16. Визначте основну сутність понять: соціальна спільнота, соціальна група, соціальний інститут, соціальна організація та приведіть конкретні приклади.

Соціальна спільнота — сукупність людей, об’єднаних відносно стійкими соціальними зв’язками, відносинами, яка має загальні ознаки, що надають їй неповторної своєрідності. Соціальними спільнотами є рід, сім’я, плем’я тощо. Вони забезпечували людям засоби до існування, репродукцію людини, спільну протидію силам природи, іншим племенам і т.д. Все це допомогло людству не тільки вціліти, а й закласти основи подальшого прогресу, розвитку цивілізації. Отже, соціальні спільноти виникали під впливом об’єктивної необхідності в ході історичного розвитку.

Соціальна група - це сукупність людей, які певним чином взаємодіють один з одним, усвідомлюють свою належність до даної групи і вважаються її членами з точки зору інших людей. Традиційно виділяють первинні і вторинні групи. До перших належать невеликі за складом колективи людей, де встановлюється безпосередній особистий емоційний контакт. Це сім'я, компанія друзів, робочі бригади та ін. Вторинні групи утворюються з людей, між якими майже немає особистого емоційного ставлення, їх взаємодії обумовлені прагненням до досягнення певних цілей, спілкування носить переважно формальний, знеособлений характер.

При формуванні соціальних груп виробляються норми і ролі, на основі яких встановлюється певний порядок взаємодії. За розміром групи можуть бути найрізноманітнішими, починаючи від 2 осіб.

Соціальний інститут є стійкою формою організації сукупних відносин людей, які складаються шляхом стихійної еволюції або доцільних цілеспрямованих дій. У найбільш загальному вигляді слід розрізняти економічні, політичні, правові, етичні, культурно-ідеологічні та ін. суспільні інституції. Їм відповідають виробничі, обмінні, розподільні, споживацькі, державні, сімейні, дозвільні, освітні, культурні, ідеологічні, судочинні тощо соціальні заклади та установи. Сюди ж належать наука, засоби масової інформації, церква, неформальні релігійні конфесії, культурно-ідеологічні об’єднання. 

Соціальна організація - це безперервна система диференційованих і координованих видів людської діяльності, що полягає у використанні, перетворення і об'єднання специфічної сукупності трудових, матеріальних, фінансових, інтелектуальних та природних ресурсів в деяке унікальне, вирішальне проблеми ціле . Функція цього цілого полягає в задоволенні приватних потреб людини шляхом взаємодії з іншими системами, що включають різні види людської діяльності і ресурси в їх конкретному оточенні ». Між людьми в організації виникають різноманітні відносини, що будуються на різних рівнях симпатії, престижу і лідерства. Велика частина цих відносин стандартизована у вигляді кодексів, правил і норм. Однак багато нюансів організаційних відносин не відображені в нормативних документах або в силу своєї новизни, або в силу складності, або в силу недоцільність.

17. Проблеми громадянського суспільства в Україні.

Розвиток суспільства відбувається у взаємодії політичної системи, економіки та громадянського суспільства. Незрілість останнього в Україні виступає однією з головних перешкод для побудови успішної країни.

Як відомо, громадянське суспільство починається з такого конструктиву як активність та відповідальність. Воно проявляється у вигляді сукупності формальних і неформальних неурядових організацій, рухів, ініціативних груп, органів самоуправління і самоорганізації населення, які можуть впливати на державну владу, примушуючи її враховувати різні, іноді суперечливі, інтереси та шукати шляхи і засоби їх вдоволення, примирення і узгодження. Без зрілого громадянського суспільства є неможливою побудова правової демократичної держави. Оскільки тільки внутрішньо вільні, свідомі, небайдужі та активні громадяни здатні спільно контролювати державу, стримувати її від прагнення до розширення власних повноважень за рахунок наступу на громадянські права і тим самим, сприяти реалізації принципу «держава для людини, а не людина для держави».

Основним показником дієвості громадянського суспільства є гарантоване ним забезпечення прав і свобод людини, які визнані вищими загальнолюдськими цінностями. Це випливає з передумов формування громадянського суспільства. Однак, на превеликий жаль, на сьогоднішній день ми не маємо змоги стверджувати, що в Україні забезпечується дотримання прав і свобод людини і громадянина, – виключно на папері.

Демократизація створює можливості для прогресивного розвитку України. Але постає запитання: як найкраще скористатися цими можливостями, зберігши позитивну спадковість розвитку, подолавши одночасно негативну?

Державна влада дійсно може сприяти встановленню громадянського суспільства, але без ініціативи народу "знизу" її можливості обмежені.

Підбиваючи підсумок, можна сказати, ідо сьогодні основними шляхами побудови громадянського суспільства в Україні є:

в розширення масової бази влади, підвищення політичної культури населення, створення нових можливостей участі громадян в управлінні державними і суспільними справами;

• активізація процесу роздержавлення усіх сфер суспільного життя, формування справжніх інститутів громадянського суспільства як ринкового, так і неринкового характеру (благодійні фонди, споживчі товариства, клуби за інтересами, товариства, асоціації тощо), розвиток різних форм громадського самоврядування і самодіяльності. До речі, у США існують сотні тисяч центральних, штатних, регіональних і місцевих асоціацій (політичних, культурних, релігійних, воєнно-патріотичних і т. п.), які охоплюють 2/3 населення США. Це і є соціальна база громадянського суспільства;

в постійне удосконалення контрольних механізмів, тобто механізмів зворотнього зв'язку від суспільства до держави;

• максимальне розширення сфери судового захисту прав і свобод людини, формування поваги до права і до закону;

в виховання нормального природного патріотизму — національного і державного — на основі поваги до національної історико-культурної спадщини;