- •1.Бюджетна система України.
- •2.Поняття бюджетних доходів та їх значення для функціонування держави
- •3.Принципи формування дохідної частини державного та місцевих бюджетів.
- •4.Сучасні проблеми та перспективи реформування бюджетних доходів в Україні.
- •5.Система бюджетних доходів в Україні та її правове значення.
- •6.Структура доходів Державного Бюджету України
- •7.Правові основи формування дохідної частини місцевих бюджетів.
- •8.Поняття бюджетної системи та принципи її побудови.
- •10.Співвідношення понять “бюджетні доходи” та “доходи держави”.
- •1. Податкові надходження
- •2. Неподаткові надходження
- •3. Бюджетний дефіцит
- •12.Порівняльна характеристика доходів Державних бюджетів поточного та попереднього років.
- •13.Проблеми та перспективи реформування структури доходів державного та місцевих бюджетів в Україні на сучасному етапі.
- •14.Правосуб’єктність органів в сфері забезпечення процесу формування дохідної частини бюджетів.
- •15.Система органів, що здійснюють загальне управління та контроль за формуванням доходів держави
- •16.Завдання та функції органів спеціальної компетенції у сфері формування доходної частини бюджетів
- •17.Державна казначейська служба Україна як орган державного фінансового контролю
- •18.Повноваження Верховної Ради України у сфері формування Державного бюджету
- •19.Контроль Рахункової палати за використанням бюджетних коштів
- •20.Повноваження Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, що стосуються контролю за формуванням дохідної частини бюджетів
- •21.Державна фінансова інспекція України, Національний банк України як органи контролю у сфері формування дохідної частини бюджетів.
- •22.Структура та завдання органів Державної фіскальна служби України.
- •23.Функції органів Державної фіскальна служби України.
- •24.Податковий контроль: поняття, види, методи.
- •25.Правове регулювання порядку здійснення податкових перевірок органами дфс України.
- •26.Характеристика документів, що складаються за результатами перевірок, особливості їх оформлення.
- •27.Види штрафних санкцій за порушення законодавства в сфері формування доходної частини бюджетів.
- •29.Класифікація органів, які забезпечують процес формування дохідної частини бюджетів та правове регулювання їх діяльності.
- •30.Місце органів дфс України у сфері формування доходів державного та місцевих бюджетів.
- •31.Порядок здійснення органами дфс України перевірок платників податків, на предмет дотримання норм податкового законодавства.
- •32.Проблемні аспекти та перспективи подальшого реформування системи органів, що беруть участь у формуванні дохідної частини державного та місцевих бюджетів
- •33.Перспективи реформування Державної фіскальної служби України, як специфічного органу державного фінансового контролю.
- •34.Поняття, види та значення податкових надходжень у формуванні дохідної частини бюджету.
- •35.Загальнодержавні податки і збори як джерело наповнення державного бюджету.
- •36.Місцеві податки і збори та їх місце у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів.
- •37.Податок на доходи фізичних осіб, як джерело наповнення державного та місцевих бюджетів.
- •Розділ V. Податок на додану вартість
- •39.Податок на майно, особливості та значення у наповнення бюджету.
- •40.Єдиний податок як джерело наповнення місцевого бюджету.
- •41.Значення та характеристика місцевих зборів у наповнення місцевого бюджету
- •42.Сучасні проблеми та перспективи реформування податкових надходжень до бюджетів України.
- •43.Податок на додану вартість як джерело наповнення Державного бюджету України.
- •44.Акцизний податок, характеристика та розподіл між Державним та місцевим бюджетами.
- •46.Штрафи та санкції, сплачені за порушення податкового законодавства.
- •47.Місце і роль неподаткових надходжень в системі доходів бюджетів в умовах ринкової трансформації.
- •48.Склад і структура неподаткових доходів бюджетів.
- •49.Доходи від власності та підприємницької діяльності.
- •50.Надходження від штрафів та фінансових санкцій.
- •51.Інші неподаткові надходження.
- •52.Поняття та загальна характеристика доходів від операцій з капіталом.
- •53.Місце і роль доходів від операцій з капіталом в системі доходів бюджетівна сучасному етапі.
- •54.Склад і структура доходів від операцій з капіталом.
- •55.Характеристика надходження від продажу основного капіталу.
- •56.Особливості надходження від реалізації державних запасів товарів.
- •57.Особливості надходження від реалізації державних запасів товарів.
- •58.Перспективи розвитку системи доходів від операцій з капіталом у формуванні дохідної частини бюджету.
- •59.Поняття трансфертів та їх місце в системі державних доходів.
- •60.Міжбюджетні трансферти та їх класифікація.
- •61.Дотації вирівнювання.
- •62.Субвенції, як один із видів міжбюджетних трансфертів
- •63.Проблеми та перспективи розвитку міжбюджетних трансфертів в дохідній частині бюджету на сучасному етапі.
51.Інші неподаткові надходження.
Інші неподаткові надходження: надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності; надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України та інших, утворених згідно з законодавством військових формувань тощо.
52.Поняття та загальна характеристика доходів від операцій з капіталом.
Доходи від операцій з капіталом - це доходи бюджету, що мобілізуються неподатковим методом. Вони включають три групи надходжень.
1) надходження від продажу основного капіталу;
2) надходження від реалізації державних запасів товарів;
3) надходження від продажу землі і нематеріальних активів.
Надходження від продажу основного капіталу об¢єднують два їх види: надходження коштів від реалізації безгосподарного майна, що за правом спадкоємця перейшло у власність держави, та скарбів, знахідок, а також валютні цінності і кошти, власники яких невідомі; надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Сума доходів від першого виду надходжень залежить від кількості реалізованого майна та його оцінки. Важливим є дотримання вимог оцінки майна, умов реалізації, а також перерахувань отриманих від його реалізації коштів до державного бюджету. Слід зазначити, що перерахування коштів до державного бюджету здійснюється у термін не пізніше семи днів від дня продажу в обсяг одержаної виручки за мінусом комісійної винагороди.
Надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння передбачають доходи від операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінними каміннями.
Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України становить сукупність дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які перебувають у державній власності та, відповідно до законодавства, зараховані до нього і призначені для забезпечення державних виробничих, наукових, соціально-культурних та інших потреб, що фінансуються з державного бюджету.
Формування цього фонду, контроль за станом обліку, охорони, збереженням і його використанням здійснює Міністерство фінансів.
Фонд складається з таких частин:
- державного запасу дорогоцінних металів;
- державного запасу дорогоцінного каміння;
- оперативного резерву золота;
- історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Державні запаси дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння призначені для забезпечення поточних потреб національної економіки.
Оперативний резерв золота - це резерв для забезпечення невідкладних потреб національної економіки. Обсяг зарахування дорогоцінних металів до цього резерву та їх відпустку визначаються Кабінетом Міністрів України.
Історичний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння - це зібрання дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних, побутових виробів, предметів релігійного культу, виготовлених із застосуванням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які мають історичну, музейну, наукову, художню або іншу культурну цінність, а також унікальних золотих та платинових самородків, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного походження та напівдорогоцінного каміння.
Цінності історичного фонду неподільні, вони є надбанням народу і можуть бути використані лише з метою експозиції та наукового дослідження на підставі рішень Кабінету Міністрів України.
Другою групою доходів від операцій з капіталом є надходження від реалізації державних запасів товарів, що включають надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву; надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
Державний матеріальний резерв створюється переважно за рахунок коштів державного бюджету для надання державної підтримки окремими галузями економіки, підприємствам, установам, організаціям у разі тимчасових порушень у постачанні основних видів матеріальних ресурсів, виникнення диспропорцій між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку, надання гуманітарної допомоги, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
До його складу входять: мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних і сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції; ремонту військової техніки та майна в надзвичайний період, розгортання у воєнний час робіт з відновлення інфраструктури народного господарства для організації безперебійної роботи підприємств, установ, організацій.
Механізм формування і використання державного матеріального резерву визначений Законом України "Про Державний матеріальний резерв".
Величина доходів цієї групи залежить від обсягів реалізації матеріальних цінностей державного резерву і мобілізаційного резерву та цін, які складаються на відповідних торгах.
Надходження від продажу землі і нематеріальних активів становлять третю групу доходів від операцій з капіталом.
Продаж земельних ділянок здійснюється відповідно до Земельного кодексу України. Зважаючи на те, що Закон України "про розмежування земель державної і комунальної власності" не прийнято, до розмежування земель державної і комунальної власності передбачається 10 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення зараховувати до загального фонду державного бюджету, а 90 відсотків - до відповідних бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя. Величина зазначених доходів залежить від обсягів продажу і ціни.