139. Підрозділи міліції та їх роль в боротьбі із злочинністю.

Згідно з Типовою структурою органів внутрішніх справ і структурою центрального апарату МВС України до кримінальної міліції входять такі основні підрозділи:

- карного розшуку;

- служби по боротьбі з економічною злочинністю;

- підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків;

- служба кримінальної міліції у справах неповнолітніх.

Міліція громадської безпеки.

Основні завдання міліції громадської безпеки:

- забезпечення особистої безпеки, прав і свобод громадян;

- охорона і забезпечення громадського порядку й громадської безпеки;

- виявлення та розкриття злочинів, у справах яких провадження попереднього слідства не обов`язково;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- захист власності від злочинних посягань;

- надання допомоги фізичним і юридичним особам у межах відповідних повноважень міліції.

Державна автомобільна інспекція.

Діяльність цього органу спрямована на забезпечення безпеки дорожнього руху на території нашої держави.

На службу ДАІ покладено виконання таких функцій:

- організація боротьби з аварійністю на автомобільному транспорті, забезпечення безпеки дорожнього руху, державний нагляд за виконанням юридичними та фізичними особами законодавчих актів, правил, стандартів, які діють на автомобільному транспорті;

- контролює стан і систему експлуатації транспортного парку;

- реєструє та веде облік транспортних засобів, допускає чи не допускає громадян до керування транспортними засобами, організовує систему профілактики аварійності серед населення; узагальнює й впроваджує в практику діяльності органів внутрішніх справ досягнення науки й передового досвіду з питань забезпечення дорожнього руху.

Крім того, ДАІ відповідає за встановлення, експлуатацію та впровадження технічних засобів і автоматизованих систем регулювання дорожнього руху; розглядає та дає висновки щодо проектів будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних шляхів.

Для проведення профілактичної роботи серед населення та взаємодії з засобами масової інормації органи ДАІ розробляють і здійснюють заходи щодо пропаганди безпеки дорожнього руху; сприяють міністерствам, відомствам, організаціям і об`єднанням в організації вивчення правил дорожнього руху в дошкільних, загальноосвітніх, навчально – виховних закладах, підприємствах, установах, організаціях, а також у проведенні пропагандистських заходів щодо запобіганню дорожньо – транспортному травматизмові.

Міліція охорони.

Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ є централізованою системою підрозділів, створених на договірних засадах для здійснення заходів охорони майна, вантажів, грошових знаків, цінних паперів та інших цінностей, які перевозяться; забезпечення особистої безпеки громадян у порядку встановленому законодавством.

Служба охорони – це єдиний орган у структурі міліції, який діє на засадах самофінансування за рахунок коштів, одержаних за виконання договорів про забезпечення особистої і майнової безпеки громадян та юридичних осіб.

Основні завдання Державної служби охорони:

- здійснення за договорами заходів охорони особливо важливих об`єктів, вантажів, грошових знаків і цінних паперів, що перевозять.

- розробка основних вимог до захисту об`єктів і громадян від злочинних посягань, типових договорів і вимог до інженерно – технічного укріплення та захисту об`єктів; оснащення їх технічними системами й засобами телевідеоспостереження, сигналізації, контролювання доступу;

- участь у проведенні єдиної технічної політики щодо впровадження технічних засобів охоронного призначення шляхом розроблення нормативних документів.

140. Завдання та повноваження Державної автомобільної інспекції.

Державна автомобільна інспекція.

Діяльність цього органу спрямована на забезпечення безпеки дорожнього руху на території нашої держави.

На службу ДАІ покладено виконання таких функцій:

- організація боротьби з аварійністю на автомобільному транспорті, забезпечення безпеки дорожнього руху, державний нагляд за виконанням юридичними та фізичними особами законодавчих актів, правил, стандартів, які діють на автомобільному транспорті;

- контролює стан і систему експлуатації транспортного парку;

- реєструє та веде облік транспортних засобів, допускає чи не допускає громадян до керування транспортними засобами, організовує систему профілактики аварійності серед населення; узагальнює й впроваджує в практику діяльності органів внутрішніх справ досягнення науки й передового досвіду з питань забезпечення дорожнього руху.

Крім того, ДАІ відповідає за встановлення, експлуатацію та впровадження технічних засобів і автоматизованих систем регулювання дорожнього руху; розглядає та дає висновки щодо проектів будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних шляхів.

Для проведення профілактичної роботи серед населення та взаємодії з засобами масової інормації органи ДАІ розробляють і здійснюють заходи щодо пропаганди безпеки дорожнього руху; сприяють міністерствам, відомствам, організаціям і об`єднанням в організації вивчення правил дорожнього руху в дошкільних, загальноосвітніх, навчально – виховних закладах, підприємствах, установах, організаціях, а також у проведенні пропагандистських заходів щодо запобіганню дорожньо – транспортному травматизмові.

141. Кадрове забезпечення органів внутрішніх справ.

142. Основні обов’язки міліції.

Обов`язки органів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністерством внутрішніх справ України. Це, зокрема, Положення про Головне управління охорони громадського порядку, Положення про Головне управління Державної автомобільної інспекції МВС України від 15.07.93 р., Положення про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх від 8.07.95р. Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю від 5.06.93 р. та ін.

Ст. 10 Закону “Про міліцію” встановлює різні по своєму характеру та змісту обов`язки.

Умовно їх можна поділити на три основні групи:

- обов`язки, пов`язані з охороною громадського порядку, охороною майна організацій та фізичних осіб, з захистом прав і свобод громадянина. Це, наприклад, обов`язки забезпечувати безпеку дорожнього руху, надавати дозвіл на придбання, перевозу зброї, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, приймати учать у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій, забезпечувати громадський порядок під час проведення масових заходів;

- обов’язки, спрямовані на боротьбу зі злочинністю, а також процесуальні обов`язки міліції при провадженні по справам про адміністративні правопорушення та в кримінальному процесі. До них належать, наприклад, обов`язки по розкриттю злочинів та проведення з цією метою оперативних заходів, здійснення досудової підготовки матеріалів згідно протокольної форми, проведення дізнання в межах, передбачених законом;

- контрольно – наглядові обов`язки, а також обов`язки у сфері профілактики правопорушень. Це – участь у правовому вихованню населення, профілактична робота серед осіб, які мають нахил до скоєння правопорушень. Здійснення адміністративного нагляду за окремими особами, а також за засудженими до кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, контроль за дотриманням громадянами та посадовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, правил перебування в Україні іноземних громадян і осіб без громадянства.

142. Права міліції.

Для виконання поставлених перед міліцією завдань та обов`язків вона наділена широкими правами.

Ст. 11 Закону “Про міліцію” детально регламентує порядок здійснення прав міліцією. Ці права можна розділити на три групи:

- Права міліції у сфері профілактики правопорушень, серед яких особливе місце займають права адміністративно – попереджувального характеру. Це – право на перевірку документів, на ведення профілактичного обліку правопорушень, право входити у житлові приміщення осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, з метою перевірки та ін.

- Права міліції у сфері реалізації засобів, передбачених адміністративним та кримінально – процесуальним законодавством. До них належать право вимагати зупинення противоправних дій, право виносити усне попередження особам, які скоїли незначне адміністративне правопорушення, заходити без перешкод у любий час на територію і в приміщення підприємств, установ та організацій з оглядами їх з метою переслідування осіб, які підозрюються у скоєнні злочину, застосовувати спеціальні засоби та зброю, організовувати при необхідності медичний огляд водіїв.

- Права процесуально – забезпечувального характеру і права, пов`язані з притягненням осіб до юридичної відповідальності. Це, наприклад, право викликати громадян та посадових осіб по кримінальним справам, складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати оперативні заходи та ін.

144. Діяльність міліції і права людини.

Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.

Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.

Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу.

Міліція:

забезпечує затриманим та заарештованим особам з моменту затримання або арешту право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих осіб;

негайно, але не пізніш як через дві години після затримання або арешту осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання;

забезпечує харчування затриманих осіб три рази на добу за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України;

у разі необхідності вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим особам.

{ Частина п'ята статті 5 в редакції Закону N 2322-IV від 12.01.2005 }

У разі заявлення затриманими або заарештованими особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.

Про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову у залученні захисника у протоколі затримання або постанові про арешт робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої особи.

Особам при затриманні або арешті працівниками міліції:

повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту , роз'яснюється право оскаржувати їх у суді;

надаються усно роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України , права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або заарештованих , встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

забезпечується можливість з моменту затримання або арешту захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

У разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. При цьому такі особи звільняються від сплати державного мита.

Відшкодуванню підлягають у повному обсязі:

1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції;

2) майно , вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим;

3) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

4) моральна шкода.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Працівники органів міліції несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю в межах, встановлених законом.

У приміщеннях і на виділених територіях, де знаходяться органи і підрозділи міліції, забороняється організація діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та виду господарської діяльності.

145. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів працівниками міліції.

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.

Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадян чи працівників міліції.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров’ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов’язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров’ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.

Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування працівником міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, працівник міліції негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.

146. Умови і межі застосування спеціальних засобів працівниками міліції.

Стаття 14. Застосування спеціальних засобів Працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у таких випадках: 1) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю; 2) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку; 3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення; 4) для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі; 5) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;6) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю; 7) для звільнення заложників.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.Повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України за висновком Міністерства охорони здоров'я України і Генеральної прокуратури України і публікуються в засобах масової інформації.

147. Умови і межі застосування вогнепальної зброї працівниками міліції.

Стаття 15. Застосування вогнепальної зброї Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека; 3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції. Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.

148. Характеристика Закону України «Про міліцію» від 20.12.90року.

149. Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ, їх завдання.

Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ

України (далі - внутрішні війська) входять до системи Міністерства

внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони

важливих державних об'єктів, перелік яких установлюється Кабінетом

Міністрів України, а також для участі в охороні громадського

порядку та боротьбі із злочинністю.

Основними завданнями внутрішніх військ є:

охорона та оборона важливих державних об'єктів, об'єктів

матеріально-технічного та військового забезпечення Міністерства

внутрішніх справ України;

супроводження спеціальних вантажів;

здійснення пропускного режиму на об'єктах, що охороняються;

конвоювання заарештованих і засуджених;

охорона підсудних під час судового процесу;

переслідування і затримання заарештованих і засуджених осіб,

які втекли з-під варти;

участь в охороні громадського порядку та боротьбі із

злочинністю;

участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на

об'єктах, що охороняються;

охорона дипломатичних представництв і консульських установ

іноземних держав на території України.

149. Органи служби безпеки України, їх система та завдання.

СБУ - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, підпорядкована ПрУ і підконтрольна ВРУ (ЗУ ст.1).

Завдання СБУ (ст. 2):

- захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

- попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Принципи діяльності СБУ (ст. 3):

- діяльність грунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.

- в оперативно-службовій діяльності: принципи поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації.

Діяльність СБУ здійснюється (ст. 5) на основі дотримання прав і свобод людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття держзлочинів окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмежені. Неправомірне обмеження є неприпустимим і тягне відповідальність.

СБУ на вимогу громадян у строк 1міс зобов'язана датиписьмові пояснення з приводу такого обмеження. Такі особи мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових осіб.

Система СБУ (ст. 9 ) організаційна стр-ра визначається ПрУ:

- Центральнее управління

- підпорядковані йому регіональні органи

- СБ АРК

- органи військової контррозвідки

- військові формування

- навчальні, науково-дослідні та інші заклади

Центральне управління СБУ, інші органи та установи, що входять у систему СБУ, є юрособами, мають печатку із зображенням держгерба та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.

Для організації і проведення антитер операцій та координації діяльності суб'єктів, які ведуть боротьбу з терроризмом чи залучаються до антитер операцій, при СБУ функціонує Антитерористичний центр, положення про нього затверджується ПрУ за поданням КМУ.

Керівництво всією діяльністю СБУ здійснює Голова (ст. 13). Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, призначається ВРУ за поданням ПрУ, має заступників, які за його поданням призначаються ПрУ.

Повноваження СБУ (ст. 24, ст. 25)

1 . СБУ зобов'язана:

1) здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами держлади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соц-ек будівництва, НТП, екології та інших питань, пов'язаних з нац безпекою України;

2) здійснює розвідувальну діяльність

3) здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипредств, консульських та інших держустанов, а також заходи, пов'язані з охороною держінтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;

4) виявляти, припиняти та розкривати злочини, компетенції СБУ; проводити дізнання і слідство у цих справах; розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням злочинів;

4) здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України;

5) забезпечувати захист держсуверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань;

6) здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, ЗСУ, інших військових формувань, енергетики, транспорту, зв'язку, а також важливих об'єктів інших галузей господарства;

7) брати участь у розробці і здійсненні заходів щодо захисту держтаємниць України, сприяти підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України;

8) здійснювати профілактику правопорушень у сфері державної безпеки;

9) забезпечувати захист особистої безпеки громадян і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі надходження від них, членів їх сімей та близьких родичів заяви, звернення керівника відповідного держргану чи отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну; брати участь у реабілітації і поновленні прав незаконно репресованих осіб;

10) сприяти Державній прикордонній службі України в охороні державного кордону України;

11) сприяти забезпеченню режиму воєнного та надзвичайного стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій;

12) подавати наявними силами і засобами, в тому числі і технічними, допомогу органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам у боротьбі із злочинністю;

13) брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в'їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил;

14) забезпечувати засекреченим і шифрованим зв'язком держоргани України і посадових осіб відповідно до переліку, який встановлюється КМУ;

15) проводити наукові дослідження і дослідно-конструкторські роботи, впроваджувати їх результати в практику діяльності СБУ;

16) виконувати за дорученням ВРУ або ПрУінші завдання, безпосередньо спрямовані на забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави;

17) брати участь у розробленні та здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт.

2. СБУ надається право:

1) вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень, перевіряти у зв`язку з цим документи, які посвідчують їх особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і ТЗ, якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення чи приховання речових доказів злочинної діяльності;

2) подавати органам держвлади, органам місцсамоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов'язкові для розгляду пропозиції з питань нац безпеки, у тому числі із забезпечення охорони держтаємниці;

3) одержувати (на письмовий запит) від міністерств, держкомітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об'єднань дані і відомості,

необхідні для забезпечення держбезпеки, а також користуватись службовою документацією і звітністю. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю;

4) входити у порядку, погодженому з адміністрацією підприємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію і в службові приміщення;

5) складати протоколи про адмінправопорушення,

6) використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків ТЗ, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадянам (крім ТЗ дип, конс та інших представництв індержав і організацій, ТЗ спец), для проїзду до місця події, припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які підозрюються, доставки до лікувальних установ осіб, що потребують термінової медичної допомоги;

7) виключно при безпосередньому припиненні злочинів компетенції СБУ переслідуванні підозрюваних осіб, заходити в жилі, службові, виробничі та інші приміщення, на території і земельні ділянки та оглядати їх з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин;

8) проводити гласні і негласні оперативні заходи

9) здійснювати співробітництво з громадянами та іншими особами, в тому числі на договірних засадах, дотримуючись при цьому умов добровільності і конфіденційності цих відносин;

10) користуватися на договірних засадах службовими приміщеннями підприємств, установ, організацій, військових частин, а також жилими та іншими приміщеннями громадян;

11) направляти військовослужбовців СБУ для роботи на штатних посадах в інших установах, на час виконання конкретних завдань в інтересах розвідки, контррозвідки, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю; в окремих випадках за ініціативою їх керівників;

12) в інтересах розвідки, контррозвідки і оперативно-розшукової діяльності створювати інформаційні системи та вести оперативний облік ;

13) морально і матеріально заохочувати співробітників та інших осіб за заслуги по забезпеченню держбезпеки; представляти їх до держнагород;

14) позачергово придбавати квитки на всі види транспорту незалежно від наявності місць і поселятися в готелях при пред'явленні посвідчення про відрядження;

15) безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі), залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, а також попутним транспортом;

16) видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я особам, взятим під захист, спецзасоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку.

3. У разі проведення заходів щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності мають право (в цьому випадку органи СБУ мають повноваження органу дізнання):

1) одержувати (на письмову вимогу)від митних, фінансових та інших установ (незалежно від форми власності) інформацію і документи про операції, стан рахунків і руху коштів на них за конкретний проміжок часу (з розшифруванням сум, дати призначення та контрагента платежу), вклади, внутрішньо- та зовнішньоекономічні угоди, а також завірені копії документів, на підставі яких було відкрито рахунок конкретної юридичної або фізичної особи. Отримання від банків відомості, яка містить банківську таємницю. Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо - не пізніш як протягом 10 діб;

2) залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів;

3) одержувати ( за письмовими запитами) інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних ВСУ, Генпрокуратурою, НБУ, Антимонопольним комітетом України, Фондом держмайна України, міністерствами, іншими центрорганами виквлади та ОМСУкраїни;

4) подавати за матеріалами оперативно-розшукової діяльності до суду заяви про скасування реєстрації і припинення діяльності суб'єктів підприємництва, а також за наявності підстав, подавати до суду позови про визнання недійсними угод;

5) входити за письмовим розпорядженням керівника органу або оперативного підрозділу СБУ за службовими посвідченнями на територію, у приміщення, склади та сховища підприємств, організацій і установ (крім ін диппредставництв) незалежно від форми власності, на пункти пропуску через держкордон та митниць, а також у виробничі приміщення громадян, які займаються підприємницькою діяльністю;

6) за постановою слідчого та з санкції відповідного прокурора під час проведення оперативно-розшукової діяльності (у невідкладних випадках – з повідомленням прокурора протягом доби) в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані в розкритті та розслідуванні злочинної діяльності, опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фіз та юр осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії вручаються громадянину чи представнику установи.

149. Розкрийте обов’язки Служби безпеки України.

СБУ зобов'язана:

1) здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами держлади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соц-ек будівництва, НТП, екології та інших питань, пов'язаних з нац безпекою України;

2) здійснює розвідувальну діяльність

3) здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипредств, консульських та інших держустанов, а також заходи, пов'язані з охороною держінтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;

4) виявляти, припиняти та розкривати злочини, компетенції СБУ; проводити дізнання і слідство у цих справах; розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням злочинів;

4) здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України;

5) забезпечувати захист держсуверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань;

6) здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, ЗСУ, інших військових формувань, енергетики, транспорту, зв'язку, а також важливих об'єктів інших галузей господарства;

7) брати участь у розробці і здійсненні заходів щодо захисту держтаємниць України, сприяти підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України;

8) здійснювати профілактику правопорушень у сфері державної безпеки;

9) забезпечувати захист особистої безпеки громадян і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі надходження від них, членів їх сімей та близьких родичів заяви, звернення керівника відповідного держргану чи отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну; брати участь у реабілітації і поновленні прав незаконно репресованих осіб;

10) сприяти Державній прикордонній службі України в охороні державного кордону України;

11) сприяти забезпеченню режиму воєнного та надзвичайного стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій;

12) подавати наявними силами і засобами, в тому числі і технічними, допомогу органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам у боротьбі із злочинністю;

13) брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в'їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил;

14) забезпечувати засекреченим і шифрованим зв'язком держоргани України і посадових осіб відповідно до переліку, який встановлюється КМУ;

15) проводити наукові дослідження і дослідно-конструкторські роботи, впроваджувати їх результати в практику діяльності СБУ;

16) виконувати за дорученням ВРУ або ПрУінші завдання, безпосередньо спрямовані на забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави;

17) брати участь у розробленні та здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт.

149. Розкрийте права Служби безпеки України.

СБУ надається право:

1) вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень, перевіряти у зв`язку з цим документи, які посвідчують їх особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і ТЗ, якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення чи приховання речових доказів злочинної діяльності;

2) подавати органам держвлади, органам місцсамоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов'язкові для розгляду пропозиції з питань нац безпеки, у тому числі із забезпечення охорони держтаємниці;

3) одержувати (на письмовий запит) від міністерств, держкомітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об'єднань дані і відомості,

необхідні для забезпечення держбезпеки, а також користуватись службовою документацією і звітністю. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю;

4) входити у порядку, погодженому з адміністрацією підприємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію і в службові приміщення;

5) складати протоколи про адмінправопорушення,

6) використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків ТЗ, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадянам (крім ТЗ дип, конс та інших представництв індержав і організацій, ТЗ спец), для проїзду до місця події, припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які підозрюються, доставки до лікувальних установ осіб, що потребують термінової медичної допомоги;

7) виключно при безпосередньому припиненні злочинів компетенції СБУ переслідуванні підозрюваних осіб, заходити в жилі, службові, виробничі та інші приміщення, на території і земельні ділянки та оглядати їх з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин;

8) проводити гласні і негласні оперативні заходи

9) здійснювати співробітництво з громадянами та іншими особами, в тому числі на договірних засадах, дотримуючись при цьому умов добровільності і конфіденційності цих відносин;

10) користуватися на договірних засадах службовими приміщеннями підприємств, установ, організацій, військових частин, а також жилими та іншими приміщеннями громадян;

11) направляти військовослужбовців СБУ для роботи на штатних посадах в інших установах, на час виконання конкретних завдань в інтересах розвідки, контррозвідки, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю; в окремих випадках за ініціативою їх керівників;

12) в інтересах розвідки, контррозвідки і оперативно-розшукової діяльності створювати інформаційні системи та вести оперативний облік ;

13) морально і матеріально заохочувати співробітників та інших осіб за заслуги по забезпеченню держбезпеки; представляти їх до держнагород;

14) позачергово придбавати квитки на всі види транспорту незалежно від наявності місць і поселятися в готелях при пред'явленні посвідчення про відрядження;

15) безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі), залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, а також попутним транспортом;

16) видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я особам, взятим під захист, спецзасоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку.

149. Кадрове забезпечення органів служби безпеки України.

Склад кадрів Служби безпеки України

Кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.

До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.

Кількісний склад співробітників Служби безпеки України визначається Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України, виходячи з потреб надійного захисту державної безпеки України, в межах встановленого бюджету.

Військовослужбовці Служби безпеки України

Умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.

Військовослужбовцям Служби безпеки України видається службове посвідчення, вони мають єдину форму одягу, зразки якого затверджуються Президентом України.

Використання військових звань, відзнак, форми одягу і службового посвідчення військовослужбовців Служби безпеки України іншими особами тягне за собою встановлену законодавством відповідальність.

Правове регулювання трудових відносин працівників Служби безпеки України

Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, регулюються законодавством України про працю.

Підготовка спеціалістів для Служби безпеки України

Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації спеціалістів для Служби безпеки України здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту" та інших актів законодавства.

Для забезпечення професійної освіти кадрів Служба безпеки України створює відповідні навчальні заклади.

Запас Служби безпеки України

У запас Служби безпеки України зараховуються громадяни України, які вислужили установлені строки служби і звільнені зі служби у Службі безпеки України, придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і які не досягли граничного віку перебування в запасі.

Зазначені особи перебувають на військовому обліку в Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України і залучаються до проведення навчальних зборів у визначеному законодавством порядку.