Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Физика / 2._________ __ _____

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
437.05 Кб
Скачать
число повних коливань за

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

58

 

 

Коливання

§ 41. Коливальний рух

Коливальним рухом називається рух, що повторюється в часі. Якщо повторюваність відбувається за один і той же проміжок часу Т, то рух називається періодичним, а час Т періодом. За період здійснюється одне

повне коливання. Частота коливань ν = T1

одиницю часу, ω = 2πν циклічна частота. Рівняння коливання описує залежність зміщення тіла з положення рівноваги від часу.

Гармонічним називається коливання, рівняння якого описується функцією синуса або косинуса від часу кінематичне визначення, наприклад,

х = А·cos(ωt + α).

В цьому виразі х зміщення від положення рівноваги, А амплітуда коливань (максимальне зміщення), Ф(t)=ωt+α фаза коливань, Ф(t=0)=αпочаткова фаза. Якщо рух тіла спричиняється пружною силою, або квазипружною силою величина сили пропорційна зміщенню тіла зі

стану спокою), то такі коливання будуть також гармонічними. Це є динамічне визначення гармонічних коливань.

Гармонічне коливання можна представити графічно за допомогою вектора А, який обертається в площині ХОУ (див. Мал. 21). Модуль вектора дорівнює амплітуді коливання, а кут θ, який він складає з віссю ОХ дорівнює фазі коливання, тобто θ=Ф=ωt-α. Проекція вектора А на вісь ОХ здійснює коливання по гармонічному закону х=А·cos(ωt+α). Графічне зображення гармонічного коливання називається методом векторних діаграм.

В комплексній формі гармонічне коливання можна представити у вигляді:

Z = Z0eiωt ,

де Z0 = A·eiα комплексна амплітуда, модуль якої дорівнює Z0 =A, а аргумент argZ0=α. Фізичний зміст має дійсна частина комплексної величини Z, а саме x = Re Z = A cos(ωt + α) , або уявна частина

y = Im Z = Asin(ωt + α) , які представляють гармонічні коливання величин х та y відповідно.

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

59

 

 

§ 42. Пружинний маятник

Пружинний маятник являє собою тіло, підвішене на пружині, масою

якої, порівнюючи з масою тіла m, можна знехтувати (див.Мал. 22). Створимо

r

 

 

 

 

зовнішньою силою rF зміщення маятника зі стану рівноваги

xr. Напрямок сили F буде співпадати з напрямком

прискорення маятника

d 2 xr

. У протилежному напрямку

dt

2

 

 

 

 

 

r

r

будуть діяти пружна сила Fп та сила опору Fоп. Величина

пружної сили Fп = kx, де х величина зміщення тіла зі

 

стану рівноваги, k жорсткість пружини, а сила опору

 

r

 

r

 

 

 

 

 

 

= −ζdx

, де ζ −коефіцієнт опору. Лінійна

 

дорівнює F

 

 

 

оп

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

залежність пружної сили від зміщення виконується лише

для малих коливань.

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння другого закону Ньютона для тіла тепер має вигляд

 

 

m

d2xr

 

r r

r

(1)

 

 

 

= F + F + F .

 

 

 

dt2

 

п

оп

 

 

 

r r r

 

 

 

 

2 r

 

 

 

 

 

 

,

Усі сили F, Fп, Fоп, що діють на тіло й вектор прискорення ar = d

x

 

 

 

 

 

dt2

 

лежать на одній прямій, а тому, взявши напрямок прискорення за додатній, через прості перетворення, запишемо рівняння (1) в алгебраїчній формі

m

d2x

= F F

F .

(2)

 

dt2

п

оп

 

 

 

 

 

Підставимо в (2) значення сил і запишемо його запишемо у канонічній формі

 

 

 

 

d2x

+ 2γ

dx

2

(3)

 

 

 

 

dt2

dt

+ ω0 x = f ,

 

F

 

k

 

 

 

 

де f =

, ω02 =

, ω0 власна частота, яку називають частотою вільних

 

m

 

m

 

 

ζ

 

 

 

незгасаючих коливань, γ =

коефіцієнт згасання коливань. Період

2m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вільних незгасаючих коливань

 

 

 

m

dT = c 2 dm .

m 0

§ 43. Математичний маятник

Математичний маятник точкове тіло маси m, підвішене на нерозтяжному підвісі L, розмірами якого , порівнюючи з довжиною підвісу,

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

60

 

 

можна знехтувати. Маса підвісу значно менша маси тіла m. Коливання

r

описуються кутом відхилення тіла від положення рівноваги ϕ. Вектор L

задає точку прикладання сил. Коливання здійснюються в загальному випадку

 

 

 

r

rr

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

під дією моменту M =[rF] зовнішніх сил F, моменту сили тяжіння

r

r

 

r

 

 

 

r

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dϕ

, де ζ коефіцієнт опору.

Mg =[L

mg] та моменту сил опору Mоп = −ζ

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r r

r

 

 

 

 

 

Вектори моментів сил M, Mg

, Mоп та кутового

 

 

 

 

 

 

 

r

d2

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ

лежать на осі обертання, яка

 

 

 

 

прискорення β =

dt

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

площині коливання та проходить через центр

 

 

 

 

обертання О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Величину моменту сили тяжіння можна

 

 

 

 

записати у вигляді Mg = mgLsin ϕ. Для малих

 

 

 

 

коливань ϕ маємо sinϕ ≈ ϕ і Mg = mgLϕ. За другим

 

 

 

 

законом Ньютона для обертового руху маятника

 

 

 

 

рівняння коливань можна записати так

 

 

 

 

 

d2

r

r r

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

J

ϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

2

= M + Mg

+ Mоп ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

r

r r r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де J=mL

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2ϕ

 

момент інерції точкового тіла. Вектори β =

dt2

,M,Mg ,Mоп

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лежать на одній прямій, а тому, взявши напрямок кутового прискорення за додатній , векторне рівняння можна записати в алгебраїчній формі

 

 

 

J

d2

ϕ

+ ζ

dϕ

+ mgLϕ= M .

 

 

 

 

 

 

dt

2

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В канонічному вигляді це рівняння має вигляд:

 

 

 

 

 

 

d 2 ϕ

 

+ 2γ

dϕ

 

+ ω02 ϕ = M / J ,

 

 

 

 

 

 

dt 2

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де γ =

ζ

коефіцієнт згасання коливань, ω02 = mgL

=

g

, ω0 частота

2J

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J

 

 

вільних незгасаючих коливань, або частота власних коливань маятника.

§ 44. Фізичний маятник

Фізичний маятник макроскопічне тіло, що здійснює малі періодичні коливання.rВісь обертання маятника О зміщена відносно центра мас тіла Oc

на вектор L . Коливання визначаються кутом ϕ відхилення тіла від положення рівновагиr r. Ці коливання здійснюютьсяr в загальному випадкуr r під

дією моменту M =[rrF] зовнішніх сил F, моменту сили тяжіння Mg =[L mgr]

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

61

 

 

та моменту сил опору Mr оп = −ζ dϕr , де ζ коефіцієнт опору. Величину dt

моменту сили тяжіння можна записати у вигляді: Мg = mgLsinϕ. Для малих коливань маятника маємо sinϕ ≈ ϕ і Мg = mgLϕ.

 

Mоп

Mg

 

O

 

M

ϕ L

F

ω,β

Oc

 

mg

Мал. 24

в алгебраїчній формі:

Використовуючи другий закон Ньютона для обертового руху, рівняння коливань можна

записати такr:

 

 

 

 

 

 

J

d2

ϕ

 

r r

r

(1)

 

 

 

dt

2

= M + Mg + Mоп ,

де J rмомент інерції тіла. Вектори

 

r

d2

ϕ

 

r

 

r

r

лежать на одній прямій, а

β =

dt

2

, M, Mg , Mоп

 

 

 

 

 

 

 

 

тому, взявши за додатній напрямок кутового прискорення, векторне рівняння можна записати

 

 

J

d 2

ϕ

+ ζ

dϕ

+ mgL sin ϕ = M .

 

(2)

 

 

dt

2

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В канонічному вигляді рівняння (2) можна записати так

 

 

 

d 2 ϕ

+ 2γ

dϕ

+ ω02 ϕ = M / J ,

 

(3)

 

 

 

dt 2

 

 

 

ζ

 

 

 

 

dt

 

 

mgL

 

 

де γ =

коефіцієнт згасання коливань, ω02 =

, ω0

частота вільних

2J

J

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

незгасаючих коливань. Період малих власних коливань маятника T0 = 2π/ω0 і

T0 = 2πE=T+, де lпр = lпр =

 

J

приведена

)*

довжина фізичного маятника.

Lm

 

 

§ 45. Крутильний маятник

Крутильний маятник макроскопічне тіло з моментом інерції J, закріплене нерухомо на пружному стержні. Коливання визначаються кутом

відхилення ϕ тіла від положення рівноваги, вектором кутової швидкості dϕr dt

та вектором кутового прискорення βr = d2ϕr . Тіло здійснює малі періодичні dt2

)* Приведена довжина фізичного маятника є довжина підвісу математичного

маятника з періодом рівним періоду коливань фізичного маятника.

 

 

 

 

 

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

62

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

rr

 

 

r

 

коливання під дією моменту M

=[rF] зовнішньої сили F, моменту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

r

r

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= −ζ

dϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Mоп

 

dt

сили опору Fоп

та моменту Mk

= −fϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пружної сили деформації кручення Fk . Кефіцієнт f

 

 

 

 

 

 

 

 

називається модулем кручення. Лінійна залежність

 

 

 

 

 

 

 

 

моменту сил кручення від кута повороту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виконується лише для малих коливань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За другим законом Ньютона для обертового

 

 

 

 

 

 

 

 

руху, рівняння коливань маятника можна записати

 

 

 

 

 

 

 

 

так:r

 

 

 

r

 

 

 

r

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J

d2

ϕ

 

 

 

 

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

2

 

= M

 

+ Mk + Mоп .

 

 

 

r

d2

r

r r

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ

 

 

 

лежать на одній прямій, а тому, взявши

 

Вектори β =

dt

2

, M, Mk , Mоп

 

 

напрямок кутового прискорення βr

 

 

за додатній, векторне рівняння (1) можна

записати в алгебраїчній формі:

 

d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J

ϕ

= M Mk Mоп,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

2

 

 

 

і в канонічному вигляді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J

d2

ϕ

+ 2γ

dϕ

 

 

 

 

 

2

ϕ= M / J ,

(2)

 

 

 

 

 

 

dt

2

dt

 

+ ω0

 

 

ζ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ω02 = f , ω0

 

 

де γ =

коефіцієнт згасання коливань,

частота вільних

 

 

2J

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J

 

 

незгасаючих коливань. Період малих власних коливань маятника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

=

 

2π = 2π

J .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

ω0

f

 

 

§ 46. Електричний коливальний контур

Коливальним RLC-контуром називається замкнене електричне коло, в якому є конденсатор із ємністю С, омічний опір R та соленоїд з індуктивністю L. В це коло може бути ввімкнено джерело струму зі змушучою електрорушійною силою Е = Е0cosωt. Протікання струму І в контурі створює на елементах контуру напругу: на опорі UR = IR , на

конденсаторі UC = q / C та електрорушійну силу індукції у соленоїді

Ei = −L dIdt .

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

63

 

 

За законом збереження енергії робота джерела струму по перенесенню одиничного заряду UR + UC виконується за рахунок енергії джерела струму E + Eі, і тоді UR+UC=E+Eі.

Підставляючи відповідні вирази для напруги

та електрорушійних сил, одержимо:

IR + E= = E0cosωt - L

dI

.

 

00

 

dt

Зважаючи на те, що I = dq

, зведемо

dt

 

 

 

одержане рівняння до неоднорідного

диференціального рівняння коливань в

канонічному вигляді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J

d2q

+ 2γ

dq

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

2

dt

+ ω0q = e0 cosωt ,

 

 

R

 

1

 

 

Eo

 

 

 

 

 

де γ =

 

, ω02 =

, e0 =

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

LC

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо продиференціювати рівняння для заряду, одержимо канонічне

диференціальне рівняння коливань для струму

 

 

 

 

 

 

 

J

d2I

+ 2γ

dI

 

2

= −ωe

0 sin ωt .

 

 

 

 

 

dt2

dt

+ ω0 I

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§ 47. Вільні незгасаючі коливання

Якщо знехтувати силами опору (γ=0) при відсутності зовнішних сил, то рівняння вільних згасаючих коливань перетвориться в рівняння вільних незгасаючих коливань:

 

d2ϕ

+ ω02

ϕ = 0.

(1)

 

 

 

dt2

 

 

Його розв'язок представляє гармонічні коливання і матиме вигляд:

ϕ(t) = а0cos(ω0t+α).

(2)

 

 

В (2) a0 амплітуда коливань - максимальне відхилення тіла з

положення рівноваги. Амплітуда є додатною величиною. В (2) косинус є періодичню величиною з періодом 2π і періодом T, тому

cos(ω0 t + α) = cos[ω0 (t + T) + α] = cos(ω0 t + ω0T + α) .

(3)

В (3)

ω0T = 2πi T = 2π/ ω0 .

Приклад. Знайти період власних коливань системи тіл, що складається зі стержня маси М=1 кг довжиною L=1 м та двох куль масами m1=1 кг та m2=4 кг, що знаходяться на кінцях стержня відносно осі. Вісь коливання

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

64

 

 

проходить перпендикулярно стержню через точку, віддалену від центра стержня на відстань а=0.1 м.

Розв'язок 1). Знайдемо за визначенням центр мас

системи, розглянувши стержень, як точкове тіло маси М, що знаходиться посередині стержня. Виберемо точкою відліку точку А та проведемо через неї

вісь ОХ вздовж осі стержня. Координата центра мас системи за визначенням запишеться у вигляді

Xc =

m1 0 +M L / 2 +m2 L

=

1 0.5 + 4 1

=

4,5

= 0,75 м

 

 

1+1+ 4

 

6

 

m1 +M +m2

 

 

 

Відстань від центра мас системи до осі коливання l=Xc-(L/2+a)=0.75-0.60=0.15.

Момент інерції системи стержень+дві кульки відносно осі коливання

J = (ML2 /12 +Ma2) +[m (L / 2 + a)2 ] +[m (L / 2 − a)2 ] =1,093 кг м2

1

 

 

2

 

Період коливання фізичного маятника

 

 

T = 2π

J

= 2π

1,093333

= 2,21c

 

mgl

 

6 9,8 0,15

 

§ 48. Вільні згасаючі коливання

Коливання, що відбуваються у відсутність зовнішніх сил F, називаються вільними. Якщо при цьому існують сили опору, коливання будуть вільними згасаючими.

Для прикладу розглянемо вільні згасаючі коливання фізичного маятника. Рівняння згасаючих коливань є однорідним диференціальним рівнянням, яке враховує сили опору

J

d2

ϕ

+ 2γ

dϕ

 

2

ϕ= 0 .

(1)

dt

2

dt

+ ω0

Розв'язок (1) шукаємо підстановкою Ейлера ϕ=eλt. Знайдемо перші дві

похідні від ϕ по часу

 

 

 

 

 

d2ϕ

 

 

 

 

dϕ

 

λt

 

 

=

2 λt

 

 

 

 

= λe

,

 

λ e

.

(2)

 

dt

dt2

Підставляючи похідні (2) в (1), одержимо:

 

 

eλt ( λ2 + 2γλ + ω02 ) = 0.

(3)

Квадратне рівняння λ2 + 2γλ + ω02 = 0 в (3) називається характеристичним. Його розв'язок

λ1 = −γ + γ2 − ω02 , λ2 = −γ − γ2 − ω02

(4)

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

65

 

 

дає два фундаментальні розв'язки диференціального рівняння

ϕ1 = exp(λ1t), ϕ2 = exp(λ2t),

(5)

з яких утворюється загальний розв'язок. Загальним розв'язком однорідного рівняння (1) буде лінійна комбінація фундаментальних розв'язків

ϕ = Аexp(λ1t) + Bexp(λ2t)

(6)

з дійсними коефіцієнтами А, В.

 

Можливі два випадки руху маятника:

 

1) При γ > ω0 аперіодичний рух. При цьому λ1,λ2 < 0 дійсні числа. Функція ϕ є спадною функцією часу (λ1,λ2<0) і описує асимптотичне, експоненціальної залежності від часу, повернення маятника в стан рівноваги. При цьому коливальний рух не здійснюється. Якщо за початкових умов (у

момент часу t = 0),

початкове зміщення

ϕ(0) = ϕ0, а початкова швидкість

t=0 =

dt

V0, то два рівняння

 

 

 

 

 

 

 

ϕ0 = А + В; V0 = Aλ1 + Bλ2

(7)

 

 

 

мають розв'язком

 

 

 

 

А = (λ2 ϕ0 - V0)/(λ2 - λ1), B = ( λ1 ϕ0 - V0)/(λ1 - λ2).

(8)

 

Залежно від початкових умов, можливі два випадки аперіодичного повернення маятника до стану рівноваги (див. Малюнок 27). При ϕ0 > 0 i V0 < 0 із V0 < λ1ϕ0 коефіцієнт B буде менше нуля, а з ним

ϕ = Аexp(λ1t) + Bexp(λ2t) < 0

(9)

повернення (див. Малюнок 27) має тип а), тобто можливе проміжне відхилення маятника зі стану рівноваги в протилежному напрямкові, а в усіх інших випадках тип б) безпосереднє повернення до стану рівноваги.

2) Якщо γ < ω0, маятник буде здійснюватиколивальний рух. При цьому

λ1 = - γω, λ1 = - γω,

(10)

де і = −1 уявна одиниця, ω = ω02 − γ2

частота вільних згасаючих

коливань. Загальний розв'язок буде мати вигляд:

ϕ = e-γt(Aeiωt + Be-iωt)

(11)

з комплексними коефіцієнтами А, В. Для знаходження величин А та В зауважимо, що функція ϕ є дійсною функцією часу, і за цим вона має дорівнювати своїй комплексно спряженій функції ϕ = ϕ*

e-γt(Aeiωt+Be-iωt) = e-γt(A*e-iωt +B*eiωt).

(12)

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

66

 

 

Прирівнюючи в (12) коефіцієнти при однакових експонентах, одержимо В=А*. Для зручності комплексну сталу А візьмемо в

експоненціальному вигляді А = а0eiα/2, де а0 дійсна величина. Тепер

ϕ = а0/2·e-γt (ei(ωt+α) +e-i(ωt+α)) (13)

і, користуючись формулою Ейлера e±ix = cosx ± i sinx, вираз в дужках запишемо у вигляді:

ϕ = 21 а0e-γt

[cos(ωt+α)+i sin(ωt+α)+cos(ωt+α)- i sin(ωt+α)]

ϕ = ϕ0(t) cos(ωt+α).

(14)

В (14) ϕ0(t) = a0e-γt

 

амплітуда коливань спадна функція часу, Ф = ωt+α фаза коливань, Ф0 = α початкова фаза.

На малюнку представлена залежність кута відхилення ϕ фізичного маятника при вільних

згасаючих коливаннях з сталою згасання γ = 2 іω= 20.

§ 49. Характеристики вільних згасаючих коливань

Вільні згасаючі коливання мають своїми характеристиками

час релаксації,

кількість повних коливань за час релаксації.

декремент згасання,

логарифмічний декремент згасання,

добротність коливальної системи,

Час релаксації τ це час, за який амплітуда коливання зменшується в е

раз

ϕo(t) = Aexp(-βt)

e = ϕo(t) / ϕo(t+τ)= exp(βτ)

τ = 1/β.

(1)

За час релаксації система здійснить Ne=τ/T=1/(γT) повних коливань.

Декремент згасання за визначенням є відношення амплітуд через період

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

67

 

 

d =

ϕ(t)

=

a 0 e−γt

= e γT ,

ϕ(t + T)

a 0 e−γ(t+T)

 

 

 

а логарифмічний декремент згасання за визначенням є

 

ln d = ln eγT = γT

 

і в іншому виді ln d =1/ Ne .

Енергію коливальної системи можна знайти на прикладі пружинного маятника масою m із сталою пружності k. Нехай його згасаючі коливання описуються функцією

x = x 0 (t) cos(ω0 t − α) ,

де x

0

(t) = a

0

e−γt , ω2 = k / m . Повна енергія маятника в кожний момент часу

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

визначається амплітудою

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E =

kx 02 (t)

,

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зокрема, для t = 0

E =

ka 02

. В довільний час t потенціальна енергія

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Eп =

 

kx 2

(t) ,

 

 

а кінетична енергія

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx 2

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

E =

 

mV

 

(t) = E =

 

 

m

 

.

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

У випадку фізичного маятника потрібно в одержаних результатах

замінити х0(t) на ϕo(t), а масу маятника m на момент інерції J. Добротність коливальної системи за визначенням є

Q = 2πE(t) , Aт

де E(t) енергія системи в час t, AT = E(t) E(t + T) робота системи

проти сил опору за період Т. Прийнявши до уваги, що енергія пропорційна квадрату амплітуди, можемо записати вираз для добротності у вигляді:

Q = 2π

ϕ2

(t)

 

 

 

 

 

 

ϕ2 (t) − ϕ2 (t + T)

 

 

Q = 2π

 

 

e2γt

 

=

 

2π

 

.

e2

γt e2γ(t

+T)

 

e2

γT

 

1

 

Для малих сил опору γ<<1 і з достатньою точністю можна записати: e2γT 1 2γT .

Тепер добротність коливальної системи з незначними силами опору можна записати у такий спосіб:

Соседние файлы в папке Физика