- •1. Навчальна програма
- •Тема 6. Капітал: процес виробництва і нагромадження.
- •Тема 7. Ринок: сутність, структура та інфраструктура.
- •Тема 11. Економічна система сучасного устрою суспільства. Держава та її економічні функції
- •Тема 12. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.
- •Терміни і поняття
- •Тема 2. Економічні потреби та інтереси. Питання для попереднього вивчення
- •Терміни і поняття
- •Тема 3. Виробництво матеріальних благ і послуг. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми. Питання для попереднього вивчення
- •Терміни і поняття
- •Тема 4. Економічна система суспільства. Відносини власності. Питання для попереднього вивчення
- •Терміни і поняття
- •Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші. Питання для попереднього вивчення
- •Терміни і поняття
- •Тема 6. Капітал:процес виробництва і нагромадження. Питання для попереднього вивчення
- •Терміни і поняття
- •Тема 7. Ринок: сутність, структура та інфраструктура. Питання для попереднього вивчення
- •Терміни і поняття
- •Тема 8. Підприємництво і підприємства. Підприємство як товаровиробник. Питання для попереднього вивчення
- •Терміни і поняття:
- •Тема 9. Доходи та форми їх отримання Питання для попереднього вивчення
- •Терміни і поняття:
- •Тема 10. Конкуренція та монополія у ринковій економіці. Питання для попереднього вивчення
- •Терміни і поняття:
- •Тема 11. Економічна система сучасного устрою суспільства. Держава та її економічні функції. Питання для попереднього вивчення
- •Терміни і поняття
- •Терміни і поняття:
- •Список літератури
- •Навчально-методичне забезпечення до кожної теми дисципліни тема 1. Предмет і метод політичної економії.
- •1.1. Предмет політекономії.
- •1.2. Метод політекономії.
- •1.3. Категорії і закони політичної економії.
- •1.4. Функції політекономії.
- •Термінологічний словник
- •Тема 2. Економічні потреби та інтереси.
- •Економічні потреби суспільства, їхня суть та структура.
- •2.1. Економічні потреби суспільства:сутність та структура.
- •2.2. Економічний закон зростання потреб. Проблема вибору.
- •2.3. Економічні інтереси.
- •Термінологічний словник
- •3.2. Суспільний продукт та його основні форми.
- •3.3. Відтворення, виробничі можливості та економічне зростання.
- •Термінологічний словник
- •Тема 4. Економічна система суспільства. Відносини власності.
- •4.1. Сутність і структура економічної системи. Типи економічних систем.
- •4.2. Поняття власності, її об’єкти та суб’єкти
- •4.3. Форми власності. Тенденції в розвитку відносин власності.
- •Термінологічний словник
- •Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші.
- •5.1. Натуральне виробництво та його характерні риси.
- •4.2. Товарне виробництво та його характерні риси.
- •5.3. Товар та його властивості.
- •5.4. Сутність грошей та їх функції.
- •5.5. Грошовий обіг та його закони.
- •Термінологічний словник
- •Тема 6. Капітал:процес виробництва і нагромадження.
- •6.1. Капітал як економічна категорія. Загальна формула руху капіталу та її суперечності.
- •6.2. Робоча сила як товар.
- •6.3. Процес виробництва як процес зростання вартості.
- •6.4. Кругообіг та обіг капіталу.
- •Термінологічний словник
- •Тема 7. Ринок: сутність, структура та інфраструктура.
- •7.1 Сутність ринку та його основні функції.
- •7.2. Попит та фактори, що його визначають.
- •7.3. Пропозиція та фактори, що її визначають.
- •7.4. Ринкова рівновага.
- •7.5. Інфраструктура ринку.
- •Термінологічний словник
- •Тема 8. Підприємництво і підприємства. Підприємство як товаровиробник.
- •8.1. Сутність підприємництва, умови та види підприємницької діяльності.
- •8.2. Підприємство та його організаційно-правові форми.
- •8.3. Фонди підприємства та їх відтворення.
- •Термінологічний словник
- •Тема 9. Доходи та форми їх отримання.
- •9.1. Сутність та класифікація доходів.
- •9.2. Заробітна плата та її фактори. Системи заробітної плати.
- •9.3. Доходи від капіталу: підприємницький дохід, торгівельний прибуток, відсоток.
- •9.4. Земельна рента: сутність та її форми.
- •Термінологічний словник
- •Тема 10. Конкуренція та монополія у ринковій економіці.
- •10.1. Сутність конкуренції та її функції
- •10.2. Типи, види та форми конкурентної боротьби
- •10.3. Закономірності виникнення монополій та форми їх існування в економіці
- •10.4. Соціально-економічні наслідки функціонування структур, що володіють високим потенціалом ринкової влади. Конкурентна політика держави
- •Термінологічний словник
- •Тема 11. Економічна система сучасного устрою суспільства. Держава та її економічні функції.
- •11.1. Сутність, причини та етапи розвитку державно-монополістичного капіталізму
- •11.2. Специфічні ознаки та основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •11.3. Економічна роль держави. Методи та інструменти державного регулювання економіки
- •11.4. Соціально-економічний прогрес в умовах регульованого капіталізму
- •Термінологічний словник
- •Тема 12. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.
- •12.1. Міжнародний розподіл праці і його значення.
- •12.2 Інтернаціоналізація виробництва як основа формування світового господарства.
- •12.3. Світове господарство
- •12.4. Форми міжнародних економічних відносин
- •Термінологічний словник
- •Тема 13. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток україни.
- •1.1. Глобалізація: сутність та фактори.
- •1.2. Причини виникнення, сутність і класифікація глобальних проблем.
- •1.3. Шляхи розв’язування та необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем.
- •Термінологічний словник
10.3. Закономірності виникнення монополій та форми їх існування в економіці
Монополії як великі підприємства, що контролюють ринок, виникли в кінці ХІХ ст. у результаті розгортання процесів концентрації і централізації капіталу. Концентрація капіталу – це спосіб укрупнення капіталу підприємства за рахунок капіталізації додаткової вартості. Централізація капіталу – це спосіб збільшення капіталу за рахунок поглинання або об’єднання у межах одного підприємства капіталів, які раніше функціонували як самостійні.
Основною причиною посилення концентрації і централізації стало зростання продуктивних сил суспільства, яке знайшло прояв у технічному прогресі. Остання третина ХІХ ст. відзначилась особливо бурхливим розвитком науки і техніки. Це – відкриття нових способів виплавки сталі, винаходи, пов’язані з енергетичною базою виробництва (динамо-машина, парова турбіна, двигун внутрішнього згорання, дизель-мотор) та здатністю передавати електроенергію на відстань тощо. Ці відкриття й винаходи викликали справжню промислову революцію – підприємці з метою максимізації прибутку починають технічно й організаційно оновлювати виробництво. Цілком зрозуміло, що ці процеси потребували більш інтенсивного нагромадження капіталу й укрупнення виробництва.
Підприємці починають активно інвестувати додаткову вартість у нові засоби виробництва й технології, сприяючи, тим самим, суттєвому зниженню витрат виробництва. Як відомо, великі підприємства за рахунок технічних переваг, економії на витратах виробництва, високої продуктивності праці, кращої організації виробництва та більш широких можливостей використання кредиту мають кращі умови функціонування у порівнянні з малим бізнесом. Тому у результаті конкурентної боротьби крупні підприємства, як правило, поглинають невеликі за розміром виробничі структури. Останні виявляються менш захищеними у процесі різкого зниження ринкових цін, яким супроводжується досконала конкуренція, розорюються і переходять у власність крупних підприємців, що означає централізацію капіталу. Разом з цим, процес централізації може здійснюватися і шляхом добровільного об’єднання індивідуальних капіталів через організацію акціонерних товариств або союзів підприємців.
Завдяки процесам концентрації і централізації капіталу основна частка випуску суспільного продукту виявилась зосередженою на небагатьох великих підприємствах. Це створило умови для монополізації виробництва. З одного боку, конкуренція між великими підприємствами має особливо руйнівний характер, оскільки на них капітал втілюється у своїй переважній більшості в основних засобах. Останні при різкому зниженні цін не можуть бути швидко переміщені в інші галузі економіки і тому великі підприємства виявляються досить вразливими для «ударів» конкурентної боротьби. З цих причин вони прагнуть ослабити конкуренцію, для чого у них з’являються цілком реальні можливості. Якщо за умов панування досконалої конкуренції і незначної концентрації виробництва змова між багато чисельними розрізненими дрібними виробниками була неможливою, то коли в кожній галузі промисловості утверджується декілька великих підприємств з’являються умови для формування домовленостей відносно різних аспектів погодженої діяльності на ринку.
Найбільш ранніми формами монополій, через які реалізовувалась така діяльність, були конвенції, ринги, корнери, пули. Вони являли собою короткотермінові угоди між декількома великими підприємцями відносно встановлення єдиних цін продажу на певні товари. Подальший розвиток монополій привів до виникнення картелів, синдикатів, трестів, концернів і конгломератів.
Картель– це об’єднання ряду підприємств однієї галузі виробництва, за якого його учасники зберігають свою власність на засоби і продукт виробництва. Об’єктом домовленості стають частка випуску продукції для кожної фірми-учасниці картелю і ціна її продажу на ринку.
Синдикат– це форма монополії, за якої об’єднуються підприємства, що випускають однорідну продукцію, не втрачаючи при цьому свою власність на засоби виробництва. Продукція ж, які виробляє кожна окремо взята фірма, реалізується вже як власність синдикату через створену для цього спеціальну торгівельну організацію.
Трествідрізняється від синдикату тим, що за такого об’єднання вже викає сумісна власність групи підприємців на засоби виробництва і, відповідно, вироблену продукцію. На суму капіталу, який було передано до тресту, власники отримують акції і тим самим право на співучасть в управлінні цим об єднанням і отримання частки його прибутку. Трест, на відміну від синдиката, не обов’язково поєднує підприємства, однорідні за характером продукції, що випускається. Все частіше до складу треста входять підприємства технологічно пов’язаних між собою промисловості.
Концерн– це об’єднання ряду формально незалежних підприємств шляхом встановлення над ними фінансового контролю через головну фірму. Вона .є власником контрольного пакету акцій концерну і завдяки цьому фактично володіє ним. Концерни набули широкого розповсюдження у формах, що поєднують підприємства різних галузей виробництва, але таких, що функціонально пов’язані між собою.
Конгломератстворюється через об’єднання підприємств різних галузей виробництва, які не мають виробничих або технологічних зв’язків.
Такі монополістичні утворення проникають у різні галузі економіки, що суттєво ускладнює ведення міжгалузевої конкуренції. Однак ми не можемо вести мову про повне витіснення конкуренції монополією. У реальній дійсності мають місце більш складні й модифіковані форми ведення конкуренції. Перш за все, у сфері внутрішньогалузевої конкуренції ведеться боротьба за наступними напрямами:
На міжнародному рівні між монополіями, що випускають стандартизовану продукцію.
У самій монополії між власниками капіталу за найбільш вигідні позиції в управлінні й розподілі прибутків.
Між монополіями і немонополізованим сектором виробництва, який займає ринкову нішу через поглиблення диференціації продукції.
Міжгалузева конкуренція реалізує себе через проникнення капіталу у різні галузі виробництва і, з одного боку, ускладнюється через горизонтальну і вертикальну концентрацію, а з іншого – полегшується за рахунок розвитку акціонерної форми капіталу. Поряд з цим у сучасних умовах набуває поширення конкуренція між монополіями за державні замовлення, за доступ до владних структур, через які реалізуються заходи по регулюванню економіки. Отже, монополія не знищує, а модифікує конкуренцію, породжує її нові форми.