ТЕМА 1

ФІЛОСОФІЯ ОСОБИСТОСТІ

Центр духу, особистість, не є ні предметним, ні оречевленим буттям, але є лише постійно здійснювана всередині себе самого певна побудова актів... Щоби бути особистістю, ми можемо лише збирати самих себе у буття нашої особистості, сконцентруватися до

нього , проте не об'єктивуваити його.

Макс Шелер

Чим більше людина заглиблюється в своє «Я», тим більше відчуває нескінчену значистість усякої· , навіть незначної· дрібниці, відчуває, що обрати саму себе не значить лише вдуматись у своє ((Я» та його значення, але насправді та свідомо взяти насебе відповідальність за кожну свою справу або дію

Сьорен Кіркегор

Людська особистість (персональність) постає внутрішньою концентрацією людського початку в людині, тому звернення до il

аналізу є необхідним і виправданим. У філософському дослідженні

особистості виявляється ії подвійний вимір : з одного боку, особистість постає як "самість " - неподільний атом людського початку буття, що дозволяє характеризувати особистість як ідею даноїлюдини; у цьому вимірі особистість розкривається через низку понять, що починаються словом "само ": самоусвідомлення,

самовладність, самодетермінація. Проте особистість є властивістю

реальної конкретної людини, тому інший вимір особистості - ії духовний світ, через який людська "самість " виходить у зв 'язок із іншими характеристиками людини - із її психологічними особливостями, статтю, відношенням до інших людей, поведінкою.

ОПлан (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1 4. 1 . Співвідношення понять "людина - індивід - особа - особистість - індивідуальність " .

1 4 . 2 . Фено мен людсь к ої о с о б и стості та про блема її

" .

особистості (самоусвідомлення, самовдосконалення, самодетермінація та ін. ) ; означена

част ина засвідчує ту провідну особливіст ь особистості, згідно якої остання володіє

через самоусвідомлення (внутрішнє відношення) та через спілкування (зовнішнє виявлення).

14. 1 . Співвідношення понять «людина - індивід особа - особистість - індивідуальність».

Поняття "людина - індивід - особа - особистість - індивіду­

альність", перш за все характеризують якісні прояви людини.

навпаки. Таку діалектику одиничного та загального в індивіді часто позначають висловами: "типовий індивід", "дуже своєрідний індивід" і

т.ін.

Тому поза індивідом особи немає. Але це не означає, що риси індивіда і є рисами особи; такі характеристики індивіда, як зріст, колір волосся,

в ага, особливості, наприклад, форми носа, на особу переносити безглуздо. Як звичайно, до поняття особи включають три найважливіших моменти.

По перше, особа - це суб'єкт та об'єкт соціальних стосунків, тобто той,

від кого продукуються соціальні дії та до кого вони спрямовані; за цією характеристикою особа постає у певних соціальних ролях (наприклад, керів­ ник, сумлінний працівник, енергійний підприємець та ін.), постає представ­

ником певних соціальних верств (особа лицаря, селянина та ін.) . За цією характеристикою у більшості розвинених країн досить чітко визначають на юридичному рівні, кого і коли можна вважати повноцінною особою, наприк­ лад, за ознакою повноліття, можливістю виконання всіх основних соціальних

повноважень та ін. По-друге, особа характеризується через особливий, неповторний внутріш­

ній світ людини з їїтемпераментом, знаннями, переконаннями, ідеалами, еру­

дицією, цінностями. У даному випадку можна вести розмову про "сіреньку"

особу, видатну особу, непересічну особу, моральну, принципову особу, особу інтелектуальн.о заглиблену, примітивну та ін.

Нарешті, по-третє, особа постає перед нами як людська "самість", вісь,

центр, зосередження усіх дійових, психічних та інтелектуальних якостей; наявність в особи такої "самості" (дечого такого, що робить особу самою

собою) дозволяє характеризувати її як сформовану, або розвинену, або

досконалу, або духовну особу.

Оскільки особа постає як певна якість людського індивіда, то кожна особа є унікальною та неповторною у своїх характеристиках і виявленнях, але водночас вона є також представником людської особи взагалі, особи як

такої, особи як родової характеристики людини.

Якщо людська особа усвідомлює свої якості, свою уні­ кальність, свої вади та переваги, в она стає людською особис­

тістю - самодіяльною соціальною та інтелектуальною оди­

ницею. Коли ж це усвідомлення сягає розуміння того, що внас­ лідок унікальності та неповторності особистості існує дещо

таке , що м о ж е в и к о н ати л и ш е в о на ( б о б іл ьш е такої особистості немає, не було й не буде) і прагне це виконати

будь-що, людська особистість набуває рис індивідуальності.

•вид живих істот, що займає певне місце в ієрархії (сукупності) живих організмів (homo sapieпs);

•особлива -розумна істота, що має принципові відмінності від усіх інших живих істот;

•характеристика того, наскількилюдина є

людиною, ступінь відповідності певноїконкрет- 1-юїлюдини нашим уявленням про сутність людини;

+одиничний представникроду і стоїть уряді таких понять: рід - вид - індивід;

+є носієм якихось ваJІсливихрис, притаман- них родові загалом;

•:• суб 'єкт та об 'єкт соціальних стосунків;

•:• неповторний внутрішній світ людини з ії темпераментом, знаннями, переконаннями, ідеалами, ерудицією, цішюстями;

•:• людська самість, вісь, центр, зосередження всіх дійових, психічних та інтелектуальних якостей;

. / людська особа, щоусвідомлюєсвоїякості, своюуні­ кальність, свої вади та переваги;

* особистість, яка внаслідок усвідомлення своєїнепов-· торностірозуміє, що дещо в цьому житті може зробити лише вона і прагне цереалізувати;

•Поняття і щивідуальносrі може викликати (і викликає) асоціаціїз і щи­

відуалізмом, і для таких асоціацій є певні підстави. Справді, індивіду­ альність не може сформуватися без самоусвідомлення, без виділення себе

з-поміж інших людей, без певної внутрішньої зосередженості. Але це не

означає і не передбачає людської самоізоляції. Навпаки, усвідомлюю­

чи свою незамінність, і щивідуальнісгь, людина усвідомлює і свою повну

ідентичність з іншимилюдьми: адже зрозуміти свою унікальність можна

лише у порівнянні із іншими людьми та лише за умови переконаності у

тому, що всі інші люди є люди, але в чомусь - не такі. Мірою відпові­

дальностілюдської індивідуальності стає вселюдськість, усвідомлення

своїх жипєвих здійснень якзагальнолюдських або як здійснень, якіщось змінюють у стані людства в певному змістовому значенні: коли чогось

досягає якась окрема індивідуальність, то це демонструє можливості

людства або людини, як родової істоти.