягах і балонах — на дні.
Особливі вимоги та порядок передбачені щодо маркування тканинних мішків. Нові мішки Обов'язково повинні мати клеймо фарбою, що не змивається, у вигляді штампа розміром 75 х 35 мм фарбою, що не змивається. Штамп ставлять посередині мішка на відстані 35—40 см від краю горловини. На штампі зліва проставляються букви, що означають назву матеріалу мішка, а далі цифри "1", "2", "З", які означають категорію мішка і послідовно погашаються в міру зниження якості тари. Категорія мішка визначається за останньою цифрою штампа (яка не зафарбована). Клеймування мішків з-під цукру не проводиться, натомість до мішка повинен прикріплятися відповідний ярлик.
Певні особливості, встановлені чинним в Україні законодавством, має маркування споживчої тари з продуктами харчування: відповідно до нього товар (вітчизняного або іноземного виробництва), який реалізується в роздрібній торгівлі, має містити на упаковці інформацію, викладену в доступній для сприйняття формі українською мовою, та відомості про: загальну назву харчового продукту; масу (об'єм); склад, в тому числі перелік використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників тощо; калорійність; дату виготовлення; термін споживання; умови зберігання; найменування та адресу виробника.
У торговельній практиці активно розповсюджується такий спосіб маркування товарів, як штрихове кодування товарів, якому відповідно до вимог Положення про штрихове кодування товарів", розробленого МЗЕЗіТ України, підлягають товари, що виробляються суб'єктами підприємницької діяльності та реалізуються через оптову та роздрібну торговельну мережу. Штрихове кодування — сукупність даних, поданих у вигляді штрихового коду та інших елементів, призначених для автоматичної ідентифікації товарів. Штрихові коди наносяться на етикетку, яка приклеюється безпосередньо до розваженого товару, на його упаковку (споживчу тару) та на транспортну тару (останній варіант, при якому характеризується цілий вантажний пакет з товаром одного найменування, є особливо ефективним з погляду підприємств оптової торгівлі