
- •1. Визначення сутність та зміст соціології.
- •2. Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •3.Основні категорії соціології
- •4.Співвідношення соціології з іншими науками про людину і суспільство.
- •5. Функції і завдання соціології.
- •6. Структура соціологічного знання та характеристика її складових елементів.
- •7. Сучасні соціологічні теорії.
- •8. Визначте суть «соціологічного закону» та поясніть його відмінність від законів інших наук
- •9. Конт як основоположник соціології
- •10. Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань
- •11. Сутність концепції о.Конта,а також роль позитивізму і його основних напрямів у подальшому розвитку соціології
- •12. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки
- •13. Визначення суспільства і його ознаки.
- •16. Визначте основну сутність понять: соціальна спільнота, соціальна група, соціальний інститут, соціальна організація та приведіть конкретні приклади.
- •17. Проблеми громадянського суспільства в Україні.
- •18. Соціальна структура суспільства та її основні елементи.
- •19.Сутність поняття «соціальний статус» та його видові особливості, а також, взаємозв’язок з поняттями «соціальна роль», «соціальний ранг»
- •20. Поясніть зміст соціальної стратифікації, розкрийте сутність основних стратифікаційних моделей сучасного суспільства.
- •21. Розкрийте значення категорії «соціальна мобільність» та її роль у динаміці соціальної структури сучасного суспільства.
- •22. Соціально-класова структура сучасного українського суспільства.
- •23.Соціалізація особистості та її основні складові.
- •24. Покажіть, які існують погляди на соціалізацію особистості
- •25.Розкрийте природу процесу соціалізації та його основні етапи
- •26. Характеристика сучасних моделей соціалізації
- •27. У чому полягає сутність поняття «людина», «індивід» та «особистість» і іх співвідношення?
- •28. Соціальний конфлікт, його сутність і види.
- •29. Поясніть причини що викликають соціальні конфлікти в суспільстві
- •30. Поясніть механізми соціального конфлікту та визначте основні етапи його розвитку
- •32. Визначте особливості соціальних конфліктів в Україні.
- •33.Психологічний клімат трудового колективу.
- •34. Методи соціологічних досліджень
- •35. Метод спостереження в соціології.
- •36. Метод опитування в соціологічних дослідженнях.
- •37. Соціологія праці ( предмет,об’єкт,функції завдання,категорії ).
- •38. Розкрийте сутність мотивації і стимулювання праці
- •39. Економічна соціалізація:основні поняття, функції та категорії.
- •40. Соціологічні теорії управління наукового менеджменту ф.Тейлора та «людських відносин» е.Мейо
- •41. Праця як соціальний процес та основа життєдіяльності людини
- •42. Соціологічний погляд на проблеми Права і Закону
- •43.Правова соціалізація особистості
- •44. Правова держава та її сутність
- •45. Соціальна природа правомірної та проти правомірної поведінки .
- •46. Права ісвободи людини як соціальна норма.
- •47. Мета та програма соціологічного дослідження
- •48. Соціологія культур(предмет , об’єкт, функції)
- •49. Соціологія релігії: предмет, основні категорії та функції.
- •50. Соціологія молоді(предмет,об’єкт,основні проблеми)
- •52.Процеси інтеграції та диференціації в соціології освіти
- •53. Концепція влади в політичні соціології м.Вебера
- •54. Соціологія особистості(предмет,основні етапи і проблеми)
- •55. Контент-аналіз та екзит-пол як важливі методи соціологічного дослідження
- •56. Поняття цінність у соціології та ціннісні орієнтації особистості
- •57. Стадії соціалізації особистості з. Фрейда.
- •59. Марксиська теорія суспільства.
- •60. Соціологія освіти (предмет, основні проблеми, методи, категорії).
- •61. Значення праці м.Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму»
- •63. Соціологія громадської думки(предмет, основні проблеми і завдання)
- •64. Сучасна типологія суспільств
- •65. Соціальні інститути суспільства та їхня роль.
- •66. Соціальні процеси, соціальні зміни і соціальний розвиток як категорії
- •67. Соціологічна система о. Конта та її вплив на розвиток соціології.
- •69. Самогубство , як соціальне явище з погляду е.Дюркгейма.
- •70. Вплив культури на соціалізацію особистості
- •71. Основні проблеми сучасної української культури.
- •72. Проблема сучасної освіти в Україні.
- •73. Завдання вищої освіти в Україні в контесті вимог Болонського процессу.
- •74. Сім я, як суспільне явище і соціальний інститут.
- •75. Основні проблеми сучасної української молоді
- •76. Молодь як специфічна соціальна група.
- •77. Державна молодіжна політика в Україні
- •78. Політична культура та свідомість сучасного українського суспільства.
- •79. Проблеми сучасної сім*ї в Україні
- •80.Концепції виникнення суспільства
- •81. Особливості сучасного етапу розвитку ураїнського суспільства
- •83. Погляди Платона і Арістотеля на суспільство і державу.
- •84. П.Сорокін як найвидатніший соціолог 20 ст.
- •85. Правова культура сучасного українського суспільства
- •86. Основні світові релігії та особливості релігійної ситуації в Україні
- •87. Соціологія політики та її особливості в україні
- •89.Значення моральной доктрини християнства…
- •90.Функції і канали висловлювання громадської думки.
- •91. Особливості функціонування соціального феномену свободи слова в Україні
- •92. Основні форми і методи маніпулювання громадською думкою.
- •93. Девіантність особистості як біопсихічне явище
- •94. Соціальна статика та динаміка о.Конта
- •95. Основні етапи розвитку української соціології
- •96. М.Шаповал як видатний представник української соціології.
- •97. Макросоціологічна концепція суспільства Золотого мільярду.
- •98. Соціальна адаптація та інтеріоризація особистості
- •99. Проблеми права соціології к.Дюркгейма .
- •100. Основні типи держав та державного устрою.
- •101. Соціологія управління та соціотехнічний експеримент ф. Тейлора.
- •102. Вплив релігії на свідомість і релігійну поведінку особистості.
- •103. Соціологічні погляди м. Вебера на проблему бюрократії.
- •104. Роль в.Липинського та його визначення сутності політичної еліти суспільства.
- •105. Поняття соціальних змін і їх рушії.
- •106. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •107. Проблеми та основні форми модернізації суспільства.
- •108. Значення системи соціального контролю в життєдіяльності суспільства.
104. Роль в.Липинського та його визначення сутності політичної еліти суспільства.
Політична еліта - це привілейована група, яка займає керівні позиції у владних структурах і безпосередньо бере участь в ухваленні рішень, зв'язаних з використанням влади. У своєму вченні про еліту В. Липинський виходить із мак'явеллістської традиції європейської соціальної думки, в особах таких дослідників, як В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс, які вважали, що невіддільним атрибутом соціальної системи є наявність найвищого привілейованого стану суспільства.
На думку В. Липинського, історично еліту утворюють вихідці із чужих племен. Скажімо, в українському суспільстві носіями елітарної культури є поляки. Поляки, асимілюючись з "українською народною масою", стимулюють процес відокремлення її в масі руських племен.
В. Липинський є автором концепції "національної аристократії". На його думку, в кожній нації існує група людей, яка керує нацією, стоячи на чолі ЇЇ політичних і організаційних установ. Вона створює певні культурні, моральні, політичні та цивілізаційні вартості, які потім привласнює собі ціла нація для нормальної життєдіяльності. Таку провідну групу В. Липинський й називає "національною аристократією". Національна аристократія може реалізуватися тільки тоді, коли вона захоче створити свою державу. "... Бо без власної держави вона не матиме власної національної аристократії, а не маючи власної аристократії вона ніколи не стане нацією і лишиться по віки балакаючим на іншій мові племенем, підлягаючи державно-національній організації чужої аристократії".
В. Липинський підкреслює важливість процесу "постійного відновлення або зміни аристократії", тобто циркуляції еліт. Коли цей процес припиняється, то нація попадає під провід чужої, сильнішої, ніж власна, політичної еліти, втрачаючи свою національну ідентичність. В. Липинський запевняє, що "без своєї власної національної аристократії - без такої меншості, яка б була настільки активна, сильна та авторитетна, щоб організувати пасивну більшість нації внутри, і тим захистити її од ворожих наскоків зовні - немає і не може бути нації". Постійне відтворення нації - це, за В. Липинським, вічний і незмінний наслідок кожної боротьби творчих, продукуючих класів.
У своєму фундаментальному політичному трактаті "Листи до братів-хліборобів" В. Липинський дуже добре наголошує, що народи, які не вміють витворити власних "панів", тобто політичної еліти, приречені на те, щоб навіки коритися чужим.
105. Поняття соціальних змін і їх рушії.
Поняття «соціальні зміни» у вітчизняній соціології вживалось рідко. Звичнішим було поняття «соціальний розвиток», яке характеризує лише певний вид соціальних змін, спрямований на вдосконалення, ускладнення. Поняття «соціальні зміни» і «соціальний прогрес» не тотожні. «Прогрес» виражає ціннісну характеристику, зміни в бажаному напрямі. Але багато соціальних змін не мають чіткого спрямування. Тому в сучасній соціології віддають перевагу нейтральному поняттю «соціальні зміни», яке не має в собі оціночного компонента і охоплює широке коло різноманітних соціальних змін безвідносно до їх спрямованості. Соціальні зміни — процес виникнення нових явищ, структур, характеристик у різних соціальних системах і підсистемах під час їх взаємодії. Це поняття фіксує факт зрушення, зміни в широкому розумінні слова. Соціальні зміни відбуваються на рівні міжособистісних відносин, на рівні організацій та інститутів, малих і великих соціальних груп, на місцевому, соціетальному та глобальному рівнях. Соціологія аналізує різні типи соціальних змін: еволюційні й революційні, короткострокові й довгострокові, організовані й стихійні, насильницькі й добровільні, усвідомлені й неусвідомлені, а також зміни на рівні індивіда, групи, організації, інституту, суспільства та ін. Значні соціальні зміни відбуваються на основі важливих відкриттів і нововведень, тобто інновацій. Поняття «інновація» ввійшло в науку ще в XIX ст. і вживалось при вивченні змін у культурі на противагу поняттю «традиція». Тепер нововведення розглядається як певна стадія процесу соціальної зміни. Інновація — комплексний процес створення, поширення та використання нового практичного засобу (нововведення) для задоволення людських потреб, а також пов´язані з цим нововведенням зміни в соціальному середовищі. Інновація — не тільки відкриття, а і його впровадження. Саме воно спричиняє суттєві зміни в суспільному житті. Не всі інновації однозначно сприймаються суспільством. Інновації є соціокультурним процесом, що вносить у суспільне життя нові культурні зразки. Вони можуть не тільки приєднуватись до існуючих зразків, а й витісняти їх. Так, якщо наукові чи художні інновації в сучасному українському суспільстві приєднуються до того, що вже існує, то ринкові відносини можуть поширюватися тільки внаслідок витіснення адміністративно-командних відносин. Інновації часто вступають у конфлікт з існуючими культурними зразками, цінностями та нормами. Так, спроби масового розвитку фермерства в Україні в 90-ті роки XX ст. наштовхувались на опір місцевих чиновників, протидію вкорінених серед селянства колективістських традицій. Важливу роль у суспільстві відіграє специфічний різновид соціальної інновації — модернізація. У світовому контексті вона пов´язується з переходом суспільства від бідності до добробуту та розвитку.. Виокремлюють економічну, політичну, соціальну, культурну модернізації. Динамізм людства в останні десятиріччя дедалі більше визначається переходом від індустріального суспільства, метою якого є модернізація, до постіндустріального та інформаційного. Воно базується на створенні, споживанні та поширенні інформації, що є основною формою діяльності великої кількості людей. Автори концепції постмодернізму стверджують, що в сучасному світі розгортається глобальний процес формування нового суспільства і нової свідомості.. Також вирізняють і такі чинники соціальних змін як соціальна трансформація ( перетворення в суспільстві у результаті певних цілеспрямованих або хаотичних соціальних змін) та соціальна криза (перехідний стан соціальної системи, що передбачає радикальні зміни для вирішення різних проблем).