ТЕМА 20
ФІЛОСОФІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ
Вся історія людства має тільки два великі
періоди: перший - від А враама до сьогодення,
другий - від винайдення атомної енергй" та до всіх прийдешніх часів. Перехід від першого
періоду до другого знаменний закінченням спо живання сонячної енергії"та початком викори стання її суто земних джерел.
Макс Борн
496 |
ТЕМА 20. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ |
20.3. Зв'язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства. 20.4. Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства.
20. 5 . Особливості історичного розвитку науки і техніки.
КЛЮЧ О ВІ ТЕРМІНИ І П ОНЯТТЯ
• 1'v!А ШИНА - інженерний вид техніки, результат ,11атеріалізації 1юу1'овuх з11а11ь; тра
диційна ,11 ащ 1mа с1'ладалася із тр ьох елементів: робоче знаряддя (що діє на предмет 11раці) ; передато чний .11еханіз, r та силова устш1 овка; 11ау1'ово -технічна революція до дала д о них четвертий еле,нент - 1<.· ібернетич 11ий інфорл10 цій11 ий пристрій, внаслідок чого маши1ш перетвор илася на саморегульований ко,1тлеh·с.
• НА УКА спеціалізовшшй та спеціа:1 ьно 1'ультивовш1ий вид п ізнавальної діяльност і, спрялtований на пр одукуваю1я досто вірних n еревірених знань ; в реально.ну :ж итті сус
п іль ства 11 |
аука п о стає |
у |
тр ьох вия вле1111ях: як суку1111іст ь знан ь ; як спеціальна 11ізна |
- |
|
|
|
валь 1т діяльність ; як сукупність соціальних організацій та інститутів, що за безпечу |
ють виконання такої діяль11ост і. |
|
• ТЕХНІКА |
в широкому значе1-111і - особлива форма людського у111вердженю: |
1 в бутті |
кованого |
- |
|
людського саА1оутверд.J1сення ,но:ж:е набувати простих, а тако.J1с - надзвичайно склад- |
1шх виявлень. |
|
|
• ТЕХНОЛО ГІЯ |
випра вда11і способи застосува111/JІ техніки та способи п оєд11ття |
окре.мих ланок пр оцесів людської діяльності. |
• ТЕХНОЛОГІЧНА- |
РЕВОЛЮЦІЯ перехід до якісно нових способів технічної та вироб1-1ичої |
та взаєм одії із світо.н, коли людина за доnо,ногою кінцевого. ко11111рольовш1 ого, впоряд намагаєт ь ся 011а1-1ува111и 11ескін ченни,н , спонтанним , хаоти чним; ця фор,1и1
-
діяль11ості, .можливість яких відкрzL11ася разо.м із досягнення,11и в галузях елею11ро11іки, інфор.-на ційної 111ех11іки, генної інженерії; всі во11и повинні привести до того. що людина буде здійснюва ти свою діяльність 11е за прит(шшми грубого зов1-1іитього втручают у природні процеси, а UІЛяхом
вход:жею1я у внутріитє їх регулювання на засадах і х власних законів та властивостей.
• ІНДУСТРІА ЛЬНЕ СУСПІЛЬ С ТВО - суспільство, що базує свою жиmтєдіяльніст ь на заса дах ма ииттого виро бництва.
• ТЕХНО ТРОННЕ С УСПІЛЬ С ТВО - суспільство, яке повинно базувати свою життє діяльн ість 11а засадах досягнень та результатів 111ехнологіч1-1оїр еволюції, володінні інфор ,нацією, л іберал ізації суспільних відносин.
20.1 . Предмет, проблеми та історія
філософії науки і техніки
Філософія науки і техніки (на Заході превалює напрям "філосо
фія техніки") - напрям філософії, характерний для ХХ ст. Його
поява викликана передус1м надзвичайно широким розповсюд
женням техніки і технічних засобів саме. в цьому столітті, а та- кож усеосяжним впливом науки та техюки на вс1. сторони жит- тя сусшльства.
498 |
ТЕМА 20. ФІЛОСОФІЯ НА УКИ І ТЕХНІКИ |
І все ж інтерес до науки і техніки виник задовго до ХХ ст.
Так, певні міркування про засоби людської діяльності ми зна ходимо вже у Платона й Арістотеля . В епоху Відродження відбуваються події, що свідчать про перші прояви взаємодії
між наукою і технікою. Існують відомості про те, що під час будівництва Міланського собору його проект уперше було
піддано науковій експертизі (1386 р.) . Діяльністю, максималь но наближеною до інженерної, займалися Леонардо да Вінчі
( 1 452- 1 5 1 9), Микколо Тарталья ( 1 499- 1 577), Петро А піан
( 1 50 1- 1552), Герхард Меркатор ( 1 5 12-1 594) . ІЦоправда, діяль
ністю. ., близькою до інженерної, займалися. ще єгипетські. буд- шнич1, але давньоєгипетська традиц я перервалася 1 не дала наслідків, подібних до розвитку європейської традиції.
Напередодні Нового часу (XVI-XVII ст.) типовим був поділ
усіх знань, мистецтв та вмінь на два розділи: artes mechanical
(механічні мистецтва) та artes liberalis (вільні мистецтва). До
вільних мистецтв входили відомі науки "тривіуму" та "квад ривіуму", що їх виділив у V ст. Марціан Капелла, а до механіч них відносили 7 таких напрямі в : рільництво, полювання, ткацьку справу, зброярство, медицину і театральне мистецт во (оскільки останнє було пов ' язане з будів ництв ом підмостків, виготовленням та використанням декорацій) .
• Першим виданням, спеціально присвяченим техніці, можна вважати книгу І . Бекмана "Керівництво з
технології: або Пізнання ремесел, фабрик та мануфактур ",
видану 1 777 р. у Геттінгені (Німеччина) . Століттям пізніше вийшла книга Е. Каппа "Основи філософіїтехніки " (Брауншвейг, 1877), звідки, власне, й пішла назва особливого напряму філософії. У 1897р. француз А . Еспіна видав книгу "Джерела технологzz , але найбільш визнаними авторитетами у справі заснування філософії техніки є
Ернст Капп та неотоміст Фрідріх Дессауер ( ((Філософія
техніки; Проблема реалізації", 1 92 7р. , Бонн) .
Суттєвий внесок у розроблення філософії науки і техніки зро били французи Е. Дюркгейм, М. Вебер, А . Бергсон, Ж.
Еллюль, німецькі філософи Е. Кассірер, М. Хайдеггер, Ф. Рапп,
Г. Рополь, американські філософи та соціологи Д. Белл,
ТЕМА 20. ФІЛОСОФІЯ НА УКИ І ТЕХНІКИ |
499 |
Р. А йріс, А . |
Тоффлер, Х. |
Сколімовськи, Р. |
Мертон, англієць |
Дж. Бернал та ін . , а також такі філосо фські течії, як
неоканпанство, позитивІзм та наукознавство.
Чим конкретно зумовлена поява особливого напряму філо
софських досліджень під назвою "Філософія техніки" або "Філо софія науки й техніки"? Назвемо провідні чинники його появи.
Основні принципи філософй" науки як особливої галузі знання були розви
нуті Р. Мертоном у праці "Наука, техніка і суспільство в Англії XVII ст. ",
опублікованій у 1933 р. В ній Мертон висунув на перший план роль пури
танськоі'релігії і моралі в становленні науки Нового часу. Пізніше він сфор мулював концепцію науки, яка в 60-і роки стала домінуючою парадигмою. Ф
ілософською основою цієі' концепціі' були позитивістські ідеї соціальноі· нейтральності і кумуля-тивного характеру зростання наукових знань, а
загальносоціологічною основою - структурний функціоналізм, варіант яко
го був розроблений самим Мертоном.
наука і техніка сьогодні - дуже важливі за впливом та наслідками галузі людськоі· діяльності
розвиток науки і техніки позначається на всіх сторонах життя су
спільства, приводячи до радикальних змін у і:Х змісті
у ХХ ст. за високого рівня розвитку науки і техніки розкрилися прин ципово нові аспекти і:Х зв 'язку з різними сферами людської життєді яльності: з поступом історіі: з природою людини, а водночас відкрили ся і нові сторони людського буття
У зв'язку з останнім маємо підстави стверджувати, що філо
софія науки і техніки змушує нас дещо по-іншому розглядати
окремі традиційні проблеми філософії, зокрема: що таке лю- дина, що таке природа, яю. можливІ. МІ. Ж ними системи взаємоз-
в'язку, якою є природа людського інтелекту? І водночас -- цілий комплекс соціальних проблем.
Але безпосереднім предметом дослідження для цього на
пряму є сутність науки і техніки, їх взаємовплив та взаємозв
'язок, їх місце серед інших явищ людської життєдіяльності.
500 |
ТЕМА 20. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ |
