- •1.Бюджетна система України.
- •2.Поняття бюджетних доходів та їх значення для функціонування держави
- •3.Принципи формування дохідної частини державного та місцевих бюджетів.
- •4.Сучасні проблеми та перспективи реформування бюджетних доходів в Україні.
- •5.Система бюджетних доходів в Україні та її правове значення.
- •6.Структура доходів Державного Бюджету України
- •7.Правові основи формування дохідної частини місцевих бюджетів.
- •8.Поняття бюджетної системи та принципи її побудови.
- •10.Співвідношення понять “бюджетні доходи” та “доходи держави”.
- •1. Податкові надходження
- •2. Неподаткові надходження
- •3. Бюджетний дефіцит
- •12.Порівняльна характеристика доходів Державних бюджетів поточного та попереднього років.
- •13.Проблеми та перспективи реформування структури доходів державного та місцевих бюджетів в Україні на сучасному етапі.
- •14.Правосуб’єктність органів в сфері забезпечення процесу формування дохідної частини бюджетів.
- •15.Система органів, що здійснюють загальне управління та контроль за формуванням доходів держави
- •16.Завдання та функції органів спеціальної компетенції у сфері формування доходної частини бюджетів
- •17.Державна казначейська служба Україна як орган державного фінансового контролю
- •18.Повноваження Верховної Ради України у сфері формування Державного бюджету
- •19.Контроль Рахункової палати за використанням бюджетних коштів
- •20.Повноваження Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, що стосуються контролю за формуванням дохідної частини бюджетів
- •21.Державна фінансова інспекція України, Національний банк України як органи контролю у сфері формування дохідної частини бюджетів.
- •22.Структура та завдання органів Державної фіскальна служби України.
- •23.Функції органів Державної фіскальна служби України.
- •24.Податковий контроль: поняття, види, методи.
- •25.Правове регулювання порядку здійснення податкових перевірок органами дфс України.
- •26.Характеристика документів, що складаються за результатами перевірок, особливості їх оформлення.
- •27.Види штрафних санкцій за порушення законодавства в сфері формування доходної частини бюджетів.
- •29.Класифікація органів, які забезпечують процес формування дохідної частини бюджетів та правове регулювання їх діяльності.
- •30.Місце органів дфс України у сфері формування доходів державного та місцевих бюджетів.
- •31.Порядок здійснення органами дфс України перевірок платників податків, на предмет дотримання норм податкового законодавства.
- •32.Проблемні аспекти та перспективи подальшого реформування системи органів, що беруть участь у формуванні дохідної частини державного та місцевих бюджетів
- •33.Перспективи реформування Державної фіскальної служби України, як специфічного органу державного фінансового контролю.
- •34.Поняття, види та значення податкових надходжень у формуванні дохідної частини бюджету.
- •35.Загальнодержавні податки і збори як джерело наповнення державного бюджету.
- •36.Місцеві податки і збори та їх місце у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів.
- •37.Податок на доходи фізичних осіб, як джерело наповнення державного та місцевих бюджетів.
- •Розділ V. Податок на додану вартість
- •39.Податок на майно, особливості та значення у наповнення бюджету.
- •40.Єдиний податок як джерело наповнення місцевого бюджету.
- •41.Значення та характеристика місцевих зборів у наповнення місцевого бюджету
- •42.Сучасні проблеми та перспективи реформування податкових надходжень до бюджетів України.
- •43.Податок на додану вартість як джерело наповнення Державного бюджету України.
- •44.Акцизний податок, характеристика та розподіл між Державним та місцевим бюджетами.
- •46.Штрафи та санкції, сплачені за порушення податкового законодавства.
- •47.Місце і роль неподаткових надходжень в системі доходів бюджетів в умовах ринкової трансформації.
- •48.Склад і структура неподаткових доходів бюджетів.
- •49.Доходи від власності та підприємницької діяльності.
- •50.Надходження від штрафів та фінансових санкцій.
- •51.Інші неподаткові надходження.
- •52.Поняття та загальна характеристика доходів від операцій з капіталом.
- •53.Місце і роль доходів від операцій з капіталом в системі доходів бюджетівна сучасному етапі.
- •54.Склад і структура доходів від операцій з капіталом.
- •55.Характеристика надходження від продажу основного капіталу.
- •56.Особливості надходження від реалізації державних запасів товарів.
- •57.Особливості надходження від реалізації державних запасів товарів.
- •58.Перспективи розвитку системи доходів від операцій з капіталом у формуванні дохідної частини бюджету.
- •59.Поняття трансфертів та їх місце в системі державних доходів.
- •60.Міжбюджетні трансферти та їх класифікація.
- •61.Дотації вирівнювання.
- •62.Субвенції, як один із видів міжбюджетних трансфертів
- •63.Проблеми та перспективи розвитку міжбюджетних трансфертів в дохідній частині бюджету на сучасному етапі.
40.Єдиний податок як джерело наповнення місцевого бюджету.
Протягом 7 місяців 2014 року від суб’єктів господарювання міста Первомайськ та Первомайського району, які обрали спрощену систему оподаткування, до бюджету надійшло понад 8 млн. грн. єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 885,3 тис. гривень.
84,1 % надходжень цього платежу сплатили фізичні особи – підприємці, це майже 6,8 млн. гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшилися на 872,5 тис. гривень.
Юридичні особи – платники єдиного податку за січень-липень 2014 року поповнили бюджет майже на 1,3 млн. гривень.
„Стабільне наповнення місцевого бюджету свідчить про зростання рівня свідомості суб’єктів господарювання нашого району щодо необхідності добровільної сплати податків та розбудови держави”, – зазначила заступник начальника Первомайської ОДПІ Ірина Левицька.
Єдиний податок (ЄП) — податок, що сплачують суб’єкти господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування, основний підприємницький податок. Первісно планувався та був єдиним відрахуванням, передбаченим у рамках спрощеної системи оподаткування, та поєднував у собі відрахування до місцевого податкового бюджету, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування. Зараз єдиний податок сплачується тільки до місцевого бюджету, а решта відрахувань включені до єдиного соціального внеску. Єдиний податок сплачується на рахунки податкової інспекції, в якій суб’єкт господарської діяльності зареєстрований.
З 1 січня 2012 року єдиний податок перестав бути фіксованим відрахуванням, визначається у відсотковому співвідношенні та залежить від групи платника ЄП. З цього часу була відмінена 50% доплата ЄП за кожного найманого робітника.
Для підприємців 1 та 2 груп єдиний податок визначається як процент від мінімальної заробітної плати, встановленої на січень поточного календарного року. Конкретна ставка єдиного податку встановлюється місцевими органами управління та залежить від видів діяльності, яку здійснює підприємець. Для 1 групи ставка єдиного податку становить до 10%, для 2 групи — до 20%.
Підприємці 1 та 2 груп сплачують єдиний податок авансом до 20-го числа поточного місяця. Закон передбачає можливість сплатити єдиний податок авансом за весь звітний період.
Для підприємців та підприємств 3 групи єдиний податок визначається як процент від прибутку за звітний період. При цьому визначено такі розміри ставок:
Група |
Неплатники ПДВ |
Платники ПДВ |
3 група |
4% |
2% |
Суб'єкти підприємницької діяльності 3 групи сплачують єдиний податок протягом 10 днів після крайнього терміну подання відповідної податкової декларації за звітний період (квартал).
Історична довідка
З моменту появи в 1999 році єдиний податок для фізичних осіб – підприємців був фіксованим податком у розмірі від 20 грн до 200 грн. Як і зараз, конкретна ставка ЄП встановлювалася місцевими органами управління та залежала від видів діяльності. Юридичні особи на спрощеній системі сплачували 6% та 10% від прибутку за звітний період залежно від того, чи були вони платниками ПДВ.
Після надходження на розрахунковий рахунок податкової інспекції єдиний податок розподілявся в таких пропорціях: 43% залишалося в місцевому бюджеті, 42% йшли у Пенсійний фонд, 15% — у фонд соціального страхування. Таким чином, один податок заміняв одразу 3 відрахування, що і пояснювало його назву.
Така структура податку проіснувала до 2010 року. До цього часу 42% навіть від максимальної ставки розміром 200 гривень давно відстали від обов’язкових відрахувань до Пенсійного фонду з мінімальної зарплати. У 2009 році підприємцям було рекомендовано добровільно доплачувати різницю, а з середини 2010 року обов’язковість доплати була закріплена законом. З цього часу єдиний податок перестав бути «єдиним». З 1 січня 2011 набрав чинності закон про єдиний соціальний внесок, який включав у себе всі відрахування до Пенсійного фонду. Сплата єдиного податку була зменшена до частини, яка відраховувалась до місцевого бюджету: 43%. У такому вигляді єдиний податок проіснував ще рік, доки не був реформований відповідно до останніх змін.
Регулюється:
Податковий кодекс України