Тема 2. Економічні потреби та інтереси.
З даної теми передбачається вивчення таких питань:
Економічні потреби суспільства, їхня суть та структура.
Економічний закон зростання потреб. Проблема вибору.
Економічні інтереси: сутність, суб'єкти, класифікація.
Взаємозв’язок економічних інтересів.
Для самостійного вивчення цієї теми рекомендується література:
1, с. 20-24; 6, с. 38-49; 7, с. 39-59; 14, с. 36-48; 18, с. 31-53.
2.1. Економічні потреби суспільства:сутність та структура.
Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних потреб людини як особистості, споживача і виробника.
Потреба – це нужда в чому-небудь, об ‘єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства вцілому, внутрішній збудник активності.
Засоби задоволення людських потреб називаються благами.
Розрізняють такі блага:
не уречевлені (сонячне світло, здоров ‘я, спілкування, знання);
уречевлені (дари природи, їжа, одяг, житло тощо);
неекономічні (необмежені), бо їхні обсяги перевищують наявні людські потреби;
економічні (обмежені). До них відносяться блага, обсяги яких менші за існуючі потреби.
Різноманітні потреби можна певним чином класифікувати:
1. За суб ‘єктами вияву:
- особисті;
- колективні, групові;
- суспільні.
2. За характером виникнення і нагальністю задоволення:
- первинні, пов ‘язані з самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;
- вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло та ін.
3. За засобами задоволення:
- матеріальні (потреби в матеріальних благах);
- нематеріальні (духовні потреби).
4. За ступенем реалізації:
- абсолютні (потреби, породжені сучасним рівнем розвитку світової економіки);
- дійсні (потреби відповідають рівню розвитку економіки певної країни);
- платоспроможні (потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін);
- фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).
Західні вчені великого значення надають градації потреб за ступенем їх нагальності.
Так, А. Маслоу запропонував ієрархію потреб відповідно до їх вагомості (рис 1).
Рис.1. Ієрархія потреб
Людина намагається задовольнити насамперед найнагальніші свої потреби. Якщо вони задоволені, то на певний час ці потреби перестають бути рушійними мотивом для людини. В неї виникає бажання задовольнити наступні за вагомістю потреби. Останні задають програму діяльності, а діяльність забезпечує можливість їх задоволення. Потреби визначають зміст майбутньої діяльності і необхідний рівень її ефективності.
2.2. Економічний закон зростання потреб. Проблема вибору.
Потреби людини не є постійними. Їх характер, структура і способи задоволення залежать від досягнутого рівня продуктивних сил, ступеня розвитку культури і нації, соціально-економічного устрою. Взаємодія потреб і виробництва породжує дію економічного закону зростання потреб.
Закон зростання потреб відображає причинно-наслідкові зв ‘язки між розвитком суспільного виробництва та процесом кількісного та якісного удосконалення потреб суспільства.
Потреби у сподиванні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Складний механізм взаємодії потреб та виробництва забезпечує безперервність суспільного відтворення.
Однак прагнення задовольнити на кожний момент часу зростаючі потреби наштовхується на відносну обмеженість ресурсів.
Вирішення протиріччя між безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів породжує проблему вибору і визначає мету економічної діяльності. В умовах безмежності потреб суспільство, що прагне забезпечити їх найповніше задоволення, повинно прагнути до ефективного використання економічних ресурсів, їх раціонального поєднання та розподілу між виробництвом різних благ і на цій основі створювати умови для задоволення одних потреб і просування до інших.