Те саме можна сказати і про інші наведені позиції; наприк­ лад, націоналізм як світоглядна установка також не може не викликати поваги, оскільки, як звичайно, він при цьому пов'я­ зується із поглибленим інтересом до національної культури, історії, народних звичаїв . Як ідеологічна установка він вже небезпечний тому, що загрожує соціальним протистоянням та розбратом . В .політичном. . у плані він може бути виправданий

лише в окрем1 перюди сторичного розвитку певного народу або держави .

• Отже, в реально.му продукуваю-tі та соціальному функціонуват-tі

культура постає складтtиJvt, багатоелеJvtеlіттtим ут.ворет-1ям, тokty й розуміти і осмислювати іїслід без спро цень. Для цього треба набувати тшвичок цілістюго конкреттtого мислеlіня, яке постає особливо ва;;1сливим п оді, коли ми хочемо свідомо займати виправда!іу позицію в підході до з 'ясуваття взаємозв 'язку Jvti:ж національними культурами та світовою

культурою.

19.4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації

Жодтю - навіть Тіайл1.0гутllі иа і процвіт.а­

юча країна або коаліція ие може сподіватися lie лише досягти успіху, але навіть і просто ви­ ж:ити, якщо створюється небезпечт-ш глобаль­ т-tа ситуація, яка ставить під загрозу існуватt­ ня усіх остат-тіх груп людства.

Ауреліо Печчеі

У філософських та культурологічних дослідженнях тип цивілізації визначають за різними ознаками: релігійними, ет­ нічними аб?. расовими хара'{<теристиками, за особливостя­ ми взаємодн з природою .

•ріальною ) .

Індустріальне виробництво характеризується широким ви­ користанням машинної техніки як традиційної, так і нетради­ ційної: автоматів, роботів, комп'ютерів. Ефективність такого виробництва набагато вища від ручної праці, тому сучасне індустріальне виробництво здатне не лише забезпечити за-

доволення основних потреб людини, а й створити умови для

успішного розвитку науки, освіти, культури, мистецької твор­ чості, охорони здоров'я і, врешті-решт, - для саморозвитку та самоІ вдосконалення особи.

• Індустріальна цивілізація постає умовою усвідомлення,

проголошення та захисту правлюдини, культивування індивідуальноі'

людськоі' самобутності.

Але індустріальне виробництво принесло людству не лише

позитивні здобутки. Його негативні сторони виявилися у тому, що:

•по-перше, воно зробило людську працю більш

одноманітною , механічною, часто майже поз бавленою забарвлення людською індивідуальністю;

•по-друге, машинне виробництво призвело до масового

каліцтва людей, масовоїїх загибелі внаслідок технічних аварій та

катастроф (згадаймо Чорнобиль), а застосування техніки на війні спричинило небачені жертви під час військових конфліктів;

•нарешті, впровадження машин та машинного виробництва

зумовило значну раціоналізацію людської свідомості, виникнення механістичного світобачення, ототожнення природних

процесів і навіть людини з машинами підвищеної складності.

Але чи не головним негативним

Глобальні проблеми не можна розв'язати в межах окремих країн

або окремих регіонів Землі.

l/f масове роз 'яснення значення та масштабів глобальних

проблем;

l/f обов 'язкове введення в освіту знань, пов 'язаних із глобаль­

ними проблемами сучасності;

l/fміжнародну співпрацю у справірозв 'язання глобальних проб­ лем нарізних рівнях;

l/fміжнародне запровадження в економічні показники вироб­ ництва таких норм, що забезпечують фінансування, спрямовані нарозв 'язання глобальних проблем.

З агалом глобальні проблеми сучасності вимагають від людства нового рівня міжнародної інтеграції.

Велику роль у розв'язанні глобальних проблем відіграють

громадська думка та такі громадські організації, як ((Зелений світ ",

''Грінпіс " та ін .

Висновки

!6 Складнощі людського самоусвідомлення, що постали

перед людиною у ХХ ст. , поставили проблему культури у центр філософських дискусій та сперечань саме тому, що людина як така формується в соціально-культурному се­ редовищі. Суттєві ознаки культури дають можливість розуміти ії як накопичення зразків людських історичних

самовиявлень, а тому вона постає своєрідною умовою збе­ реження людськості в ході історичного процесу.

На rрунті культури виникає цивілізація як сукупність форм, що стабілізує життя суспільства; між культурою та цивілізацією утворюється складна, суперечлива система взаємовпливів, що знайииzо своє відображення у культуроло­ гічних концепціях ХХ ст. Одним із виявлень цих суперечнос­

тей постають глобальні проблеми сучасної·індустріальної·за характером цивілізації:

Резюме

ФУ ХХ ст. явище культури опинилося в центрі уваги філософії та гума­

нітарних наук, оскільки саме в культурі /"ідослідники намагалися відшукати відповіді на болючі проблеми людського самовизначення,· наприкінці ХХ ст.

на місце численних спроб дати одне-єдине визначеюtя культури прийшло

усвідомлею1я т.ого, ·що більUL ва:ж:ливо окреслити іі" суттєві хараюперис­ тшш; до такихмо:жна віднести: все, що перетворе!lо людипою; способи такого творетт; сукупність ст.ворюваних при цьому цітюстей; досяг­ не11ш1 в результатах тшшх перетворепь /'vtаксимальпого ступеня доско1шлості т.а виразності у виявлетtі внутрі1ш-1іх мо:нсливостей людини; способи зберігающ використштя та розподілу кульп1уриих цітюстей.

@На rрут-tті культурних досягпень виникає цивz!tізсщія, ос11оюшми оштшми

якої· стають лtіста, дер;;1сава, виготовлеття та використаття металів, сім 'я та письмо; цивілізаційні досяmеття стабілізують суспільне :життя

та иадають тювихJvt0:J1сливостейрозвитку культури, проте ос1юв11ігасла цивілізацй-ефекпшвність, зручІ-Lість, 1шмфортп -мо;;1суть входити і в су­ перечність із прагнешmл1иМШ(СШvtаль11их салювиявлень людипи в культурі.

@Усвоїх суспільно-історичних функціях культура поспшє 1-1ociЄJvt людських якостей, своєрідт-1им "генетичним кодом "людськості, але в реальт-1их ви­ явленнях вона зав;;ІСди кот-tкретна, еп111ічтю спродукова11а та шщентована,­ внаслідок цього ко:нстш І(О!Шретна культурамістить в своє.музмісті склад­ ну систему взаємин паціоllального та загаль1юлюдського.

@Розвиток сучаснот· цивілізації· спричинив виJ-ІUІOtellllЯ цілоz· низки глобаль11их проблел1, тобто таких проблем, и10 впливають па усе людство; ці

проблел1и вимагають тісІlі иих взаємодійрізТtих дер;;ІСав та 1-шродів і, зок­ рема, зму иують ввю1сати збережеm-tя культуриих досягнеllь людспюа

одгtією із пю1шх - глобальних - проблоvt.

C1J Пи т а н н я дл я о б г о в о р е н н я на семін арсь1\: ому з а н ятті

І. Сучасні проблеми філософського розумію-tя культури. Суттєві

ознаки культури.

2. Вихідні характ.еристики цивілізацzl. Основні аспеюпи взаєJ110зв 'яшу культури та цивілізацй:

З. Співвідно иення національних культур та світової"культури.

4.Глобальні проблеми сучасноі"цивілізацй:

Те ми дл я рефер атів , д о п о в ідей і ко нтроль н и х р о б і т

І. Особливості звучання проблеми культури у філософйХХст.

2. Суттєві ознаки культури та іх значення для пояснення проявів

культури.

З. Чи існує прогрес в культурі?

4.Поняття цивілізацй'.

5.Основні аспекти співвідношення культури та цивілізацй:

проблем.

Завдання для самостійного опрацювання і закріплення

матеріалу з теми

Завдання 1. Окресліть основні аспекти філософського розуміння культури.

Завдання 2. Дайте поняття цивілізації, окресліть сучасні тлумачення взаємо­

зв'язку культури та цивілізації.

Завдання 3. Дайте критичну оцінку теорії цивілізації О.Шпенглера.

Завдання 4. Окресліть основні аспекти взаємозв'язку національних культур та

світової культури.

Завдання 5. Поясніть , що таке глобальні проблеми сучасної цивілізації.

Наведіть їх перелік.

WДодаткова література з теми

7 . Онтологіч ні проблем и культури. - К . , 1 994. 8 . Самосо зн ание евр опе йской культурь1 ХХ века: М ь1 слители и п исатели