73. Завдання вищої освіти в Україні в контесті вимог Болонського процессу.

Право на отримання освіти є невід`ємним правом громадян будь-якої цивілізованої дер-жави. Однією із умов суспільних перетворень в Україні є входження до Європейського прос-тору вищої освіти, на засадах, сформованих у Болонській декларації 1999 р. Основні з них: 1.впровадження стандартів вищої освіти до вимог Болонського процесу; 2. використання єдиної системи оцінювання знань студентів за Євопейською кредитно-трансфертною сис-темою (ECTS) і додаткових дипломів; 3. впровадження двоступеневої системи вищої освіти: перша ступінь базова вища освіта, друга ступінь- повна вища з наданням кваліфікації магістра або спеціаліста; 4.сприяння європейської співпраці у підвищенні якості освіти на основі інтегрованості навчальних планів та програм; 5.вдосконалення переліку напрямів і спеціаль-ностей за якими готують спеціалістів; 6. підвищення мобільності викладачів та студентів вищої школи; 7. підвищення конкурентноспроможності наукових досліджень у європейсь-кому і світовому вимірі. Сьогодні Міністерство освіти і науки України працює над струк-тур-ним реформуванням й адаптацією вищої освіти України відповідно до вимог Болонського процесу. В першу чергу це стосується перегляду структури освітньо-кваліфікаційних рівнів, упровадження кредитно-модульної системи навчання, підвищення якості освіти та її відповід-ності європейським нормам на основі нових державних стандартів освіти, створення умов для високої мобільності студентів і викладачів в Україні та за її межами, узгодження вітчизняних наукових ступенів з європейськими, створення дієвої системи отримання освіти протягом усього життя. Одним із основних питань програми реформування вищої освіти України є прийняття зрозумілої системи ступенів. Для вирішення проблеми, пов'язаної з низьким рівнем фундаментальної підготовки бакалаврів закладами ІІ-го рівня акредитації (коледжами), по-перше, доцільно їх включити до складу профільних вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації, які будуть відповідати за якість навчання у підпорядкованих коледжах. По-друге, констатуючи, що освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста є традиційним і найбільш поширеним в економіці України, і фахівці цього рівня можуть виконувати конструкторські, інженерні, дослідницькі, експлуатаційні й інші функції в народному господарстві України, у майбутньому рівень “спеціаліст” має бути трансформовано в освітньо-кваліфікаційний рівень магістра за напрямом навчання та практичної діяльності. Існуючий сьогодні освітньо-кваліфікаційний рівень магістра фактично відповідає прийнятому країнами-учасницями Болонського процесу рівню магістра наук, підготовка яких спрямована на виконання завдань фундаментально-теоретичного, науково-практичного та інноваційного характеру. Наступною складовою програми реформування є запровадження кредитно-модульної системи (системи кредитних одиниць), подібної до ECTS. Успішність студента в ECTS характеризується локальними або національними оцінками. Щоб адаптувати вітчизняну систему організації навчального процесу до європейської системи кредитного взаємовизнання в Україні необхідно провести важливі заходи. Забезпеченням освіти протягом усього життя вимагає сьогодні створення сучасної розгалуженої системи підготовки та перепідготовки, основаної на інтегрованих навчальних планах, і узгодженої системі кредитів з визнанням дипломів і сертифікатів у системі школа–університет–післядипломне навчання. Таким чином, Україна повинна провести активну роботу щодо адаптації вітчизняної системи вищої освіти до умов Болонського процесу і разом з європейськими країнами до 2010 року завершити загалом структурне реформування вищої освіти.