5.4. Сутність грошей та їх функції.

В умовах розвинутої товарної (ринкової) економіки всі товари прирівнюються до грошей. Гроші являють собою загальну форму, в якій виражаються вартості всіх товарів. Гроші не є результатом суб’єктивних дій людей, державних органів. Вони виникли в процесі об’єктивного багатовікового розвитку форми прояву вартості – мінової вартості.

Історичному процесу розвитку товарного виробництва і обміну притаманні проста (випадкова), повна (розгорнута), загальна та грошова форми власності, які змінювали одна одну на основі поглиблення суспільного поділу праці.

Проста (випадкова) форма вартості є результатом першого суспільного поділу праці, коли надлишки продуктів рослинництва почали обмінювати на надлишки продуктів тваринництва. На цьому етапі обмін товарами ще був нерегулярним, випадковим, не мав стійких пропорцій. Формальним відображенням простої (випадкової) форми вартості є формула: х товару А = у товару В. Ми бачимо, що товари в обміні відіграють різну роль. Один товар виражає свою вартість по відношенню до другого товару й тому знаходиться у відносній формі вартості (товар А). Другий же товар, споживна вартість якого служить засобом вираження вартості першого товару, знаходиться в еквівалентній формі вартості (товар В).

Таким чином, проста (випадкова) форма вартості – форма вияву вартості товару в якомусь одному товарі за випадкових актів їх обміну і неустановлених пропорцій обміну.

У міру подальшого розвитку обміну на зміну простій формі вартості приходить повна або розгорнута форма вартості.

Повна (розгорнута) форма вартості – форма вияву вартості запропонованого для обміну товару в багатьох інших товарах.

Вона має такий вигляд:

товар А =

у товару В m товару С k товару Д і т.д.

Це означає, що товар, який перебуває у відносній формі вартості відображає свою вартість у багатьох інших товарах, кожен з яких є еквівалентом запропонованого для обміну товару А.

Загальна форма вартості є розвинутішою формою вартості і характеризується тим, що вартість цих товарів виявляється в одному загальному еквіваленті.

Загальна форма вартості – форма вияву вартості ряду товарів або всіх товарів конкретних регіонів, народів, племен в одному товарі-еквіваленті.

Загальна форма вартості має такий вигляд:

у товару В

m товару С = товару А

k товару Д

і т.д.

Загальна форма вартості виникає як наслідок закріплення ролі еквівалента за товаром, що мав здатність до безпосереднього обміну. У різних народів товарами як загальними еквівалентами були: худоба, зерно, риба, сіль, хутра, чай тощо. Усі ці товари у ролі загального еквівалента є згустками однорідної абстрактної праці, що застигла, втілилась у речах як субстанції суспільної праці.

Подальший розвиток товарного виробництва та обміну призводить до закріплення ролі загального еквівалента за дорогоцінними металами: золотом і сріблом. Це знаменувало появу грошової форми вартості.

Грошова форма вартості – форма вияву вартості всіх товарів у благородних металах: золоті і сріблі.

Грошова форма вартості має такий вигляд:

х товару А

у товару В

m товару С = n грамів золота

k товару Д

і т.д.

Грошова форма вартості означає появу загального еквівалента, який замінив усі інші товари – еквіваленти на гроші як благородні метали (золото і срібло).

Таким чином, гроші – це особливий товар, який стихійно виділився з усіх інших товарів для виконання функції загального еквівалента.

Виникнення грошей зумовило появу ціни, у формі якої відтепер постає вартість.

Ціна– вартість товару, виражена у грошовій формі (грошах).

Сутність грошей виявляється в їх функціях: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження, засобу платежу, світових грошей.

У функції міри вартості товарів гроші є засобом вимірювання втіленої в товарах суспільної абстрактної праці, виступають як загальновизнана міра або одиниця обліку цінності різних товарів. Щоб вимірювати цінність товарів, гроші самі повинні мати цінність. Номінальна цінність грошей визначається величиною цифр, які на них вказані. Реальна цінність визначається кількістю товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Процес товарного обміну з участю грошей виражається формулою : Т – Г –Т. Функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що вони виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.

З виконанням кредитних відносин між товаровиробниками гроші стали засобом сплати боргових зобов’язань, тобто почали виконувати функцію засобу платежу.

Цю функцію гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, такі поза ним (заробітна плата, сплата податків, оренда і квартирна плата, повернення позик тощо).

Функцію грошей як засобу нагромадженнявиконують ті гроші, які виходять з обігу, нагромаджуються як резерв багатства (національні та міжнародні вільно конвертовані валюти, монети, золоті і срібні зливки та вироби з них, а в період відносної стабільності – і національні валюти).

Функція світових грошейполягає в обслуговувані грошима міжнародних економічних відносин, пов’язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.

Світові гроші є міжнародними платіжними чи купівельними засобами, всезагальним втіленням багатства (золото в зливках, долар, євро).