Порядок обліку переоцінок

Варіант обліку товарів	Дата й об’єкт переоцінки
Облік товарів ведеться за ціною реалізації	Переоцінка протягом звітного періоду; При уцінці спочатку зменшується раніше нарахована торгова націнка, а потім -собівартість товарів; При дооцінці товарів збільшується сума торгової націнки; Переоцінка на дату складання балансу; І уцінка і дооцінка товарів в обов’язковому порядку впливає на їхню собівартість. Сума ж торгової націнки може змінюватися (або не змінюватися) з ініціативи підприємства
Облік товарів ведеться за методом, що не передбачає нарахування торгової націнки (наприклад, за методом ідентифікаційної собівартості)	Переоцінка протягом звітного періоду; При уцінці товарів зменшується їхня собівартість. Дооцінка в обліку не відображається - при необхідності може збільшуватися ціна реалізації товару; Переоцінка на дату складання балансу; Уцінка собівартості товарів до ціни їхньої передбачуваної реалізації буде проводитися за аналогією з уцінкою протягом звітного періоду; Подальша дооцінка раніше уцінених товарів в обліку відобразиться в сумі, яка не перевищує раніше здійснених уцінок. Якщо товар раніше не уцінювався, то дооцінка в обліку відображатися не буде

Відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення» застосовують ціни на товари вільні і державні (фіксовані і регульовані). Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих цін і торгових

націнок на продукцію і товари, що мають вирішальний вплив на рівень, динаміку і соціальне значення цін.

По імпортних товарах торгові націнки встановлюються виходячи з їх митної вартості (а по підакцизних товарах — з урахуванням акцизного збору і ПДВ). Акцизним збором оподатковуються окремі види товарів, які ввозяться на митну територію України, за переліком і ставками, затвердженими Верховною Радою України (алкогольні напої, пиво, ювелірні вироби, легкові автомобілі, нафтопродукти).

Для стимулювання збуту і прискорення товарообігу постачальники можуть надавати знижки з відпускної вартості товарів — оптово-збутові (для оптових підприємств) і торгові (для роздрібних підприємств). Знижки надаються у формі зменшення продажної ціни товарів при придбанні товарів у певній кількості або на певну суму, а також постійним покупцям і залежать від виду товарів і попиту на них на споживчому ринку. Знижки можуть також надаватись на відшкодування додаткових транспортних витрат торговельного підприємства.

Відпускна ціна виробника, митна вартість товарів, транспортні та інші витрати, що підлягають до оплати, оптово-збутові і торгові націнки і знижки, ставки і суми ПДВ та акцизного збору в рахунках-фактурах мають відображатися окремими рядками. Це дає можливість торговельним підприємствам здійснювати контроль за дотриманням договірних цін, націнок, тарифів, сум ПДВ і акцизного збору.

Контроль за дотриманням цін і тарифів здійснюється Державною інспекцією по контролю за цінами Мінекономіки України та податковими органами. Посадові особи зазначених органів мають право перевіряти в суб'єктів господарської діяльності документи, облікові регістри, звітні форми, пов'язані з визначенням та застосуванням цін. У разі виявлення порушень законодавства по застосуванню цін (застосування вільних цін і тарифів за наявності державних фіксованих або регульованих цін, порушення в нарахуванні ПДВ і акцизного збору тощо) до порушників застосовуються санкції згідно з законодавством. Статтею 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що вся виручка, необґрунтовано одержана підприємством внаслідок порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в доход бюджету. Крім того, до позабюджетних фондів місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.

Однією з особливостей організації обліку в торгівлі є те, що облік роздрібного товарообігу ведеться, як правило, у грошовому вимірнику за продажними (роздрібними) цінами, за винятком товарів, які вимагають особливого контролю (ювелірні вироби із дорогоцінних металів, товари, прийняті на комісію, та ін.).

Облік товарів на торговельних підприємствах ведеться на рахунку 28 «Товари» за субрахунками:

281 «Товари на складі»;

282 «Товари в торгівлі»;

283 «Товари на комісії»;

284 «Тара під товарами»;

285 «Торгова націнках.

На субрахунку 281 «Товари на складі» ведеться облік наявності і руху товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих складах, базах, овочесховищах, морозильниках та ін.

На субрахунку 282 «Товари в торгівлі» ведеться облік наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (універмагах, універсамах, магазинах та ін..).

Субрахунок 283 «Товари на комісії» призначений для обліку товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їх вартості.

На субрахунку 284 «Тара під товарами» торговельні підприємства ведуть облік наявності і руху порожньої тари під товарами як покупної, так і власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих і господарських потреб.

Субрахунок 285 «Торгова націнка» торговельні та постачальницько-збутові підприємства використовують у тому випадку, коли облік товарів на субрахунках 281 «Товари на складі» або 282 «Товари в торгівлі» ведеться за продажними цінами.

Товари в роздрібній торгівлі обліковуються за продажними цінами, а в оптово-збутових організаціях - за покупними або продажними цінами. Тому розпорядчим документом керівника має бути встановлено, за якими цінами буде вестись облік товарів у звітному році.

У разі обліку товарів за продажними цінами різниця між їх вартістю за покупними і продажними цінами (яка утворюється за рахунок торгової націнки на товари) відображається на пасивному субрахунку 285 «Торгова націнка». При обліку товарів за покупними цінами цим субрахунком не користуються.

Отже, в умовах ринкової економіки плановий обсяг товарообороту формується на рівні самого підприємства. Його обсяг визначається, виходячи з необхідного обсягу прибутку та ринкової позиції підприємства. Розроблений таким чином план товарообороту є основним регулюючим фактором формування ресурсного потенціалу підприємства. Обсяг та структура товарообороту визначає вимоги щодо обсягу, складу та ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів підприємства.

Тотальне планування обсягу товарообороту змінилося економічним регулюванням на базі проведення багатоваріантних, оптимізаційних та імітаційних розрахунків, з врахуванням впливу внутрішнього та зовнішнього середовища на обсяг та структуру товарообороту.

Аналіз товарообороту та контроль за досягненням розроблених планів виступають не тільки в якості інструмента оцінювання діяльності персоналу підприємства, насамперед – для прийняття необхідних заходів з коригування товарної стратегії підприємства, його асортиментної, цінової, маркетингової політики, політики закупівлі.