Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Физика / 2._________ __ _____

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
437.05 Кб
Скачать

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

78

 

 

Якщо хвиля ξ=Acos(ωt-kx+α) розповсюджується в пружному середовищі, то частинки середовища мають кінетичну Wк та потенціальну Wп енергії. Одиниця об'єму має кінетичну енергію

 

 

W

V2 / 2

(1)

i потенціальну

 

k

ч

 

W = Eε2 / 2 Wпε2/2,

 

 

(2)

де

п

 

 

 

 

 

 

 

Vч = ∂ξ

= - Аωsin(ωt - kx + α)

(3)

 

∂t

 

 

 

швидкість частинок, а

 

 

 

ε =

∂ξ

= - Aksin(ωt - kx + α)

(4)

 

∂x

 

 

 

відносне зміщення частинок, Е модуль Юнга. Квадрат хвильового числа, визначений через величину швидкості тіла у твердому тілі, можна записати у вигляді

 

2

 

ω 2

 

2

ρ

 

 

k

 

=

 

= ω

 

 

.

(5)

 

 

E

 

 

V

 

 

 

 

Таким чином, повна енергія одиниці об'єму пружного середовища

(густина енергії) дорівнює:

 

 

 

 

 

 

W = W

+ W

V2

/ 2 + Eε2

/ 2

k

п

ч

 

 

W = A2ω2ρsin2 (ωt kx + α) .

(6)

Середнє за період Т значення повної енергії <W> визначається середнім значенням sin2(ωt - kx + α), яке дорівнює 1/2 i тепер:

< W >= A2ω2ρ/ 2 .

Інтенсивністю хвилі називається кількість енергії, яка проходить через одиничний поперечний переріз за одиницю часу:

I = W ,

Sn t

де W енергія, яка проходить через поперечний переріз Sn за час t. За час t через Sn пройде енергія W, яка міститься в об'ємі V = Snl = Sn t і дорівнює

W = < W > Sn t,

при цьому

І = 21 А2ω2ρV.

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

79

 

 

§ 58. Інтерференція хвиль

Когерентними називаються дві хвилі, частоти яких співпадають ω1=ω2, а різниця фаз δ(t)=Ф12 за період змінюється менше ніж на π. Надалі розглядатимуться когерентні хвилі з δ=const.

На кожну частинку середовища, до якої приходять дві або декілька хвиль, діють пружні сили, викликані коливаннями, що приносять ці хвилі.

Взаємодія когерентних хвиль призводить до перерозподілу їх енергії в просторі. Це явище називається інтерференцією хвиль. Нехай в деякій точці середовища взаємодіють дві когерентні хвилі. Результат взаємодії можна визначити через додавання в цій точці двох коливань одного напрямку. Математично це виражається у вигляді:

де

ξ = ξ1 + ξ2 ,

 

 

(1)

 

 

 

 

 

ξ1 = a1 cos(ωt kx1 + α1 ),

(2)

ξ2 = a2 cos(ωt kx2 + α2 ) ,

(3)

причому

 

 

 

 

 

ξ = A cos(ωt + α) ,

(4)

де

 

 

 

 

 

A2 = a2

+ a2

+ 2a a

2

cosδ,

(5)

1

2

1

 

 

В (5)

 

 

 

 

 

δ = k(x2 x1 ) + α1 − α2 .

(6)

є різниця фаз хвиль, х1, х2 шлях, який пройшли коливання в середовищі. Для інтенсивності коливання I~A2 і можна записати

I = I1 + I2 + 2 I1I2 cosδ.

Як видно з виразу амплітуди результуючого коливання, при додаванні когерентних хвиль, в залежності від δ, може виникнути підсилення й послаблення інтенсивності. Можливі два випадки, характерні для

інтерференції. Нехай α2 = α1 , тоді

x = x2 x1 різниця ходу хвиль,

причому δ = 2π∆x / λ.

 

1.Якщо

2π∆x / λ = 2nπ

δ = 2nπ, то cosδ =1

x = 2nλ,

а результуюча амплітуда дорівнює

A= a1 + a2 ,

іспостерігається максимум інтенсивності. Максимум інтерференції виникає

якщо різниця ходу когерентних хвиль дорівнює цілому числу довжин хвиль

xmax = nλ.

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

80

 

 

2.Якщо

δ = 2nπ + π, то cosδ = −1 2π∆x / λ = (2n +1)π ∆x = (2n +1)λ/ 2 ,

а результуюча амплітуда дорівнює

A=| a1 a2 |

іспостерігається мінімум інтенсивності. Мінімум інтерференції виникає

якщо різниця ходу когерентних хвиль дорівнює напівцілому числу довжин хвиль:

xmix = (2n +1) λ/ 2.

§ 59. Акустичні хвилі

Акустичні хвилі хвилі з частотами в діапазоні від 16 Гц до 20 000 Гц, які викликають у людини слухові (звукові) відчуття. Хвилі з ν < 16 Гц інфразвукові а хвилі з ν > 20000 Гц ультразвукові.

Звукові шуми акустичні хвилі з неперервним спектром. Музикальні (тональні) звуки акустичні хвилі з лінійчатим спектром.

Кожна синусоїдальна хвиля називається звуковим тоном, а тон із найменшою частотою ν0 основним, тони з ν > ν0 обертонами, якщо ν кратні ν0 обертони називаються гармонічними (перша, друга і т.д. гармоніки).

Тембр звуку визначається набором обертонів їх частотами та амплітудами.

Мірою сили слухового відчуття є гучність звуку, яка залежить від його інтенсивності та частоти.

Порогом чутності називається та мінімальна інтенсивність звуку І0, при якій звук сприймається органами слуху. Стандартний поріг чутності

I*0 =1012 Вт/м2 при ν=1000 Гц.

Порогом болевого відчуття називається та мінімальна інтенсивність звука Іпор, при якій сприймання звуку органами слуху не викликає болевого відчуття.

Інтенсивність плоскої звукової хвилі

I = 12 Aρω2V ,

де ρ густина середовища, ω частота хвилі, А амплітуда хвилі, V швидкість хвилі.,

Ультразвук. Ультразвук є акустичною хвилею з частотою ν > 20 кГц і характеризується особливою властивістю поширюватися у вигляді строго спрямованих променів. Це викликано високими частотами (малими довжинами хвиль) ультразвуку. Для генерації ультразвуку використовуються

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

81

 

 

змінні електричні або магнітні поля, що діють, наприклад, на кварцеву пластину у першому випадку зворотний п'єзоелектричний ефект, або феромагнтик у другому випадку магнітострикція. В обох випадках у кристалах виникають вимушені пружні деформації, що породжують у випадку резонансу (власні частоти кристалів співпадають з частотами змушуючого поля) випромінювання потужних ультразвукових хвиль.

Ультразвуки широко використовуються в техніці і промисловості, у вивченні фізичних властивостей речовин, у медицині і біології і т.п.

§ 60. Ефект Доплера

При взаємному рухові приймача та джерела хвиль, змінюється, порівняно з частотою джерела хвиль, частота звукових коливань, яку реєструє приймач. Це явище має назву ефект Доплера

 

Розглянемо деякі випадки руху джерела та приймача хвиль.

Пр

Дж

VДЖ

1). Нехай приймач нерухомий, а

Vджерело хвиль рухається від нього по прямій зі швидкістю Vдж. За період Т0 джерело

Мал. 33

зміститься на ∆λ=Vдж·Т0, і відстань, на яку за

(довжина хвилі) дорівнює

період Т0 розповсюдиться коливання

 

λ=λ0+∆λ=V·Т0+Vдж·T0=(V+Vдж)·T0=(V+Vдж)/ν0,

де V фазова швидкість хвилі. Частота, яку сприймає приймач

ν = V/λ, ν = ν0/(1 + Vдж/ V).

2). Нехай джерело нерухоме, а приймач рухається по прямій до джерела зі швидкістю Vпр. Тепер хвиля до приймача буде рухатися з відносною швидкістю V + Vпр, i частота хвилі буде

ν = V + Vпр і ν = ν0 (1+ Vпр ).

λ0 V

3). У випадку, коли джерело й приймач рухаються по прямій (див.Мал.34), можна записати

ν = ν0 V + Vпр ,

V + Vдж

причому Vпр додатна, коли приймач рухається до джерела, і Vдж додатна, коли джерело рухається від приймача. В інших випадках ці швидкості записуються з від'ємним знаком.

§ 61. Стоячі хвилі

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

82

 

 

Якщо всі частинки середовища коливаються в фазі а амплітуда коливань залежить від координати точки, то кажуть, що в середовищі виникла стояча хвиля.

Для простоти розглянемо результат взаємодії двох зустрічних хвиль з

однаковими частотами й амплітудами. Нехай :

 

 

 

ξ = ξ1 + ξ2 ,

 

(1)

 

 

де

 

 

 

 

 

ξ1 = a cos(ωt kx) ,

(2)

 

 

ξ2 = a cos(ωt + kx + α) ,

(3)

 

 

причому

 

 

 

 

 

ξ = A(x)cos(ωt + α/ 2) ,

(4)

 

 

В (4) А(х) є амплітудою стоячої хвилі, причому

 

 

 

A(x) = 2a cos(kx + α/ 2) .

(5)

 

 

З (4)

видно, що фаза стоячої хвилі Ф не

 

залежить

від

координати

точки

 

середовища, і всі його точки

 

коливаються з

однаковою

фазою

 

Ф=ωt+α/2, але різними амплітудами.

 

 

Точки середовища, в яких А(х)

 

мінімальна, називаються вузлами, а

 

точки, в яких А(х) максимальна за

 

величиною пучностями стоячої хвилі.

 

Нехай α = 0 , тоді координати пучностей

 

та вузлів визначаться так: пучність

А=2а при kxmax = nπ, 2πxmax /λ = nπ

 

xmax = n λ/2 ; вузли Аст=0 при

kxmin = nπ + π/ 2, 2πxmin /λ = nπ + π/ 2

 

xmin = (2n +1) λ/4 .

 

Відстань між двома сусідніми вузлами або пучностями називається довжиною стоячої хвилі і вона дорівнює λст = λ2 .

§ 62. Спектр власних частот одновимірних середовищ

Граничні умови для стоячих хвиль у випадку закритого стовпа повітря в скляній трубці довжиною L полягають в тому, що при жорстких закріпленнях, на кінцях трубки розміщуються вузли стоячої хвилі, що

можливо за умови, коли L = n λ2n , n = 1, 2, 3, ... . Така сама умова буде, коли

кінці трубки будуть відкриті, і на них будуть утворюватися пучності. Якщо трубка з одного боку відкрита, а з іншого закрита, то на відкритому кінці

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

83

 

 

утворяться пучності, а на закритому вузли. Це можливо при L = n λ2n + λ4 ,

n = 0, 1, 2, ... Частоти νn , що відповідають наведеним умовам називаються

власними і їх величина для закритої або відкритої з двох кінців трубки становить

νn = n 2VL ,

а для напівзакритої трубки

νn = (n + 21) 2VL ,

де V фазова швидкість хвилі.

§ 63. Диференціальне рівняння хвилі

Рівняння хвилі ξ = ξ0 cos(ωt krrr + α) є розв'язком диференціального

рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2ξ

+

2ξ

+

2ξ

=

 

1 2ξ

,

∂x2

∂y2

∂z2

V2

∂t2

 

 

 

 

або

 

 

 

1 2ξ

 

 

 

 

 

∆ξ =

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V2 ∂t2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де V-швидкість поширення

хвилі,

-оператор суми частинних похідних

другого порядку по просторовим змінним x,y,z від ξ(x,y,z), який ще називають оператором Лапласа. Щоб упевнитися в цьому, знайдемо вказані другі частинні похідні від ξ(x,y,z):

 

∂ξ = ξ k

x

sin(ωt −kr − α) ,

2ξ = −ξ k2 cos(ωt −kr − α) ,

 

∂x

0

 

 

∂x2

0

x

 

 

 

 

 

 

 

 

∂ξ = ξ k

y

sin(ωt −kr − α) ,

2ξ = −ξ k2 cos(ωt −kr − α),

 

∂y

0

 

 

∂y2

0

y

 

 

 

 

 

 

 

 

∂ξ = ξ k

z

sin(ωt −kr − α) ,

2ξ = −ξ k2 cos(ωt −kr − α),

 

∂z

0

 

 

∂z2

0

z

 

 

 

 

 

 

 

ξ

= −ξ0ωsin(ωt −kr − α) ,

2ξ = −ξ0ω2 cos(ωt −kr − α) =-ω2ξ.

∂t

 

 

 

 

∂y2

 

rr

Знаходячи просторові похідні, ми зважили на те, що скалярний добуток kr

дорівнює

rr

= kx x + k y y + kz z .

Сума лівих

частин других частинних

kr

похідних по x,y,z дає

В.М.Клименко. Механічні коливання та хвилі

84

 

 

 

2ξ

2ξ

2ξ

= ∆ξ,

 

 

∂x2

+ ∂y2

+ ∂z2

 

а сума правих частин дає

 

 

rr

 

− ξ0

 

 

 

(k2x + k2y + kz2 )cos(ωt kr − α)

 

r

 

rr

r

 

= −ξ0k2 cos(ωt

kr − α) = −k2ξ

 

Таким чином, порівнюючи значення ξ з одержаних рівнянь, маємо

− ξ =

1

∆ξ =

1

2ξ

,

k2

ω2

t2

 

 

 

або

∆ξ = k2 2ξ . ω2 t2

Відношення k2 = 1 , а тому остаточно маємо диференціальне рівняння

ω2 V2

хвилі у вигляді

∆ξ = 1 2ξ. V2 ∂t2

Контрольні питання та задачі

1.Вивести неоднорідне рівняння руху пружинного маятника.

2.Вивести неоднорідне рівняння руху фізичного маятника.

3.Вивести неоднорідне рівняння руху математичного маятника.

4.Розв'язати рівняння вільних згасаючих коливань.

5.Розв'язати рівняння вільних незгасаючих коливань.

6.Визначити та одержати вираз для часу релаксації та логарифмічного декремента згасання.

7.Визначити та одержати вираз для добротності коливальної системи.

8.Розв'язати рівняння вимушених коливань.

9.Вивести умови механічного резонансу.

10.Додати два гармонічних коливання одного напрямку.

11.Додати два взаємно перпендикулярні гармонічні коливання.

12.Вивести рівняння хвилі; хвильове число, фазову швидкість.

13.Вивести рівняння плоскої хвилі.

14.Вивести рівняння стоячої хвилі.

15.Вивести рівняння для спектра власних частот стовпа повітря в закритій трубці.

16.Скласти диференціальне рівняння хвилі.

Соседние файлы в папке Физика