1. Синдром Іценка-Кушинга

2. Ожиріння аліментарне

3. Гіпертонічна хвороба

4. Патологічний клімакс

5. Хвороба Іценка-Кушинга

20. Лікар-ендокринолог був терміново викликаний в урологічне відділення до хворого М., 46 років, який поступив з приступом ниркової коліки. Під час інструментального обстеження хворий втратив свідомість. АТ знизився до 40/20 мм рт.ст. В анамнезі тривалий (6 років) прийом глюкокортикоїдів у зв’язку з ревматоїдним артритом. Припинив прийом глюкокортикоїдів 3 дні тому. Об’єктивно: загальмований, тони серця глухі, пульс – 100/хв, слабкого наповнення, ритмічний. Легені та органи черевної порожнини без особливостей. Яка найбільш вірогідна патологія зумовила таку клінічну картину?

1. Аддисонічна криза

2. Кардіогенний шок

3. Гостра надниркова недостатність

4. Гіповолемічний шок

5. Анафілактичний шок

21. Які препарати слід використовувати при розвитку гіпопаратиреоїдної тетанії?

1. Кальцитонін;

2. Препарати кальцію

3. Гіпотензивні;

4. Нейролептики;

5. Все, зазначене вище.

22. При якому захворюванні порушується контроль функції ЩЗ з боку гіпоталамо-гіпофізарної системи?

1. Ендемічному зобі;

2. Спорадичному зобі;

3. ДТЗ;

4. Токсичній аденомі;

5. Медикаментозному тиреотоксикозі.

23. Хворий А., 58 років, хворіє на цукровий діабет 7 років. Після перенесеного харчового отруєння стан погіршився. Об-но: шкіра суха, язик сухий, обкладений білим нашаруванням, дихання поверхневе, запаху ацетону у повітрі не відчувається. У хворого нудота, проноси. Глюкоза крові – 41 ммоль/л. Вірогідний діагноз?

1. Кетоацидотична кома

2. Гіперосмолярна кома

3. Лактоцидотична кома

4. Гіпоглікемічна кома

5. Церебральна кома

24. У чоловіка 28 років на тлі бронхопневмонії розвинулась кома. Об’єктивно: ЧСС – 122/хв, екстрасистолія, АТ – 80/45 мм рт.ст. Шкіра суха, тургор знижений. Дихання глибоке, шумне, рідке. Різкий запах ацетону в повітрі. Печінка +5 см. Глікемія – 32 ммоль/л, рН крові – 6,9. Який розчин найбільш спрямовано буде діяти на нормалізацію обмінних процесів?

1. Реополіглюкін

2. 0,9% розчин натрію хлориду

3. 5% розчин глюкози

4. 1% розчин калію хлориду

5. 4,2% Розчин натрію гідрокарбонату

25. У хворої 52 років випадково при проведенні профілктичного огляду виявлено глікемію натще – 7,2 ммоль/л, глюкозурію – 0,5 г/л. Зріст – 167 см, маса тіла – 92 кг. Визначте початкову тактику лікування.

1. Дієтотерапія

2. Інсулінотерапія

3. Бігуаніди

4. Похідні сульфонілсечовини 1 генерації

5. Похідні сульфонілсечовини 2 генерації

26. У хворої, 22 років, з’явилися скарги на спрагу, великий діурез, втрату маси тіла. Захворювання розвинулося після перенесеного грипу. Рівень глікемії – 19,6 ммоль/л, глюкозурія – 56,2 г/л, кетонурія. Визначіть діагноз:

1. Ниркова глюкозурія;

2. Цукровий діабет типу 2;

3. Цукровий діабет типу 1;

4. Гестаційний цукровий діабет;

5. Інші специфічні типи цукрового діабету.

27. Хворий 26 років. На момент обстеження турбує головний біль, порушення нічного сну, нудота, блювота вживаною їжею, загальна слабкість, періодичні судоми гомілкових м’язів. Хворіє впродовж 12 років. Об’єктивно: блідість шкіри з жовтуватим відтінком, склери білі. АТ – 210/120 мм рт.ст. У крові: гемоглобін – 80 г/л, сечовина – 30,8 ммоль/л, креатинін – 0,660 ммоль/л, ШКФ – 14 мл/хв. У сечі: білок – 2,8 г/добу, еритроцити – 8,2×10⁶/л, відносна щільність – 1008-1012, денний діурез – 850 мл, нічний – 1250 мл. Очне дно: ретинопатія. Яка причина розвитку вторинної анемії у пацієнта?

А. гемоліз

В. дефіцит В₁₂ і фолієвої кислоти

С. дефіцит еритропоетину

D. дефіцит заліза

Е. кровотеча

28. Хворий А., 20 років, потрапив у клініку зі скаргами на тупий біль у поперековій ділянці, червоний колір сечі, часте сечовипускання, в тому числі вночі, загальну слабкість. Захворів через 2 тижні після перенесеної ангіни. Шкірні покриви бліді. Р – 80 уд./хв., ритмічний. АТ – 160/90 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. В легенях везикулярне дихання. Живіт м’який, не болючий. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін. Загальний аналіз крові: Е-4,5х10¹²/л, Нв - 130 г/л, Ц.п. О,8, Л-9,6х10⁹/л, еоз-2%, п-8%, с-72%, лім-12%, мон-6%, ШОЕ – 32 мм/год. ЗАС: питома вага – 1026, білок – 0,99 г/л, Ер-18 в п/з, Л-5-6 в п/з, гіалінові циліндри – 3-4 в п/з. Аналіз сечі по Нечипоренко: Е-27000, Л-4000/мл сечі. Який попередній діагноз?

1. Хронічний гломерулонефрит

2. Гострий гломерулонефрит

3. Гострий пієлонефрит

4. Хронічний пієлонефрит

5. Гіпертонічна хвороба

29. Хворий 45 років госпіталізований в урологічну клініку зі скаргами на сухість в роті, слабість, шкірний свербіж, нудоту, задишку. Анамнез: протягом останніх 15 років відійшло із сечових шляхів 20 каменів, двічі виконувались операції на правій і лівій нирці з приводу гострого гнійного пієлонефриту. Протягом доби виділяє 1400 мл сечі з відносною густиною 1002-1004. Яку назву має цей симптом і про яке ускладнення сечокам’яної хвороби він свідчить?

1. Гіпостенурія, хронічна ниркова недостатність

2. Гіперстенурія, хронічна ниркова недостатність

3. Гіперстенурія, гіперпаратіреоз

4. Ізостенурія, нецукровий діабет

5. Полакіурія, гострий цистит

30. У яких тканинах і середовищах при гальванізації щільність струмів провідності максимальна?

1. Кров.

2. Жирова тканина.

3. Кісткова тканина.

4. Сполучна тканина.

5. М’язева тканина

ВАРІАНТ №12

1. У чоловіка 22 p., після епі­зоду зловживання алкоголем, розви­нулася непереборна блювота з доміш­ками червоної крові і згустків у блю­вотних масах. Укажіть найбільш імо­вірний діагноз:

A. Гостра виразка шлунка, усклад­нена кровотечею

B. Гострий ерозивний гастрит, ус­кладнений кровотечею

C. Кровотеча з варикозно розшире­них вен стравоходу

D. Рак стравоходу, стравохідна кро­вотеча

E. Синдром Мелорі - Вейса

2. Хвора С, 51 року, скаржиться на тупий біль у правому підребер'ї та епігастрії, нудоту, зниження апетиту протягом останніх 6 місяців. В анам­незі виразкова хвороба шлунка. Об'єк­тивно: вага знижена. Пульс - 70/хв. AT - 120/70 мм рт. ст. Розлита болючість та резистентність м'язів в епіга­стрії при пальпації. Над лівою ключи­цею пальпується щільний лімфатич­ний вузол розміром 1x1 см. Який ме­тод дослідження буде найбільш до­цільним?

A. Уреазний тест

B. Ультразвукове дослідження ор­ганів черевної порожнини

C. рН-метрія

D. Езофагогастродуоденоскопія з біопсією

E. Рентгенографія шлунка

3. Хворий Н., 42 р., скаржиться на печію, відрижку кислим та повітрям, біль тиснучого характеру в епігастральній ділянці, який виникає натще та вночі, закрепи, загальну слабкість. Загострення пов’язує з вживанням великої кількості копченого м’яса та алкоголю. Об’єктивно: живіт м’який, болючий в епігастральній ділянці. При ендоскопії виявлена велика кількість слизу, гіперемія та набряк слизової антрального відділу шлунка, уреазний тест (+++). Оберіть оптимальну схему терапії:

A. Омепразол + оксацилін +де-нол

B. Квамател + амоксацилін+альмагель

C. Денол + метронідазол+вікалін

D. Омепразол + кларитроміцин + тинідазол

E. Денол + фамотидин+кларитроміцин

4. У хворої 23-х p. ниючий біль в правому підребер'ї, періодично відрижка гірким, нудота, пониження апетиту. Три роки тому проводилась апендектомія. Через 2 місяці після неї вперше появилась жовтяниця, з при­воду якої лікувалася в інфекційній лікарні. В даний час при обстеженні збільшена на 2 см печінка. У крові: загальний білірубін - 36 мкмоль/л, прямий білірубін - 14,9 мкмоль/л, АлАТ - 1,35 ммоль/год/л. Яке за­хворювання у хворої?

A. Доброякісна жовтяниця Жільбера

B. Хронічний холангіт

C. Хронічний холецистит

D. Хронічний гепатит В

E. Цироз печінки

5. Жінка 42 p., страждає мі­кронодулярним криптогенним циро­зом печінки. Впродовж останнього тижня стан погіршився - з'явились запаморочення, тремор, посилилась жовтяниця. Виконання якого дослі­дження може пояснити причину по­гіршення стану?

A. Визначення аміаку сироватки

B. Визначення ефірів холестерину

C. Визначення вмісту а-фетопротеїну

D. Визначення АлАТ та АсАТ

E. Визначення рівня лужної фос­фатази

6. Пацієнтка Щ., 16 p., з дитинства турбують проноси, які з’явились після переведення на харчування кашами. Проноси тонкокишкові, виражений дигестивний синдром. Почуває себе ліпше, коли не вживає каші пшеничну, манну, перлову. Яка вроджена ензимопатія може бути у хворої?

1. Целіакія

2. Муковісцидоз

3. Дисахаридна недостатність (лактазна)

4. Хвороба Крона.

5. Хронічний панкреатит.

7. Чоловік 38 p., скаржиться на переймо-подібний біль у лівій здух­винній ділянці й часте рідке випорож­нення 6-10 разів на добу з кров'ю та гноєм, загальну слабкість, втрату маси тіла. Хворіє понад 5 p.. Об'єктив­но: температура - 37,4°С, ЧД - 20/хв., пульс - 108/хв., AT - 100/60 мм рт. ст. Тони серця приглушені, над верхів­кою - систолічний шум. Живіт при пальпації болючий у лівій здухвин­ній ділянці. Печінка +2 см. У крові: Hb - 80г/л; Ер - 3,5х10^,2/л; ШОЕ-34 мм/год. Призначте патогенетичне лікування

A. Імодіум

B. Преднізолон

C. Но-шпа

D. Мезим-форте

E. Симетикон

8. Хвора Е., 30 р., скаржиться на періодичний, нападоподібний біль в правому підребір’і, який супроводжується нудотою, блювотою, яка не приносить полегшення. На УЗД – поодинокий конкремент діаметром 6 мм. Який препарат застосовується для консервативного лікування даної хвороби?

1. Дротаверин;

2. Холензим;

3. Оліметин;

4. Урсохол;

5. Аллохол.

9. Хвора Н., 43 р., скаржиться на появу вираженого болю в животі, нудоти, блювання, яке не приносить полегшення. Діастаза сечі – 88 мг/с*л. УЗД: підшлункова залоза збільшена, підвищеної ехогенності, кальцинати. При даному захворюванні больовий синдром характери-зується всіма ознаками КРІМ:

1. локалізація болю - ліве підребір'я;

2. ірадіація по типу "лівого напівпоясу";

3. виникає або підсилюється натще;?

4. провокуються алкоголем;

5. купується холодом на ліве підребер'я

10. Чоловік 50 p., скаржиться на біль в епігастрії до вживання їжі, проноси. Виявлена дуже висока кис­лотність шлункового вмісту, високий рівень гастрину в крові, виразки дванадцатипалої кишки Запідозрено на­явність синдрому Золінгера - Еллісона. В якому органі найбільш часто локалізується пухлина, асоційована з даним синдромом?

A. У дванадцятипалій кишці

B. У шлунку

C. В підшлунковій залозі

D. У товстій кишці

E. В лімфатичних вузлах

11. У хворої 28 р. з рецидивуючою ревматичною лихоманкою за даними клініки було запідозрено поєднану мітрально-аортальну ваду. Які інструментальні методи діагностики є інформативним для підтвердження наявної вади серця ?

А. ЕКГ, ревмопроби, бронхоскопія,

В. ЕКГ, ЕхоКГ, ФоноКГ, Rо-обстеження ОГК

С. Спірографія, ЕхоКГ, ЕКГ

D. ЕхоКГ, фоноКГ, УЗД ОЧП

Е. Rо-обстеження ОГК, ревмопроби, загальний аналіз крові

12. У хворої 23 p., після ГРЗ через 3 тижні з’явилась слабкість, субфебрильна температура, артрит, еритема на обличчі за типом “метелика”. В плазмі крові були виявлені антитіла до нДНК. Який в нормі рівень антитіл до нДНК?

А. <200-300 МО/мл

В. <20-30 МО/мл

С. <1-2 МО/мл

D. <300-400 МО/мл

Е. <50-70 МО/мл.

13. Жінка 42 p., скаржиться на почуття оніміння губ та кистей, біль в суглобах, ранкову скутість, утруднення при ковтанні, задишку під час руху. Об’єктивно: «кисетний рот», гіперпігментація шкіри, на грудях телеангіектазії, припухлість дрібних суглобів кистей, помірна слабкість проксимальних м’язів, згинальні контрактури. В нижніх відділах легенів крепітація. Які зміни в легенях характерні для даного захворювання?

A. Пневмніт

B. Базальний пневмосклероз

C. Пневмонія

D. Гострий бронхіт

E. Бронхоектази.

14. В нормі сироватковий вміст СРБ:

А. не перевищує 7 нг/мл,

В. не перевищує 10 нг/мл,

С. більше 10 нг/мл,

D. більше 15 нг/мл,

E. більше 20 нг/мл.

15. Хворий М., 62 p.. Скаржиться на біль у колінних та кульшових суглобах стартового характеру, важкість ходьби. При огляді – ознак запалення вказаних суглобів не виявлено, обмеженість рухів через біль, при згинанні та розгинанні колінних суглобів - хрускіт. Проведене обстеження: АСЛО – 100 од, СБР (++), сіаловий тест – 120 од, серомукоїд – 200 од. Поставте попередній діагноз.

А. Ревматоїдний артрит.?

В. Подагричний артрит.

С. Реактивний артрит.

D. Ревматичний артрит.

Е. Остеоартроз.

16. Хворий 40 р. хворіє біля 8 p.. Скаржиться на біль в поперековому відділі хребта, більше зранку, в шийному і грудному відділі, особливо при кашлі, біль в кульшовому і колінному суглобах справа. Об-но: тулуб фіксований в положенні нахилу вперед з опущеною вниз головою, атрофія сідничних м‘язів. Рентгенографія хребта: остеопороз хребців, закостеніння повздовжніх зв‘язок. Який з діагнозів є найбільш вірогідним?

A. Анкілозуючий спондилоартрит

B. Туберкульозний спондиліт

C. Псоріатична спондилоартропатія

D. Спондилоартропатія на фоні хвороби Рейтера

E. Розповсюджений остеохондроз хребта

17. Хворий Т. 24 p., протягом місяця лікувався у уролога з приводу уретриту, резистентного до ампіциліну, гентаміцину. Одночасно відмічав закисання очей зранку, а також припухання, біль та скутість в гомілково-ступневих суглобах. Про яке захворювання може йти мова?

A. Синдром Рейтера

B. Гонорея

C. Кон’юнктивіт вірусний

D. Ревматоїдний артрит

E. Ієрсиніозний артрит.

18. Хвора 18 p., у зв’язку загостренням хронічного тонзиліту, приймала антибіотики. Раптово підвищилась t, стали боліти суглоби, живіт, на шкірі з’явились геморагічні висипання, з характерним симетричним положенням, особливо на нижніх кінцівках, а також біль нирок і зміна кольору сечі (червона). Раніше хвороб нирок пацієнтка не мала. Ваш діагноз?

А. Ревматоїдний артрит

B. Ревматична лихоманка

C. Загострення хронічного гломерулонефриту

D. Алергічна реакція на антибіотики

E. Хвороба Шенлейна-Геноха

19. У жінки 30 років, що занедужала грипом, виявлена глікемія натще – 11,3 ммоль/л, глюкозурія – 25 г/л. Зріст – 168 см, вага – 67 кг. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?

1. Визначення С-пептиду

2. Добові коливання глюкозурії

3. Добові коливання глікемії

4. Глікемія через годину після їжі

5. Тест толерантності до глюкози

20. Хворий 64 років, який страждає на цукровий діабет типу 2, захворів на інфекційний гепатит А. Протягом останніх двох років отримував глібенкламід 15 мг на добу. Глікемія натще – 13,6 ммоль/л. Визначити тактику подальшого лікування:

1. Перевести хворого на інсулінотерапію

2. Перевести хворого на похідні сульфонілсечовини ІІІ генерації (глімепірид)

3. Додатково призначити бігуаніди

4. Збільшити дозу глібенкламіду до 20 мг/добу

5. Додатково призначити акарбозу

21. Вісімнадцятирічна жінка протягом 5 років хворіє на цукровий діабет. Отримує 36 ОД інсуліну на добу. Під час пневмонії стан різко погіршився: значно посилилась спрага, з’явився біль в животі, нудота, блювота, сонливість. Хвора відмовилась ввечері від їжі, не отримала чергову вечірню дозу інсуліну, а вранці втратила свідомість. Об’єктивно: без свідомості, шкіра суха, тургор знижений. Язик сухий, дихання шумне та глибоке, різкий запах ацетону з рота. Температура тіла – 36,6^оС, пульс – 100/хв, АТ – 90/50 мм рт.ст. В сечі різко позитивна реакція на ацетон. Глюкоза крові – 33 ммоль/л. Який попередній діагноз?

1. Лактацидемічна кома

2. Гіперосмолярна кома

3. Кетоацидотична кома

4. Печінкова кома

5. Церебральна кома

22. Які зміни артеріального тиску є найбільш характерними за ДТЗ?

1. Зростання систолічного й діастолічного;

2. Зростання систолічного й зниження діастолічного;

3. Зростання діастолічного за нормального систолічного;

4. Зростання діастолічного за зниження систолічного;

5. Зниження систолічного й діастолічного.

23. Який фізіологічний рівень загального кальцію в крові?