Казки Оксани Іваненко в дитячому читанні План

1. Біографічні відомості про Оксану Іваненко. Закономірність її звернення до літературної творчості.

2. Загальна характеристика творчості.

3. Проблематика, образи, художні особливості казок зі збірки „Лісові казки”.

4. Проблематика, образи, художні особливості казки „Великі очі”.

Література

1. Білецький Д., Гурвич Ф. та ін. Дитяча література: Посібник для студентів педінститутів і учнів педучилищ. – К.: Рад. школа, 1987.

2. Забіла Н. Казки і життя Оксани Іваненко // Іваненко О. Великі очі. – К., 1971.

3. Кіліченко Л.М. та ін. Українська дитяча література: Навч. посібник для ст-тів пед. ін-тів спеціальності „Педагогіка і методика поч. навч.” – К.: Вища школа, 1979.

4. Кодлюк Я.П., Одинцова Г.С. Розповіді про письменників: Посібник для вчителя почат. класів. – 2-ге вид. – Тернопіль, 1998.

5. Костюк Г. Зустрічі і прощання. Кн. 1: Спогади. – Едмонтон, 1987.

6. Костюченко В. На ниві розумного, доброго, вічного // Іваненко О. Твори: В 5 т. Т. 1. – К., 1984. – С. 5-16.

7. Рослик М. Оксана Іваненко (До 60-річчя з дня народження) // Українська мова та література в школі. – 1966. - № 5.

8. Шкаровська І. О.Іваненко. Літ.-крит. нарис – К., 1969.

Методичні вказівки щодо підготовки до практичного заняття

Мета заняття. Зважаючи на типологічні риси фольклорних казок, розкрити особливості літературних казок О.Іваненко, своєрідність їхньої проблематики, художнє новаторство в плані реалізації авторського задуму.

Матеріальне забезпечення заняття. Портрет Оксани Іваненко, ілюстрації до казок письменниці, тексти художніх творів.

Готуючи перше питання, варто врахувати ряд власних зізнань, які з різного приводу давалися О.Іваненко:

• про потаємні дитячі бажання: „Я всім завжди казала, що хочу бути вчителькою, але потаємною моєю мрією було написати і надрукувати хоч одну-однісіньку книжку в житті. Та про це я не признавалась навіть Шурці, навіть бабусі. На щастя ніхто не звертав уваги на те, що я пишу довжелезні „повісті”, „казки” і „вірші”;

• про роботу в дитячій колонії (Куряж під Харковом), якою керував А.Макаренко: „Колонія – найкращі спогади моєї юності. При мені під час молотьби, коли я стояла на станку - подавала снопи в барабан, прийшов перший лист від Максима Горького з Італії. Я була в числі небагатьох гостей, як стара колоністка, коли Олексій Максимович приїхав до колонії у 1928 р. Зі мною ділився Антон Семенович своїми мріями про книгу „Педагогічна поема”, яку ще тільки задумав тоді”;

• на прохання дітей розповісти казку завідувачка дитячим будинком, в якому працювала О.Іваненко, відповідала: „Потрусіть тьотю Оксану, з неї посипляться казки”.

Працюючи з творами збірки „Лісові казки”, слід враховувати, що за своїми типологічними ознаками вони близькі до народник казок про тварин, але мають багато особливостей, що дозволяє говорити про них не лише як про твори літературного походження, а як такі, що відбили цілий ряд новаторських позицій автора.

„Кисличка”

1. На якій підставі даний твір можна зараховувати до казок про тварин?

2. У чому полягає своєрідність представлення образів тварин у фольклорних казках даного виду?

3. Що можна сказати про Кисличку як про літературний образ, характер?

4. Ознаки ще якого фольклорного виду казок простежуються у творі, завдяки наявності в ньому образів дідуся, чарівної гілочки, необхідності її розшукувати?

5. Що таке кільцева композиція твору? Чи властива вона даній казці? Початок і кінцівка твору мають явну тенденційність. Що дозволяє письменниці уникнути при цьому моралізаторського повчання?

6. Розгляньте уривок: „І така весела стала вона (яблунька – В.С.) відтоді. Все б тріпотіла з вітром, розмовляла б з пташками, горнулася б листям до ласкавої липи. Восени листя облетіло, але це не було боляче і страшно. Стало так холодно, що захотілося спати. Вона й дрімала зиму під снігом”:

• чи властиве таке змалювання природи казкам про тварин;

• яку функцію виконує даний пейзажний опис.

7. Розгляньте уривок з описом ос: „З луків додому летіли золотисті оси. Вони дуже любили все солодке. Жодної квітки, жодної ягідки не минали. Звичайно, вони помітили яблучка на кисличці і покуштували їх. Але оси звикли всіх боляче жалити, тому не змовчали, як пташка. А сказали:

- Ну, на такій не затримаєшся!”:

• як у характеристиці ос поєднано „природниче” і „людське”;

• яку виховну функцію виконує цей новаторський прийом письменниці.

8. Чого найбільше не любив дідусь? Як на його пропозицію перезимувати разом у теплі і небезпеці прореагував старий лелека? Яку філософську проблему порушує О.Іваненко даними прагненнями цих персонажів?

Природнича повість „Куди літав журавлик”

Оскільки твір типологічно-художніми ознаками близький до казки „Кисличка”, спочатку варто з’ясувати дану спільність:

1. Які описи в повісті виконують суто пізнавальну функцію?

2. При змалюванні яких дійових осіб відбувається поєднання „природничого” і „людського”? Яку виховну роль відіграє подібна контамінація?

3. Що собою являє образ Журавлика як персонажа?

4. Проблема якого плану простежується через даний образ завдяки прийому „кільцевої композиції”:

- поведінка Журавлика, коли він „попередив” птахів, що до них наближається лисиця: „Коли б не я, ця лисиця усіх гусей тут би передушила. Усі ж спали, - гордо заявив журавлик своїм батькам і товаришам, та раптом зустрівся з поглядом гусака-вартового. Той нічого не сказав, а тільки глянув насмішкувато на малого хвалька, і журавлик враз замовк”;

- поведінка Журавлика, коли попередив птахів про наближення мисливців: „Зграї птахів уже поверталися на воду, і старий гусак, що перший зустрів журавлів, повідомив їх:

- От зараз ваш син справді врятував життя багатьом птахам – він перший подав сигнал про небезпеку.

- Але перший побачив мисливців бекас, - сказав скромно журавлик”.

5. У чому виявляється символічне наповнення епізоду, коли моряки, відпускаючи Журавлика, прив’язують йому до лапки стрічку з назвою їхнього корабля „Друг”? Яка домінуюча риса в характері головного героя розкривається завдяки даної символіки?

6. У чому виявляється патріотичне спрямування повісті?

„Великі очі”

1. Що характеризує поведінку Яся на початку твору?

2. Про які моральні недоліки заявляє О.Іваненко, подаючи список „хвороб”, від яких готовий лікувати „дивний” лікар?

3. Яка тональність властива авторському повіствуванню, коли говориться, чому до лікаря ніхто не ходив лікуватися: „Тепер вам, напевне, зрозуміло, що всі поважні особи десятою дорогою обминали цю чудну лікарню. Навіть якщо хто й почував себе трохи хворим на якусь із зазначених хвороб, нізащо не погодився б піти на прийом. А що, як його побачать і рознесуть по всьому місту, що він свідомий брехун!”?

4. Про які етапи у процесі одужання Яся можна говорити на підставі даних уривків? Що потрібно для морального одужання людини?

1). „- Як гарно, - сказав Ясь...

- А ти ж казав, що нічого не любиш?

- Ну, так це ж не уроки, а співи. Уроків я й по музиці не люблю, я поламав скрипку, і мене вигнали з музгуртка”;

2). „В саду росли чарівні квіти, і хлопчик бачив найтонші переливи на їхніх пелюстках. В саду були великі озера з такою дивною прозорою водою, що всі квіти й дерева кольористо, з найніжнішими відтінками, відбивалися в них. Усе було сплетено, вишито, вимережено з чудових різноманітних фарб, і кожна тоненька травинка була живою дивною істотою. Та найдивніше в цьому саду було те, що в ньому лунала чарівна музика. Хто це грав? Хлопчик прислухався і почув, що це грають дерева. Так, так, справді, це грали дерева, коли вітер гойдав їхнє листя. Бузок дзвенів, як ніжні китайські дзвіночки; берізки, ніби скрипки, виводили тонку мелодію; немов кларнети, що завжди прагнуть вище за всіх, стриміли вгору стрункі тополі; і, як старий поважний барабан, інколи подавав свій голос дуб. Все, все грало й співало в саду, і все, все чув хлопчик. Він чув, як розпускаються квіти і наливаються, червоніють черешні.

Хіба ж могло бути сумно, коли стільки чаєш?

Але хлопчикові чогось не вистачало. Йому самому захотілося грати в цьому дивному оркестрі!”.

5. Про яке виховне спрямування твору можна говорити на підставі лікаревого пояснення, в чому секрет „чарівності” скрипки Яся: „Любі мої, - весело сказав лікар, дивлячись не тільки гостро, а й ласкаво на дітей, - у мене немає більше такої скрипки, та і в цій чари лише від того, що він багато на ній грав. А ви... у вас у всіх такі великі очі! Розумієте, треба багато працювати, треба багато дивитися. От весь секрет!”

6. Елементи якого типологічного виду народних казок має твір? Яку змістовно-художню роль виконують ці елементи?