1. Гіпофізарна недостатність

2. Нейрогенна анорексія

3. Хронічний гастрит

4. Хронічна надниркова недостатність

5. Вегетосудинна дистонія

21. Які групи м’язів найчастіше включаються у судомний синдром у хворих на гіпопаратиреоз?

1. Згиначі;

2. Розгиначі;

3. М’язи верхніх кінцівок;

4. Гладенькі м’язи;

5. М’язи обличчя.

22. Найбільш вірогідним провокуючим фактором в розвитку тиреотоксичного кризу у хворих на ДТЗ є:

1. Прийом препаратів йоду;

2. Введення симпатоміметиків;

3. Прийом резерпіну;

4. Прийом бета-адреноблокаторів;

5. Прийом глюкокортикоїдів.

23. При огляді у приймальному відділенні лікарні хворий непритомний. Зіниці звужені. Ознаки зневоднення. Гіперпное, дихання Куссмауля. Різкий запах ацетону з рота. Тахікардія, АТ знижений. Глюкоза крові – 45 ммоль/л. Декомпенсований метаболічний ацидоз із збільшеним аніонним складом. Осмолярність крові – 320 мосмоль/л. У сечі підвищений рівень цукру, реакція на кетонові тіла позитивна. Діагностуйте тип коматозного стану.

1. Гіпоглікемічна кома

2. Гіперосмолярна діабетична кома

3. Лактацидемічна кома

4. Алкогольне отруєння

5. Кетоацидотична кома

24. Хворий 28 років доставлений в лікарню без свідомості. З паспорта хворого на цукровий діабет відомо, що він хворіє 5 років на цукровий діабет. Отримує інсулін-хумодар В 22 ОД вранці та 14 ОД ввечері. О 13 годині на роботі раптово втратив свідомість. Об-но: шкіра волога. Судомні скорочення жувальних м‘язів, м‘язів кінцівок. Зіниці розширені. Пульс – 84 уд/хв, ритмічний. АТ 130/80 мм рт.ст. Яку невідкладну допомогу потрібно надати хворому?

1. 5% розчин глюкози в/в краплинно

2. Гідрокортизон в/в

3. Збільшити білки, обмежити жири

4. Збільшити білки, обмежити вуглеводи

5. 40% Розчин глюкози в/в струминно

25. У хворого 55 років виявлено цукровий діабет випадково під час профогляду. Не лікувався. Об’єктивно: зріст – 170 см, маса тіла – 106 кг. Шкіра звичайної вологості. Пульс – 76/хв, ритмічний. Тони серця приглушені. АТ – 160/90 мм рт.ст. Глікемія натще – 7,9 ммоль/л. Вміст глюкози в добовій сечі – 1%, діурез – 2,5 л. Яка першочергова тактика лікування?

1. Призначити глібенкламід

2. Призначити репаглінід

3. Призначити хворому лише дієтотерапію

4. Призначити інсулін

5. Призначити метформін

26. У хлопчика, 12 років, на тлі гострого респіраторного захворювання значно посилилася спрага. Він скаржиться на вживання великої кількості води, часті випорожнення сечі; видиханому повітрі з’явився запах ацетону. Визначіть причину погіршення стану хлопчика:

1. Пиття відварів квіток липи заради одужання;

2. Вплив інфекційних факторів на гіпоталамічну ділянку;

3. Побічна дія медикаментів;

4. Підсоложування питної води медом.

5. Цукровий діабет типу 1.

27. Хворий А., 20 років, потрапив у клініку зі скаргами на тупий біль у поперековій ділянці, часте сечовипускання, в тому числі вночі, загальну слабкість. Захворів після переохолодження. Об-но: Шкірні покриви бліді. Р – 80 уд./хв., ритмічний. АТ – 165/100 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін. Загальний аналіз крові: Е-4,5х10¹²/л, Нв - 130 г/л, КП-0,8, Л-9,6х10⁹/л, еоз-2%, п-8%, с-72%, лім-12%, мон-6%, ШОЕ – 32 мм/год. ЗАС: питома вага – 1026, білок – 0,99 г/л, Ер-2-3 в п/з, Л-15-16 в п/з, гіалінові циліндри – 2-3 в п/з. Аналіз сечі по Нечипоренко: Е-2000, Л-10000/мл сечі. КФ – 55 мл/хв. Ваш діагноз?

1. Гострий гломерулонефрит, сечовий синдром, гіпертензивна стадія, період загострення.

2. ХХН ІІ ст. Хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром, період загострення.

3. ХХН ІІ ст. Хронічний пієлонефрит, сечовий синдром, гіпертензивна стадія, період загострення.

4. ХХН ІІІ ст. Хронічний пієлонефрит, сечовий синдром, гіпертензивна стадія, період загострення.

5. Гострий пієлонефрит, нефротичний синдром, період загострення. ХНН ІІ ст

28. Хвора 30 років, скаржиться на озноб, біль в поперековій ділянці, часте сечовипускання. Об’єктивно: t° тіла +37,5°С, у сечі: 1,1×10⁶ мікробних тіл/л E. coli, лейкоцити – 18-20 у полі зору, еритроцити – 3-4 у полі зору, білок – 0,53 г/л. Найбільш доцільно призначити:

1. Офлоксацин.

2. Стрептоміцин.

3. Пеніцилін.

4. Гентаміцин.

5. Тетрациклін.

29. Жінка, 30років, тривалий час страждає на хронічний пієлонефрит, поступила в зв'язку з вираженою слабкістю, сонливістю, зниженням діурезу до 100 мл/добу, підвищенням АТ - 200/100 мм.рт.ст. В аналізах крові: креатинін - 820 мкмоль/л, гіпопротеїнемія, альбуміни - 32 г/л, калій - 6,2 ммоль/л, нормохромна анемія, підвищена ШОЕ. Що є першочерговим в лікуванні хворого?

1. Гемодіаліз

2. Антибактеріальна терапія

3. Спазмолітики

4. Переливання крові

5. Вітамінотерапія

30. Якому хворому показаний лікарський електрофорез?

1. Із множинними порушеннями цілісності шкірних покривів.

2. Гострою мікробною екземою.

3. Хронічним неспецифічним захворюванням легенів.

4. При непереносимості струму.

5. При схильності до кровоточивості.

ВАРІАНТ №8

1. Жінка 36 p. скаржиться на біль в надчеревній ділянці, що виникає після вживання їжі, нудоту, відрижку, послаблення випорожнень. Хвороба поступово прогресує біля 2 p. Об'єктивно: блідість та сухість шкіри, язик обкладений, вологий, з відбитками зубів по краях. Під час пальпації живота - розповсюджений біль у надчеревній ділянці. Який найбільш інформативний метод дослідження слід застосувати?

A. Фіброгастроскопія з біопсією слизової шлунка B. Розгорнутий клінічний аналіз крові C. Рентгенологічне дослідження шлунка та кишечнику D. Фракційне дослідження шлункової секреції E. Комп'ютерна томографія черевної порожнини

2. Хворий 60 p. скаржиться на зниження апетиту, важкість в шлунку після їжі, відрижку з неприємним запахом, послаблення стільця. ФГДС: блідість, потоншення слизової оболонки шлунка, складки згладжені. Мікроско­пічно: атрофія залоз із метаплазією по кишковому типу. рН шлунка 4,5. Який препарат найбільш пока­заний даному хворому?

A. Плантаглюцид

B. Де-нол

C. Ранітидин

D. Альмагель

E. Омепразол

3. Хворий С., 41 року, скаржиться на відрижку кислим, повітрям, печію, які підсилюються після їжі, при зміні положення тіла, фізичному навантаженні. Хворіє 7 p. Дані ендоскопічного дослідження стравоходу: виявлені гіперемія дистального віділу стравоходу з ділянками кишечної метаплазії. Який діагноз?

1. Кила стравохідного отвору діафрагми

2. Ахалазія кардії

3. Рефлюкс-езофагіт

4. Гастроезофагальна рефлюксна хвороба

5. Стравохід Баррета

4. Хворий П., 61 р. скаржиться на нудоту, носові кровотечі, швидку втомлюваність. Об-но: на шкірі сліди геморагій, на верхній ділянці тулуба – телеангіоектазії, печінка + 2 см, щільна, край гострий. Селезінка +3 см. ЗАК: Ер. – 3,8 Т/л, гемоглобін – 118 г/л, к.п. – 0,9, тромбоцити – 170 Г/л, лейк. – 4,8 Г/л, ШОЕ – 28 мм/год. У крові: загальний білок – 55 г/л, альбумін – 30 г/л, протромбіновий індекс – 60%. Яка основна причина геморагічного синдрому?

1. Гепатоцелюлярна недостатність

2. Цитолітичний синдром

3. Гепатоспленомегалія

4. Холестатичний синдром

5. Синдром гіперспленізму

5. Хвора О., 40 p., скаржиться на нудоту, відсутність апетиту, швидку втомлюваність. Впродовж 20 p. зловживає алкогольними напоями. Об-но: на передній черевній стінці розширена венозна мережа, печінка +3 см, щільна, край гострий, селезінка +2 см. Що є маркером алкогольної хвороби печінки:

1. Підвищення активності лужної фосфатази

2. Збільшення сулемової проби

3. Антинуклеарні антитіла

4. Тільця Маллорі

5. HBc-антитіла (IgM)

6. У хворої 35 p. періодично, після емоційного напруження, виникає переймоподібний біль в животі, який супроводжується частим рідким стільцем з великою кількістю слизу, вираженим здуттям живота. Об-но: пальпуються спазмовані відділи товстої кишки. При колоноскопії патології не виявлено. Для лікування метеоризму найбільш ефективним є:

1. Папаверин

2. Атропін

3. Фестал

4. Симетикон

5. Лоперамід

7. Хворий П., 34 p., скаржиться на підвищення температури тіла, діарею, схуднення, спастичний біль в животі. Результати колоноскопії: слизова оболонка кишківника у вигляді „бруківки”, глибокі щілиноподібні виразки. Ваш діагноз?

1. Неспецифічний виразковий коліт

2. Хронічний ентерит

3. Хвороба Крона

4. Рак товстої кишки

5. Туберкульоз кишківника

8. У вагітної 23-х p. спостерігаються підвищення температури тіла, гіркота в роті, біль у правому підребер'ї, позитивні симптоми Мерфі та Кера. Який з діагностичних методів є найбільш доцільним в такому випадку?

A. Внутрішньовенна холецистографія B. Термографія C. Пероральна холецистографія D. Ультразвукове сканування E. Ретроградна панкреатохолангіографія

9. Чоловік 48 p., скаржиться на постійний біль у верхній половині живота, більше зліва, що підсилюєть ся після прийому їжі; проноси, схуд­нення. Зловживає алкоголем. 2 роки тому переніс гострий панкреатит. Амі­лаза крові - 4 мг/(мл*год.). Копрограма - стеаторея, креаторея. Цукор кро­ві - 6,0 ммоль/л. Яке лікування пока­зане хворому?

A. Контрикал

B. Інсулін

C. Гастроцепін

D. Панзинорм-форте

E. Но-шпа

10. У хворого з явищами поруше­ного травлення, стеатореї, через 4 го­дини після їжі виникають болі в живо­ті, особливо вище пупка і лівіше. По­носи можуть змінюватися закрепами по 3-5 днів. Пальпаторно - помірна болючість у холедохо-панкреатичній зоні. Рівень амілази в крові не підвищується. Рентгенологічно виявлені кальцинати, розташовані вище пупка. Який попередній діагноз?

A. Синдром Золінгера - Еллісона

B. Хронічний гастродуоденіт

C. Виразка дванадцятипалої кишки

D. Хронічний панкреатит

E. Хронічний калькульозний холе­цистит

11. У хворої із синдромом Рейно, набряком, індурацією та атрофією шкіри обличчя, китиць зроблена біопсія шкіри і м'язів. Отримано результат: порушення мікроциркуляції з проліферацією ендотелія, потовщення стінки зі звуженням просвіту судин, деформація і редукція капілярної сітки. Для якого із системних захворювань сполучної тканини найбільш характерні такі ознаки?

A. Системного червоного вовчака

B. Ревматизму

C. Системної склеродермії

D. Дерматоміозиту

E. Вузликового поліартеріїту

12. Хвора А., 32 р., страждає на системний червоний вовчак впродовж 4 p.. Перебуває на підтримуючій дозі преднізолону (10 мг) та делагілу (250 мг). 2 тижні тому після переохолодження підвищилась температура, з‘явились болі в суглобах, еритематозний висип, набряки на кінцівках і обличчі. За день до надходження до стаціонару з‘явились судоми, минуча втрата свідомості. Ан крові – Нв 92 г/л, ер.- 2,9 х 10¹²/л, тромб. 100х10⁹/л, ШОЕ 62 мм/год. Ан. Сечі: питома вага 1016, білок 3,6 г/л, ер. – покривають все поле зору, лейк. 6-10 в п/з. Виберіть варіант адекватної терапії?

A. Нестероїдні протизапальні препарати + азатіоприн

B. Пульс-терапія метилпреднізолоном та циклофосфамідом

C. Збільшити дозу преднізолону та делагілу

D. Преднізолон, делагіл, курантіл

E. Нестероїдні протизапальні препарати, курантил, гепарин.

13. Хвора Т., 46 p., скарги на постійний біль в пальцях рук. При огляді кистей рук - шкіра тонка, бліда, симетричний набряк міжфалангових суглобів, пальці веретеноподібної форми з ульнарною девіацією, деформовані, обмежені в розгинанні. При пальпації шкіра волога, гаряча на дотик, м”язи кистей атрофовані. Для якого захворювання характерні виявлені зміни кистей рук?

A. Хвороба Дюпюітрена

B. Деформуючий остеоартроз

C. Склеродермія

D. Ревматоїдний артрит

E. Подагра.

14. Хвора М., 42 р., скаржиться на біль в дрібних суглобах кистей, ранкову скутість. Об-но: деформація міжфалангових суглобів кистей, атрофія м’язів кистей. Ревматоїдний фактор у великих титрах. Що означає даний показник?

1. Високий титр антитіл до ДНК

2. Аутоантитіла IgM до IgG

3. Аутоантитіла до Sm ядерного антигену

4. Антифосфоліпдні антитіла

5. LE-клітини

15. Тривалість «Д» обліку хворого з гострою ревматичною лихоманкою триває:

А. 6 місяців

В. 1 рік

С. 2 роки

D. 3 роки

E. 5 pоків.

16. Жінка 49 р., скаржиться на біль у плечових суглобах, що посилю­ється при рухах, обмеження рухливос­ті, короткочасну вранішню скутість. На рентгенограмі плечових суглобів - звуження суглобової щілини, субхон­дральний остеосклероз, остеофіти у нижньовнутрішньому відділі плечо­вої головки. Яка найбільш доцільна базисна терапія?

A. Кризанол

B. Алопуринол

C. Ібупрофен

D. D-пеніциламін

E. Структум

17. Хворий 47 p. протягом 10 p. лікувався у невропатолога з приводу остеохондрозу хребта з корінцевим синдромом. Останні 2 роки лікування проходило без клінічного ефекту. Лікар відзначив підвищення ШОЕ та рівня С-реактивного білка, зникнення фізіологічного лордозу. Була запідозрена хвороба Бєхтєрєва. Яке дослідження допоможе підтвердити діагноз?

A. Рентгенографія ілеосакральних сполучень

B. Визначення HLA-B27 антигену

C. Визначення рівня ЦІК в крові

D. Пункція кісткового мозку

E. Визначення ревматоїдного фактору

18. Чоловік 40 p. скаржиться на різку слабкість, біль у м'язах та суглобах, підвищення температури до 38,6°С, схуднення. Захворів гостро. 6 місяців тому переніс вірусний гепатит В. Об'єктивно: стан середньої тяжкості. Пульс - 80/хв., АТ - 175/95 мм рт. ст. На внутрішній поверхні передпліччя пальпуються болючі підшкірні вузли розміром до 1 см. На верхніх кінцівках відзначаються порушення чутливості за типом “рукавичок”. У крові: помірна анемія, лейкоцитоз, еозинофілія, прискорена ШОЕ. У сечі: помірна протеїнурія, мікрогематурія. Який діагноз є найвірогіднішим?

A. Вузликовий поліартеріїт

B. Системний червоний вовчак

C. Геморагічний васкуліт

D. Ревматизм

E. Дерматоміозит

19. У хворої, 21 років, що страждає на цукровий діабет протягом 8 років, глікемічний профіль – 10,2-14,3 ммоль/л, добова глюкозурія – 41,1 г/л, альбумінурія – 230 мг на добу. У загальному аналізі сечі: лейкоцити – 5-6 у полі зору, еритроцити відсутні. Артеріальний тиск – 110/70-125/70 мм рт.ст. Визначіть діагноз:

1. Цукровий діабет типу 1, тяжка форма, стан декомпенсації; діабетична нефропатія,

початкова стадія;

2. Цукровий діабет типу 1, тяжка форма, стан декомпенсації; діабетична нефропатія,

гіперфункція нирок;

3. Цукровий діабет типу 1, тяжка форма, стан декомпенсації; діабетична нефропатія, стадія початкових структурних змін ниркової тканини;

4. Цукровий діабет типу 1, тяжка форма, стан декомпенсації; діабетична нефропатія,

виражена нефропатія;

5. Цукровий діабет типу 1, тяжка форма, стан декомпенсації; діабетична нефропатія, уремія;

20. Хворий Б., 46 років, має зріст 170 см, масу тіла 93 кг. Протягом двох місяців знаходився на дієтотерапії з обмеженням калоражу, схуд на 5 кг. Глікемія натще – 12 ммоль/л. Якій цукрознижувальній терапії краще віддіти перевагу?

1. Похідні сульфонілсечовини І генерації

2. Інсулінотерапія

3. Похідні сульфонілсечовини ІІІ генерації

4. Похідні сульфонілсечовини ІІ генерації

5. Бігуаніди (метформін)

21. Чоловік 35 років страждає на цукровий діабет типу 1, хронічний холецистит. Отримує інсулін-хумодар Б – 20 ОД вранці та 12 ОД ввечері. Після їжі з’явилися біль у правому підребер’ї, нудота, блювота, сонливість, посилилась поліурія. Яка долікарська допомога найбільш надійно попередить розвиток критичного стану протягом найближчих годин?