Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
орг. химия / lex. 3.pdf
Скачиваний:
44
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
728.74 Кб
Скачать

м

а

 

 

Окремі представники полігалогенопохідних

 

 

 

м

и

 

 

 

 

 

 

Серед полігалогенопохідних

найбільш

вивчені і мають

практичне

значення

галогенопохідні

метану

(хлороформ

СНС13

бромоформ СНВr3

 

йодоформ СHJ3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

чотирихлористий вуглець ССl4) і галогенопохідні етану, дихлоретан СН2Сl–СН2С1, 1,1,2,2–

тетрахлоретан СНСl2–СНС12, гексахлоретан ССl3–ССl3.

 

 

т

 

 

 

Хлороформ

СНС13

добувають

у

промисловості взаємодією

гіпохлориту

кальцію з

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

етиловим спиртом або ацетоном. Це – безбарвна важка незаймиста рідина з характерним солодкуватим запахом. Застосовують його як розчинник для жирів, каучуку, різних смол. Хлороформ використовується, як відомо, в добре очищеному вигляді в медицині для наркозу,

але в останній час все більше замінюється менш токсичними речовинами.

 

 

 

д

 

Чотирихлористий вуглець, або тетрахлорметан, СС14 добувають хлоруванням

сірководню при температурі 50–70°С у присутності невеликої кількостіе

порошкоподібної

 

т

 

 

металічної сурми. Зараз чотирихлористий вуглець одержують головним чином хлоруванням

метану в паровій фазі; ультрафіолетове світло та металеві каталізатори сприяють реакції.

с

 

 

 

Чотирихлористий вуглець – безбарвна негорюча рідина. Віну

добре розчинює смоли,

жири, бітуми та інші органічні речовини, широко використовується як розчинник, вогнегасний засіб та напівпродукт для синтезу різних органічних речовин, наприклад

дихлордифторметану.

н

 

СНС12–СНС12

добувають

1,1,2,2–Тетрахлоретан, або ацетилентетрахлорид,

н

 

 

 

 

приєднанням хлору до ацетилену. Це безбарвна рідиная

із запахом хлороформу. Широко

застосовується як розчинник при екстрагуванні жирів.

 

 

 

 

Гексахлоретан СС13–СС13 добувається в промисловості

як побічний

продукт при

хлоруванні ацетилену або 1,1,2,2–тетрахлоретану в присутності хлористого алюмінію. Може

бути також добутий дією амальгами алюмінію на чотирихлористий вуглець.

 

 

 

Гексахлоретан

– безбарвні

 

 

с

т

якіа

возганяються

при температурі

185°С.

 

кристали,

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

Застосовується в сумішах для димових завіс.

 

 

 

 

 

 

Полігалоїдні сполуки застосовуються як розчинники та як засіб для очищення й

екстракції жирів, масел, смол, лаків та каучуків.

 

 

 

 

 

 

Фреони. Останнім часом набули великого значення хлор-фторпохідні вуглеводні, або так

звані фреони. Вони

 

 

о

 

 

 

 

 

 

установках

і як

застосовуються як холодоагенти в холодильних

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

незамерзаючі рідини для охолодженнярдвигунів. Фреони негорючі, з повітрям не утворюють

вибухових сумішей,

и

 

нетоксичні.

Найважливішим

з них є

фреон

1,2–

практично

дифтордихлорметан, який добувається взаємодією чотирихлористого вуглецю з фтористою сурмою в присутності невеликої кількості хлориду сурми. Дифтордихлорметан – безбарвний,

без запаху, негорючий і нешкідливий газ, який легко скраплюється в рідину. Застосовується

для домашніх холодильників, які випускаються промисловістю.

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів

 

 

Ці сполуки можна розглядати як похідні ненасичених сполук, в яких один або кілька

 

 

 

 

я

 

атомів Гідрогену заміщені атомами галогену. В залежності від розміщення галогену відносно

подвійного зв’язку ціл

сполуки можна розділити на три типи.

 

 

1. Сполуки, в яких атом галогену міститься при одному з двох атомів карбону, які

 

 

 

д

 

 

утворюють подвійний зв’язок СН2=СНHal.

 

 

2. Сполуки, в яких атом галогену міститься біля карбонового атома, суміжного з

подвійним звл’язком, СН2=СН–CH2Hal.

 

 

3. Сполуки, в яких галоген відділений від подвійного зв’язку кількома карбоновими

 

 

а

 

 

 

атомамиі, СН2=СН–(СН2)nHal.

 

 

У сполуках першого типу галоген надзвичайно міцно зв’язаний з карбоновим атомом і

за звичайнихр

умов не вступає, як правило, в реакції обміну, що пов’язано з взаємодією π-

т

е

 

 

 

 

електронів подвійного зв’язку з вільними електронними парами атома галогену СН3=СНС1, при цьому С=С полімеризується, а зв’язок С–С зміцнюється.

У сполуках другого типу галоген, навпаки, більш рухомий, ніж у галогенопохідних насичених вуглеводнів, і легко заміщується іншими атомами та радикалами. В сполуках

м

а

третього типу галоген має такі ж властивості, як і у галогенопохідних ненасиченого ряду. Номенклатура і ізомерія. Для назв галогенопохідних алкенів, за женевською

номенклатурою, до назви відповідного вуглеводню додають назву та число атомів галогенів,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

для визначення місця, що займають галогени в назві, вказують номера вуглецевих атомів, з

якими зв’язані атоми галогенів, наприклад:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

а

м

 

1

 

2

 

3

 

 

4

1

 

2

 

 

3

 

 

4

 

 

5

 

 

CH2

 

 

CH

 

CH2

 

CH3

CH2

 

 

CH

 

 

CH2

 

CH

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Cl

1-хлорбутен-2

 

Br

1,5-дибромпентен-2

Br

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поряд з женевською

номенклатурою

для назв

галогенопохідних

алкенів, головним

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

чином таких, до складу молекул яких входить один атом галогену, використовують старі

назви, які найчастіше утворюють від назв галогенів та назв радикалів, якіе

з ними сполучені,

наприклад:

 

 

 

 

 

Cl

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Br

у

д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

CH

 

 

CH3

 

 

 

CH

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

хлористий вініл

бромистий пропенілт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ізомерія галогенопохідних алкенів залежить: 1) від ізомерії карбонового ланцюга; 2) від

положення подвійного зв’язку в ланцюгу і 3) від положення галогенів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

я

У промисловості хлористий вініл

Хлористий вініл, або монохлоретилен, СН2=СНС1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

одержують гідрохлоруванням ацетилену в рідкій або в газовій фазі або дегідрохлоруванням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дихлоретану. Найбільш поширеним методом добування хлористого вінілу є парофазне

гідрохлорування ацетилену, яке провадять при 120н

– 180°С над каталізатором, який являє

собою активоване вугілля, просочене розчином сулеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дегідрохлорування дихлоретану проводять дією спиртового розчину лугу при

температурі близько 50°С. Хлористий вініл –тбезбарвний газ з слабким запахом, що нагадує

запах хлороформу.

 

 

 

 

 

р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полімер хлористого

вінілу

(полівінілхлорид)

 

і

продукти

 

його

 

співполімеризації з

2

 

 

 

о2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вінілацетиленом, хлористим вініліденом ита іншими мономерами широко використовують для

виготовлення штучної шкіри, електроізоляції, листових твердих і еластичних матеріалів для антикорозійних і водонепроникнихк покрить, плащів та інших виробів.

Хлористий аліл СН =СН–СН С1 добувають в техніці хлоруванням пропілену при

температурі 400 – 500°С. Хлористий аліл – рідина із запахом, який нагадує запах гірчиці.

 

 

 

в

 

 

 

 

 

Застосовується для добування гліцерину, є сировиною для виробництва лікарських препаратів

та інсектицидів, клейових речовини

та пом’якшувачів.

 

 

2-Хлорбутадіен-1,3 або хлоропрен, СН2=СС1–CH=CH2 – безбарвна рідина, яка кипить

при 59°С.

Його

одержують

приєднанням

хлористого водню до

вінілацетилену, який

утворюється

при

л

полімеризації ацетилену. Хлоропрен легко

полімеризується

в

 

д

 

 

 

 

 

 

 

каучукоподібну речовинуя , в зв’язку з цим його використовують у великих масштабах для

виробництва синтетичного каучуку.

 

 

 

Поліхлорвінілові смоли

добувають

шляхом полімеризації

хлористого вінілу

в

присутності органічних перекисів при 40°С і тиску 5,2 – 5,4 ат. у водних емульсіях. Великий

інтерес являє собою недавно розроблений процес одержання поліхлорвінілових смол без

 

іа

 

 

 

 

 

 

застосування емульгатора. Цим способом можуть бути добуті більш теплота водостійкі

смоли з кращимил

електроізоляційними властивостями, а також прозорі матеріали.

 

р

 

 

 

 

 

для виготовлення

лінолеумів,

Поліхлорвінілові смоли з успіхом використовують

е

 

 

 

 

 

 

 

лінкрусту, плінтусів, плиток для підлоги і облицьовування стін, водопровідних і

каналізаційних труб, у

виробництві

замінників

шкіри, побутових виробів,

ізоляційних

т

 

 

 

 

 

 

 

матеріалів, штучного волокна, просочуваних тканин і т. ін.

 

 

Тетрафторетилен

CF2=CF2

добувають

піролізом

монохлордифторметану без

каталізатора при 650°С і тиску, близькому до атмосферного. Тетрафторетилен може бути добутий також взаємодією тетрафтордихлоретану з цинковим пилом в середовищі розчинника (метиловий або етиловий спирти, ацетон, діоксан) при 110 – 130°С і тиску до 40 ат.

м

а

Тетрафторетилен – безбарвний газ, який застосовується для добування політетрафторетилену. Політетрафторетилен, або тефлон, добувають емульсійною полімеризацією тетрафторетилену

при 70 – 80°С і тискові 40 – 100 ат. в присутності ініціаторів (органічні й неорганічні

перекиси, персульфат калію та ін.)

 

и

 

 

Політетрафторетилен має дивні властивості. За своєю хімічною стійкістю він вищий

 

м

 

золота і платини, не руйнується лугами, кислотами, на нього не діє “царська горілка”. Єдина

речовина, яка руйнує тефлон, – металічний натрій, та й то при дуже високій температурі,

н

т

а

 

фізико-хімічні властивості тефлону практично залишаються постійними при температурах від

60°С до +300°С. Завдяки малій текучості політетрафторетилен не можна переробляти

пресуванням і відливанням під тиском. Застосовують політетрафторетилен для виготовлення

неперевершених за хімічною стійкістю пластмас, що використовуються в електротехніці, в

хімічному машинобудуванні та інших галузях промисловості.

 

 

д

е

 

 

Нітросполуки аліфатичного ряду

 

 

Будова, ізомерія та класифікація нітросполук. Нітросполукамиу

називаються сполуки,

які містять одну

або кілька нітрогруп –

 

NО ,

нітроген яких безпосередньо зв’язаний

з

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

т

 

 

 

карбоновими атомами молекули. В останній час будову нітросполук умовно виражають таким

чином:

 

 

 

 

 

 

 

 

я

с

 

 

 

 

 

..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ O

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

+ ..

-

 

R

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N ..

 

 

 

 

O

-

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як показали

рентгеноскопічні

дослідження, у

нітрогрупі

немає ні простого,

ні

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

подвійного зв’язку, а відбувається вирівнювання зв’язків, і розподілення електронної густини

відповідає повній вирівнюваності зв’язків.

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гідрогеновий атом суміжної з нітрогрупою ланки ланцюга набуває значної рухомості,

 

 

 

с

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

внаслідок чого “нітроформа” може переходити в “ациформу”, тобто в кислотну форму, яка утворює солі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

O-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

CH2

 

N

 

 

-

 

 

 

R

 

CH

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

OH.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ефіри азотистої кислоти маютьоспільну формулу R–О–NO, а нітросполуки R–NО2, отже,

нітросполуки ізомерні ефірам азотистої кислоти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За кількістю нітрогруп нітросполуки поділяють на моно-, ди-, тринітросполуки і т.д.

Мононітросполуки в залежностіи

 

від того, з яким атомом вуглецю зв’язана нітрогрупа,

поділяються на первинні, вторинні та третинні:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R''

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

CH

 

NO2

 

 

 

 

 

 

R

 

CH2

 

 

NO2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

C

 

NO2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

л

я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R'

 

 

 

первинні

 

 

 

 

 

 

вторинні

 

 

 

третинні

Номенклатура. За женевською номенклатурою назви нітросполук виводять також від

д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

назв відповідних вуглеводнів, тільки перед назвою радикалів ставиться назва нітро-,

наприклад:

л

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

і

а

 

 

 

CH3

 

 

 

NO2

 

 

 

CH3

 

 

 

 

NO2

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

е

 

 

 

 

C

 

CH

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

2-нітро-2-метилпропан 2-нітро-3-метилбутан

 

 

 

 

Способи добування. 1. Нітрування насичених вуглеводнів. Довгий час спроби ввести

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нітрогрупу у вуглеводні аліфатичного ряду прямою дією нітратної кислоти не давали результатів. У 1888 p. M.І. Коновалов установив, що нітросполуки аліфатичного ряду можуть бути одержані нагріванням у запаяних трубках насичених вуглеводнів з розведеною

м

а

нітратною кислотою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нітрування супроводжується частковим окисленням первинних вуглеводнів в альдегіди

і вторинних в кетони з подальшим утворенням відповідних карбонових кислот.

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У 1934 p. П.П. Шоригін і О.В. Топчієв запропонували спосіб нітрування алканів у

газовій

фазі

 

при

температурі 150 –

 

475°С нітрогену

 

 

(IV)

 

 

оксидом, або

парою

м

нітратної

кислоти. Зараз цей спосіб широко застосовується в техніці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Дія азотистокислого срібла на галогеналкіли. У лабораторній практиці нітросполуки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

аліфатичного ряду добувають взаємодією галогеналкілу з азотистокислим сріблом:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH3CH2J + AgNO2

 

 

 

 

 

CH3CH2NO2 + AgJ .

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Утворення нітросполук, очевидно, проходить через стадії приєднаннян

 

галогеналкілу і

відщеплення

галоїдної

солі.

Крім нітросполуки,

 

 

при

цьому утворюється

значна

кількість

ізомерного ефіру азотистої кислоти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д

 

е

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фізичні

властивості.

 

 

Нижчі

 

 

гомологи

 

 

мононітросполук

безбарвні

 

рідини,

важкорозчинні у

воді,

змішуються

 

з спиртом

 

 

і ефіром.

 

 

 

 

 

 

 

при

 

 

 

значно

вищих

 

 

 

 

Киплять

 

 

 

 

температурах, ніж ефіри азотистої кислоти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хімічні властивості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Відновлення. При відновленні нітросполук одержують первинні аміни:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C2H5

 

 

 

NO2 + 6H

 

 

 

 

 

C2H5

 

 

NH2

+ 2H2O.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Утворення

первинних

 

амінів

 

при

відновленні

я

нітросполук

 

 

підтверджує,

що в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нітросполуках атом нітрогену нітрогрупи безпосередньо з’єднаний з атомом карбону алкілу.

Навпаки, ізомерні нітросполукам ефіри азотистої кислотин

, в яких алкіл з’єднаний з оксигеном,

при тих же умовах проходження реакції відновлення перетворюються на спирти і виділяють

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аміак, або гідроксиламін. Спирти добувають також при омиленні ефірів азотистої кислоти

лугами або кислотами; нітросполуки, навпаки, не омилюються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Дія лугів. Нітросполуки ряду метану є нейтральними речовинами. Однак первинні й

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вторинні нітросполуки повільно розчиняються у розчинах лугів, утворюючи солі.

 

 

 

 

 

Первинні й

вторинні нітросполуки

саліфатичного ряду і їм подібні сполуки, які у

вільному стані є нейтральними речовинами, але можуть з лугами утворювати солі ізомерних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

їм сильних кислот, називаються псевдокислотами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Конденсація з альдегідами. У присутності лугів первинні й вторинні нітросполуки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вступають у реакцію конденсації з альдегідами, наприклад:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH3

 

о

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

NO2 + H2C

 

 

O

 

 

 

 

 

 

H3C

 

 

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H3C

 

CH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

NO2

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Дія азотистої кислотив

, а) При дії азотистої кислоти на первинні нітросполуки

добувають нігролові кислоти:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

л

я

H C

 

 

 

CH

 

 

NO

 

+ HONO

 

 

 

 

 

H3C

 

 

 

C

N

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

NO2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нітролові кислоти при дії лугів переходять у солі (яскраво-червоного кольору).

 

 

 

 

б) При

д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нітросполуки утворюються

 

псевдонітроли

 

 

дії азотистої кислоти на вторинні

 

(зеленувато-синього кольору):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

іа

л

 

 

 

 

H3C

 

 

 

CH

 

 

 

NO2 + HONO

 

 

 

 

 

 

 

CH3

 

C

NO

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH3

 

NO2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вр) Третинні нітросполуки не реагують з азотистою кислотою. Таким чином, з допомогою

цієї реакції можна розрізняти первинні, вторинні й третинні нітросполуки.

 

 

 

 

 

 

 

т

е

Нітрометан CH3NO2 – безбарвна легкорухома рідина. В техніці добувають нітруванням

 

метану, в лабораторії – взаємодією солі хлороцтової кислоти і нітрилу натрію у водному розчині. Застосовується нітрометан для добування хлорпікрину, нітроспиртів і т.п.

Соседние файлы в папке орг. химия