Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тести_білети_без_відпов (1).doc
Скачиваний:
204
Добавлен:
04.02.2016
Размер:
821.76 Кб
Скачать
  1. Надлишок дози інсуліну ввечері

  2. Недостатня доза інсуліну вранці

  3. Недостатня вечірня доза інсуліну

  4. Наявність гепатозу

  5. Клімактеричний синдром

22. У чоловіка 25 років, який 8 років хворіє на цукровий діабет, розвинулася кома. Об’єктивно: шкіра суха, тургор знижений, дихання Кусмауля, АТ – 105/60 мм рт.ст., пульс – 116/хв., запах ацетону в повітрі. Який вид коми можна запідозрити?

  1. Гіпоглікемічна

  2. Гіперосмолярна

  3. Кетоацидотична

  4. Молочнокисла

  5. Мозкова

23. Лікування ендемічного зоба, як правило:

  1. Консервативне;

  2. Хірургічне;

  3. Оперативне;

  4. Променеве;

  5. Очікувальна тактика.

24. Найважливіша особливість структури УЗ-зображення ЩЗ за автоімунного тиреоїдиту?

  1. Ехогенна щільність підвищена;

  2. Ехогенна щільність однорідна.

  3. Ехогенна щільність знижена;

  4. Ехогенна щільність не змінена;

  5. Ехогенна щільність неоднорідна;

25. Хворий 35-ти років госпіталізований у коматозному стані. Зі слів родичів самопочуття погіршилось впродовж доби. На тлі ГРВІ з’явилися біль у животі, блювота, нудота, діарея, різка слабкість у м’язах, температура тіла підвищена до 390С. Об’єктивно: сопор, шкіра суха з геморагічною висипкою, акроціаноз, тургор знижений, тонус м’язів та сухожильні рефлекси підвищені. Дихання часте. Пульс - 96/хв, слабкий, АТ– 85/60 мм рт.ст. При пальпації живота: здуття, симптоми подразнення очеревини позитивні, аускультативно – зменшення кишкових шумів. Глікемія – 2,9 ммоль/л, кортизол – 17 мкг/100 мл. Діагноз?

  1. Аддисонічний криз

  2. Кетоацидотична кома

  3. Гіпоглікемічна кома

  4. Акінетичні пароксизми

  5. Малі припадки

26. У 25-річного чоловіка неплідний шлюб. Дані обстеження: високий зріст, гінекомастія, оволосіння тіла відповідно до статі, статевий член розвинутий, яєчка малі, значно ущільнені. Визначіть обстеження, яке варто призначити першочергово:

  1. Визначення каріотипу;

  2. Визначення екскреції 17-КС;

  3. Краніограма;

  4. Спермограма;

  5. Рентгенологічне визначення кісткового віку.

27. Хворий 35 р. доставлений у стаціонар після отруєння сулемою з скаргами на головний біль, нудоту, блювоту, загальну слабкість. Об-но: пульс 110 уд/хв., ритмічний. АТ 100/70 мм.рт.ст. В крові креатинін 410 мкмоль/л, сечовина 30,4 ммоль/л., в сечі велика кількість еритроцитів. Ваш діагноз ?

  1. Печінкова недостатність

  2. Наднирникова недостатність

  3. Гостра ниркова недостатність

  4. Гострий панкреатит

  5. Інфекційно-токсичний шок

28. Хворий 45 років госпіталізований в урологічну клініку зі скаргами на сухість в роті, слабість, шкірний свербіж, нудоту, задишку. Анамнез: протягом останніх 15 років відійшло із сечових шляхів 20 каменів, двічі виконувались операції на правій і лівій нирці з приводу гострого гнійного пієлонефриту. Протягом доби виділяє 1400 мл сечі з відносною густиною 1002-1004. Яку назву має цей симптом і про яке ускладнення сечокам’яної хвороби він свідчить?

  1. Гіпостенурія, хронічна ниркова недостатність

  2. Гіперстенурія, хронічна ниркова недостатність

  3. Гіперстенурія, гіперпаратіреоз

  4. Ізостенурія, нецукровий діабет

  5. Полакіурія, гострий цистит

29. Хворий А., 20 років, потрапив у клініку зі скаргами на тупий біль у поперековій ділянці, часте сечовипускання, в тому числі вночі, загальну слабкість. Захворів після переохолод-ження. Об-но: Шкірні покриви бліді. Р – 80 уд./хв., ритмічний. АТ – 145/90 мм.рт.ст. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін. Загальний аналіз крові: Е-4,5х1012/л, Нв - 130 г/л, КП-0,8, Л-9,6х109/л, еоз-2%, п-8%, с-72%, лім-12%, мон-6%, ШОЕ – 32 мм/год. ЗАС: питома вага – 1026, білок – 0,99 г/л, Ер-2-3 в п/з, Л-15-16 в п/з, гіалінові циліндри – 2-3 в п/з. Аналіз сечі по Нечипоренко: Е-2000, Л-10000/мл сечі. КФ – 80 мл/хв. Ваш діагноз?

    1. ХХН ІІ ст. Хронічний пієлонефрит, сечовий синдром, гіпертензивна стадія, період загострення.

    2. Гострий гломерулонефрит, сечовий синдром, гіпертензивна стадія, період загострення.

    3. ХХН ІІ ст. Хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром, період загострення.

    4. ХХН ІІІ ст. Хронічний пієлонефрит, нефротичний синдром, період загострення.

    5. Гострий пієлонефрит, нефротичний синдром, період загострення. ХНН ІІ ст

30. Чим переважно обумовлений анальгетичний ефект транскраніальної електроанальгезії?

  1. Формуванням домінантного вогнища збудження в ЦНС.

  2. Стимуляцією ендогенної опіоїдної системи.

  3. Поліпшенням кровоплину й зменшенням набряку в патологічному вогнищі.

  4. Блокадою передачі імпульсації по больових волокнах.

  5. Зменшенням кровоплину

ВАРІАНТ №7

1. Хворий К., скаржиться на мерехтіння “мушок” перед очима, серцебиття, нудоту, значну загальну слабкість. Вранці було блювання кавовою гущею. Об-но: шкіра бліда, пульс – 94 за 1 хв., ритмічний. АТ – 90/65 мм рт.ст. Язик вологий, вкритий в ділянці кореня білим нашаруванням. При пальпації живота болючість в надчерев‘ї, позитивний с-м Менделя. Печінка та селезінка не збільшені. Який діагноз є найбільш ймовірним?

A. Синдром Мелорі-Вейса.

B. Виразкова хвороба.

C. Ерозивний езофагіт.

D. Цироз печінки

E. Рак шлунка

2. Жінка 63 p. скаржиться на немотивовану слабкість, швидку втомлюваність, зниження апетиту, відразу до м'ясних продуктів. Два тижні тому - шлункова кровотеча. Об'єктивно: t- 37,50С, Ps- 96 уд/хв, АТ- 110/75 мм.рт.ст. Під час пальпації в епігастрії - біль та напруження м'язів. У крові: Нb- 82 г/л, ШЗЕ- 35 мм/год. Яке дослідження найбільш достовірно надасть змогу встановити діагноз?

A. Рентгенологічне B. Цитологічне C. Ендоскопічне D. Дослідження шлункового вмісту E. Копрологічне дослідження

3. Хворий С., 31 року, скаржиться на відрижку кислим, повітрям, печію, які підсилюються після їжі, при зміні положення тіла, фізичному навантаженні, періодичний біль за грудиною. рН-моніторинг: 68 рефлюксів за добу. Яку групу препаратів призначаємо в першу чергу:

  1. Аналгетики

  2. Спазмолітики

  3. Інгібітори протонної помпи

  4. Антибіотики

  5. Блокатори кальцієвих каналів.

4. Хворий Г., 47 p. скаржиться на відсутність апетиту, швидку втомлюваність, підвищену збудливість, сонливість. Хворіє на цироз печінки 4 роки, стан погіршився після погрішності у дієті. Об-но: хворий збуджений, на питання відповідає з затримкою, визначається астериксис, порушен-ня координації, шкіра та видимі слизові іктеричні, печінка +2 см, щільна, край гострий. Селезінка збільшена, +3 см. В черевній порожнині - вільна рідина у помірній кількості. Яке ускладнення виникло у даного хворого?

  1. Асцит-перитоніт

  2. Гепатоцелюлярна карцинома

  3. Печінкова енцефалопатія

  4. Печінкова кома

  5. Гостра токсико-інфекція

5. Хворий Ж., 49 р., скаржиться на відсутність апетиту, зуд шкіри, швидку втомлюваність. Хворіє на хронічний гепатит впродовж 3 р. Біохімічний аналіз крові: АлАТ-0,7 ммоль/г*л, загальний білірубін 75 мкмоль/л, прямий – 50 мкмоль/л, холестерин – 9 ммоль/л. Призначте лікарські засоби для корекції синдрому холестазу.

  1. Гепабене, полівітамінні комплекси

  2. Реаферон, ламівудин

  3. Преднізолон, інтерферон, карсил

  4. Ессенціале Н, тіотріазолін, вітамін С

  5. Урсохол, холестирамін

6. У хворого 35 p. після емоційного напруження виникає переймоподібний біль у животі, який супроводжується частими рідкими випорожненнями з великою кількістю слизу, загальною слабкістю. Пальпуються спазмовані відділи товстої кишки. Під час колоноскопії патологія не виявлена. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Хронічний коліт B. Синдром подразнення товстої кишки C. Хронічний ентерит D. Хвороба Крона E. Неспецифічний виразковий коліт

7. Хворий Г., 34 p., скаржиться на нудоту, біль та розпирання в животі, здуття живота та пронос, які зявляються зазвичай через 1-2 години після прийому їжі, наявність у калі залишків неперетравленої їжі. Об-но: хворий пониженого живлення, шкіра бліда, суха. Живіт здутий, болючий при пальпації в навколопупковій ділянці. Для корекції синдрому мальдигестії хворому необхідно призначити:

  1. Імодіум

  2. Преднізолон

  3. Папаверин

  4. Панзинорм

  5. Церукал

8. Хворий 46 p. на другий день після банкету скаржиться на сильний біль у верхній половині живота, більше зліва, нудоту, блювоту, що не приносить полегшення. Подібні стани спостеріга­лись неодноразово після порушення дієти. Об'єктивно: температура - 37 °С, шкіра бліда, волога. Пульс - 88/хв., ритмічний, живіт помірно здутий, різ­ко болісний в проекції підшлункової залози. Діастаза сечі - 256 од. по Вольгемуту. Лейкоцити крові - 18х109/л. Яка найбільш правильна тактика дільничного терапевта?

A. Стаціонар вдома

B. Амбулаторне лікування

C. Термінова госпіталізація в хі­рургічне відділення

D. Планова госпіталізація в тера­певтичне відділення

E. Консультація гастроентеролога

9. Хвора 50 p. скаржиться на напад болю у правому підребер'ї, блю­вання з домішками жовчі, нудоту. Про­тягом останніх 5 p. турбували нападоподібні болі в епігастральній ділянці, що супрово­джувалися нудотою, посвітлінням калу, пожовтінням очей. Об'єк­тивно: пульс - 92/хв. Підвищеної вго­дованості, іктеричні склери. Живіт м'який, болісний у проекції жовчного міхура, локальне м'язове напруження у правому підребер'ї, позитивний симп­том Кера. В аналізі крові: Л - 9,6х 109/л, ШОЕ - 14 мм/год. Який найбільш ві­рогідний попередній діагноз?

A. Дискінезія жовчних шляхів

B. Хронічний гастрит типу А

C. Жовчнокам'яна хвороба

D. Хронічний безкам'яний холе­цистит

E. Хронічний гепатит

10. Хворий П., 37 р., скаржиться на тупий, розпираючий біль в правому підребір’ї. Діагностовано гіпокінетично-гіпотонічну дискіне-зію жовчовивідних шляхів. Виберіть метод фізіотерапевтичного лікування:

  1. Комір по Щербаку;

  2. Дарсонвалізація ділянки правого підребір'я;

  3. Електросон;

  4. Електрофорез з MgSО4 на праве підребір'я;

  5. Електрофорез з но-шпою на праве підребір'я.

11. У хворої 23 p., після ГРЗ через 3 тижні з’явилась слабкість, субфебрильна температура, артрит, еритема на обличчі за типом “метелика”. В плазмі крові були виявлені LE-клітини в 6:1000 лейкоцитів. Що це за клітини?

A. Фагоцитуючі моноцити

B. Клітини Березовського-Штенберга

C. Ревматоїдний фактор

D. Зрілі нейтрофіли, які фагоцитують ядерні біл-ки

E. Агреговані тромбоцити

12. Хвора 16 p., хворіє на протязі року системним червоним вовчаком. Після перенесеного грипу стан різко погіршився. З’явилась стійка гіпертермія, задишка, тахікардія, гематурія, надмірна протеінурія, рідина в плевральній і черевній порожнинах, надмірні показники креатиніна і сечовини в плазмі крові. Яке лікування може дати найкращий ефект?

A. Пульс-терапія глюкокортикоїдами

B. Гепарінотерапія

C. Аміносаліцилати

D. D-пеніциламін

E. Амінохінолони

13. Хвора Т., 32 р., звернулась зі скаргами на потовщення, індурацію шкіри кистей, обличчя, кашель, мерзлякуватість, утруднення ковтання. 10 p. тому був встановлений діагноз синдрому Рейно. Лікувалась епізодично. Об-но: обличчя амімічне, "кісетний" рот. Яка базисна терапія показана при даній патології в першу чергу?

A. Циклофосфан

B. Д-пеніциламін

C. Кризанол

D. Делагіл

E. Преднізолон.

14. Хворого 45 p. впродовж 18 p. періодично турбував біль у дрібних суглобах кистей, ранкова скутість. До лікарів з приводу артриту не звертався, займався самолікуванням. За останні 4 роки відмітив зниження м’язової маси (аміотрофії) в області уражених суглобів кистей, латеральне відхилення кисті, значну деформацію суглобів кистей: "ґудзикової петлі", "шиї лебедя". Для якого артриту характерні виявлені зміни?

А. Остеоартрозу.

В. Подагричного артриту.

С. Реактивного артриту.

D. Ревматичного артриту.

E. Ревматоїдного артриту.

15. У хворої А, 18 р., діагностовано ревматичний артрит. Що властиве саме для вказаного синдрому?

А. ураження переважно великих суглобів, розвиток ознак запалення, летючість, формування стійкої деформації суглобів;

В. ураження переважно дрібних суглобів, розвиток ознак запалення, деформації суглобів;

С. ураження переважно великих суглобів, розвиток ознак запалення, летючість, доброякісний перебіг;

D. ураження переважно дрібних суглобів, ознаки запалення, летючість, метеозалежність;

E. ураження великих і малих суглобів, ранкова скутість, низька ефективність НПЗП.

16. У хворого К., 37 p., вночі після святкування дня народження, з'яви­лись дуже сильні болі в плюсно-фаланговому суглобі великого пальця ступ­ні. Суглоб синюшно-багровий, збіль­шений в об'ємі. У крові: Л - 9,6х109/л, нейт.-74%, ШОЕ-30 мм/год., сечова кислота - 0,490 мкмоль/л. Який засіб най­більш доцільно призначено хворому в першу чергу?

A. Етамід

B. Преднізолон

C. Алопуринол

D. Антуран

E. Диклофенак

17. Хворому 33 р. був виставлений діагноз рецидивуючої ревматичної лихоманки. Які лабораторні дані вкажуть на ступінь активності ревматичного процесу?

  1. ШОЕ, загальний аналіз сечі

  2. Коагулограма, загальний аналіз крові

  3. Ревмопроби, іонограма

  4. ШОЕ, дослідження синовіальної рідини

  5. Ревмопроби, загальний аналіз крові.

18. Чоловік 40 p. відмічає задишку, періодичне підвищення температури до 39°С, зниження маси тіла. Хворіє близько 1 року, коли на фоні підвищення температури з'явились напади ядухи. Після призначення преднізолону напади ядухи зникли, нормалізувалася температура. Через 1 місяць після відміни препарату стан знову погіршився, з'явилась геморагічна висипка на животі та стегнах, відновилися напади ядухи, став втрачати масу тіла, підвищився артеріальний тиск. У крові: ер. - 3,6х1012/л, Нв - 110 г/л, Л - 12,2х109/л, ШОЕ - 44 мм/год. В сечі: питома вага - 1008, білок - 1,4 г/л, лейк. - 4-6 в п/з, ер. - 10-12 в п/з. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Вузликовий поліартеріїт

B. Системний червоний вовчак

C. Гранулематоз Вегенера

D. Хронічний гломерулонефрит

E. Геморагічний васкуліт

19. Юнак, 18 років, вперше звернувся до ендокринолога зі скаргами на збільшення молочних залоз. Зріст 203 см, астенічний, євнухоїдна будова тіла, виражена гінекомастія. Зовнішні статеві органи за чоловічим типом, незначне оволосіння на лобку, яєчка розміщені у калитці, гіпоплазовані, статевий хроматин – 20%, каріотип – 47 ХХУ, рівень тестостерону крові знижений, фолітропіну, лютропіну – підвищений. Визначіть імовірний діагноз:

  1. Синдром тестикулярної фемінізації;

  2. Синдром Марфана;

  3. Гіпоталамічний синдром;

  4. Мозковий гігантизм Сотоса;

  5. Синдром Клайнфельтера.

20. На прийом до гастроентеролога звернулася хвора М., 38 років, зі скаргами на загальну слабкість, втомлюваність, втрату ваги (20 кг за півроку), запаморочення, відсутність апетиту, нудоту. Об’єктивно: шкіра суха, темного кольору, гіперпігментація більше виражена навколо губ, ареол сосків, на ліктях, колінах, складках долонь. АТ – 90/60 мм рт.ст. Лабораторно: глікемія – 3,5 ммоль/л, калій плазми – 5,2 ммоль/л, рівень адренокортикотропного гормону у крові збільшений. Який найбільш імовірний діагноз?